Чат з гостем "Фіртки"

Чат з Тарасом Возняком

політологом, культурологом

Агенція новин "Фіртка" закінчила чат з українським політологом, культурологом, редактором культового незалежного часопису "Ї" Тарасом Возняком.



Чат

НацикПане Тарасе, ви здається часто по Європах роз'їзджаєте. Що там європейці, махнули на Україну рукою зовсім, чи в нас ще є шанси?15.06.2011 10:03
Тарас ВознякМи повинні зрозуміти, що не тільки Європа, точніше Європейський Союз потрібен нам, а й Україна потрібна ЄС, якщо ЄС не хоче закиснути у самому собі. Так само, як ЄС потребує і Туреччини як шляху доступу до енергоресурсів у Середньому та Близькому Сході. З огляду на різкий ріст вартості продуктів харчування, особливе геополітичне положення України, людський потенціал України, ЄС нас теж потребує. Вже не кажучи про особливі стосунки України з Росією. Тому не все так просто. Однак потрібні хоч якісь зрозумілі кроки з нашого боку. А з цим проблема. І винен у цьому не так уряд чи президент, як народ, який сам не знає чого хоче. На жаль. Уряд і президент тільки наслідки невизначеності українців. Ще раз - на жаль.
КоляЗа тиждень, 22 червня, комуняки знов кажуть, що будуть дрочити нас, галичан, червоними комуністичними прапорами. Як думаєте, що з ними робити - бити чи ігнорувати? І що це взагалі за історія з цими прапорами на 9 травня? 15.06.2011 10:14
Тарас ВознякІ 9 травня, і, можливо, 22 червня - це, звичайно, прості провокації. Прості і безпрограшні. Бити писки - ганьба на весь світ. Не бити писки - теж ганьба. А організовують цю веремію не так комуністи, як дружня до нас держава, трохи не вельми розумна провідна партія та дрібні статисти, як от партії Единая Россия, Родина, ВО Свобода. Але статисти тільки виконують завдання поглибити розкол всередині України, відвернути увагу від катастрофічної економічної ситуації, а на перспективу підготувати країну до остаточного розколу чи принаймні до повного паралічу. Що робити - опиратися але без спротиву. Сьогодні у Львові більша частина національно-демократичних партій та організацій (без ВО Свободи) об"єдналися, щоб бути готовими до НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПРОТИВУ. Зібрати футбольних фанів та підлітків, щоб набити писки не складно. Тим більше, що в цьому зацікавлені всі учасники цього політичного цирку. А для того, щоб висловити свою позицію рішуче і коректно, потрібна неабияка політична культура. От львівяни і вчаться. Дай Бог колись навчаться. Проте сьогодні головне показати, що не все в Україні Донбас, і не все в Галичині ВО СВобода. Такі ексцеси тільки прискорюють процеси об'єднання саме демократичної опозиції. І це добре. Докладніше про спротив дивись тут: http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons/voznyak_shidni.htm
Петро Іванович1. Пане Тарасе, яке Ваше ставлення до ідеї Галицької автономії та загалом ідеї автономізації України? 2. Яке Ваше ставлення до ідеї нової незалежної Західно-Української Народньої Республіки? 3. На скільки реальним є розкол України в найближче десятиліття?15.06.2011 10:24
Тарас Возняк1. На даному етапі автономізація України при нашій політичній культурі перетворить її у фікцію - об'єднання незалежних удільних князівств з місцевими сатрапами. Разом з тим вона підготує країну до розколу. Тому ці забави є шкідливими сьогодні. Про майбутнє можна тільки гадати - матимемо свідомість таку, як швейцарці, і такий самий добробут та відчуття національної єдності - тоді й поговоримо. Що зовсім не означає, що ми повинні втрачати свої культурні регіональні традиції - їх потрібно плекати, як от гуцульську чи бойківську субкультури. 2.На сьогодні ідея нової Західно-Української Народної Республіки є чистою фікцією. Ба більше - фікцією також шкідливою. Це свідчення нашої нездатності навіть мріяти масштабно, будувати справді Велику Україну, це повна відмова навіть подумати про Кубань не в сенсі анексії, а культурної співпраці з нею - це втеча до своєї хатини. 3.На жаль, якщо під пильним оком наших доброзичливців розквітнуть крайньо радикальні рухи, як от Единая Россия, Родина та ВО Свобода, то розкол цілком можливий. Про це говорять вже й іноземні спостерігачі, як от Андреас Умланд: "После избрания Виктора Януковича президентом усилилась и так высокая социальная и культурная поляризация страны. Одним из проявлений растущей фрагментации украинской нации стал взлет объединения «Свобода» Олега Тягнибока. Правда, партия Тягнибока называет себя «всеукраинским объединением» и постоянно провозглашает свою преданность Великой Украине. Однако де-факто «Свобода» является региональной, и учитывая ее специфический исторический дискурс, даже потенциально сепаратистской партией. Хотя «Свобода» продвигает идею национализма она, вместо того чтобы приобщаться к формированию современной украинской политической нации, скорее отталкивает, чем привлекает, многих украинцев от национальной идеи. Более того, членство «Свободы» в явно эктремистском пан-европейском Альянсе европейских национальных движений иллюстрирует еще одну проблему. Партия Тягнибока представляет форму национализма, которая хоть и не является маргинальной в Европе, но заклеймена политическим мэйнстримом Европы, как анахроническая и антидемократическая идеология. Цель устранения или хотя бы сдерживания именно такого вида национализма стала одним из факторов возникновения и продвижения идеи европейской интеграции после Второй Мировой войны. Если, например, в Украине произойдет новое восстание наподобие «оранжевой революции» 2004 года, «Свобода» наверное возьмет на себя роль организатора и идеолога протестов на Галичине. Учитывая, однако, невосприятие «Свободы» за пределами Галичины это может отсоединить гражданское общество Галичины от остальной Украины. Такой раздел может превратить новую украинскую массовую акцию гражданского неповиновения из антирежимного в антигосударственное движение. Региональная и идеологическая фрагментация антиправительственных массовых действий не будет способствовать единству украинского народа. Можно назвать также другие глубокие расколы украинской нации – в вопросах социальных, культурных, религиозных, образовательных и тому подобное."
CHUPA1.Хто винен? 2.ЩО РОБИТИ???15.06.2011 10:25
Тарас Возняк1. Винні ми всі, а не дядько за парканом. 2. Хоч щось робити - поукладати в своїх головах, чого ж ми хочемо.
Kukпане Тарасе, ви нерідко критично висловлюєтеся про нинішню галицьку політичну надію - "Свободу". За що вас, в принципі, і недолюблюють тут, величаючи ліберастом. Вам не здається дивним, що саме прихильники "свободи" найчастіше вживають це словечко - лібераст? І невже й справді - "Свободу" не спинити? А взагалі треба спиняти? Чи, може, якось скерувати? Будуть ще з неї люди? :) 15.06.2011 10:34
Тарас ВознякЩо стосується самого слова "лібераст", то - чи не найулюбленішим риторичним прийомом соловейків "Свободи" є філіппіки проти якихось таємничих "ліберастів". Очевидно, що цей винахід свободівських риторів є поєднанням двох слів і понять - "лібералів" і лібералізму як ідеології, та "педарастів" - цю тему розгортати не буду зі зрозумілих причин. Здавалось би - чудовий зворот. Але ж панове свободівці - та ж слово "свобода" це латиною "libertas", французькою "liberté", англійською "liberty" - для особливо витончених свободівських інтелектуалів подаю ближчою їм румунською - "libertatea". Термін лібералізм "libéralisme", до вашого відома, походить від французького "liberté". А тому назвавши свою партію ВО "Свобода" і називаючи себе "свободівцями" ви, хочете не хочете, самі розкрили страшну таємницю, що це, виявляється, ви є тими містичними "лібералами" чи "ліберастами" . То ж "свободівець" це і є "лібераст", вибачте за слово. Або я чогось не розумію... А щодо ВО Свободи, то це також тимчасовий проект - його виплекала сьогоднішня влада усуваючи інших проукраїнських політичних гравців. Я не надто люблю Юлію Тимошенко чи Юрія Луценка - але їх міцно прихопили за жабра - бо вони справжні супротивники Партії регіонів. Тоді як лідери ВО Свобода та їхні юні бойовики роблять що хочуть і їх, зауважте, ніхто не запроторює до цюпи - бо свої. Чи можна ВО Свобода скерувати у корисне для України русло? Не думаю - цей політичний проект і був створений, щоб ним маніпулювати на шкоду українському національному рухові. Шкода тільки наївних патріотів, якими керують - мені вони нагадують стареньких бабусь, які приходили на публічні спалення єритиків у Середні віки з вязанкою ріщя, щоб і собі підкласти у вогонь, на якому спалювали "відьом" та "чарівників". Більше про це дивись мою статтю "Обережно - "ліберасти": http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons/oberezhno-liberasty.htm
ratпане Тарасе, ви один з небагатьох знаних людей, хто відкрито виступає проти політичної монополії радикальних націоналістів на Західній Україні. Чи вважаєте Ви, що ВО "Свобода" безнадійно старосвітська та "відморожена" політична сила? Чи зможе ця сила коли небудь стати конструктивною?15.06.2011 10:39
Тарас ВознякЗвичайно - це реанімація ідеологій 30-х років минулого століття. Але вона спрацьовує у Галичині, бо накладається на галицьку міфологію, галицьку героїку - легенду УПА і т.д. Однак у сьогоднішньому світі це тільки дискредитація України, а в Україні - це дискредитація Галичини - свідоме зсування її на політичний та ідеологічний маргінес. Більше про це у статті члена ОУН Андрія Левикіна "Навіщо потрібна Свобода - ВО Свобода": http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons/levykin_svoboda.htm
ГапликЯк Ви ставитеся до різного роду конспірологічних теорій "світової змови"? чи реальна концепція "Світового Уряду"? 15.06.2011 10:40
Тарас ВознякНе думаю, що є якийсь світовий уряд, але різного роду змови між провідними політичними чи економічними гравцями світового рівня є. Однак ці обєднання є ситуативними.
