Як російський аристократ на Станиславівщині шахраював

 

/data/blog/127456/ab20e5003369524b67ebb4b979916890.jpg

 

Зараз шахраї освоїли новітні технології. Не минає дня, щоб у кібер-поліцію не звернулися мешканці Прикарпаття, ошукані інтернет-шахраями.

 

Але шахраї відомі здавна, тільки в минулому їх методи були значно простішими. Про одного з них читаємо у газеті «Станиславівські вісті» від 22 серпня 1937 року:

 

«Недавно велася в окружному суді в Станиславові дуже цікава справа звихненого життям 42-літнього нащадка російської аристократичної сім’ї Дмитра Миколаєва, сина гомінкого петербурзького адвоката, що безпосередньо перед світовою війною займав консульське становище у Відні.

Підсудний, стративши після большевицької революції основу безжурного життя в домі батьків, почав далі вести життя типової «синьої птиці». Білогвардійцем служив він у армії генерала Колчака, а після розгромлення її утік у Польщу, де, внаслідок браку яких-небудь засобів до життя, скотився на саме суспільне дно.

В 1935 р. появився він на станиславівському терені й за всякі обмани попав на 8 місяців у тюрму. Відсидів кару й перенісся в Надвірнянщину, щоб почати тут виступати в ролі духовника.

Перебраний в єзуїтський підрясник, зайшов до пароха в Перерослі й подав себе за збирача на будову костьола. Кілька днів користувався гостинністю пароха, а одного дня нагло щез. Показалося, що в пароха пропали всякі дорогоцінності й дуже вартісна збірка зброї, між тим кинджал гетьмана Богдана Хмельницького.

Прихопили дурисвіта в Яремчі, але вже в ролі інженера. Покараний тюрмою в Делятині, нав’язав тут ближче знайомство з іншими в’язнями й укупі з ними придумав план утечі. Впродовж кількох ночей Миколаєв з товаришами видовбав залізною штабою з вентиляційної інсталяції величезну 6-метрову діру в стіні. Коли в’язні були вже в перекопі, тюремні сторожі, здивовані підозрілим шорохом, відчинили двері й ударемнили вчас втечу. Станиславівський окружний суд покарав Миколаєва на 1 рік хурдиги, а його спільників на 6-8 місяців».

 

Наталя ХРАБАТИН, ЗК


13.03.2017 1698 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1681
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

680
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1018
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1447
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2664 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3756

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

821

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

448

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

355

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1011
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5165
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10544 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9017
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7547
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

845
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1033
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1314
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15797
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

234
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1360
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1768
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1675