За 2022 та 2023 роки значно зросла кількість вступників чоловіків на різні рівні отримання вищої освіти.
Зокрема, відстрочкою для освіти в Україні військовозобов'язані зловживають з початку повномасштабного російського вторгнення.
Відтак, два нардепи Федір Веніславський та Мар’яна Безугла запропонували Верховній Раді на розгляд законопроєкт № 9672, який змінює пункти про надання відстрочки студентам, аспірантам, асистентам, докторантам та викладачам, передає Фіртка.
Так, пропонують викласти пункти статті 23 в такій редакції, позбавляючи права на відстрочку деякі категорії військовозобов'язаних. Зокрема:
- здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною або дуальною формами здобуття освіти здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній Законом України Про освіту, якщо навчання було розпочато не пізніше року досягнення здобувачем освіти 30-річного віку, а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
- наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Втратити право на відстрочку через навчання можуть:
- асистенти-стажисти, які почали навчання з 31 року;
- аспіранти, які почали навчання з 31 року;
- всі чоловіки, які вступили до ВНЗ у віці від 31 рік;
- всі, хто вступив до ВНЗ для здобуття рівня освіти нижчого за вже здобутий;
«На сьогодні спостерігають суттєве збільшення чисельності вступників у порівнянні з минулим 2022 роком.А саме здобувачів за рівнями "Кваліфікований робітник" — 16 848 (у порівнянні з 2022 р. + 5 563 або + 49%), "Фаховий молодший бакалавр" — 13 618 (у порівнянні з 2022 р. + 1 549 або + 13%), "Бакалавр" — 32 105 (у порівнянні з 2022 р. + 4 544 або + 16%)», ― вказує дані нардеп.
Мобілізація триватиме до закінчення воєнного стану. Військовозобов'язаним й надалі вручатимуть повістки
В Україні існує чотири види повісток. Наразі не вручатимуть повістки для призову на строкову військову службу, адже призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань не проводять через загальну мобілізацію.
Повістки, які виписують в Україні в рамках мобілізації, бувають кількох видів.
- Повістка для уточнення даних — це повістка, яку вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
- Повістка на проходження військово-лікарської комісії — це повістка за підписом військового комісара зобов'язує пройти медичне обстеження.
До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
- Мобілізаційне розпорядження — це повістка, яку вручають військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнали придатним до служби.
Такий припис зобов’язує з’явитися на призовний збірний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації (загальної або часткової).
У будь-якій повістці мають бути вказані:
- ПІБ, рік народження та адреса;
- місце роботи;
- вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат), призов на військову службу);
- дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися;
- уточнення щодо необхідних документів;
- назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначимо, якщо людина не з'явиться за викликом у воєнний час, це загрожує штрафом від 1 700 до 3 400 гривень.
Водночас неявка без поважних причин в особливий період означає ухилення від призову і передбачає кримінальну відповідальність за ст. 335 Кримінального кодексу — карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Отже, за неявку передбачено адміністративне та навіть кримінальне покарання. Однак, є низка причин, які є поважними для неявки у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації.
Правозахисники назвали такі причини:
- хвороба;
- стихійне лихо;
- смерть рідної людини;
- інша вагома обставина, через яку призовник вчасно не прибув до територіального центру комплектування.
Відтак, необхідно подати до ТЦК та СП відповідні підтверджувальні документи про причини неявки. Це можна зробити одразу після зникнення причин або ж на етапі розгляду відповідної адміністративної справи.
Неявка призовника без поважної причини у будь-якому випадку спричинить покарання.