ВасилинаЧи є Степан Бандера "Вашим Героєм"?15.06.2011 10:44
Тарас ВознякНе знаю чи "моїм". Так як і Хмельницький чи Мазепа. Однак він є одним з значних історичних діячів України. Причому, що цікаво, не головним в українському опорі 40-50х років минулого століття - Коновалець та Шухевич як бойові провідники внесли вагоміший вклад в реальний опір. Однак вони на другому плані. Можливо прізвище Бандери сильно сподобалося комуністичним пропагандистам - от вони й зробили його головним.
ДімонВ чому Ви заощаджуєте на чорний день? В доларах, в євро, в золоті, в гречці? Що впаде швидше долар чи гривня? 15.06.2011 10:46
Тарас ВознякЄдине, на що варто розраховуати це на здоров'я - жодні долари чи гривні не допоможуть у разі чогось, хіба тимчасово. А що впаде першим - зрозуміло, що, на жаль, гривня.
Петро1. Що ви думаєте про Януковича? Чи відбуде він до кінця свій перший президентський термін? 2. Якій з політичних партій України ви зараз найбільше симпатизуєте?15.06.2011 10:48
Тарас Возняк1. Думаю, що відбуде. Нічого про нього не думаю - просто спостерігаю - і вам раджу - не додумуйте, а дивіться широко відкритими очима. 2.Найбільше на жаль малим - Громадянській позиції та ще ряду.
FirtochkaЩо має статися в грудні 2012 року? Як Ви ставитеся до цієї дати кінця календаря майя і шуму навколо неї? Це буде справді "кінець"?15.06.2011 10:50
Тарас ВознякТаких "кінців світу" було доволі. Кінець світу буде, але в індивідуальному порядку - про це думайте, а не бавтеся у дитячі забавки :)
СтасяА хто з трьох Вам найбільше не подобається: Юля, Ющенко чи Янукович? Нє, серйозно!15.06.2011 10:50
Тарас ВознякГублюся :)))
Василь К.Добрий день, всі 20 років незалежності говорять про українську національну ідею. Більшість політиків кажуть, що національна ідея - це підвищення рівня добробуту. Таке враження, що українці - це такі собі пацюки, для яких найголовніше жирно їсти і тепло спати. Що видумаєте з цього приводу? Невже ІДЕЮ треба опукати на рівень споживання ковбаси, масла і червоної ікри? Чи працювали ви над цією химерою - "національною ідеєю"? Що з цього приводу думаєте?15.06.2011 10:58
Тарас ВознякДійсно - є різні ідеї. От для Фінляндії національна ідея полягає у трьох речах - Нокії, деревообробці та кораблебудуванні, для крихітної Естонії - це Скайп. Натомість у росіян національна ідея полягає в її імперськості, православії та народі-христоносці:) Ми посередині. Ми не естонсько-фінські "пацюки", але ще не піднялися до імперськості росіян. Правда Дмитро Корчинський пробував запропонувати національну ідею України від Чопа до Владівостока. А якщо серйозно, то лютеранство фінів та естонців окрім іншого полягає ще й у простій істині - Бог допоможе тому, хто сам хоч що-небудь робить. Спасіння полягає ще й у мозольній праці, в етиці праці, у тому, щоб не красти і т.д. А то ми бавимося у високопарні місії українства у світі і не можемо прибрати громадських туалетів не те що на Івано-Франківському вокзалі, але і у франківських та львівських кнайпах - з того потрібно починати. Почнім з запаху...
