«Валєра», як це було…

Історія одного бою, під час якого 12 російських танків та чимало іншої бойової техніки ворога  перетворилось на броньований брухт.

 

Є речі, про які ніколи не розповість ні ОРТ, ні сумнозвісне «Лайф – ньюз», та й взагалі жоден з російських чи проросійських каналів. Мова іде про поразки російських найманців під час ключових битв на сході України. Про шалені втрати, якими фактично здобувається більшість перемог адептів ідей так званого «новороського міра». Одна з таких битв носить назву «Валєра». Власне так називався блокпост поблизу містечка Дебальцево.

 

Наші співрозмовники командир та бійці одного з підрозділів 80-ї окремої аеромобільної бригади, які безпосередньо вели там бій. Отже, можете сприймати цей матеріал, як своєрідне одкровення наших солдат про ту нову «Прохорівку», яку влаштували львівські десантники для сепаратистів.

 

Командував нашими бійцями нинішній ТВО комадира 80 десантно-штурмової бригади полковник Дмитро Братішко.

 

Коли ми зустрілись у лютому 2015 року, то він говорив на камеру лише в балаклаві. Бо надто високу ціну, після бою на «Валєрі» за голову цього українського офіцера було назначено російськими найманцями. При чому, підлі вороги розшукують не лише офіцера, алей його рідних, батьків та дітей. Настільки сильна жага помсти ординців за нанесену поразку.

 

- Коли наші вороги почали наступ на Дебальцево, ми отримали наказ від керівника сектора висунутись на підсилення взводного опорного пункту, який носив назву «Валєра», - розповів він. - Прийшовши туди, то побачили, що підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади ведуть хоч і важкий, про те успішний бій. Перед їхніми позиціями вже горіли три танки противника. Причому третій танк закарпатці підбили вже гранатами. Можна сказати з маршу ми вступили в бій і підсилили наших братів по зброї. Закрили певні пробіли, зробили заслон і головне – не дали ворогу піти в глиб нашої території.

 

Зрозумівши, що з наскоку взяти цей блокпост не вдасться, російські терористи вдались до улюбленою в таких випадках тактики – посиленого артилерійського та ракетного обстрілу. Застосовували все, що мали в наявності і міномети, як малих, так і великих калібрів, і самохідні артилерійські установки 2С1 «Гвоздика», а також вже традиційні в таких випадках «Гради».

 

В довершення всього на пряму наводку для обстрілу позицій виїжджали ворожі танки.

 

Про те, наші бійці не лише уміло укривались від шквального ворожого вогню, але й наносили успішні удари у відповідь.

 

- Час від часу ми просто ходили і повзали нижче землі, - поділився спогадами учасник того бою з позивним «Адвокат». – Було важко. Було гаряче. Але ми вистояли. Більш того, ми успішно нищили ворога, що прийшов до нас.

 

Підтримав товариша і інший боєць з позивним «Шустрий».

 

- Час від часу було страшно, але це ми розуміли вже потім, - розповів він. – нас виручала підтримка один одного. Грамотне бойове злагодженя. А головне – чітке командування з боку командирів.

 

Звичайно під час такої артилерійської підтримки, ворожі колони намагались прорватись повз взводні опорні пункти. Однак, всі намагання ворога було скасовано грамотно продуманим вогнем наших підрозділів.

 

- Протягом тижня, ми тримали оборону, - продовжив командир. - І за весь цей час жоден ворожий солдат чи бойова машина не пройшли через наші позиції.

Дуже добре зарекомендували себе всі українські бійці. І кулеметники, і гранатометники, і прості стрілки. Загальними зусиллями львівські десантники перетворили на купу броньованого брухту кілька десятків російських броньованих машин «тигр». Також, з російської колісної техніки догорати в кюветах залишилось багато різноманітних «КАМазів», «Уралів» тощо. А на довершення, за підсумками бою виявилось, що українці знищили не багато не мало - цілу танкову роту ворога. Про це засвідчили документи з останнього 12-го спаленого нашими бійцями танку. Після такого розгрому російські найманці повністю припинили танкові атаки наших позицій.

В результаті цього бою, ми не дозволили ворогу здійснити його задум на швидкий прорив позицій, - підсумував командир. – Ми не лише відбили всі атаки ворога. Ми втримали позиції. А коли був наказ на відхід, то відійшли зі всією технікою та особовим складом. Більш того, ми забрали з собою навіть ушкоджену техніку. Отже такого омріяного нашими противниками панічного відступу вони не отримали.

 

Тарас Грень


06.02.2018 Тарас Грень 7597 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1849
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

890
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1138
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1576
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2776 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3871

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1057

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

575

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

412

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1114
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5720
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5270
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10664 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1331
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7603
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1030
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1155
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15898
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

468
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1467
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1920
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1798