З глини вийшли

 

/data/blog/126396/665078bc6c7df8fa755cf0217c05b34a.jpg

 

Серед розмаїття вигадок щодо умов і декорацій видовищних поєдинків вирізняються бої у болоті. Особливо маґнетизують глядачів, коли такими розправами займаються жінки. Бажано майже не вбрані. У цьому є щось таке глибоко насильницьке, що уповає до найприхованіших потреб, щось таке, що дає насолоду з-поза меж жаху, огиди і  відрази.

 

Натомість я зауважив, що люди, які повернулися з сибірської каторги і вислання, решту свого життя старанно робили все для того, щоби довкола них було якнайменше болота. Один мені пояснював, що у тих сибірських болотяних місивах регулярне чищення себе, свого одягу, свого закутка було надійним способом не опуститися, не заломитися, не здеморалізуватися, не пропасти у багні.

 

Читаючи спогади бельгійських військовиків, які сто років тому, у 1916 і 1917 роках воювали у складі бронетранспортного батальйону на території Галичини, зауважив, що найвиразнішим образом України стало для них болото. Болото скрізь, все заболочене. І це була все ж таки пісна Галичина, а не українські чорноземи. Можу собі уявити їхню безпорадність, приниження від цієї безпорадності, коли переміщатися можна тільки так, як у снах – коли забуваєш, як вдавалося бігти легко.

 

Пригадую свій бронетранспортний досвід. Заболочені бічні дороги, ліски, запілля, полігони, околиці сіл і містечок. Кілограми землі на чоботах. І одночасно якась параноїдальна основна вимога – кирзаки мають блищати. Вернувшись з війська, я намагався прожити так, щоби вживати тільки такі черевики, які не конче потребують бути чистими.

 

Колись давно я дуже не любив міста, не любив міст. Вважав, що вони якісь неприродні. Ми говорили про це з моїм геніальним тренером з легкої атлетики. Була рання весна, і ми бігли дванадцятикілометровий крос довкола міського озера. Це, до речі, особливий спосіб провадження бесіди – коли біжиш не вперше понад десять кілометрів не на стадіоні.

 

Я просив, аби він сказав, що може приваблювати людей у місті настільки, щоби прагнути до нього, покидаючи села. Тренер навіть зупинився, чого не варто робити на дистанції. Показав рукою на поганенький, але цілісний асфальт на дамбі, по якому ми бігли. Десь були купки снігу, десь калабаньки прозорої води, десь вітер і сонце вже настільки підсушили терен, що асфальт змінив колір, мало не віддзеркалюючи світла. Бачиш – сказав тренер – та хоча би заради того, щоби нарешті вирватися з вічного болота.

 

А я навіть не думав, що аж так поважно. Не врахував двох речей. По-перше, виріс у горах. А по-друге, виріс коло хати чоловіка, який повернувся з сибірської каторги і висилки. У горах болота менше, бо каміння, глина, фоси, трави, обмаль городів, колії. Найгірше, що там буває – це зруби і лісові дороги, якими звозять стовбури. А на подвір'ї завжди було чисто, бо кожного дня усувалося все, що може бруд спричинити.

 

Підтверджуючи  великий закон про порції праці. Той закон такий – для того, аби було так, треба вкласти таку-то працю. І вкладати її ліпше на початкових етапах траєкторії. Хоч тоді і здається, що пощо щось робити, коли все і так йде своїм ходом. Але нє… Усе незроблене вчасно обертається трохи пізніше або завалом того, що треба зробити, або змиренням з тим, що цього всього і так не переробиш. Як у ПВО або ще чомусь серйознішому – якщо не злапати ракету у польоті, то доведеться прибирати після того, як вона гепнеться і вибухне.

 

Тепер мені здається, що у колишніх втікачів до міста нічого не вдалося. Бо відбулося сакральне  повернення до джерел. Як не вони, то їхні діти знову живуть у болоті. Навіть у Львові, не кажучи про щось задрипаніше. Всілякі шматки незацементованої і незасіяної травою землі, крізь які прокладають стежки, якісь купи болота, зібрані вздовж доріг і вулиць, базарчики з розтоптаними брудами, все навколо смітників і смітники довкола всього, ці чудесні моменти, коли ціла родина миє заболочені мешти різних фасонів у одній калабані. І вулички у тих місцях, де багато високих парканів і псевдопанських садиб за ними. Щоби потрапити за ворота з газонами, усі повинні подолати то, що було сто років тому.

 

Видів-єм багато різних міст. Але таке, як ми маємо, бачив тільки у Росії. Розумію тих столітньодавнішніх бельгійців, які – перебуваючи в Україні – запам'ятали передовсім болото. Таке саме, як потім на Уралі, в Хабаровську, Владивостоку і Сан-Франціско. Там, де болото нікому не шкодить, лиш додає впевненості. І кажуть на нього глина.

 

Тарас Прохасько, ЗБРУЧ


24.02.2017 Тарас Прохасько 1594 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

657
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1904 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1127 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

550
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6901 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11389 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

331

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1068

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1111

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1104
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

274
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1077
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

845
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

744
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2946
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4438
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18437
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

314
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

349
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

660
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

766