Католики ідуть у відрив

 

 

Святкування Хрещення Русі тимчасово повернуло релігійні стосунки в Україні у фокус суспільної уваги. Здебільшого спливли заяложені теми. Хто патріотичніший – Патріарх Філарет чи Митрополит Володимир? За ким правда – за «схизматами» чи «уніатами»? Чиї вказівки виконує УПЦ (МП) – Патріарха Кирила чи Путіна? Розводитися на подібні теми українці можуть безкінечно. Але майже непоміченим лишився ще один принципово важливий факт, вірніше – цілих два.

Під час святкування Всесвітнього дня молоді, Папа Франциск закликав католиків та католицьке духовенство відмовитися від клерикалізму. «Я хочу, щоб ми протистояли усьому світському, усьому статичному, усьому комфортному, усьому, що пов’язане із клерикалізмом» — заявив він. Згодом аналогічним чином висловився очільник УГКЦ Патріарх Святослав: «Думаю, що сьогодні для всіх Церков в Україні з одного боку дійсно потрібно бути партнерами держави… але з іншого боку лишатися вільною від надмірної державної опіки». Звичайно, низка українських ЗМІ згадали про обидві заяви, але увага аудиторії все ще була прикута до кирилівського «бронепоїзду» і суспільної дискусії не вийшло. І дарма. Антиклерикальний курс католицьких лідерів – не спроба сподобатися публіці, а презентація стратегії, яка, в тому числі, визначатиме перебіг міжконфесійного діалогу в Україні.

Католицизм і православ’я, окрім всього іншого, відрізняються ще й способами взаємодії з оточуючим середовищем. Для Ватикану характерне прагнення до автономізму, натомість православні церкви історично тяжіють до «симфонії» зі світською владою. Власне кажучи, останнє – і є тим, що прийнято називати клерикалізмом – втручанням духовенства у позацерковні справи, розширенням його влади у питомо світських сферах. Переваги клерикалізму ми можемо оцінити на прикладі РПЦ, яка користується відкритою підтримкою держави і має доступ до адміністративних важелів впливу на соціум. В світі, де Церква постійно перебуває під тиском не- і антихристиянських вчень і організацій, клерикальний симбіоз з державою іноді видається рятівним шансом.

Але природа сучасної держави така, що вона тяжіє до тотального контролю над всім, що відбувається всередині її кордонів. Тому симбіоз з нею закінчується завжди однаково: Церква стає придатком бюрократичного апарату, таким собі «міністерством духовності», а не самостійним суб’єктом суспільного життя. Про зворотній бік клерикалізації писав незадовго до своєї загибелі о. Адельгейм: «У нас віра в церкві змінилася на ідеологію. Церква зайняла місце колишнього Політбюро КПРС». Схоже, реальність такої перспективи ані в УПЦ (МП), ані в УПЦ КП не усвідомлюють. Тому обидві Православні Церкви затято борються за місце під бюрократичним сонцем, колекціонуючи політичних патронів. Крім того, статус «придворної» неодмінно робить Церкву співучасником всього, що робить той чи інший політичний режим, і так чи інакше понесе солідарну відповідальність.

Проте у «симфонії» Церкви і держави є ще один аспект. Справа в тому, що національні держави стрімко втрачають суверенітет. Сучасний ізраїльський історик Мартін Кревельд свідчить, що цей процес почався ще у 1970-х. «Світова система рухається від зібрання окремих, територіально цілісних, суверенних, юридично рівних держав до інших… структур. Що стосується окремих держав, є вагомі підстави вважати, що багато з них скоро або не захочуть, або не зможуть контролювати і захищати політичне, військове, економічне, соціальне та культурне життя своїх громадян» — пише він у передмові до своєї книги «Розквіт та занепад держави». Тому, в певному сенсі, симбіоз Церкви з державою – це квиток на «Титанік». До того ж, національні бюрократії – не така вже й надійна опора для Церкви. Під тиском міжнародних інституцій вони демонтують основи європейської культури, впроваджуючи гендерну ідеологію, легалізуючи одностатеві шлюби і т.д. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, Церквам треба готуватися радше до протистояння, а не співробітництва з державою.

Першим звільнятися від національних бюрократій почав бізнес. Сьогодні бюджети деяких корпорацій в рази перевищують бюджети не надто розвинених держав. «Осідлавши» цунамі глобалізації, корпорації стали самостійними гравцями міжнародного ринку і нерідко диктують умови національним урядам. В світлі цього зрозуміло, чому Ватикан закликає звільнитися від клерикалізму, і чому провід УГКЦ і не переймається боротьбою православних за «придворний» статус. Більше того, УГКЦ відкрито демонструє претензії на суспільну суб’єктність. У ситуації навколо річниці Волинської різанини УГКЦ провадила самостійну політику і досягла кращих результатів, ніж український парламент, президент та дипкорпус разом узяті. Схоже, що у владики Святослава є всі шанси стати впливовим духовним лідером Східної Європи, а не чиновником в рясі на підхваті у чергового президента бананової республіки. А от ким стануть Митрополит Володимир та Патріарх Філарет (чи їхні наступники) – питання відкрите.

Максим ВІХРОВ
журналіст-колумніст, соціолог, м. Луганськ

Джерело: http://risu.org.ua


15.08.2013 1853 1
Коментарі (1)

клір 2013.09.22, 17:18
Читає цю статтю Бог і думає:"А де про Мене хоч слово сказано, Я ж Бог заздрісний, уся слава, і сила, і влада належить Мені."
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

720
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

899
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6887
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1571
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2314
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2503

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

446

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

740

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1490

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

877
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

467
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

839
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2526
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

667
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1235 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

871
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1314
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

880
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1174
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

692
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2677 12