ФуфПане Тарасе, от ви постійно за Європу, за Євроінтеграцію, а Європа ж зараз в паніці. Євро не сьогодні завтра обвалится. І воно нам треба? Ну можна використати цих старих і ситих бургерів, подурити їх трохи. Чом би й ні, ну але так, щоб здаватися їм з потрохами, то може колись і засосати разом з ними. .............Ще настануть часи коли вони в нас хлібця просити будуть. Я так думаю. А ви?15.06.2011 11:03
Тарас ВознякЄвропа у паніці цілі століття - і нічого. Ми ж хитро їй не віддаємося, як поляки - і багатіємо з дня на день :) Що ви боїтеся втратити? - Пригадую один анекдот - Поміж себе гомонять три бабусі - "мені вде девяносто, а я всі зуби зберегла!" - "Та шо там ті зуби - у мене жодного сивого волосу!" - "Е, дівчата, що там зуби та сивина - мені вже девяносто три, а я ще цноту зберегла!!!" Отак і Україна :) А якщо серйозно - то не дурімо себе - нам не вдалося те, що вдалося всім нашим сусідам, окрім "совків". Ми втратили шанс ввійти у клуб достойних націй. Поки-що. Подальше залежить від нас.
FirtochkaА скажіть ще, чи є людина хазяїном своєї долі, чи має вона вибір? Чи все є наперед визначеним?15.06.2011 11:04
Тарас ВознякЯкщо ви християнин, то так - ви є вільною людиною, що не означає, що ваш шлях буе всіяний трояндами.
ГапликА хто на Вашу думку кращий письменик - Тарас Прохасько чи чи Юрій Андрухович? Бо я кажу, що Анрухович, а мій кум каже, що Прохасько?15.06.2011 11:05
Тарас ВознякЗапитання не коректне - вони різні і добрі
БодунПрочитав тільки що новину, що NASA готує своїх працівників до якихось надзвичайних непередбачених ситуацій: "Якщо щось таке станеться, то заплануйте собі як ви будете тримати звязок з своєю сім'єю. Призначте якісь місця, де ви зустрінетеся з своїми рідними, якщо станеться якийсь катаклізм..." Вони щось знають, чого не знаємо ми???"15.06.2011 11:06
Тарас ВознякНі, для них сімя і рідні є справді істотними :)
Кікіпане Тарасе, чому на вашу думку в Україні продукти дорожчі як в Польщі і Америці? От в нас зараз молода картопля по 15-20 гривень, а в Польщі на наші гроші 6 гривень. І в нас українська гречка по 20 гривень, а китайський рис по 11 гривень. Яблука з Чернівців в два рази дорожчі як банани з Еквадору. Що це все означає? Бо мої мозги мені це пояснити ніяк не можуть...15.06.2011 11:08
Тарас ВознякЦе запитання до "професіоналів" які й організовують саме такі ціни на ВСЕ :) Їм хочеться все і одразу - тому й зрізають з української свині сало швидше, ніж воно на ній наростає :))
gilkaНаша влада зараз не знає що їй робити - і в Євросоюз охота (бо там хоч все по законах і по правилах) і Москва не пускає (ми вам газ зробимо по 500 і то ще не кінець...). І що буде в результаті? - де буде Україна до кінця року - в Асоціації з Євросоюзом, чи в Митному союзі з росіянами і казахами? Чи витримає тиск Янукович зі сторони Росії?15.06.2011 11:13
Тарас ВознякСудячи з того, як розвиваються події, то у мене складається враження, що флірт з Росією дійсно закінчився, і теперішня влада хоч і понуро, проте суне у бік ЄС. Щоправда не потрібно мати ілюзій щодо угоди про асоціацію з ЄС - таких угод ЄС підписав десятки, з Туреччиною пів-століття тому - і нічого з того не виникає. Тоді як з Хорватією не так давно - але там вписано про потенційне членство Хорватії у ЄС. Ми можемо отримати порожній папірець, як Марокко чи Ізраїль. А от входження у зону вільної торгівлі з ЄС - це вже дещо. Деякі продукти точно подешевшають, хоч деякі і подорожчають - важливий баланс. Однак на загал, надіюсь, виграємо.
ТоЙ хтоДобрий ранок.Будем вас брати нахрапом, щоби не тписати по кілька разів. 1.Порівняйте будь-ласка політичні процеси в Україні та Грузії. В чому схожість а в чому відмінність. 2.Україна має намір приєднатися до Європейського Союзу, але разом з тим зберегти сильні зв’язки з Росією. Так сказав Віктор Янукович у Сполучених штатах. Як ви вважаєте - чи можливо йти водночас на Захід і на Схід, чи здатна Україна на такий політичний шпагат? 3. Чи може Україна вигідно використати своє географічне положення і торгувати на два ринки - європейський і російський, чи не є ці ринки взаємо виключними? ДЯКУЮ!15.06.2011 11:20
Тарас Возняк1.У Грузії є політична воля у народу і політичної еліти, а в Україні немає політичної волі народу, тоді як тільки частина політичної еліти має політичну волю, однак це, на жаль, Партія Регіонів. Інше питання, що маючи волю, вона не має ідеології і так направду, не знає, що з цією країною зробити. Тоді як для Грузії все зрозуміло - НАТО+ЄС. 2. З Росією, хочеш не хочеш, варто зберігати нормальні стосунки, настільки це можливо. Слід розрізняти теперішній режим у РОсії і власне Росію. Треба навчитися робити шпагат - але йдучи до ЄС. 3. Можна і треба торгувати на два ринки - за різними правилами, звичайно.
