агенція новин

Намерзали на лиці, як бородавки

Василь встав з самого ранку, розпалив ватру в печі і взявся готувати Вечерю. З самого ранку – бо Надвечір’я. Налив у каструлю води, дістав з-під ліжка мішечок з пшеницею, що нею курей годує і вкинув кілька жмень зерна золотого до посудини – най кутя вариться. „Ой кутя! Най би не солодка, а солена, як ропа! Най би не їв не з учора до зорі вечірньої, а зроду-віку, тільки не сам!..” Таки старому чоловікові хибує когось. Нехай оддалік але хоча б.

Ледве заліз на горище, щоб дістати паперове пуделко з грибами сушеними. А таки трохи насушив. Все, як зранку ішов у толоку корову доїти, то перше пробіжиться між смерічками, що ростуть на межі, та позазирає під пластки, наче б молодиці під спідницю (га-га-га!), і таки козарика  знайде, голубінку, а часом і білі траплялися. Ото розріже на четверо, положить на призьбі під сонечко, то бігом зсихається. Так що на Святвечір має і грибочків і сушениць на вар пристарав. Правда, сего року яблука не дуже вродили, але котрі май кращі, то не пропали. Бо що скажеш? Таки не має чоловік роботи. Тра́ви повіддавав на половину. А йому що? На одну коровину вистачить. Днює макухою: газети читає, радіо слухає... Ще як робітний день, то якусь гіляку з лісу приволоче та порубає на дрова. А як свято, то дуріє на голову, бо слова нема до кого промовити, хіба до стін...

 

А файно... А пташки співають... Не мож‘ намилуватися. Під самим Буківцем непримітна хатинка. Хто ж бо в ній живе? Чи мо‘ вже й ніхто не живе... Ой, та живе-живе! Василь Никифорів... Сарака, сам лишився на старість.

– Боже помагай! – гукають до Василя чи не випадкові гості його гори. Та ж його гора, його Буковець, бо чий же іще? Один він там, навіть ведмедів немає...

– Дєковать за слово добре! Най Бог помагає й вам! – мовить Василь на відповідь, присідаючи на пеньок, та відкладаючи сокиру на купку дровець.

А йому Господь поміг сего року. Ой, поміг! Навесні Петруся поховали. Тридцять років було хлопові. Вже й женитись збирався... Але стало серце, бо не схотіло далі йти. А в два місяці і Анниця померла, дружина дорогенька... Відголосив чоловік кілько міг. А відтак і голосити не зміг. Лиш тілько ходить смутний та до корівки часом говорить, і до курей... А вночі до образів, що дивляться на нього зі стін, мов кажуть, не журися Василю, ми тебе завше вислухаємо.

 

Кришки на каструлях стрибають, як молоді в танці. Париться, вариться, вікна запарувало, що світа Божого не видко. Пшениця вже доварилася. Гриби з буряком, вар, капуста... Так, сама капуста, бо голубці не вміє крутити, а капусту посік, як міг, тай буде. Помастить олією. Ще й паляниць замісив. Не пропаде. А мо‘ й коляднички які завітають. Правда, до Никифорових не часто заходили, бо тілько світа йти, то діти не важились, але мо‘ хтось прийде. Та мусить прийти. Вже й вечеря на столі...

Але що то Василь задумав таке? Вніс до хати велику картату торбу, вклав до неї паперового ящика і почав складати туди миски з їжею. Чи не забракло чого Василеві? Ади, би хтось вздрів, то конче би сказав, що змилив чоловік. Та він не змилив. Вже вгортає теплу Петрусеву куртку, обмотує ноги онучами і ґумаки взуває, щоб не промокли, бо погода не дуже важна, зі стріхи капає. Фляґа.

Якби було кому спирати, то вже би спирали. Починає смеркати, а чоловік від хати вирядився. Торбу на плечі і посунув на долину. Трохи ковзається, але бучком підпирається і за яку годину зійшов на село. Добре, що крамниця ще працює, бо забув взяти від хати свічку. А з крамниці просто на цвинтар.

