Ліцеїсти другого курсу Фізико-технічного ліцею здійснили багатокілометрову чотирьохденну поїздку. Ліцеїсти подорожували Україною в пошуках нових знань, пізнавальних моментів та хороших вражень.
Це була неймовірно захоплююча та пізнавальна подорож, яка залишилась у нашій пам'яті назавжди. В поїздці були присутні 45 ліцеїстів: 13 з групи Л-21, 14 з групи Л-22, 18 з групи Л-23.
Також з ліцеїстами подорожували їхні чудові наставники: Остап'юк Марія Василівна (Л-21), Ланіца Ольга Стефанівна (Л-22), Савчук Оксана Богданівна (Л-23).
У четвер вранці наші пригоди розпочалися. Першим пунктом було обійстя Йосифа Сліпого у селі Заздрість, що на Тернопільщині. Змістовну екскурсію батьківщиною кардинала провела сестра-василіанка. Ми мали можливість оглянути хату, в якій колись жив Йосиф зі своєю сім'єю та дізнатися про його діяльність і вклад у церкву.
Наступним ми відвідали державний історико-культурний заповідник Меджибізький замок (замок Синявських) Хмельницької області,де ми дізналися історію цієї місцевості та фортеці. Велич цієї будівлі вразила нас. Особливе враження справляє музей пам'яті жертв голодомору, що розташований у Меджибізькій фортеці.
Втомлені з дороги, ми залишилися на ніч у місті Гайсин Вінницької області та вранці, після бадьорої руханки ми, повні сил, вирушили до одного з найкрасивіших місць України, місця, що є одним з семи чудес України - до національного дендрологічного парку "Софіївка". Ми були зачаровані красою природи парку та цікавою розвагою для нас була водна прогулянка підземною річкою Ахеронт, довжина якої 211 метрів. Вдосталь насолодившись розкішшю Софіївки, ми поїхали в невеличке село Легедзине (Черкаська область) до музею трипільської культури. Гадаю, мало хто з нас знав стільки цікавих фактів про трипільців та їхній побут. В музею було надзвичайно захоплююче і ми почерпнули дуже багато важливої і потрібної інформації.
Ми наближалися до основного пункту нашої мандрівки - батьківщини геніального Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. Заночували ми у комфортному готелі Звенигородки. Нас переповнювали емоції, хотілося пошвидше побачити такі визначні куточки нашої країни.Спершу ми відвідали село Шевченкове (Керелівка) , та Моринці, що об'єднані у національний заповідник " Батьківщина Тараса Шевченка". Було дивне відчуття : ми не могли усвідомити, що ходимо стежками Тараса, бачимо те, що бачив наш великий пророк, поет та революціонер.
Незапланованою, але неймовірно пізнавальною та потужною була екскурсія у військовий музей "Шампань".Кульмінацією нашої подорожі стало вшанування пам'яті Шевченка на Чернечій горі у Каневі, де він здобув вічний спочинок. Співаючи гімн на могилі цієї великої постаті, нам перехоплювало дух. У такому місці розумієш, що воля Шевченка здійснена, що "лани широкополі" і "Дніпро ревучий" навіки буде з ним. І мимоволі замислюєшся, що ще не до кінця порвані кайдани і не до кінця "вольна і оновлена" наша українська сім'я. Тривога в нашому серці зросла на могилі нашого земляка Олекси Гірника, який з любові до своєї Батьківщини пішов на такий відважний вчинок і 21 січня 1978 року самоспалився, відкривши очі людям на жорстокість тодішньої злочинної влади. Захоплюєшся силою духу та твердістю характеру таких людей. Мабуть, кожному, хто вважає себе справжнім українцем, варто там побувати.
З особливим настроєм і відчуттям внутрішнього спокою ми вирушили до місця нашої останньої ночівлі - Білої Церкви.
Останній день нашої поїздки ми провели у Вінниці. Там ми відвідали націнальний музей-садибу Миколи Івановича Пирогова, де він прожив останні 15 років. Ми мали можливість побачити забальзамоване тіло талановитого хірурга-анатома, яке зберігається в усипальниці вже 134 роки.
Наповнені незабутніми спогадами та приємною втомою, ми повернулися додому, в рідний Івано-Франківськ. Всім без винятку сподобалася ця мандрівка і є надія,що кожен з нас ще неодноразово побуває в цих та багатьох інших місцях нашої мальовничої країни.
Ми вдячні нашим наставникам за те, що вони дають змогу відкривати для себе нові горизонти та виховують у наших душах патріотизм та любов до неньки-України.
Вікторія Комарин,
учениця школи професійної журналістики