Абстрактна Франківщина: між Довбушем і Буковелем

Формою Івано-Франківської області є видовжений ромб. Цим вона дуже нагадує півострів Індостан. Ще й своїм нижнім клином втискається між два океани, які завдяки цьому були розділені нашими Карпатами, - Угорський і Турецький. Правдоподібно, догляд за цим вододілом був основною місією, призначеною давній Станиславівщині.

 

Це завдання, в свою чергу, виробило виразний потяг і рух - на південь. Тому і сталося так, що материкова, центральна частина області, зосередившись на будівництві фортець, ліній оборони, стратегічних доріг, які всі разом відкривали і закривали гори, сама майже зникла у тіні тих гір, які надають ваги і значення усій конструкції. Зовсім непомилково вважати, що Івано-Франківщина - гірський край, край гір. Карпатоцентризм вже кілька століть є основою цього ромба, північний і східний кут якого за цей час зовсім не наблизився до Карпат.

 

Історична молодість регіону зумовлена молодістю головного міста, довкола якого все тримається. Станиславів, заснований як крок вперед до небезпечних меж цивілізації, відразу надав прагматичності й ідейності своїм південним провінціям. Невдовзі після заснування і початку свого функціонування місто-форпост заглушило на своїй території і давній Галич, і його спадщину. Станиславівщина перетворилася на модерну формацію, чимось подібну на ранню Америку, яка сама себе наповнювала динамічним сенсом. Потрібно було освоювати, утримувати, використовувати і годувати гори. Крім того, на заході, за Чорногорою, була Угорщина, а на сході, за Прутом і Черемошем, - православні провінції великої Туреччини. Вузький клин станиславівських Карпат став одним із головних акцентів, які належали Польщі і світовій геополітиці. Звідси весь мілітарний настрій, який ніколи не покидав цю область. Це перша лінія оборони, плацдарм для контрударів, місце проривів, гарнізонів, мобілізаційних районів і стратегічних маскувань. Крім того, гірські хребти, в які упирається, сповзаючи, весь регіон, справді є природним бар'єром, який перегороджує такою самою мірою, як і викликає природне бажання перейти. Гори - це перелаз, куди врешті скеровані найдавніші шляхи. І дуже важливо, що ці гори стримують не тільки те, що на тверді, але й повітря, вітри, хмари. Цей північний схил справді північний. Тут зупиняється східний холод, роблячи мрію про південь вічно недоступною.

 


А перед новою фортецею Станиславів, яка стала центром, лежали неопановані землі. Звичайно, там хтось жив, але вони нікому не належали. Станиславівщина стала тою магістраллю, якою Галичина йшла у гори. І цей дранг нах зюд нах карпатен, щоби ним керувати, його адмініструвати і скеровувати, є головною ідеєю та стратегією цієї ромбоподібної території. Тут найдовше залишалися вільними землі, тут найменше було давніх землевласників з паперами. Питання вільної землі було вільним. Адміністративно тут найдовше діяла привілея заселення - ось великі порожні гори, є можливість туди іти. Безліч галичан, яким не вистачало приватної території, ішли на південь, щораз з меншою густиною заселяючи Карпати. Спочатку ішли піонери, які зазнавали свободи, а вже тоді їх підпорядковували якійсь адміністрації. Тому Франківщина вирізняється тим, що це не звичний історичний регіон, а передовсім адміністративний. Вона завжди представляла собою державу на колонізованій збірній території. І частка державних земель завжди була тут найбільшою. Завданням Станиславова було порахувати, зібрати і передати податки з чисельних дрібних власників, з тих людей, які довгий час навіть не знали панщини. Ці звички самочинної колонізації дотепер є визначальними у тутешньому світогляді, а Станиславів став адміністративною столицею, яка орієнтувалася на південь. Він став метрополією, де містилися уряди і станції із сировиною, призначеною на експорт. Піонери освоювали південні землі, а за ними ішли державницькі насильницькі структури. Паралельно з ними просувалася податкова система. Замість корисної панщини на ланах тут ішлося про грошові податки. Для більшості людей питання полягало в тому, щоби власну діяльність і подобу незалежності зуміти перетворити у той гріш, який потрібно заплатити. Можна займатися будь-чим, лиш би відкупитися. Головною метою вільних поселенців були дві речі - знайти гроші на податок і всіма силами мінімізувати його. Дуже довго ця територія залишалася тою, де всі ці державні структури добре розуміли, що є земля, якою просто володіти нема сенсу, вона повинна бути колонізована силами дрібних колонізаторів. Довгий час вплив закону був тут мінімальний - хай вони поживуть за своїм звичаєм. Паралельне право і місцевий провід були настільки суттєвими, що його сліди відчутні досі. Відколи австріяки взялися за впровадження загального законодавства, дуже важливим стало мистецтво вислизання від цього закону. Це можна було зробити ще й завдяки географії. У свідомості завжди жило розуміння, що можна залишити своє місце і піти далі.

 

 

Це була місцевість, в якій можна було вибирати, де поселитися, можна було вибрати собі місце. І робити свою оселю. Оселя - найголовніше на Франківщині. Не земля, на якій можна щось вирощувати, а клаптик для дому, хати. Хата - модель світу, модель космосу, те, де все відбувалося. Хата була єдиною зовнішньою ознакою діяльності цілого роду, єдиним слідом, який залишала діяльність нормальних чоловіків. Знайти і вибороти місце під хату, збудувати свою хату. Дуже важливим було вибрати гарне місце. В тому числі і сусідів. Відійти і робити своє. Тут існувала система розвільненого контакту. Що не хата, то закон. Це суть внутрішнього життя цього світу. Можна було вибрати гарне місце. Ціна ландшафту є набагато вагомішою, ніж деінде. Оскільки хата не була прив'язана до землі, хата була поселенням, то вартість місця залежала від того, як воно виглядає і що з нього видно. Любов до краси виду є дуже вагомою. І ностальгія пов'язана з тим, що не видно. Все, що бачу, належить мені. Ці люди не звикли до рівнини. Навіть на тутешній рівнині, на Покутті, рівнина не пласка. Для більшості території притаманна наявність вертикалі у ландшафті. Це важливо світоглядно. Саме за цим типом ностальгії впізнаються тутешні люди по цілому світі. Володіти - не тільки сидіти, а й бачити.