Гаразд, що і Анницин і Петрусів гроби поровень. Застелив клейонками, наклав мисок з їжею, запалив свічку і почав молитися. А надворі таки добра паморока. Лиш хати доокола світяться і свічки на гробах. Один, як палець у цьому царстві мертвих. Вже дістає з кишені ложку і набирає пшениці. Але не бере до рота, а кладе біля Аннициного хреста. І вдруге набирає, але знову не собі, а вже Петрусеві. Он де його рідня! Он де він вечеряє! А сльози як горохи котяться і на землю падають, і на обліг падають, дірочки випікаючи. Але він не схлипує, а мужньо вечеряє. Вже й сам наминає кутю. І солена, на диво, хоча вдома таки кидав цукру. Ага! Сльози до рота затікають. Добре, що нема морозу, а то б намерзали на лиці, як бородавки.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


07.01.2011 Василь Карп'юк 752 9
24.01.2020
Олена Британська

Невдовзі оплачувати проїзд в комунальному транспорті Івано-Франківська стане простіше. Вже цього року у місті запрацює електронний квиток.

318
23.01.2020

Фахівці проєкту з вимірювання показників якості повітря Eco-City розповіли про проблематику забруднення повітря в нашому регіоні.

377
21.01.2020

Вона мріяла про археологію, а стала однією з найбільш самобутніх актрис України.

580
20.01.2020
Григорій Войчак

До 90-х років минулого століття тодішнє підприємство „Агромаш” випускало подібні мінітрактори, однак значно гірші за технічними характеристиками та за ціною. Конвеєр зупинили через фінансові труднощі.

990 2
16.01.2020

Експресія та харизма - перше, що спадає на думку, коли бачиш на дорозі Volkswagen CC.

836 1
15.01.2020

Івано-Франківськ – місто пам’ятних знаків, монументів та анотаційних дошок. Місто, яке “розповідає” історію в кожному своєму куточку.

652

Брати за таких умов новий колосальний і дорогий кредит, щоб його повністю проїсти – це відчайдушне, ризиковане і егоїстичне рішення.

533

Кажуть, що людина, у своїй основі, від народження й до самої смерті залишається одночасно творінням, винаходом та інструментом створеної нею ж культури.

340

Завжди уважно ставлюсь до результатів їх досліджень. Однак днями дещо в моєму сприйнятті трансформувалось.

2427

Потужна парламентська фракція, нові обличчя, творча інтелігенція, лідери думок, незаангажовані в болоті політики.

2203
01.01.2020

У 2020 році Україну чекають дуже серйозні зміни. Зокрема, значні зміни кадрів будуть у колі президента та на політичній арені.

2156 2
16.12.2019

У селі на Прикарпатті стаються таємничі підпали – мешканці підозрюють нечисту силу.

5458 1
09.12.2019

Біля села Бережниця Верховинського району на хребті Синиці є скельний коридор — місце, яке з давніх-давен вважається межею світів.

2666 2
22.01.2020

В Івано-Франківську у День Соборності України провели спільну молитву за мир та припинення війни.

781
16.01.2020

Відтепер нетлінні останки святого разом з іконою перебуватимуть у соборі преображення Господнього Православної церкви України.

543
30.12.2019

Напередодні Нового року подружжя вечеряли в кафе та оцінювали рік, який вже закінчувався.

946
23.01.2020

У селі Пороги на Богородчанщині під час ремонту сільського клубу знищили мозаїку, яка прикрашала стіну будівлі.

3879
21.01.2020

Поки всі засмагають на пляжах, популярна телеведуча Леся Нікітюк вирішила освоїти лижі.

4131
21.01.2020

Чотири експерти роз'їхалися Україною, щоб відібрати все, що було в холодильниках тамтешніх магазинів.

17091 2