Намерзали на лиці, як бородавки

Василь встав з самого ранку, розпалив ватру в печі і взявся готувати Вечерю. З самого ранку – бо Надвечір’я. Налив у каструлю води, дістав з-під ліжка мішечок з пшеницею, що нею курей годує і вкинув кілька жмень зерна золотого до посудини – най кутя вариться. „Ой кутя! Най би не солодка, а солена, як ропа! Най би не їв не з учора до зорі вечірньої, а зроду-віку, тільки не сам!..” Таки старому чоловікові хибує когось. Нехай оддалік але хоча б.

Ледве заліз на горище, щоб дістати паперове пуделко з грибами сушеними. А таки трохи насушив. Все, як зранку ішов у толоку корову доїти, то перше пробіжиться між смерічками, що ростуть на межі, та позазирає під пластки, наче б молодиці під спідницю (га-га-га!), і таки козарика  знайде, голубінку, а часом і білі траплялися. Ото розріже на четверо, положить на призьбі під сонечко, то бігом зсихається. Так що на Святвечір має і грибочків і сушениць на вар пристарав. Правда, сего року яблука не дуже вродили, але котрі май кращі, то не пропали. Бо що скажеш? Таки не має чоловік роботи. Тра́ви повіддавав на половину. А йому що? На одну коровину вистачить. Днює макухою: газети читає, радіо слухає... Ще як робітний день, то якусь гіляку з лісу приволоче та порубає на дрова. А як свято, то дуріє на голову, бо слова нема до кого промовити, хіба до стін...

 

А файно... А пташки співають... Не мож‘ намилуватися. Під самим Буківцем непримітна хатинка. Хто ж бо в ній живе? Чи мо‘ вже й ніхто не живе... Ой, та живе-живе! Василь Никифорів... Сарака, сам лишився на старість.

– Боже помагай! – гукають до Василя чи не випадкові гості його гори. Та ж його гора, його Буковець, бо чий же іще? Один він там, навіть ведмедів немає...

– Дєковать за слово добре! Най Бог помагає й вам! – мовить Василь на відповідь, присідаючи на пеньок, та відкладаючи сокиру на купку дровець.

А йому Господь поміг сего року. Ой, поміг! Навесні Петруся поховали. Тридцять років було хлопові. Вже й женитись збирався... Але стало серце, бо не схотіло далі йти. А в два місяці і Анниця померла, дружина дорогенька... Відголосив чоловік кілько міг. А відтак і голосити не зміг. Лиш тілько ходить смутний та до корівки часом говорить, і до курей... А вночі до образів, що дивляться на нього зі стін, мов кажуть, не журися Василю, ми тебе завше вислухаємо.

 

Кришки на каструлях стрибають, як молоді в танці. Париться, вариться, вікна запарувало, що світа Божого не видко. Пшениця вже доварилася. Гриби з буряком, вар, капуста... Так, сама капуста, бо голубці не вміє крутити, а капусту посік, як міг, тай буде. Помастить олією. Ще й паляниць замісив. Не пропаде. А мо‘ й коляднички які завітають. Правда, до Никифорових не часто заходили, бо тілько світа йти, то діти не важились, але мо‘ хтось прийде. Та мусить прийти. Вже й вечеря на столі...

Але що то Василь задумав таке? Вніс до хати велику картату торбу, вклав до неї паперового ящика і почав складати туди миски з їжею. Чи не забракло чого Василеві? Ади, би хтось вздрів, то конче би сказав, що змилив чоловік. Та він не змилив. Вже вгортає теплу Петрусеву куртку, обмотує ноги онучами і ґумаки взуває, щоб не промокли, бо погода не дуже важна, зі стріхи капає. Фляґа.

Якби було кому спирати, то вже би спирали. Починає смеркати, а чоловік від хати вирядився. Торбу на плечі і посунув на долину. Трохи ковзається, але бучком підпирається і за яку годину зійшов на село. Добре, що крамниця ще працює, бо забув взяти від хати свічку. А з крамниці просто на цвинтар.

Гаразд, що і Анницин і Петрусів гроби поровень. Застелив клейонками, наклав мисок з їжею, запалив свічку і почав молитися. А надворі таки добра паморока. Лиш хати доокола світяться і свічки на гробах. Один, як палець у цьому царстві мертвих. Вже дістає з кишені ложку і набирає пшениці. Але не бере до рота, а кладе біля Аннициного хреста. І вдруге набирає, але знову не собі, а вже Петрусеві. Он де його рідня! Он де він вечеряє! А сльози як горохи котяться і на землю падають, і на обліг падають, дірочки випікаючи. Але він не схлипує, а мужньо вечеряє. Вже й сам наминає кутю. І солена, на диво, хоча вдома таки кидав цукру. Ага! Сльози до рота затікають. Добре, що нема морозу, а то б намерзали на лиці, як бородавки.


07.01.2011 Василь Карп'юк 2231 9
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

858
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

3393
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1709
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

905
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2238 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

1135

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2052

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

383

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1317

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1285
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2772
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

597
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

1035
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2802
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1653
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

604
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1890
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1356 5
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

274
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

618
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1221
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1645