МакаронВи як розумна людина, як вважаєте,те що у наших політиків немає нових ідей, можливо, це і на краще....можливо саме через цю гризу їм скоро прийде всім гаплик, варто лише ще трошки зачекати?15.06.2011 11:22
Тарас ВознякДобра думка - свого часу Мао Дзедун це сформулював так "Хай розквітнуть всі квіти" - маючи на увазі - "а потім ми їх акуратненько скосимо" :))
БаБаДОБРИЙ ДЕНЬ.................Ідеальна Україна з точки зору політолога - це.... (за формою правління, територіальним устроєм, політичним режимом і т.д.).15.06.2011 11:24
Тарас ВознякНемає ідеальної України чи Уругваю - є реальна, те, що є. Ющенко пробував працювати з ідеальною Україною, як він її собі уявив, і що вийшло - будьмо реалістами. Хоча це не означає, що не потрібно мати планів. А ці плани відомі - гляньте на сусідів - у всіх майже одинаковий план - то навіщо видумувати деревяного гуцульського велосипеда - знаю, що є - сам бачив у Яремчі :))
Віктор ШевчукНа Вашу думку, можна назвати українські ЗМІ четвертою владою в країні? Як Ви оцінюєте на сьогодні стан свободи слова в нашій державі?15.06.2011 11:25
Тарас ВознякВсе ще можна - все ще ЗМІ частково вільні - на 80% - але це моя думка
ОКСАНКАЯкий "інтегральний" міф, на Вашу думку, зможе об’єднати захід і схід України?15.06.2011 11:27
Тарас ВознякТільки Європейська інтеграція. І тут знову відсилаю до знакової статті Андреаса Умланда: "Четыре измерения украинской интеграции в Европу Насколько Европейский Союз важен для Украины, а Украина значима для Европы? Часто дискуссии на этот счет касаются в первую очередь или даже исключительно экономической пользы украино-еэсовского сотрудничества. Однако, ряд политических аспектов не менее значителен, нежели финансово-торговые или социальные риски и выгоды постепенного включения Украины в европейские структуры. Европеизация как «секьюритизация» Во-первых, Украина до сих пор представляется относительно изолированной страной в системе международных отношений. Хотя она и является членом таких организаций, как ООН, ВТО, ОБСЕ, Совет Европы, украинское государство остается вне основных экономических блоков и военных союзов северного полушария. Учитывая такое, в контексте практики других стран этого региона, нетипичное положение, любое дальнейшее сближение между Брюсселем и Киевом может только приветствоваться. Оно будет способствовать неформальной политической «секьюритизации» и фактическому, если не юридическому погружению Украины в развивающуюся европейскую систему безопасности, сотрудничества и взаимопроникновения. Недостаточная институциализация связей Украины с внешним миром должна постоянно уменьшаться, даже если сейчас это возможно делать только относительно небольшими шагами. В ближайшем будущем Украина должна заключить как можно больше соглашений низкого и среднего уровня с ЕС и странами Союза, которые шаг за шагом углубили бы интеграцию ее государства в общеевропейские структуры. В далекой перспективе это привело бы к полноправному членству Украины в Европейском Союзе, а также, в случае согласия украинских политических элит, к членству в НАТО. Собственно, на момент вступления Украины в Европейский Союз членство в НАТО уже не будет таким актуальным. Это связано с тем, что в следующие годы ЕС будет и далее развиваться в сторону общеевропейской квазифедерации и полугосударства. Наиболее вероятно, европейская интеграция еще больше углубится, и Европейский Союз станет и формально оборонным союзом, который будет предоставлять однозначные гарантии безопасности странам-членам (в Лиссабонском договоре на это уже есть намеки). Во всяком случае, большинство членов ЕС являются членами НАТО, а большинство стран НАТО являются членами ЕС. Европеизация как фактор фокусирования реформ Второе преимущество интеграции Украины в ЕС является таким же важным и касается внутренней политики. Углубление сотрудничества с Европой даже до получения членства в ЕС могло бы дать важный сигнал или даже решающий толчок будущим реформам в Украине. Общепризнанно, что Украина должна в корне изменить свои политическую, административную, правовую, экономическую, социальную и образовательную системы. Однако вопрос, какую именно социально-экономическую модель она должна избрать, остается источником споров и застоя. Путаница с тем, какую модель выбрать подрывает замысел, инициирование и реализацию реформ. Для разных политических сил Украины интересными являются не только европейская модель, но и американская, советская, российская, белорусская, китайская, сингапурская и т.