Свобода слова, вільне вираження поглядів та переконань належать до базових принципів демократичного суспільства, виконання цих завдань покладені на владу. В Україні Конституційні положення з питань свободи слова та інформаційної діяльності прописані у більш як 110 нормативно-правових документах - законах, указах Президента України та постановах Кабінету Міністрів. Наявна законодавча база повинна забезпечувати реальні можливості кожній людині в українському суспільстві безперешкодно дотримуватися своїх поглядів, вільно виражати і поширювати свої думки, ідеї та інформацію, але чи та це? Споробуємо дати відповідь на це запитання.
Спочатку потрібно розібратися в історії створення та святкування дня свободи. Всесвітній день свободи преси відзначається щорічно з 1992 року з ініціативи представників незалежної преси країн Африки. Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли "Віндхукську декларацію", у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. З 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем преси. Цей день покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск з боку влади просто неприпустимий. Будь-який натиск збоку влади на засоби масової інформації є прямою загрозою демократії. Головним заходом святкувань є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув 1986 року. Засновано премію у 1997 році, вона вручається окремим особам, організаціям або установам. Саме цього дня здійснюється оцінка свободи преси у цілому світі та проходять акції з захисту ЗМІ від зазіхань на їх незалежність.
Також у цей день згадують журналістів, які загинули при виконанні професійних обов'язків. На жаль, загибель журналістів, як і в світі, так і в Україні не зменшується. За роки незалежності України загинуло близько 40 працівників ЗМІ. До речі, третя п'ятниця вересня в Україні присвячена пам'яті загиблим журналістам. В цей день ми повинні згадувати такі імена, як І. Олександров, Т. Процюк, Г. Гонгадзе, але для влади цей день нічого не означає.
Звичайно, з часу Помаранчевої революції українське суспільство демократизувалося, саме завдяки пресі. Але цього не достатньо, тому що повної свободи слова в Україні, як і не було, так і немає. До того ж з часу президентсва Януковича за свідченнями правозахисної організації Freedom House ("Дім свободи") свобода слова зменшилася. Правозахисники, серед іншого, нагадують, що радіостанції і телекомпанії, які критикували владу, втратили частоти. Також в Україні зросло незаконне переслідування й залякування журналістів, що призвело до поглиблення самоцензури. Звіт оприлюднений напередодні Всесвітнього дня свободи преси. на початку цього року Freedom House перевів Україну з вільних до категорій "частково вільних" за загальним станом свобод у країні після зміни влади. А наприкінці минулого місяця "Дім свободи" видав спеціальний звіт про згортання демократії в Україні за влади Януковича, названий "Сигнал тривоги".
Як ми бачимо ситуація критична: українці знову бояться говорити правду, тому що існує загроза життю. Я вважаю, власне суспільство повинно вирішувати це питання. Якщо вся нація об'єднається і скаже правду це сколихне владу і заставить задуматися. Давайте відкинемо страх і сумніви, і будемо відвертими і не дозволимо владі знищувати найбільшу цінність - свободу, свободу вибору, думки, слова!
