100 років тому в Івано-Франківську почали зводити перші п’ятиповерхові кам’яниці - «Станиславівські хмарочоси»

 

Найгучнішою подією світу 100 років тому, в 1912 році, стала катастрофа британського корабля «Титанік» в північній Атлантиці, у якій загинуло півтори тисячі осіб.

 

Наш Станиславів подіями такого масштабу не «прославився», але теж мав чимало новин, що заслуговують на увагу.



 

Ювілеї та високі гості


Батьки міста пам’ятали, що наближається важливий рубіж – 250-річчя надання йому магдебурзького права, що вважається і датою заснування. Питання про можливість відзначення такої дати розглядалося 2 травня на засіданні міської ради, яку очолював тоді бургомістр А. Німгін. Ініціатором з відповідним обґрунтуванням виступив радний Ф. Срочинський. У міській касі було не густо, тому панове радні вдалися до Соломонового рішення: трьохсота річниця – кругліша дата, її й відсвяткуємо!
Трьохсота річниця настала в 1962 році. Її урочисто відсвяткувало не «польське кресове місто» Станиславів, а обласний центр УРСР, який у ті дні  на честь великого Каменяра перейменували на Івано-Франківськ. Історія не стояла на місці, і в 2012 році ми відзначатимемо 350 років міста уже в незалежній Україні.


Датою, що широко відзначала польська громада, було 300-річчя з дня смерті католицького проповідника, відомого письменника-полеміста Петра Скарґи. Тоді було прийняте рішення перейменувати вулицю Заболотівську на П. Скарґи (нині Сестер Василіянок). Цього ж року у травні вулиця Газова одержала ім’я польського політика, одного із творців конституції 1791 року Гуґо Коллонтая (нині Дністровська).


Наше місто у своїх мурах в середині квітня зустрічало високого гостя. Великий князь Австро-Угорщини, двоюрідний племінник Франца Йосифа І Карл при марші на чолі свого ескадрону на місце розквартирування до Коломиї ненадовго зупинився у Станиславові. У щойно відреставрованих залах Каси ощадності відбулася зустріч з представниками влади і духівництва. До міста він в’їхав з боку Пасічної в супроводі кінного ескорту українських селян. З міста Сапіжинською (Незалежності) з ескадроном доїхав верхи до Микитинець, де завернув на Хриплин і далі прямував особовим поїздом. У 1916 році Карл ненадовго стане останнім імператором Австро-Угорщини, а через два роки зречеться титулу під тиском революційних подій.


21 липня відбулася непересічна подія – перший в історії міста авіаційний політ. Весь народ юрмився на оголошеному місці – «Лані за Бельведером», між газозаводом і Солотвинською Бистрицею. Демонстраційний політ здійснив молодий польський граф Міхал Сціпіо дель Кампо на літаку системи «Моран». Він зробив три великих кола над Загвіздям і парком на висоті кількох десятків метрів, опускався до землі, знову набирав висоту. Політ тривав 12 хвилин і викликав велике захоплення.

 

Станиславівські «хмарочоси»   

Незаперечно важливою подією стало зведення у місті п’ятиповерхових кам’яниць, таких собі станиславівських «хмарочосів». Першим із них став готель «Уніон» (в радянський час готель «Київ», тепер бізнес-центр на вул. Незалежності, 4).  А ще в будові у цей час перебували п’ятиповерхові кам’яниці К. Гаусвальда (Незалежності, 11),  С. Хованця (Вітовського, 19), чотириповерховий з мансардою для греко-католицького Товариства Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (тепер Центральний народний дім і готель «Дністер» на вул.  Шевченка, 1) та чотириповерховий «Народний дім» для товариства ім. Качковського (тепер обласна бібліотека на вул. Чорновола, 22). Бачимо в цих спорудах яскравий модернізм, перші прояви функціоналізму.


Архітектором усіх будинків був Ф. Януш, який метеором промайнув на містобудівному небосхилі Станиславова. Роботи провела будівельна фірма «Йорк», що належала братам Янушам. Усі об’єкти споруджені вперше із застосуванням залізобетону. Після 1913 року згадок про Ф. Януша в міських документах немає. Дослідниця архітектури міста Жанна Комар виявила, що у міжвоєнний час в американському Чикаго діяла фірма «Hooper &  Janusch» і припускає, що «наш» Януш міг виїхати до США, де продовжив проектування хмарочосів.




Михайло ГОЛОВАТИЙ, «ЗК»
член історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто».


19.01.2012 1916 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

432
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

435
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1698
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1416
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1376 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1254

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

465

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

535

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

774

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1824
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

209
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1260
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

746
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

200
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1430
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1011
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1568 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

384
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

540
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1215
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1518
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1023