Владика Софрон Мудрий: “Люди не є такі дурні. Вони важать, куди вони йдуть”

 

Основними рисами вдачі владики Софрона Мудрого чимало називають оптимізм і ствердну життєву позицію. Саме це ставлення до себе й оточуючих, мабуть, і допомогло владиці сягнути поважного віку — у листопаді Софрон Мудрий святкуватиме 90-річчя. Десятиліття, складні у політичному, емоційному, релігійному аспектах, владика переніс стійко і цілеспрямовано — навчаючись і розвиваючи справу василіанського чину у світі. І, через 40 років, досягши величезного духовного авторитету, повернувся в Україну.

Людина унікального розуму, людина, яка знала особисто Папу Римського, ведучий католицького «Радіо Ватикан», екс-очільник Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Софрон Мудрий нині скромно живе в Івано-Франківську, людина, яка говорить правду і говорить просто, єпископ-емерит УГКЦ Софрон Мудрий — спеціально для «Вікон».

— Владико, у якому напрямку, на Вашу думку, рухається світ? Якщо суспільство сповідуватиме такі цінності, які сповідує нині, якщо буде мати такі ідеали, які нині мають молоді люди, то — воно рухається по висхідній, чи — по низхідній?

—  Світ має доброго провідника. Він є у руках Творця і Бога. Отже — у найвірніших, найсильніших руках. Це — Його твір. Його діти з Його ласки живуть на цьому світі. А мета людини є вічність. А яка вічність — від неї залежить, яку вона собі заробить. Дуже гарне життя можемо мати, але то від нас залежить, як ми його собі приготуємо. Дуже гарно Він зробив, що дав людину, дуже гарну, розумну, дав їй вірування Божі і дав їй мету. І дав їй засоби, щоб тої мети досягти. Різнорідні засоби: духовні, матеріальні. Залежить, як людина то сприймає, як вона використовує ці Дари Божі, що має тут на землі. То є перший і найважніший задаток.
Було, є і буде від самих початків створення людини, що людина рішень дуже багато рішає сама. Бог її створив, дав їй розум, дав їй свобідну волю вибирати добро або зло. І людина має компас, який їй вказує правильно, у чому добро, а у чому — зло. Отже, то людина має велику відповідальність перед Богом і перед собою, що вона ту мету осягне — добру чи злу. Бо за добре нагороджає, а за зле — карає. То є засада. Тут не втечеш.

— Суспільство України розколото і на різні християнські спільноти — і не християнські. У Вас є товариш серед православного середовища ¬— Дмитро Степовик. Підтримуєте зв’язки? Як, узагалі,  бачите стосунки греко-католиків і православних?

— Ми із Дмитром Степовиком постійно є на зв’язку. Що сталося, так і сталося — з тим православ’ям. Куди воно йде? Я нещодавно спитав:  «Яка доля, що далі буде?». «Як і ваша», — відповів мені Степовий. Я кажу: «Що то значить — так, як і наша?».  Рим,— каже. І в тому напрямку працюють. І от уже цього року мала бути аудієнція Філарета і Папи. І — не допустили. Як почули у Москві, що він має аудієнцію до Папи, і зразу загрузили: як Ви приймете «ізмєнніка», то ми випрошуємо Латинську церкву із Росії. Я чув, що є така реакція Москви. Тепер Філарет мусить іти іншим способом. Мусить переконатися перед тим, що ¬не можна дати знати про аудієнцію наперед.

— Як Ви оцінюєте діяльність нового Папи Франциска, який перед тим багато років служив у Латинській Америці, і були побоювання, що не європейським буде Вселенський Патріарх. І було дуже багато дурниць сказано на рахунок Папи, який зрікся престолу.

