Діти у храмі: сім порад для батьків

Діти не приходять до церкви, щоб заважати іншим. У них немає поганих намірів. І все ж ми часто бачимо сцени плачу, тупотіння ногами, бігання перед вівтарем.

Така поведінка розпорошує увагу вірних, які починають більше стежити за дітьми, а не молитись, і бентежить батьків (це в кращому випадку). Священники по-різному ставляться до таких ситуацій. Деякі не зважають, деякі роблять зауваження або ж просять вийти з храму.

А все починається від того, що дитина не приготована іти до храму. І загалом не йдеться про готовність, пов’язану з віком чи психічним розвитком.

Дозволю собі короткий відступ. Більшість дорослих боїться візитів до дантиста. Бо пам’ятають, як лікар насильно впихав їм руки до рота. Дитина не розуміла, що це для її ж добра. Але як мала розуміти, якщо ніхто не давав для цього шансу? Сьогодні все виглядає дещо по-іншому. Батьки приходять до стоматолога “спробувати”. Дитина сидить собі у кріслі, пограється, подивиться у дзеркало на свої зубки… Що це має спільного з дітьми у храмі? Багато чого.

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки і багато квітів?

Дитина приходить до місця, яке їй чуже. І це нормально, що хоче його дослідити.

Чи можна владнати все якось так, щоби дитина, залишаючись сама собою, виявляла пошану до храму? Немає якогось одного рецепту, але цих сім порад можуть допомогти.

Все починається з вечірньої молитви

Дитина мусить чути про Бога, знати, що храм – дім Божий. Візьміть до рук Святе Письмо і прочитайте його дитині ввечері. Скажіть, що у неділю всією сім’єю відвідаєте Бога.

Підіть до храму з дитиною тоді, коли там нікого не буде

Дуже добре розповісти дитині про всі найважливіші місця у храмі і їхнє значення, показати їх. Чому вівтар є таким незвичним місцем і хто там мешкає. Найважливіше – своєю поведінкою виявити пошану до святості цього місця, бо саме з прикладу діти вчаться.

Дивіться пряму трансляцію Літургії разом з дитиною

Це чудовий спосіб пояснити дитині, чому люди клякають, що значить той чи інший жест священника, навчити її молитов. Так дитина бачитиме, що відбувається у храмі в неділю і буде активно брати участь у Службі Божій.

Постарайтесь, щоби дитина сприймала участь у недільній Літургії як винагороду

Недільна Служба – це свято, особлива зустріч з Богом. День перед тим пригадайте дитині: “Бог тебе дуже любить і завтра ми підемо до Нього на зустріч”. Ніколи не шантажуйте дитину: якщо не підеш до храму – будеш мати гріх або погано себе поводитимеш – ніякого інтернету чи телевізора. Бо дитина збудує собі негативні зв’язки. Також не обіцяйте дитині нагороди, якщо буде добре себе поводити в храмі. Бо тоді Літургія буде прикрим обов’язком, за який можна отримати винагороду.

Одяг має значення

Якщо дитина бачитиме, що до храму ви вдягаєте святковий одяг, то розумітиме, що йде на важливу зустріч, зустріч із Богом.

Ідіть на Службу Божу для дітей

Важливо, щоби дитина могла активно брати участь у молитві. У багатьох церквах священники готують спеціальні проповіді для дітей, подекуди діти також залучені до співу.

Укладіть контракт

Йдучи до храму, говоріть з дитиною про те, куди йдете, пригадайте про спільні читання Біблії, про те, як ви ходили храмом.

Контракт завжди передбачає інтереси двох сторін. Тому просячи дитину бути чемною, стояти біля вас, бути тихо, запитуйте також про те, що хотілось би їй.

Не беріть до храму іграшок чи їжі. Не тримайте дітей ввесь час за руку, але й не дозволяйте бігти куди завгодно. Нехай дитина бачить, як ви переживаєте зустріч з Богом. Хочемо цього чи ні, але діти наслідують нас.

А що якщо щось пішло не так. Дитина почала плакати чи бігати по церкві? Реагуйте одразу на “розірвання” контракту, нехай дитина розуміє, що відповідальна за свою поведінку. Можете вийти і запитати, чому дитина вирішила не дотримуватись угоди. Ще раз поясніть, де ви знаходитесь і якої поведінки очікуєте. Спокійно, без підвищеного тону. Поясніть дитині, що вважаєте її дорослою для того, щоби чемно поводитись в храмі. Повірте, дітям, в яких вірять їхні батьки, значно легше повірити в себе.

“Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже”.

Адаптація Тетяни Трачук


10.03.2024 20846
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1752
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

796
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1074
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1499
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2714 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3810

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

905

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

511

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

379

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1064
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5663
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5218
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10596 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1166
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7569
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

928
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1089
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15843
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

329
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1414
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1834
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1737