Аварія на ЧАЕС: дослідження медиків ІФНМУ

 

 

Науковці ІФНМУ були одними з перших, хто вивчив стан щитоподібної залози і травної системи в людей, уражених малими дозами радіації після Чорнобильської аварії.

 

Тоді ж у ліквідаторів виявили тривожні, астенічні, депресивні та обсесивно-фобічні розлади.

 

26 квітня – День Чорнобильської трагедії. Цього року Україна вшановує її 31-у річницю.

 

У перші роки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції дослідження в медичній сфері наслідків радіаційного опромінення просувалися швидкими кроками.

 

Ґрунтовні наукові розробки велися свого часу на кафедрі гістології, цитології та ембріології ІФНМУ.

 

На столі в кабінеті завідувача кафедри, лауреата премії ім. В. П. Комісаренка НАН України, премії Національної академії медичних наук України, професора Сергія Геращенка – монографії та автореферати дисертацій, морфологічні фрагменти яких були виконані на кафедрі гістології цитології та ембріології, на тему наслідків іонізуючого випромінювання на здоров’я людини. Починаючи з 90-х рр., кафедра займалася цими питаннями.

 

Остап Грищук вивчав особливості розвитку і перебігу слинокам’яної хвороби під впливом малих доз радіації. Вікторія Цеглинська досліджувала зміни печінки під впливом низьких рівнів іонізуючого випромінювання.

 

Ярослав Орішко проводив клініко-експериментальні дослідження про вплив малих доз радіації на щитоподібну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття.

 

Згодом вийшла монографія, присвячена впливу малих доз іонізуючого випромінювання на слинні залози. Її автори – Остап Грищук, Олена Дєльцова, Сергій Геращенко. «Під керівництвом професора Євгена Нейка була виконана велика робота, присвячена особливостям виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в умовах тривалої дії малих доз опромінення,» – розповідає Сергій Геращенко.

 

Науковці ІФНМУ були одними з перших, хто вивчив стан щитоподібної залози і травної системи в тих людей, які були уражені малими дозами радіації. «Коли сталась аварія, ці дослідження фінансувалися. Були спеціальні програми, міжнародні фонди, – продовжує науковець. – Під час досліджень ми виявили ознаки гіпотиреозу, автоімунного тиреоїдиту." З часу Чорнобильської катастрофи поширеність цієї патології значно зросла. Як зауважує Сергій Геращенко, не в кожного він зв’язаний з іонізуючим випромінюванням, але про цей фактор дослідники ІФНМУ заговорили одними з перших.

 

Важливими є дослідження про психічне здоров’я ліквідаторів на ЧАЕС.

 

Розповідає доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Оленою Пітик: «Йшлося про непсихотичні психологічні розлади. Основна причина – складна взаємодія біологічних та психологічних факторів. Вплив має не тільки біологічний стрес від іонізуючого випромінювання, але й психологічний стрес для ліквідаторів аварії, для переселенців, для дітей».

 

Також важливим фактором було те, що люди ідентифікували себе не як тих, хто вижив під час катастрофи, а як жертви катастрофи: «Це викликає розгубленість, недовіру, ірраціональний страх. Тому підвищується рівень тривожності», – говорить Олена Пітик.

 

Тоді в ліквідаторів виявили тривожні, астенічні, депресивні та обсесивно-фобічні розлади, – зазначає науковець: «З часом вони набули хронічної форми, бо порушився мозковий гомеостаз. Зрушилася мозкова нейродинаміка. Також порушилася психологічна адаптація». Свого часу для людей, які постраждали від аварії розробили спеціальні дієти, які б мали виводити радіонукліди.

 

Одразу після Чорнобильської аварії надавати кваліфіковану психологічну та психіатричну допомогу було складно, каже медик: «Тоді не було закону про психіатричну допомогу. Психіатрія взагалі дуже стигматизована, а тоді надзвичайно. Тому такі люди не зверталися до психіатрів, пізніше вони їх консультували, але... Пацієнти приходили до неврологів та терапевтів...»

 

Зараз, як і раніше, психіатри не мають затвердженого протоколу, за яким можуть лікувати хворого, ураженого іонізуючим випромінюванням. Якщо виявляють розлади, то лікують їх за схемою соматичних розладів. Такого поняття як розлади від іонізуючого випромінювання немає, адже по своїй природі ці порушення поліетіологічні.

 

Нагадаємо, вибух стався 26 квітня 1986 року о 1:23:47 під час проведення проектного випробування турбогенератора №8 на енергоблоці №4, унаслідок якого було повністю зруйновано реактор. Будівля енергоблоку, а також покрівля машинного залу частково обвалилися.

 

Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула лише одна людина, ще один чоловік помер вранці від отриманих травм.

 

Наступного дня зі станції евакуювали до  московської лікарні №6 104 постраждалих. Згодом, у 134 співробітників ЧАЕС, членів пожежних та рятувальних команд розвинулася променева хвороба. 28 з них померли впродовж наступних кількох місяців.

 

З 1986 по 1992 роки тільки за офіційними даними у ліквідації наслідків аварії брали участь 600 тисяч осіб, ще понад мільйон людей було задіяно у роботах в 30-кілометровій зоні.

 

Перше повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС з'явилося у радянських ЗМІ 27 квітня, лише через 36 годин після вибуху на четвертому реакторі. Опромінюванню піддалися території України, Білорусії, Росії та ще 14 європейських держав.

 

 

Читайте також:

В Івано-Франківську вшанували 31-ту річницю Чорнобильської катастрофи (фото)


26.04.2017 535 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1179
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2506
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2103
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2156
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6517 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2444 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

327

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1134

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1269

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1387
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

264
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

578
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

2054
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26503
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

544
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10451 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

8000
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

527
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

390
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

537
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

614
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1567