п. Все эти модели имеют преимущества и изъяны. Однако основной проблемой является не то, какую именно модель избрать, а избирается и воплощается ли хоть какая-то модель в принципе. Украина в настоящее время находится в трудном положении и должна действовать. Пассивность опаснее, чем активность. Оживление отношений между Киевом и Брюсселем будет означать, что европейская модель постепенно станет доминантной. Стоит надеяться, что это сэкономит время, средства и энергию в процессе проектирования, начинания и осуществления неотложных реформ. Мы видели достаточно политических ссор, слышали много (иногда псевдо-)научных дискуссий, и наблюдали все возможные «многовекторности». Потеряно много лет и возможностей. Наступило время двигаться вперед. В этой связи стоит вспомнить о том, что ЕС в 90-х годах сыграл похожую роль проводника реформ в Центрально-Восточной Европе. В самом начале пост-коммунистической трансформации некоторые влиятельные политологи имели сомнения относительно вероятности быстрых и успешных трансформаций восточноевропейских государств. Такой скептицизм основывался на т.н. «проблеме одновременности». Это означало, что пост-коммунистические страны сталкивались с более серьезными вызовами, чем ранее демократизированные страны Латинской Америки или Южной Европы. В отличие от последних, странам, вышедшим из советского блока и Югославии, нужно было не только демократизироваться, что уже является непростым заданием. Им нужно было одновременно перейти на рыночную экономику и превратиться из советских колоний в независимые государства-нации. Одновременность этих процессов, которые часто противоречили и до сих пор противоречат друг другу, было и есть основной проблемой, из-за которой эксперты давали пессимистические прогнозы касательно пост-коммунистических трансформаций. Несмотря на это, большинство бывших соцстран были удивительно успешными в своем переходе от диктатуры к демократии. Ранняя перспектива членства в ЕС в известной степени компенсировала для этих новых государств «проблему одновременности». В то время как страны стояли перед огромными внутренними вызовами, они получили извне идеологическую и практическую поддержку своих реформаторских стремлений. Правда, следует отметить, что в особенности центрально-европейские и балтийские страны имели и сильные внутренние продемократические факторы, как, например, традиции конституционализма и правового государства из докоммунистического периода, что в значительной мере способствовало их успешному переходу к демократии. Но в случае, например, Болгарии и Румынии «подталкивание» со стороны ЕС стало едва ли не решающим фактором относительно успешных превращений этих стран. Все государства центрально-восточной Европы довольно рано получили перспективу членства в Союзе. Имея такую цель, они проводили реформы более или менее решительно и быстро. В итоге они стали членами ЕС. В свою очередь те страны, которым не была предложена перспектива членства в ЕС, например, Украина, все еще находятся в серой зоне между современной демократией и посттоталитарной автократией. В этих странах «проблема одновременности», как и прогнозировалось, подорвала и до сих пор задерживает попытки устойчивой демократизации и глубокой либерализации. Европеизация как инструмент подрыва российского авторитаризма Кроме привлечения Украины к международным процессам и предоставления помощи в проведении внутренних реформ, есть третий фактор, который касается не только интересов Украины, но и более широких целей ЕС. Успешная демократизация Украины имела бы отзыв во всем бывшем Советском Союзе. Устойчивая европеизация Украины, наверно, произвела бы впечатление на элиты и народы других постсоветских стран. Это, например, способствовало бы переоценке Беларусью и Россией того политического пути, которым они шли после распада Советского Союза. Белорусы и россияне культурно близки к Украине. Таким образом, они восприняли бы действенную правовую демократию в Украине всерьез. Следовательно, поддержка Европейским Союзом украинской демократии, гражданского общества и верховенства закона имеет геополитическое измерение. Используя несколько провокационную метафору, Украина могла бы стать «троянским конем» ЕС в отношении России. Россияне часто воспринимают советы Запада о необходимости демократизации России как не достойные внимания, если не подрывные для их страны по своему замыслу. Демократизация Украины была бы более сильным аргументом для склонных к изоляционизму россиян. Если Украина продемонстрирует, что православная восточнославянская нация в состоянии создать и поддерживать демократическую политическую систему, это может стать импульсом и для новой демократизации России. Украина могла бы стать инструментом для возвращения России в семью европейских народов. Европеизация как процесс, объединяющий украинский народ Последний аспект, который делает важным сближение с ЕС, касается развития политической нации и единого государства