За дві доби після припинення роботи файлообмінника EX.UA користувачі Інтернету заблокували кілька сайтів державних установ — МВС, Кабміну, президента, СБУ, а також Партії Регіонів і КПУ.
Слідство відкликало вимогу про блокування EX.UA, згідно з яким позавчора реєстратор Imena.ua припинив обслуговування домену, в результаті чого файлообмінний ресурс став недоступним.
- Нинішній "наїзд" влади на популярний файлообмінник — певною мірою несподіванка, - зазначив Gazeta.ua лідер БРАТСТВА Дмитро Корчинський. – Просто спрацювали якісь коліщатка в надрах МВС: жорна правосуддя мелють повільно, але напевне. Закономірність полягає в тому, що Україна приєдналася до найбільш огидних міжнародних тенденцій в плані захисту так званого авторського права. Це набуло якихось потворних форм, про що говорить уся європейська інтелігенція. Цей захист обмежує доступ людини до інформації і створює додатковий податок на користь бюрократичного інтернаціоналу. Ми беремо з Європи найгірше, що у неї є.
Єдиним автором усіх ідей і створінь є Господь Бог. Ті люди, які вважають себе авторами, просто черпають інформацію зі Всесвіту. По-друге, одна річ — плагіат, а інша — те, що перетворюється на монополію. Поняття авторського права стільки разів перекручено, що в епоху інформаційного суспільства майже втратило будь-який сенс.
Про що свідчить бурхлива реакція українського інтернет-товариства?
Людей справді заділи за живе. На цьому домені публіка черпала не тільки серіали, а і якісні андеграундні фільми, авторське кіно, багато некомерційних матеріалів, які важко знайти деінде. Це був добротний і дуже зручний, розкручений ресурс.
По-друге, взагалі вже дістало все. Тому реакція виникла відразу. Якщо інші наїзди держави на громадян потребують багато зусиль, щоб їх відбити чи організувати спротив, то тут завдяки Інтернету люди швидко організувалися і у відповідь наїхати на інтернет-ресурси влади. Усе відбулося за законами партизанської війни: у першу чергу треба бити по найлегших цілях. Ніхто не нападає на штаб дивізії. Нападають на полкову кухню — тобто, на те, що найменш захищене і можна легко відбити у ворога.
Чи є ця реакція користувачів Інтернету проявом внутрішньої напруги в суспільстві?
Безумовно, напруга наростає. Будь-який крок влади викликає роздратування або ненависть до неї, причому у всіх. Януковичу нарешті вдалося об'єднати націю у ненависті до себе. Реакція в інтернеті — це продовження того, що відбувається у нас на кухнях, на вулицях і базарах.
За яких умов це може виплеснутися на вулиці?
Уже достатньо всього для того, щоб гнів з Інтернету вийшов на майдани. Не вистачає не умов, а нагод. Десь воно порветься. Щось таке станеться, що люди уже не будуть терпіти. Останні роки влада постійно наїжджала на свободу в Інтернеті, робила всіляку гидоту. Але вибухнуло зараз — у зв'язку із закриттям файлообмінника. Так само і в житті — щось має трапитися, що сколихне усіх по-справжньому.
Це можна назвати інтернет-майданом?
Я б порівняв це не з нашим мирним Майданом, де нікому не наступили на ноги, а площею Тахрір чи з віртуальними Афінами. Нарешті, й у нас щось трапилося справжнє і доросле. Про це буде написано в підручниках історії як про зразок громадянського спротиву. Це рекорд, що за два дні впало стільки владних сайтів. Інтернет надає нові можливості для самоорганізації, які нарешті українська громадськість почала використовувати. Українцям є чим пишатися перед греками та єгиптянами. Принаймні, в онлайні ми не гірші, ніж вони в офлайні.
Ви самі включилися в цю акцію?
Безумовно, і з дуже великим азартом. Теж натискав на кнопки зі своїми хлопцями. Раділи, коли вдавалося завалити той чи інший провладний сайт. Це чудовий приклад самоорганізації. Успіх став можливим тому, що в цьому русі не було вождів і провідних партій. Якби хтось з'явився, то на цьому б усе й припинилося. Це приклад того, що громадськості вожді і партії не потрібні, без них усе виходить більш бадьоро. За останні півтора року найкраще акції спротиву виходили тоді, коли була ініціатива і самоорганізація людей.
Який сигнал для влади подало суспільство? Де ще може прорвати?
Суспільство вже не вперше посилає сигнали. Але нинішня влада не реагує. У неї якась тупувато-вперта позиція. Вона часто наїжджає на громадян, але коли зустрічається із спротивом, то відступає, щоб наїхати знову. У неї прості реакції одноклітинного організму. Поки що це ефективно. Принаймні, вони при владі, а не ми.
Якщо влада дозволить роботу EX.UA, як це буде сприйнято суспільством?
Як тактична перемогу над владою. Такий результат покаже, що спротив завжди доцільний і ефективний.
Може, влада хоче запустити подібний ресурс, але з іншим власником?
Я сумніваюсь. Цей ресурс, безперечно, приносив гроші власнику, але не такі кошти, про які могла б замислитися українська влада. Вона займається обленерго, крадіжками газу тощо. Там мова йде про сотні мільйонів та мільярди. Інтернет-ресурс можуть створювати не тільки успішні бізнесмени, а й фанатики своєї справи. Тому власник шахти чи комбінату, у якого є гроші, вдалий файлообмінник не створить.
Який вихід для влади із цієї ситуації?
Влада ніби вже зробила крок назад, почала кидати подачки. Менти кажуть, що повертають сервери, дадуть можливість працювати ресурсу EX.UA. Але, на мій погляд, не варто на це вестися. Треба розвивати успіх. Мої друзі порівнюють нинішню ситуацію з Коліївщиною. Взяли Умань і заспокоїлися, не пішли на Білу Церкву. На цьому повстання і cкінчилося. І ось нині після завалення кількох сайтів проводять голосування, що треба обмежитися петиціями. Але революцію неможна зупиняти, треба йти якомога далі, поки вона не вичерпається...
Олександр ГУНЬКО