Це зараз у нас є все, щоб бути ідеальними фітоняшками: спорт-клуби, фітнес-центри, йога-студії, спортивні фестивалі, бігові свята, ранкові зарядки, фрізбі, лазертаг, фаєрбол… Стоп, зараз же не про це. А про те, як було рані-і-і-іше… Років так 10-ть тому. А як воно було?! — «Подорож» у минуле нам допомогли здійснити франківські спорт-активісти.
ФІТНЕС
Ірина Матвієнко, викладач коледжу фізичного виховання, тренер із веслування на байдарках і каное (спортивний клуб «Альбатрос»)
Років 6-8 тому, коли фітнес-клубів практично не було в місті, чи могли франківці займатись спортом та фітнесом у своє задоволення?.. Були секції в ДЮСШ, СК міста — для потреб школярів, студентів. Але для дорослих практично не існувало закладів із культурно-оздоровчими послугами. Тому хтось виконував зарядку вдома, хтось займався оздоровчим бігом на озері чи на шкільних майданчиках, хтось басейн відвідував, хтось — присвячував вихідні походам в гори, велопрогулянкам… Як бренд, спорт став цікавий громадськості через те, що ми емоційно і духовно дозріли, підійнялись на новий культурний щабель. Спорт, велнес — це цінність. Люди почали робити правильні «інвестиції»: вкладати гроші, час, зусилля — в хороше самопочуття, привабливий зовнішній вигляд, довголіття.
Сьогодні…
За даними моніторингу діяльності фітнес-клубів Івано-Франківська (анкетування 50-ти інструкторів з фітнесу та 160 клієнтів фітнес-клубів: Альянс; Апельсин; FitCurves; Адам і Єва, Street Gym), сьогодні вік відвідувачів фітнес-студій знаходиться в межах 16-50 років, професія яких пов’язана з: офісною роботою (62%), розумовою діяльністю (24%), нервово-емоційною напругою(12%), монотонністю(2%). Наші жінки очікують від фітнесу зниження маси тіла та корекцію фігури, а чоловіки – корекцію тілобудови і збільшення м’язової маси. Популярності набуває супер скалп (Super Sculpt), пілатес, йога, калланетика, зумба. Не здають позицій групові заняття з тай-бо, стрип-денсу, фітбол-аеробіки.
ЙОГА
Євгенія Картушова, співзасновниця йога-студії «Намаскар»
Активно цікавитись йогою, відвідуючи студії, в місті почали 2-3 роки тому. Але були й франківці, що по 12-ть років практикували її, навчившись самотужки — з книжок чи відео, відвідуючи майстер-класи (Львів, Чернівці, Київ)… Іще два роки тому люди в більшості асоціювали йогу із чимось забороненим і непритаманним. Але «заборонений плід — солодкий». Тож ті, що таки спробували — вже не залишилися до неї байдужими. Нашу студію почали відвідувати свідомі, молоді люди, декілька сімей з дітками. Коли в нас з’явився напрямок «коректний підхід до хребта» (який могли відвідувати люди похилого віку, з хворобами спини), молоді учні почали приводити своїх мам… Сьогодні йога поступово стає брендом на Прикарпатті. Єдине: хочеться більшої кваліфікації викладачів. Сертифікованих на рівні України у нас досі дуже мало, не кажучи вже про світовий рівень. Також важливо, щоб люди цікавилися і іншими аспектами йоги: психологією, будуванням взаємовідносин, сприйняттям Світу. Бо вона — це набагато більше, ніж просто hatha(асани). А в Франківську викладачі рідко дають до цих можливостей доступ.
Сьогодні…
Завдяки чотирьом діючим студіям, в місті йогу активно практикують франківці різного віку: від 3-річних дітей до міщан похилого віку. За Карпатами та Буковелем закріпилася репутація осередку кращих йога-фестивалів в Україні, що приваблюють тисячі потенційних для Франківська туристів. Щороку на Прикарпатті проводять Carpathian Yoga Fest (Буковель), Yogalife (Драгобрат), духовний ведичний фестиваль Бгакті-Сангама (Буковель). Окрім них, вікенди в горах часто супроводжуються майстер-класами та таборами від франківських йога-студій, світових йога-тренерів.
БІГ
Сергій Караванець, ідеолог Франківського Півмарафону та Спорт Фестивалю «40», співорганізатор середовища «Гарячий спорт»
Раніше як було? На системному рівні спорт в Франківську розвивала невелика кількість відомих спортсменів, голови комітетів Спорту та Фізичної культури, їх команди та місцевий НОК. І, звичайно, окремі клуби, ДЮСШ. Але досі нема єдиної стратегії розвитку інфраструктури, спорту у навчальних закладах, певної систематизації та стандартизації роботи клубів, секцій. І це, загалом, загально-українська проблема. Ще в школі та ВНЗ діти тренуються, а далі — «доросле життя», робота і все. Ті з них, що стають фінансово-успішними — підтримують починання молодих ентузіастів, але не більше. Спорт перестає бути актуальним для більшості юних спортсменів, за винятком тих, хто пішов далі в збірні.
Це при тому, що спорт у Франківську завжди був. Просто не був мейнстрімом. І зараз все ще не є ним. Загалом, основна задача — це зробити модним не спорт, а здоровий спосіб життя. В якому спорт — одна зі складових… Тоді і він автоматично набуває масштабів. Зокрема біг, як доступний дешевий вид, яким можна займатися будь-де, будь-коли. Ми з командою Франківського Півмарафону розиваємо його, бо нам це подобається. Сподіваємося, з часом винесемо біговий напрям на рівень прибутковості: щоб була фінансова можливість повноцінного розвитку. І вже потім — почнемо відтворювати модель на інших напрямках. Зараз, в рамках «Гарячого спорту», найактивніше розвиваються алтимат і біг, набирають обертів програма «Fire Ball» (теніс) і «Спекотні Танці». Також готуємо концепт та програму чемпіонату з лазертагу між школами. Скоро його анонсуємо.
Сьогодні…
На міському озері, в парку, на майданчиках шкіл і ВНЗ — франківці бігали і 20 років тому. А от популярності біговій культурі, маємо зізнатись, надав Франківський Півмарафон. Про нього і його оганізаторів ви вже, мабуть, на пам’ять вивчили.
Тому ми просто вам залишимо причини підготуватись до цьогорічних забігів у жовтні та безапеляційні факти про їхню крутість.
