Час робити висновки й не бути овочами: книжковий огляд від Фіртки

Фіртка має для читачів новий цікавий та надзвичайно мотиваційний книжковий огляд від нашого експерта Остапа Микитюка.


Останнім часом до рук потрапляють книги, які так чи інакше пов’язані зі свободою, війною, відстоюванням власних внутрішніх і зовнішніх кордонів, розумінням себе і тих, хто навколо. Сьогоднішня добірка не випадково складається саме з цих книг. Вони попри свою максимальну реалістичність, а в більшості ще й історичну фіксацію, наштовхують на думки про те, що тільки у єдності, любові та вірі у своє, рідне, ми зуміємо вистояти проти усіх труднощів та небезпек.

Отож.


Відкриє добірку книжка, яку я нещодавно прочитав на одному диханні, попри те, що вона не така проста, як здається на перший погляд. Це книжка Оксани Мороз — «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців», яка вийшла у київському видавництві Yakaboo Publishing. Охарактеризувати якось односторонньо цю книжку в мене не вкладається у голові.

Вона водночас виступає соціальним та інтелектуальним зрізом українського суспільства за останні 30 років, і являється збіркою правил та лайфхаків з інформаційної гігієни, і претендує називатися автобіографією непересічної особистості Оксани й до всього ще й розкриває уважному читачеві секрети справжнього піару та маніпуляцій масами.

Це книга-знахідка, яку насправді в певний момент стає сумно читати, бо розумієш, наскільки Оксана Мороз права у своїх висновках про сучасне українське суспільство. Багато речей відкриті, наче на долоні, але мало хто вміє звертати на це увагу чи надавати цьому вагомості. Наводити приклади з цієї книжки надто складно, бо їх надто багато, а цю книгу потрібно ґрунтовно досліджувати та розкладати по поличках у власній голові. Та хоча б один я все-таки наведу. Наприклад, далеко ходити не треба, наш теперішній президент і політика за роки Незалежності загалом. Всі ці політичні качелі, процвітання популізму, корупції, віра у Месію який прийде і все зробить: і дороги побудує, і зарплати по 4000 доларів, і далі по списку — наслідок інформаційної  незахищеності й розвитку технологій та інтернету. Світом тепер настільки заволоділа надмірність каналів інформації, що звести до маніпуляцій і отупіння простіше простого.

Я рекомендую прочитати цю книгу кожному і задуматись над тим, чи ще не пізно почати змінювати себе і своє середовище на краще. А там глядіть і вся країна заживе.


Але, на жаль, поки не заживає. Навпаки, рани нашої країни ще кровоточать саме як наслідок того, що ми стали овочами. Наступна книжка на яку я б хотів звернути вашу увагу, це  «Точка нуль» — збірка есеїв і по суті армійських щоденників українського письменника Артема Чеха в період його служби в армії, яка проходила на передовій. Вона з’явилась однією з найперших книг на таку тему у харківському видавництві Vivat.

Це не героїчний епос, не сповідь невдахи, якого накрила вимушена мобілізація це і не воєнна проза типу гемінґвеївсього «По кому подзвін». Це пазл. Пазл, який складається з днів, ночей, чергувань, обстрілів, страху, героїзму, матюччя, палючого сонця, дружби, болота, бажання жити й кохання, яке дасть сили повернутися додому. Як зазначає видавництво: У психології є поняття «точка нуль». Це той стан обнуління, під час якого людина звільняється від усіх думок, бажань, почуттів; нема ніякого вчора, нема ніякого завтра, є лише тут і тепер, є лише «я» в ньому. Саме про такий стан без прикрас пише Артем.

Книжка показує нам жорстоку реальність, яку не видно з тилу, яку не показують у новинах, яку побачивши одного разу ще не скоро забудеш.


У минулому 2020 році світ побачила книжка вже не письменника, який став воїном, а військового, який став письменником (ну або принаймні закрив для себе якийсь гештальт, написавши її). Це «Точка неповернення» Дмитра Вербича, яка вийшла у видавництві «Наш Формат».

Дмитро Вербич – мандрівник-професіонал, громадський активіст, боєць-доброволець. Захисник Донецького аеропорту. Автор і ведучий спецпроєкту про мандри «По азимуту». Цю книжку читати дещо складніше, ніж попередню. В ній на відміну від «Точки нуль» автор зображає не стільки внутрішній світ і переживання свого головного героя (та і другорядних зрештою теж), скільки відкриває перед нами завісу того, що насправді відбувається на фронті. Ось ти сидиш з другом і жартуєш, а наступної миті повинен зав’язувати джгут на його кінцівці, щоб врятувати життя. Майже на кожній сторінці «Точки неповернення» відбувається війна — щось вистрілює, щось детонує, всі на сторожі, всі чистять зброю, але і рефлексують щодо того, що відбувається навколо і навіть радіють якимось дрібницям.

Головний герой В’юн йде на війну, щоб заспокоїти свою душу. Йому це дається не відразу, бо доводиться не тільки боротися на передовій, але й боротися з внутрішніми демонами, які приходять, коли він спить і повертається на Майдан 2014-го.


А закриває добірку книжка, автор якої  давно пройшов війну і зумів побороти свої страхи, а Батьківщина, яку він захищав, далеко попереду більшості пострадянських країн. Це воєнний роман «Блокбастер» хорватського письменника Зорана Жмирича. Для мене ця книга стала черговим відкриттям щойно вийшла у харківському видавництві «Фабула».

По-перше, вона про Балкани (якщо точніше, то про Балканський конфлікт, який утворився через розвал Югославії у 1991 році), по-друге, вона про дружбу, віру і довіру, по-третє, автор хоч написав цю історію як художній роман, але виклав у ній свою власну історію, яка мала місце під час служби Жмирича у хорватській армії. За сюжетом, невеликий загін хорватських солдатів захищає позицію в лісі й контролює один з найважливіших блок-постів. В той час на інший блок-пост нападають солдати сербської армії та беруть у полон головного героя. Над ним з дамокловим мечем уже нависає смерть… але в останній момент інший солдат його рятує і вони тікають. Гарний початок для історії дружби, скажете? Я погоджусь, але промовчу.

Довкола дружби двох чоловіків літатимуть ворожі кулі, жарти в стилі спагетті-вестернів чи бойовиків з 80-х, чатуватимуть солдати ворожих армій… Та одного дня «рятівник» згадає своє ім’я… Це болюча історія. Тут автор замислюється і про життєвий вибір, і про цінність життя, про свободу, дружбу, брехню, що таке війна і що таке мир, і робить висновки.


То може і нам час робити висновки та не бути овочами? Що скажете?


12.02.2021 1446
Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

680
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1949 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1138 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

560
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6906 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11402 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

340

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1089

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1118

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1113
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

77
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

288
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1086
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

759
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2953
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4447
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18445
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

81
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

327
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

357
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

667