 

Оселя визначальна. Побудувати власну хату на власній ділянці. Будівництво і безконечне вдосконалення є тим, що тримає. Історія хати стає історією людини. Всі зусилля, всі діла зводяться до того, щоби щось зробити для оселі, всі приватні діла закінчуються якимись вкладеннями у хату. Врешті, найавтентичнішим внеском цього краю у світову цивілізацію є форма, обрис даху.

 

Довгий час свободи, тоді, коли колонізаторами були всі, виплекав особливий ґатунок гірського населення, яке передовсім цінувало індивідуальну свободу й автономні порядки краю. Однак наступна хвиля колонізації - вже державна, чужинська - потребувала ефективного використання своєї провінції. Найбільшим багатством гірського і передгірського краю був і є ліс. Франківщина досі залишається найзалісненішою областю України. А питання використання лісу є основним тутешнім інтересом з усіх точок зору.

 

Тутешні люди, так чи інакше, є людьми лісу. Ліс сформував ментальність, повадки і спосіб життя у всіх його виявах. Він визначав сприйняття часу й уявлення про простір. Він був захистом і небезпекою. Він був роботою і відпочинком. Він був майном і способом заробити. Ліс вимагав особливого мислення, орієнтації, особливих рухів і фонетики. Ліс наступав і давав перспективу звільнення. Він вимагав особливого господарського розрахунку пропорції між тим, що треба винищити, і тим, що слід приберегти.

 

Тривалий час навіть адміністрування Станиславівщини структурно будувалося на принципі централізації лісових розробок. Невдовзі ліс став головною плантацією цієї колонії. Головним урожаєм, головним товаром. Життя аборигенів, які працювали на цій плантації, радикально змінилося. Саме на Станиславівщині, у лісових горах, селяни вперше стали пролетаріатом, найманими робітниками модерного європейського типу. З лісових людей вони перетворювалися на людей світових. Їздили на різні роботи, заробляли гроші, верталися, вдосконалювали хату і все ж ходили до лісу. І привозили всілякі моди.

 

Дерево, яке є основним матеріалом для тутешнього життя, не сприяє довговічності. Особливо у поєднанні з регулярними проходженнями фронтів. Відповідно, дуже химерно працює пам'ять, якій нема на що спертися. Замість історії тут байка. Замість науки - магія. Найдавніші дерев'яні церкви не такі вже і давні. Та й якось спеціально тримати їх заради старості тут не звикли. Що не згниє, то згорить. Тому все серйозніше, що триває і збереглося, зроблене колонізаторами-чужинцями. І зроблене з каменя - костели, твердині, тунелі і мости, камениці. Чужинці, зрештою, знайшли ще одне призначення Станиславівщині. Також гірське, також лісове і стратегічне - рекреації. У пропорції між знищеним і збереженим лісом все більш цінним стає збережений. Види, ландшафти, гори і води - такою стала перспектива колишньої плантації. До пастухів, людей лісу, до опришків, світових робітників і просвітників, додалася ще одна машкара - обслуга, гостинний угідливий господар всієї цеї краси.

 

Серія демографічних і політичних перемін, внаслідок яких Івано-Франківщина стала найукраїнськішою провінцією України, зробила цю подобу Індії справжньою постколоніальною територією. Тепер функції колонізаторів змушені виконувати самі аборигени. Мешканці гір опанували Франківськом і вже звідси контролюють похід на Карпати. Незважаючи на Дністер, Галич і Покуття, на Калуш і Бурштин, карпатський вектор далі залишається стратегічним для цілої області. Як самі Карпати - найголовнішим товаром на експорт, який може забезпечити всім побудову і вдосконалення власної оселі.

 

Історія далі залишається невловимою. Її сліди є передовсім ще однією приманкою для гостей. Хоча ця приманка не може рівнятися з вартістю поклаптикованих ландшафтів. Натомість колективна пам'ять налаштована передовсім на справді найвидатнішу особу області - опришка Олексу Довбуша. Його геніальність полягає власне у тому, що він химерним чином не дає вивітритися із свідомості найголовнішому - ми особливі, ми непокірні, ми вільні, ми сильні й удатні, ми карпатські, ми лісові хлопці, ми тут і все врешті-решт має бути і буде по-нашому.

 

Завдяки дивовижній природній пластичності, яка нагадує гірські води, Франківщина вміло вибудовує свій майбутній образ тотального карпатського курорту з олімпійськими перспективами, праобразом якого є сучасний Буковель. Парадоксально, але з минулого у це щасливе майбутнє мирно переходить саме Довбуш, який мав би намір добре потрясти усіх прийдеїв-шарапаток.

 

А тим часом на смерекових плантаціях неквапливо дозріває новий урожай.

 

Тарас ПРОХАСЬКО

ГК

 


27.05.2011 Тарас ПРОХАСЬКО 2661 0
Коментарі (0)

20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

2093
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

9154
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4166
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10582
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2449
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1835

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

801

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1095

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1302

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3764
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

558
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9876
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3358
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19535
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8208
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3541
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

962
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1137
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1032
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1976
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1172
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1430