Останнім часом чимало розмов та суперечок стосуються запровадження сімейної медицини. Декілька відділень загальної практики успішно працюють у приміських селах Івано-Франківська.
Так у 2011 році в селі Крихівці відбулося відкриття Відділу загальної практики сімейної медицини Івано-Франківської міської поліклініки №1, де проводиться лабораторне обстеження, фізіотерапевтичні методи лікування, є палата перебування хворих, УЗД-кабінет та жіночий оглядовий кабінет. Та загалом запроваджувати сімейну медицину в Івано-Франківську почали 12 років тому.
Завідуюча відділенням загальної практики і сімейної медицини міської поліклініки №1, міський спеціаліст медицини загальної практики Ольга Бойчук наголошує на значному позитиві такої практики, яка діє у більшості європейських країн та уже довела свою перевагу над дільничною медициною, якою займаються терапевти або педіатри.
„Лікар загальної практики є одночасно лікарем для усієї сім’ї, він спостерігає людину від народження і до глибокої старості. Такий лікар включає в собі 45 спеціальностей, на які вчиться в процесі спеціалізації. Це педіатр, терапевт, невропатолог, кардіолог, хірург, травматолог, лор, офтальмолог. На відміну від вузьких спеціалістів, ми надаємо допомогу на рівні первинної ланки, маємо перелік практичних навиків по усіх спеціальностях, якими мусимо оволодіти. А при більш складних випадках сімейні лікарі направляють пацієнтів на консультацію до більш вузьких спеціалістів”, – розповідає Ольга Бойчук.
Серед спеціальностей, якими володіють сімейні лікарі, найпотрібнішими є професії терапевта і педіатра. Зазвичай, за немовлям наглядає лікар-педіатр, а через декілька років лікуванням дитини займається уже дільничний терапевт.
Перевага сімейного лікаря в тому, що він веде дитину від народження, знає, чим хворіють батьки, дідусь чи бабуся. І відповідно, лікар може прогнозувати, на що варто звернути увагу, на що можна націлити дитину, яким патологіям можна запобігти.
Згідно нормативів, для одного сімейного лікаря визначено 1200 пацієнтів сільського населення, та 1500 пацієнтів на міській території.
„Якщо існує молода сім’я і у ній народилася дитина, лікарі мають знати, де ці люди проживають, де працюють, до якого дитячого садочка і до якої школи піде малюк, чим хворіє від народження. Є асоціальні сім’ї, тому саме сімейний лікар має звертати увагу на надання соціальної допомоги, на санаторне оздоровлення дітей, якщо бачить, що батьки не мають можливості самостійно оздоровити дитину”, – зауважує Ольга Бойчук.
Звісно, зазвичай ментальність людей така, що поки нічого не болить, до лікаря вони не звертаються. Не кожен знає, хто саме є його дільничним чи сімейним лікарем. Тому медики запровадили такий спосіб надання допомоги, як проведення подвірних обходів. Івано-Франківськ – обласний центр, багато його мешканців обслуговуються у приватних спеціалістів, є своя клініка і при медичному університеті. Тому подвірні обходи дають змогу мешканцям познайомитися з лікарем, а для медика навіть виявити ту чи іншу патологію, яка помітна візуально. Власне, протягом року дільничний лікар хоча б один раз має відвідати усіх своїх пацієнтів.
Особливої уваги заслуговують ті пацієнти, які не можуть пересуватися самостійно. На сьогодні первинні обстеження для таких людей можна провести і вдома, взяти аналізи і на портативному пересувному електрокардіографі зробити кардіограму серця.
„Сімейна медицина – одна із основних ланок охорони здоров’я. На сьогоднішній день в нашому місті є декілька відділень, які зарекомендували себе відмінною роботою. Переважно вони розташовані у сільській місцевості. А вузькі спеціалісти і дільнична служба працюють в місті. Ці медичні структури практично доповнюють одна одну і це нормальний тандем співпраці, який на практиці допомагає нашим пацієнтам”, – каже головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк.
Відмічають медики і певні зміни у розумінні населенням необхідності профілактичних оглядів. Люди починають розуміти, що хворобу легше попередити, аніж потім лікувати. Колись медики заледве переконували людей зробити флюорографію. Тепер же, коли до Крихівців приїжджає пересувний флюорограф, на перевірку приходять понад 100 чоловік на день. Така ж ситуація і з забором крові, адже до лабораторії люди приходять часто без медичного направлення, просто для того, щоб переконатися, що з ними все гаразд.
Такі зміни тішать лікарів, адже з людиною, яка розуміє цінність здоров’я і дбає про себе, медикам значно легше працювати.
