Жани на вулиці Шевченка

Якби мені 20 років тому сказали що бачили у Фраківську «живого» негра – я б просто не повірила! І це не тому що у нас тут була якась така галицька політика апертеїду, де усі темношкірі садили бульбу, ганяли «жука», обробляли чорними-чорними руками безкінечні гектари бабиних «чорноземів» під розсаду. А ночами, коли бабусі мирно засинали під Дику Розу, тихцем збиралися на майдані (майже Конґо), щоб станцювати свої відверто темні танці. Просто негрів у нас, на Прикарпатті, не було. Лише по телевізору. І то, не часто. Так, як каналів на початку 90-х було спершу ТРИ (один з яких – національний досі існує, досі не показує темношкірих… ну, я ніколи не бачила! Але грішити не буду – дивлюся його лише в час великої депресії щоб зрозуміти, що життя склалося в мене не так і х…во, бо все, «любі друзі», в порівнянні пізнається), то негрів там не показували. Гадаю, не показували не принципово. Або по тодішньому «принципу» - «МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО». А мали ми не багато…

Перший фільм у якому я побачила справжнього чорношкірого хлопця – «Зефір в шоколаді» по УТ-2. Для мене це було щось! Для баби – шок. Так, як за сюжетом негер, якого не повірю що ненавмисно назвали Вася закохується в білу, як перший незайманий сніг, дівчину і одружується з нею! Ремарочка… Вася, як виплило згодом з кінострічки, родом з Факлендії… От вам і дружба народів…от вам і фільм з прихованими сенсами… Думайте самі, вирішуйте самі. Вася з Факлендії… Баба після того кіна сказала щоб я собі не думала навіть про такого екзотичного кавалєра, бо скорше її вперед ногами винесуть, вона того не допустить. Бабина толерантність. І таких як вона все село. А то й не одне! Через кілька років ми, українці, стали жити краще! З’явилися в телепросторі ще парочка каналів. Але не у всіх. Лиш в тих в кого була антена чи приставка до телевізора. У кого такої розкоші не було, ходили до сусідів. Там вже сім - десять каналів, є з чого вибрати. Заграничні модні серіали («Карусель», « Елен і рєбята»…), мультики не лише радянські, а й Том і Джері, а по місцевому 402 каналі показували вночі навіть «німецькі» фільми про сантехніка (час коли діти, якщо квартира однокімнатна, поверталися до стіни зі словами на добраніч, або йшли в другу кімнату. Кіно дивилися без звуку. Та ясно що ніхто з дітей не спав, бо з-під ковдри, як і через щілинку між дверей, завжди мож щось піддивитися інтересне).

Перші серйозні негри в золоті та зі стволами з’явилися на екранах десь на початку двохтисячних. Моє покоління якраз входило у свій найтяжчий підлітковий період. Коли на заміну розмальовкам приходять постери на стінах.

І навіть тоді, в епоху колонізації темношкірими телерадіопросторів я, не те що моя баба, подумати не могли, що вже якихось років через десять, ввечері у Івано-Франківську (лише вслухайтеся у саму мелодику назви міста!) ви, йдучи додому тихою, центральною вулицею, не десь там на районі, а на Шевченка (вкладаємо ввесь глибокий патріотизм, сенси, сакральність в одну лиш назву, бо, перепрошую, на честь кого назвали!) не зустрічаєте жодної білої людини. За всю дорогу, а це неспішно хвилин 10 мож плисти, дві афроамериканки, троє темношкірих хлопців та кілька молодиків арабської зовнішності. Нічого, думаю я. Толерую і йду собі далі розморена спекотним днем. Аж тут чую співи, як в американських фільмах, де багато темношкірих співають щось типу АлилуяАлилуяАлилуя з притаманними їм ритмами, мелодикою і танцями. Думаю, що оце перегрілася за день! Ну хто, хто опівночі на вулиці Шевченка, у будинку навпроти національного університету ім. Василя Сетефаника (на хвилиночку… член Русько-Української радикальної партії, котра поборювала інтереси УГКЦ) може припустити, що йому не причулося виконання «Алилуї» десь щонайменше 6=ма афроамериканцями?! Таки не перегрілася. Таки не причулося. Зупинилася. Записала. Переслухала дома. Таки так… Співають свої традиційні пісні, як в церкві. Лише посерд ночі у квартирі на другому поверсі старої австрійської кам’яниці.

Коли мені було десь років п'ять чи шість страші друзі, які в гімназію добиралися тролейбусом, розповідали про Жана. Негра, котрий жив десь у місті, і їздив з ними часом в одному тролейбусі на роботу. А ще, якось, він пригостив їх жуйками. Як доказ існування темношкірого Жана мені були принесені фантики та пожовані гумки. Я звичайно, фантики забрала, але в те, що вони були презентовані Жаном не повірила, бо «жуйкі такі продавали на столику поруч магазину для Діабетиків» на Шевченка, навпроти Прикарпатського, а негри бувають тільки по телевізору.

З того часу пройшло багато років. Не знаю чи Жан досі мешкає у Івано-Франківську, чи існував він взагалі, чи пригощав моїх друзів жуйками. Все це в минулому, як і той «діабетичний» магазин під яким колись торгували привезеними з-за кордону солодощами та жувальними гумками. Тепер, я вірю людям! Вірю в «негрів»… чую їх дзвінкі голоси … там, де був магазин для діабетиків на вулиці Шевченка, навпроти Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.


17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2428
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19543
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1750
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1223 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2270
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3876

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

141

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2012

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

699

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1313
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

382
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

909
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24405
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

640
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

613
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

750
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1644
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8055
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

494
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

783
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2058 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

740