Украины. На протяжении прошлого года актуальность европейской идеи для украинского народа выросла в связи с тревожными внутриполитическими процессами. После избрания Виктора Януковича президентом усилилась и так высокая социальная и культурная поляризация страны. Одним из проявлений растущей фрагментации украинской нации стал взлет объединения «Свобода» Олега Тягнибока. Правда, партия Тягнибока называет себя «всеукраинским объединением» и постоянно провозглашает свою преданность Великой Украине. Однако де-факто «Свобода» является региональной, и учитывая ее специфический исторический дискурс, даже потенциально сепаратистской партией. Хотя «Свобода» продвигает идею национализма она, вместо того чтобы приобщаться к формированию современной украинской политической нации, скорее отталкивает, чем привлекает, многих украинцев от национальной идеи. Более того, членство «Свободы» в явно эктремистском пан-европейском Альянсе европейских национальных движений иллюстрирует еще одну проблему. Партия Тягнибока представляет форму национализма, которая хоть и не является маргинальной в Европе, но заклеймена политическим мэйнстримом Европы, как анахроническая и антидемократическая идеология. Цель устранения или хотя бы сдерживания именно такого вида национализма стала одним из факторов возникновения и продвижения идеи европейской интеграции после Второй Мировой войны. Если, например, в Украине произойдет новое восстание наподобие «оранжевой революции» 2004 года, «Свобода» наверное возьмет на себя роль организатора и идеолога протестов на Галичине. Учитывая, однако, невосприятие «Свободы» за пределами Галичины это может отсоединить гражданское общество Галичины от остальной Украины. Такой раздел может превратить новую украинскую массовую акцию гражданского неповиновения из антирежимного в антигосударственное движение. Региональная и идеологическая фрагментация антиправительственных массовых действий не будет способствовать единству украинского народа. Можно назвать также другие глубокие расколы украинской нации – в вопросах социальных, культурных, религиозных, образовательных и тому подобное. Учитывая эту проблематику, идея европейской интеграции приобретает еще большую значимость. Это тот фактор, который все еще объединяет украинскую политическую, интеллектуальную, экономическую и социальную элиты, а также значительную часть украинского народа. Безусловно, есть также исторические события, такие как Голодомор, и герои, как, например, Тарас Шевченко, которые больше объединяют, чем разделяют украинцев. Но что касается современности и будущего Украины, существует не так много объединительных концептов, кроме общего желания достатка, стабильности и безопасности. Присоединение к Европе может стать важнейшей и менее всего спорной идеей, которая имеет широкую поддержку среди элит Запада, Центра или Востока Украины, хотя и немного меньше на Юге. По-видимому, эти четыре измерения углубления отношений Украины и ЕС являются наиболее важными: (1) вовлечение Украины в международные процессы и структуры, (2) направление украинских реформ, (3) влияние на Россию через европеизацию Украины и (4) использование европейской идеи для сохранения единства Украины. Таким образом, последующая постепенная интеграция Украины в структуры ЕС является важным процессом как для украинского народа, так и для Европы в целом."
CHUPAБагато читав про те, що Росія скоро розвалиться на кілька дсятків держав. Цікаво, чи застане наше покоління цю "Величну подію" в історії? 15.06.2011 11:29
Тарас ВознякА перечитайте ще й цей матеріал про Росію: http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons/rf_agency_ru_stat_ua.pdf
ratПане Тарасе, Ви напевне погодитеся, що класичні політичні партії вичерпали себе. Потрібні партії "орденського типу", в яких за публічним рівнем стояли б глибоко законспіровані структури "професійних" революціонерив або містиків. Партія ВО "Свобода" є першою з таких партій. Її "внутрішнє коло" сповідує Укро-Арійську містику Трипільського Чину. Може варто таки їх підтримати?15.06.2011 11:31
Тарас ВознякЯ не втаємничений у ці "глибоко законспіровані структури", тому мовчу - хоча розумію, що у запитанні приховано певний жарт - ну які з свободівців, наших простацьких сільських хлопців містики чи тамплієри?
ratЯке Ваше відношення до Української Традиції, зокрема до РУНВіри? Чи були Ви колись на зібраннях сучасних Українських Язичників?15.06.2011 11:33
Тарас ВознякЦе щось зворушливо смішне :) Але, якщо людям, дорослим дядькам та тітонькам нічого робити, то чому і ні - от дехто й павуків та змій колекціонує - немає проблем. Однак ці забави нічого не вирішують у людському житті. На відміну від справжньої глибокої віри. Але про це не тут і не тепер.