— Не відчував у собі сили, бо то — відповідальність велика (Папа Римський Бенедикт XVI. — Авт.). Він уже старший чоловік, і бачив, що не потягне. І він розумно сказав: «Вибирайте другого». То була причина, здоровенна причина. Рація була.
Кожен по-своєму це судить, і кожен думає: що то може бути? Певне що, якби був у здоров’ї міцний, то він би на то не рішався. Як він не є у здоров’ї, то, відповідно,  він не може таку взяти відповідальність. І — розумно робить. Беріть другого. Беріть молодшого. Беріть здоровшого. Та й уже!

— Як новий Папа ставиться до нашої української Церкви?

— Добре ставиться. Він не може інакше ставитися. Його обов’язок — бути батьком усіх. Він знає українські справи. Ми для них також є важливою станицею. Бо наша Церква також займала велике число людей, і край. Католицизму боялися і бояться. То вже за совітів всякими можливими способами намагалися перешкодити нашій Церкві.

— Нещодавно відбулося перенесення осередку УГКЦ до Києва. Чи вплине це якось на церковне життя Прикарпаття? Адже дасться взнаки територіальна віддаленість від осередку.

— То навчаться. Так багато справ нема, щоб ми питали кожного дня, що робити. Маєте голову — працюйте. А, якщо є якась проблема, маєте телефон, маєте можливість до комунікації. То вже не грає ролі місцева присутність чи неприсутність місцева. То вже є дуже легка комунікація.  Ну, і тут є місцевий ієрарх. Він відповідає за людей. Богу дякувати, що тримаються. Церква Божа не пропаде так скоро. Вона є Божа. Господь має силу і має спосіб на це — щоб вона вийшла цілою з того всього.

— Як ви можете оцінити головного Патріарха в Українській Церкві? Було також багато розмов, що він ще замолодий, може, не має ще того досвіду.

— Знаю більше його. Перше — що він є із інтелігентної родини. Його мати — професор, а батько — інженер. Він є із інтелігентних людей. Сам показався второпним, спокійним. Отже, я вірю, що може вести. Я думаю, що то є дуже добрий вибір, і він вивіриться гарно. То не є легко. Але мусить опанувати помалу. Відповідальність взяти загальну за всіх і вся.
Відчуваю і благословляю. Бо то без помочі Духа Святого не відбулося.

— Ще більше ускладнилася діяльність та званої церкви догналітів. Засоби масової інформації поширюють такі тези, що вони нібито закликали Москву і Білорусь втрутитися у наші справи із військами. Як можна це розвести — і церковне життя, і політику, і армію?

—Ті люди, що збочать, зійдуть із лінії своєї, то вони вже пізніше блудять. Так що на то не варто звертати уваги. Тим вони не збудують Церкви і не здобудуть людей. Люди не є такі дурні. Вони важать, куди вони йдуть і хто то є. Чужинці. І немає небезпеки, що за ними піде хтось більший. Бо, все-таки, відчувають чужинця. Вони не є наші люди правдиві.
По ділах бачимо людину.
Я думаю, що наша Церква іде по добрій і певній дорозі. Немає жодної небезпеки. Є ті труднощі, що ми розбиті по обрядах трошки з тими нашими східними братами. Але то було, є і буде — свої голоси, свої думання, і так далі.

— Чи Вас запрошують на якісь конференції, заходи, чи молоді звертаються до Вас за якісь консультаціями чи порадами?

— Нема такого. Рідко, рідко коли. Не мають відваги. Сан такий. Це обмеженість, я би сказав, навіть.

— Є ініціатива зняти фільм до Вашого 90-річчя. Пригадайте, будь-ласка, епізод із Вашого життя, який першочергово включили б до сценарію фільму?

— Знаковим епізодом є те, що я дійшов до ласки священства. Серед обставин дуже тяжких. Большевицького наїзду нашого, тут, на Україну — як я мав вступати у новіціяти. Отже, цілком непередбачувані були обставини. Проте, як мені говорили духовники, де тебе Господь Бог схоче мати — там тебе буде мати. Не бійся! Ти роби свою роботу, молися Богу, і чекай. І роби своє.
Отже, — вступ до васильянського чину. Як кінчав школу, вивчав інженерію, філософію, богослов’я. Але з надією, що буду реалізовувати себе, тобто, бути священиком. Я був вихований у васильянському чині. Я ріс біля Золочева, недалеко монастиря, то щодня бігав до них. Так що для мене було щось природне, своє, родинне. Але зреалізував аж у такому пізньому часі.

