ЯК Я ПОКИНУВ РІДНИЙ ДІМ

 

Я виріс у старому будинку з кам`яними стінами, дерев`яними вікнами і черепичним дахом. Його збудував мій дід, якраз перед тим, як привести туди свою молоду дружину – мою майбутню бабцю. Вони не втигли ним довго натішитись, бо почалася велика війна. А на війні, як на війні: осколки гранат пощербили кам`яні стіни і попробивали дахівку, кулі подзюравили вікна і двері. Та найгірше, що війна забрала також діда. А бабця – тоді ще цілком молода жінка – залишилася з громадкою малих дітей на призволяще.
Нова влада змилостивилася і дала трохи штучного матеріалу, щоб тимчасово позакривати пробоїни. А ще майстрів, які клали ці матеріали «косо-криво, аби живо». Це вони називали визволенням.
Не дарма кажуть, що немає нічого стабільнішого, аніж тимчасове. Тож на момент мого народження наш дім перебував уже в дуже занедбаному стані. Неякісні штучні матеріали не могли стримувати дощу: стелі затікали, стіни воложіли, покривалися пліснявою і грибком. З вікон і дверей протягали холодні вітри, витягаючи з хати тепло. Щоб вберегтися від застуди, яка в ті часи часто ставала смертельною хворобою, в піч пішло все, що надавалося на розпал – книжки, газети, неактуальні документи з часів минулої влади, а також листи, привітальні листівки і фотографії тих родичів, чиї імена стерлися з пам`яті. Так з нашого дому зникли бібліотека і родинний архів. 
Але це не дуже помагало, діти хворіли і вмирали. Першими пішли найбільш делікатні, найбільш вразливі. Нового матеріалу нова влада не давала, бо вирішила, що допомога надається один раз на одне покоління. Сама баба з малими дітьми не в стані була вирішити цієї проблеми. Тому головним завданням всієї родини стало, щоби принаймні всі були нагодовані і вбрані. Тому я виріс ситим і вбраним, але із завжди сумним поглядом і песимістичними поглядами. 
Зрештою, не тільки я. Всі родичі від страху, відчаю і непевності стали безсилими і вічно втомленими. Саме це їм заважало хоч якось подбати про наш дім. То слабість, то втома, то брак матеріалів. Через постійну втому їм постійно хотілось відпочивати. За прикладом нової влади справжнім відпочинком почала вважатися пиятика з дурними вересками замість пісень і з матюками замість дотепів. А ще із бійками, трощенням елементів інтер`єру та биттям посуду. Це вони називали забавою. Так з нашого дому зникли старі австріяцькі меблі і польська порцеляна. 
Саме тоді нова влада новому поколінню видала нові штучні матеріали – шифер, щоб підлатати дах, і штукатурку, щоб заліпити камінь як пережиток минулого. А ще телевізійні антени, щоб нова влада могла більш ефективно поширювати нові взірці відпочинку. А ще одноразовий посуд і меблі з відходів. Це вони називали покращенням. 
Покращення тривало недовго, але зробило свою справу. Штукатурка місцями повідпадала, фасадні прикраси на будинку були збиті заради кріплення антен, одноразовий посуд навчились використовувати багаторазово, а при нагоді зовсім втратили навички миття порцелянового посуду, необхідність в якому, зрештою, також відпала. 
Тож, коли прийшов час мого покоління, то в будинку вже були потріскані стіни, провалена підлога, прогнили дерев`яні опори дзюравого даху. А в повітрі стояв стійкий запах перегару, плісняви і взаємної огиди. 
Коли я звернувся до братів і сестер із пропозицією навести лад в будинку, то почув у відповідь про брак матеріалів від нової влади, про втому і потребу відпочивати, про слабість і потребу лікуватися самогонними настоянками «як діди-прадіди». А те, що дім може колись завалитись нам всім на голову – ну що ж «на все воля Божа». Це вони називали релігійністю.
Тоді я зрозумів, що рідного дому врятувати мені вже не вдасться. Я теж ходив вічно втомленим, теж пив і матюкався, і списував все на Божу волю. Але я не хотів, щоб дім мого діда впав на голови моїм дітям. Тому одного разу я зібрав свої скромні пожитки і не попрощавшись вирушив геть з рідного дому. Ще раніше я дізнався, що на протилежному кінці нашого глобального села продається старий кам`яний дім з дерев`яними вікнами і черепичним дахом. І не тому, що був занедбаний, а тому, що його попередні власники відійшли передчасно в кращі світи, і домові був потрібний новий дбайливий ґазда. 
Ось так, покинувши рідний дім, я віднайшов свій власний. Тепер під моїм вікном пахне акація. У моєму садку дозрівають смокви і маслини. Зі спальні перед сном я дивлюся на море, яке своєю незворушністю наповнює мене спокоєм. А до сну мене приколисує тиша.
Мені добре тут спиться. Я лягаю спати з приємністю, бо знаю, що мені присняться, як заповідав старий друг: «човни з рожевими вітрилами і дуже тихий океан».

 


14.09.2016 Володими Павлів 2611 0
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

279
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1695
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3147
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1138
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1158
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1198 3

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

235

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1110

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

929

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

410
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

320
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2485
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1235
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1308
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

544
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15175
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7476
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

327
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

614 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

457
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

380
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

470