ratВи пишете книжки. Чи вважаєте себе письменником, чи то лише забавки для "вумного дядька"?15.06.2011 11:34
Тарас ВознякЗрозуміло, що забавки :)
БодунА хто такий Яценюк? Такий же проект, як "Свобода" і ТягниВбок?15.06.2011 11:43
Тарас ВознякНа жаль всі значніші партії у нас в Україні є проектами. А Хто такий Яценюк - не знаю - не знайомий
КікіЯ знов про ціни. Моя знайома має магазин жіночого одягу. Так от вона літає в Америку (до сестри) і там закупляє жіночі плащі плаття, костюми. Привозить їх в Україну. Ціну множить на три від закупки і продає. Не бідує. Чому в Україні не діють закони ринку? Адже 200 процентів націнки мали б розвинути свою легку промисловість, - це ж шалено вигідно! Але ніхто нічого не робить. Ми якась особлива (ментально) країна?15.06.2011 11:47
Тарас ВознякТому й потрібно мати зону вільної торгівлі з ЄС, щоб ці товари приходили до нас вільно, так само, як і наші туди. Але так само потрібно мати і НЕ КОРУМПОВАНУ МИТНИЦЮ - що у нас, на разі, НЕ МОЖЛИВО. Принагідно анекдот - "Чому ІІ світова розпочалася 1 вересня 1939, а німці появилися у Львові після 22 червня 1941? - Та тому, що німці ніяк не могли домовитися з рава-руськими митниками про ввезення танків" :))
ratА можна про "простацтво" у "Свободі" детальніше?15.06.2011 11:48
Тарас ВознякЧитайте Юрія Левикіна http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons/levykin_svoboda.htm
CHUPAАле ви не відповіли, чи потішимося ми в цьому житті розвалом Росії на три десятка країн? А так би могли приєднати кілька губерній до України...15.06.2011 11:51
Тарас ВознякГлибше про проблеми РОсії пише київський аналітик Євген Жеребецький у своїй статті Нова світова "турбулентність" і Україна "Фактори, які розвалили Радянський Союз, продовжують діяти..." дивись тут: http://www.ji-magazine.lviv.ua/dyskusija/2011/zherebecky_turbul.htm
ratКого із львівських лібералів (чи то націонал-лібералів:)) Ви волієте бачити на чолі політичних процесів в Україні?15.06.2011 11:51
Тарас ВознякМолодших від себе років на двадцять :)
НацикА що ви маєте проти простих сільських українських хлопців? Чому вони не можуть бути тамплієрами? От в мене троюрідний брат як вип'є літру самогонки, то стає таким містиком, що тамплієри відпочивають? 15.06.2011 11:52
Тарас ВознякБуває і таке. Розумію, що це жарт, але щось у цьому є :)
Василь К.Можливо Україні потрібен свій Піночет, бо європейські закони співжиття в нас не діють - ми звикли красти, брехати, дурити, і т.д. Може нагайка - необхідний інструмент для "українського прориву"?15.06.2011 12:04
Тарас ВознякНе той ми народ. От Янукович брався закрутити гайки. І щось не виходить - не той світовий контекст. Лукашенко он як старався. Неначе й закрутив - і все обвалюється, як тільки Росія зняла його з нафто-газової голки. Звичайно, такого розгардіяшу, який влаштували Вітя з Юлею теж не потрібно, але й гайка не допоможе.
ГапликА ви вірите в інопланетян? кажуть що до нас летить група кораблів - сховалася за якоюсь кометою і прилетять вони якраз в грудні 2012-го. І будуть тут в нас на Землі порядки наводити.15.06.2011 12:05
Тарас ВознякДай Бог їм здоровя :)
ДімонЯк ви ставитеся до спадкової влади загалом? Чи прийнятна така форма влади для України виходячи з вічної виборчої суєти, яка нічого не покращує?15.06.2011 12:07
Тарас ВознякСпадкова влада залишилася хіба що в якихось еміратах - всі інші монархії чисто декоративні - це тільки символи єдності народу. На жаль такого історичного символу Україна не має. Тому й дискусії щодо цього беззмістовні - мусимо вибирати владу - нема на то ради

Агенція новин "Фіртка" закінчила чат з українським політологом, культурологом, редактором культового незалежного часопису "Ї" Тарасом Возняком.


Кількість переглядів - 8412

Коментарі (0)

Додати коментар

Ім'я:

E-mail: (не обов'язково)

Текст повідомлення:



Статті
Душа і тіло
Цікаво