— Під час останніх виборів було багато нарікань щодо того, що нібито священики у церквах агітують, за кого  голосувати. Є законопроект щодо правил поведінки священика на виборах. Як ставитеся до того, що такий документ приймають?

—  То є видумка чиясь. Світ демократичний вже має дорогу добре вироблену. І приклад дуже добрий — як робити, що робити. То ми такими видумками Америки не відкриємо. Це не буде чогось доброго, позитивного для нас. Лишайте свободу! Не трактуйте людей, як малих дітей. А робім пропаганду! Докажімо своїми ділами, що ми можемо зробити! Тільки ділом доказують, що вибирати, що до чого у світі є. Але — робім розумно. Без збочення, насилля. Цього не можна робити. То — демократія.

— Що Ви могли би побажати для тих молодих людей, які тільки починають життя, а зараз вони знаходяться також у складних умовах, як і Ви колись були у складних умовах? Тільки трохи інших.

— Хочу побажати всій нашій молоді, щоб вона дійсно дбала про формацію свою: життєву, фахову. Щоб вона могла дати собі раду у житті. Отже, добре виховання дитини, молитву, життя з Богом, бо нема можливости жити без Бога. Щоб вона мала фундамент релігійного виховання, щоб мала фундамент фаховий, щоб могла у житті дати раду. Отже, на те звертаймо увагу і йдімо не за пропагандою, а за конкретними ділами нашими. Професія потрібна, щоб ми були незалежні. Щоб ми могли почуватися вільними і заробляти на свій хліб насушний. Про це подбаймо. Щоб мали фах, потім — професію, і життя. І вели життя по-християнськи. То є головне. Усе решта — полова.

— Тривалий час Ви працювали на «Радіо Ватикан». Тепер молодь усе частіше спілкується Інтернеті. Чи можлива, на Ваше переконання, Церква в інтернеті, Служба Божа в інтернеті?

— Я вірю, що у всіх ділянках, тим більше, в інтернеті, має право і має право чувати (пильнувати, спостерігати. — Авт.) і працювати також Церква попри цивільних людей. Через те, що людина є природно релігійним творінням. Вона має у щось вірити. Отже, і треба практикувати це. Отже, треба присутності священика. Отже, він усюди може працювати, окрім гріха. Окрім готелю якогось там танцювального. І — давати приклад життя. Немає якихось таких обмежень.

— Кажуть, коли єпископи ідуть в емери ти (на пенсію — Авт.), вони починають вести тихе життя, молитися, відпочивати. Чи Ви займаєте себе якоюсь роботою, щоб підтримати себе у формі?

— Я цього року маю 90 років. Але поки що є ректором академії нашої теологічної. Я чуваю над працею її. Виклади я мав, але тепер уже лишив. Дав уже молодим — робіть! Дав на це книжку і так далі. Отже, чуваю ще, але не ангажуюся вже безпосередньо. І — несу відповідальність. І так іде життя. І я не перешкоджаю нікому, і ніхто — мені.
Багато до мене не приїжджає, і пляшок не привозять (Сміється. — Авт.). Так що нема того звичаю у мене. Деколи приходять. Деколи мають справи чи запитання. То я завжди іду до диспозиції. Я ще «мудрий». Поки що ще мозок стоїть на місці, хоч уже і дев’ятдесятку маю. Ось і я пораджуся, і відповім те, що можу.

— Дякуємо, владико, за розмову!

 

Вікна


27.09.2013 2126 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

585
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1782 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1100 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

530
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6877 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11331 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

308

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1039

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1091

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1084
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

250
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1055
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

822
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

701
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2919
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4416
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18413
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

277
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

330
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

640
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

741