агенція новин

Зроблено на Україні

 

 

Один з найкращих досвідів, які я маю у своєму житті, - це приїзди у наші краї швейцарських туристичних міні-груп, сформованих із людей, яким цікаво і важливо пізнавати світ. Не попросту насолоджуватися тупим релаксом пенсіонерів, які це заслужили, а дійсно їздити, дивитися, намагатися зрозуміти і полюбити.

 

Ці прості люди дарують віру.

 

Недавно учасники одного з таких турів Галичиною казали, що, читаючи українську літературу перед тим, як приїхати в Україну, вони – європейці серед європейців – жахаються власної провінційності.

 

І я їх цілком розумію. Не лише тому, що у нас є надзвичайна література, яка – лиш би вдалося адекватно перекласти і зрозуміти – вміє вражаюче розповісти про життя цієї центрової землі і людей на ній. Але історія двадцятого століття, та історія, яка є ще свіжою, за законами якої все ще живе нове століття, дійсно вибрала собі нас для того, щоби тут відбулися і відбувалися найцікавіші речі нового часу.

 

Переважно цього не усвідомлюємо навіть ми самі. Для нас такі історичні події є радше побутовими деталями. Щодо європейців і азіатів, то у їхній офіційній історії наша територія фігурує не надто важливим фрагментом – таким собі нічийним стадіоном, на якому час від часу відбуваються вирішальні матчі улюблених команд.

 

Пригадую собі пісеньку, яка мені видавалася дуже домашньою і дуже дитячою. Мені її співали якнайспокійніше. І співалося про цілком близькі речі – про жорна, які завжди стояли у нашій спіжарці. Тоді мене мало цікавили інші фігуранти тексту. Але вже і так було зрозуміло, що ці особи мають якийсь безпосередній стосунок до тих наших двох каменів. «Пише Сталін до Гітлера – мелють жорна, як холера. Гітлер єму відписує, що всі жорна конфіскує». У приспіві йшлося про споконвічну мотивацію – "крутять жорна вправо, вліво, бо їсти ся хотіло". І на завершення – історичний рецепт, чим усе закінчувалося: "б’ють шаблями вправо, вліво, щоб серце не боліло…"

 

Щовесни, коли копали городи, і щоосені, коли теж копали городи, ми визбирували із землі патрони і гільзи різних виробників. Спочатку відрами, потім жменями, згодом поодинокі.

 

Ліс за нашим садом був переповнений шанцями, окопами для скорострілів і гармат, переходами і траншеями. Міст над нашою річкою був новим, бо фрагменти підірваного старого лежали у річці.

 

Старші люди, які мене виховували, знали про континент без кордонів не тільки тому, що знали різні мови, читали книжки і газети різних країн, приятелювали із народженими у різних країнах, студіювали у всіляких університетах і сиділи у тюрмах і таборах усіх тих, хто воював один проти одного, але й тому, що всі ці держави, газети, армії і тюрми приходили до них навіть тоді, коли вони просто нікуди не виходили з дому. Найкращим, чого можна було від цих гостей сподіватися, були хіба нові сорти цигарок і мила. А ще – побудовані ними спрощені копії будинків у Відні, Варшаві, Берліні і Москві, на які можна було дивитися так, щоби колись згодом справжні Відень, Варшава, Берлін і Москва здавалися фрагментами міста твого дитинства.

 

У розмовах між собою мої вихователі називали Сибір курортом. З часом вони перестали пам’ятати страждання, вони згадували про літні піщані бурі, про зимову тайгу, про молоко, що продавалося у формі льоду на вагу, про колію берегом величного Байкалу.

 

Вони перестали будь-чого боятися, бо були впевнені у минущості всього минущого. Особливо держав, газет, тюрем, гостей, сортів цигарок. Навіть дітей без страху народжували у незнане, любилися у найтяжчі часи, знаючи, що любов і діти є, поки є.

 

Зрештою, у них була добра школа. Адже історію різних народів вони мусили вивчати старанніше, ніж учні всіх тих національностей. Отож, їхній погляд на історію хоч трохи наближався до ідеального. Тож вони – без жодних україноцентричних ідей – добре розуміли, що все найважливіше в історії Європи не мине їхнього життя. Вони згодилися на життя на полігоні. Їхня умова з дияволом полягала у відданні себе до цієї світової лабораторії.

 

Очевидно, що у самих експериментаторів і дослідників після цього всього не може не виникнути відчуття периферійності, провінційності і страху, що у якийсь момент дослід може вирватися з колби.

 

Тарас ПРОХАСЬКО,

Галицький кореспондент

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
16.02.2019

Усе в домі мешканки прикарпатського селища Обертина Мирослави Погорєлової нагадує про сина Михайла, загиблого бійця батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Івано-Франківськ”...

34
15.02.2019
Юлія Ободянська

Дисципліна депутатів Івано-Франківської облради значно погіршилася. Якщо 2017 року прогульником був кожен третій, то за рік до парламентських виборів цей показник зріс майже до 50%.

358
04.02.2019
Лілія Горковенко

Володимир Ільків та Назар Морозко – талановиті майстри по роботі з деревом з Івано-Франківська, які сьогодні займаються справді унікальним проектом «Середньовічна корабельня».

2265
01.02.2019

За три роки Івано-Франківська міська рада утворила сім нових комунальних підприємств, заклавши у їхні статутні фонди десятки мільйонів гривень.

813 1
30.01.2019
Віталій ДАНКЕВИЧ

Допоки 18-й рік поспіль в українському суспільстві триває дискусія про необхідність впровадження чи не впровадження ринку земель, він давно існує, діє і навіть розвивається...

590 1
29.01.2019

Ремонти шкіл, садочків, клубів та доріг підрядники виконували на лічені дні до Нового року.

1101 2

Дохідна частина бюджету Франківська 2-й рік поспіль становить 3 млрд.грн. без змін, без росту.

557

Роздати майно бідним. Церква знає, що для того, щоб врятувати світ, треба відійти від нього, бути ззовні, а не всередині.

81

Предки наші по дрова - до лісу йшли. А кабінетні "наші" - заготовляють просто в місті.

732

Якось на тренування не прийшов наш воротар, і він став у рамку воріт. З того часу фактично завжди займав місце у воротах.

1198
13.02.2019

Центральне Розвідувальне Управління розсекретило інформацію про таємничі пошуки. Дані були опубліковані в мережі. Співробітників ЦРУ зацікавили події, які відбувалися на території Непалу і Бутану (відомий як "королівство щастя") у 1968 році. Ці держави р

161
04.02.2019

Поховання було виявлено в провінції Ель-Мінья, що на півдні від Каїра.

433
24.01.2019

У США на річці в місті Вестбрук штату Мейн, утворився велетенський крижаний диск, що обертається.

544
22.01.2019

13 січня парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

2274 2
14.01.2019

В Івано-Франківську завершився ювілейний фестиваль "Коляда на Майзлях".

1203
04.02.2019

Одного разу чоловік сидів в оазисі, біля входу в одне близькосхідне місто.

330
14.02.2019

Франківцям ідея припала до душі. Напередодні свята вони охоче фотографуються на фоні червоного серця.

1944
14.02.2019

Всім відомо, що день Валентина — це свято закоханих. В цей день сфера послуг та реклами заточена виключно на людей в парі.

2292
14.02.2019

Міський голова Руслан Марцінків поділилися романтичними спогадами та розповів, як зустрів майбутню дружину.

1232 2
13.02.2019

Євген шукає порноакторок і контролює їх кар’єру, Жанна психолог і працює з дітьми.

3192 3