Католики ідуть у відрив

 

 

Святкування Хрещення Русі тимчасово повернуло релігійні стосунки в Україні у фокус суспільної уваги. Здебільшого спливли заяложені теми. Хто патріотичніший – Патріарх Філарет чи Митрополит Володимир? За ким правда – за «схизматами» чи «уніатами»? Чиї вказівки виконує УПЦ (МП) – Патріарха Кирила чи Путіна? Розводитися на подібні теми українці можуть безкінечно. Але майже непоміченим лишився ще один принципово важливий факт, вірніше – цілих два.

Під час святкування Всесвітнього дня молоді, Папа Франциск закликав католиків та католицьке духовенство відмовитися від клерикалізму. «Я хочу, щоб ми протистояли усьому світському, усьому статичному, усьому комфортному, усьому, що пов’язане із клерикалізмом» — заявив він. Згодом аналогічним чином висловився очільник УГКЦ Патріарх Святослав: «Думаю, що сьогодні для всіх Церков в Україні з одного боку дійсно потрібно бути партнерами держави… але з іншого боку лишатися вільною від надмірної державної опіки». Звичайно, низка українських ЗМІ згадали про обидві заяви, але увага аудиторії все ще була прикута до кирилівського «бронепоїзду» і суспільної дискусії не вийшло. І дарма. Антиклерикальний курс католицьких лідерів – не спроба сподобатися публіці, а презентація стратегії, яка, в тому числі, визначатиме перебіг міжконфесійного діалогу в Україні.

Католицизм і православ’я, окрім всього іншого, відрізняються ще й способами взаємодії з оточуючим середовищем. Для Ватикану характерне прагнення до автономізму, натомість православні церкви історично тяжіють до «симфонії» зі світською владою. Власне кажучи, останнє – і є тим, що прийнято називати клерикалізмом – втручанням духовенства у позацерковні справи, розширенням його влади у питомо світських сферах. Переваги клерикалізму ми можемо оцінити на прикладі РПЦ, яка користується відкритою підтримкою держави і має доступ до адміністративних важелів впливу на соціум. В світі, де Церква постійно перебуває під тиском не- і антихристиянських вчень і організацій, клерикальний симбіоз з державою іноді видається рятівним шансом.

Але природа сучасної держави така, що вона тяжіє до тотального контролю над всім, що відбувається всередині її кордонів. Тому симбіоз з нею закінчується завжди однаково: Церква стає придатком бюрократичного апарату, таким собі «міністерством духовності», а не самостійним суб’єктом суспільного життя. Про зворотній бік клерикалізації писав незадовго до своєї загибелі о. Адельгейм: «У нас віра в церкві змінилася на ідеологію. Церква зайняла місце колишнього Політбюро КПРС». Схоже, реальність такої перспективи ані в УПЦ (МП), ані в УПЦ КП не усвідомлюють. Тому обидві Православні Церкви затято борються за місце під бюрократичним сонцем, колекціонуючи політичних патронів. Крім того, статус «придворної» неодмінно робить Церкву співучасником всього, що робить той чи інший політичний режим, і так чи інакше понесе солідарну відповідальність.

Проте у «симфонії» Церкви і держави є ще один аспект. Справа в тому, що національні держави стрімко втрачають суверенітет. Сучасний ізраїльський історик Мартін Кревельд свідчить, що цей процес почався ще у 1970-х. «Світова система рухається від зібрання окремих, територіально цілісних, суверенних, юридично рівних держав до інших… структур. Що стосується окремих держав, є вагомі підстави вважати, що багато з них скоро або не захочуть, або не зможуть контролювати і захищати політичне, військове, економічне, соціальне та культурне життя своїх громадян» — пише він у передмові до своєї книги «Розквіт та занепад держави». Тому, в певному сенсі, симбіоз Церкви з державою – це квиток на «Титанік». До того ж, національні бюрократії – не така вже й надійна опора для Церкви. Під тиском міжнародних інституцій вони демонтують основи європейської культури, впроваджуючи гендерну ідеологію, легалізуючи одностатеві шлюби і т.д. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, Церквам треба готуватися радше до протистояння, а не співробітництва з державою.

Першим звільнятися від національних бюрократій почав бізнес. Сьогодні бюджети деяких корпорацій в рази перевищують бюджети не надто розвинених держав. «Осідлавши» цунамі глобалізації, корпорації стали самостійними гравцями міжнародного ринку і нерідко диктують умови національним урядам. В світлі цього зрозуміло, чому Ватикан закликає звільнитися від клерикалізму, і чому провід УГКЦ і не переймається боротьбою православних за «придворний» статус. Більше того, УГКЦ відкрито демонструє претензії на суспільну суб’єктність. У ситуації навколо річниці Волинської різанини УГКЦ провадила самостійну політику і досягла кращих результатів, ніж український парламент, президент та дипкорпус разом узяті. Схоже, що у владики Святослава є всі шанси стати впливовим духовним лідером Східної Європи, а не чиновником в рясі на підхваті у чергового президента бананової республіки. А от ким стануть Митрополит Володимир та Патріарх Філарет (чи їхні наступники) – питання відкрите.

Максим ВІХРОВ
журналіст-колумніст, соціолог, м. Луганськ

Джерело: http://risu.org.ua


15.08.2013 1836 1
Коментарі (1)

клір 2013.09.22, 17:18
Читає цю статтю Бог і думає:"А де про Мене хоч слово сказано, Я ж Бог заздрісний, уся слава, і сила, і влада належить Мені."
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1307
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1090
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2265
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5972
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

4474 20
28.07.2025

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2332

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

405

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

475

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1147 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

685
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

461
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

583
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

648
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1176
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

781
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

866
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

572
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

874
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

661
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

568
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

655
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

663