Ганебний цифровий "дерибан"

 

Завершився нарешті "дерибан" частот для цифрового мовлення. Називати цей ганебний розподіл частот конкурсом язик не повертається.

 

У конкурсах існують певні критерії та правила, нарешті існує змагальність між конкурсантами. Тут нічого подібного не було. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення просто роздала цифрові частоти декільком провладним олігархічним групам і собі. Рада також ніби-то між іншим зробила крок до повного знищення незалежного регіонального мовлення.



Отже, хто отримав частоти. На загальнонаціональному рівні 8 частот отримала група "Інтер", яка ніби-то належить Хорошковському, 3 частоти отримала "Україна" Ахметова, ще 3 частоти – нові компанії Едуарда Прутніка (за даними "Телекритики") по одній частоті отримали Національний Банк на чолі з Арбузовим, компанія Бориса Колесникова і компанія "Тоніс", яка за даними преси вже належить сину Януковича. Було ще декілька маловідомих компаній, які поки що незрозуміло кому належать. Група Пінчука єдина, хто зберіг статус кво. Вони отримали місця у мультиплексах для всіх своїх існуючих загальнонаціональних телеканалів. З олігархів найбільше втратив Коломойський – він отримав лише дві загальнонаціональні частоти для "1+1" і "ТЕТ". Канал "2+2" не отримав нічого, як і канал "Сіті". Нам відмовили, не пояснивши причин і віддавши перевагу неіснуючим компаніям з незрозумілою приналежністю. Це і є цензура.



На регіональному рівні взагалі абсурдна картина. Новостворені, зареєстровані в Києві компанії "Партнер-ТВ", "ТВ Вибір", "Новий формат ТВ", "Аріадна ТВ" та "Лідер ТВ", у багатьох з яких один нікому не відомий власник, чомусь виграли частоти у всіх регіонах.

 

Ці компанії ніколи раніше не працювали і точно не є регіональними. Вірніше, "регіональними" у партійному розуміні, скоріше за все, вони є, але в ефірі не мовить жоден з них. Поталанило одеситам. Частково. Там дозволили працювати двом компаніям Ківалова і одній – близькій до Костусєва, але вони, принаймі, місцеві. В Луганську хоча б у чомусь щастя "привалило" Володимиру Ландіку. Його компанія отримала частоти, як і компанія близька до Валерія Галенка. Всі вони належать регіоналам, але тим не менше давно працюють в ефірі і їхнє ліцензування є хоча б виправданим.



У Дніпропетровську відмовили і компанії Коломойського "9 канал" і компанії колишнього голови Нацради Бориса Холода "Співдружність", хоча ці компанії з історією та досвідом. В Івано-Франківську залишились без ліцензій і відома "3 студія" і телекомпанія "Вежа", у Києві не видали ліцензію каналу "Сіті". У Львові – жоден з міських каналів ані "Міст", ані ТРК "Люкс" ліцензій не отримали, в Рівному теж жодна місцева приватна телекомпанія не отримала ліцензії, в тому числі відома "Рівне-1". У Тернополі без ліцензії залишилося "ТВ-4". У Харкові – "Сімон", "Фора", "Фаворит", "Право АТВК", "АТН". У Чернівцях – "ТВА".



Це лише частина відомих телекомпаній, більшість з яких ровесники незалежної України. Я багато років знаю і керівників цих компаній і журналістів, які там працюють. Це справжні фахівці, які телебаченню присвячують життя. Але менше лірики. Я знаю також, досить давно члена Нацради Оксану Головатенко. По-людськи я їй симпатизую. І саме тому мені боляче і прикро, що вона змогла порушити будь-які правила совісті і моралі, голосуючи за знищення місцевого мовлення, щоб надати частоти своєму громадському чоловікові Юрію Каплуненко і його компанії "ЄС Продакшен груп" (UBR). Адже ця компанія не є регіональною, хоча "перемогла" в 11 обласних центрах на 18 серпня ніякі власники в цій компанії не змінювались. Витяг з державного реєстру я додаю нижче.



Мені б дуже хотілося, щоб члени Нацради, які брали участь в цих голосуваннях, скасували свої ганебні рішення у тій частині, яка була не чесною, аморальною та протизаконною. Я не вірю, що вони хочуть аби їхні діти жили в країні, де чиновники так приймають рішення.



Перед цим "конкурсом" я публікував статті і в "Дзеркалі тижня" і тут на блозі писав про всі політичні та економічні небезпеки, які він в собі несе. Я закликав прийти подивитися на це неподобство парламентарів та громадських діячів. Депутатів в Нацраді я не бачив жодного. Для багатьох моїх колег популярне нині гасло про "не нашу війну" розповсюджувалося і на цей "дерибан". Вони сподівалися, мабуть, що у чиновників теперішньої адміністрації є совість, що їх, таких компромісних і неопозиційних, або навіть провладних, як Ігор Шкіря з його "Першим діловим" каналом точно не образять. Не потрібно бути наївними. З'їсте це лайно зараз – будете жити у ньому все життя. ТВі активно висвітлював ці події у новинах. Ми готові надати можливість висловити свою точку зору всім зацікавленим у правді, пише Микола Княжицький у своєму блозі на УП.

Як раніше повідомляла "Фіртка", серед заявників івано-франківських телекомпаній не отримали ліцензії ТРК "3-студія", ТРК Вежа" та інші телекомпанії, що давно працюють в області.

Переможцями конкурсу на канали в Івано-Франківській області стали:
1. ТОВ „Телерадіокомпанія РАІ”, м. Бурштин Івано-Франківської обл.
2. Івано-Франківська ОДТРК, м. Івано-Франківськ
3. ТОВ „ПАРТНЕР ТВ”, м. Київ
4. Івано-Франківське обласне телебачення „Галичина”, м. Івано-Франківськ.


На місця у мультиплексі претендувала ще низка компаній: ПП «Телерадіокомпанія „НТК”», м. Коломия, ТОВ-ТРК «Міст ТБ» (телеканал Zik), ТОВ ТРК «3-Студія», ТОВ «Медіа сервісез Україна», МКП ТРК «Вежа», КП Державна студія «Калуське міське телебачення», ТОВ «Гравіс» (телеканал «Сіті»), ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» (канал 24), ТОВ «ЄС Продакшен груп (UBR). КП «Калуська районна ТРО „Незалежність” Калуської районної ради зняла свою заявку з конкурсу. Заявку ДС “Калуське міське телебачення” члени Нацради відхилили.



Витяг з держреєстру:






19.08.2011 2969 1
Коментарі (1)

гість 2011.08.19, 23:45
не зовсім вірна інформація. Оскільки ТРК "Вежа" та КП «Калуська районна ТРО „Незалежність” отримали право на роботу у цифровому форматі, оскільки під назвою "РАЇ" саме в даному випадку йдетья не одну бурштинську компанію, а про об'эднання з 7-ми регіональних мовників. Одна з цих семи - РАЇ, потім Вежа, потім - калуська компанія і ще 4 ТРК.
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2598
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1453
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2722
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1837
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1890
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2353

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

574

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

709

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1918

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1286
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29375
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11247 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5249
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23475
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1694
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6198
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

931
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1253
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2226
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2686