ЯК Я ПОКИНУВ РІДНИЙ ДІМ

 

Я виріс у старому будинку з кам`яними стінами, дерев`яними вікнами і черепичним дахом. Його збудував мій дід, якраз перед тим, як привести туди свою молоду дружину – мою майбутню бабцю. Вони не втигли ним довго натішитись, бо почалася велика війна. А на війні, як на війні: осколки гранат пощербили кам`яні стіни і попробивали дахівку, кулі подзюравили вікна і двері. Та найгірше, що війна забрала також діда. А бабця – тоді ще цілком молода жінка – залишилася з громадкою малих дітей на призволяще.
Нова влада змилостивилася і дала трохи штучного матеріалу, щоб тимчасово позакривати пробоїни. А ще майстрів, які клали ці матеріали «косо-криво, аби живо». Це вони називали визволенням.
Не дарма кажуть, що немає нічого стабільнішого, аніж тимчасове. Тож на момент мого народження наш дім перебував уже в дуже занедбаному стані. Неякісні штучні матеріали не могли стримувати дощу: стелі затікали, стіни воложіли, покривалися пліснявою і грибком. З вікон і дверей протягали холодні вітри, витягаючи з хати тепло. Щоб вберегтися від застуди, яка в ті часи часто ставала смертельною хворобою, в піч пішло все, що надавалося на розпал – книжки, газети, неактуальні документи з часів минулої влади, а також листи, привітальні листівки і фотографії тих родичів, чиї імена стерлися з пам`яті. Так з нашого дому зникли бібліотека і родинний архів. 
Але це не дуже помагало, діти хворіли і вмирали. Першими пішли найбільш делікатні, найбільш вразливі. Нового матеріалу нова влада не давала, бо вирішила, що допомога надається один раз на одне покоління. Сама баба з малими дітьми не в стані була вирішити цієї проблеми. Тому головним завданням всієї родини стало, щоби принаймні всі були нагодовані і вбрані. Тому я виріс ситим і вбраним, але із завжди сумним поглядом і песимістичними поглядами. 
Зрештою, не тільки я. Всі родичі від страху, відчаю і непевності стали безсилими і вічно втомленими. Саме це їм заважало хоч якось подбати про наш дім. То слабість, то втома, то брак матеріалів. Через постійну втому їм постійно хотілось відпочивати. За прикладом нової влади справжнім відпочинком почала вважатися пиятика з дурними вересками замість пісень і з матюками замість дотепів. А ще із бійками, трощенням елементів інтер`єру та биттям посуду. Це вони називали забавою. Так з нашого дому зникли старі австріяцькі меблі і польська порцеляна. 
Саме тоді нова влада новому поколінню видала нові штучні матеріали – шифер, щоб підлатати дах, і штукатурку, щоб заліпити камінь як пережиток минулого. А ще телевізійні антени, щоб нова влада могла більш ефективно поширювати нові взірці відпочинку. А ще одноразовий посуд і меблі з відходів. Це вони називали покращенням. 
Покращення тривало недовго, але зробило свою справу. Штукатурка місцями повідпадала, фасадні прикраси на будинку були збиті заради кріплення антен, одноразовий посуд навчились використовувати багаторазово, а при нагоді зовсім втратили навички миття порцелянового посуду, необхідність в якому, зрештою, також відпала. 
Тож, коли прийшов час мого покоління, то в будинку вже були потріскані стіни, провалена підлога, прогнили дерев`яні опори дзюравого даху. А в повітрі стояв стійкий запах перегару, плісняви і взаємної огиди. 
Коли я звернувся до братів і сестер із пропозицією навести лад в будинку, то почув у відповідь про брак матеріалів від нової влади, про втому і потребу відпочивати, про слабість і потребу лікуватися самогонними настоянками «як діди-прадіди». А те, що дім може колись завалитись нам всім на голову – ну що ж «на все воля Божа». Це вони називали релігійністю.
Тоді я зрозумів, що рідного дому врятувати мені вже не вдасться. Я теж ходив вічно втомленим, теж пив і матюкався, і списував все на Божу волю. Але я не хотів, щоб дім мого діда впав на голови моїм дітям. Тому одного разу я зібрав свої скромні пожитки і не попрощавшись вирушив геть з рідного дому. Ще раніше я дізнався, що на протилежному кінці нашого глобального села продається старий кам`яний дім з дерев`яними вікнами і черепичним дахом. І не тому, що був занедбаний, а тому, що його попередні власники відійшли передчасно в кращі світи, і домові був потрібний новий дбайливий ґазда. 
Ось так, покинувши рідний дім, я віднайшов свій власний. Тепер під моїм вікном пахне акація. У моєму садку дозрівають смокви і маслини. Зі спальні перед сном я дивлюся на море, яке своєю незворушністю наповнює мене спокоєм. А до сну мене приколисує тиша.
Мені добре тут спиться. Я лягаю спати з приємністю, бо знаю, що мені присняться, як заповідав старий друг: «човни з рожевими вітрилами і дуже тихий океан».

 


14.09.2016 Володими Павлів 2690 0
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

409
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1645
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1397
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1325
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1233
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7356

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

412

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

520

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

755

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1790
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

166
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1231
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

726
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

172
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1405
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

990
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1546 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

355
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

464
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1198
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1489
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

996