У статті “Молитва і протест”, для канадського видання CNEWA, президент УКУ розповідає західним читачам про роль Церкви в подіях на Майдані, та про те, як Майдан змінив Україну.
«Українська нація відчутно подорослішала за останні півроку, – пише у статті владика Борис Ґудзяк. – Майдан, який мобілізував мільйони людей, спричинений фундаментальним бажанням людей жити гідно, захищати власні цінності, власне життя».
«… Майдан, який розпочався в кінці листопада 2013 року, із закликів до влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС, – поставив перед собою нові завдання. Студенти, середній клас, городяни і жителі сіл, православні, греко- і римо-католики, протестанти, іудеї і мусульмани, разом і сказали: «Досить! Ми всі рівні перед законом. Слід подолати корупцію. Ми більше не можемо терпіти насильство з боку уряду!»
Владика пише, що в очах молодих людей, які прикривалися від куль снайперів дерев’яними щитами, не було страху: «Сотня вбитих і тисячі поранених – символ переходу від страху до гідності в сьогоднішній Україні».
На думку президента УКУ, багато з того, що було на Майдані, варто впроваджувати і в мирному житті. Наприклад, екуменічні молебні, порядок і організованість, відданість добровольців та активістів, скоординовані дії медичних служб, дисципліну Самооборони.
Владика зізнається, що найболісніші спогади у нього пов’язані з похоронам викладача УКУ – Богдана Сольчаника, якого застрелили 20 лютого. «Щоночі я думаю про Богдана та інших молодих людей – студентів, інтелігенцію, молодих батьків - чиї голови і серця пробили постріли снайперських гвинтівок. Важко заснути. Вони віддали свої життя за те, щоб їхні співвітчизники змогли жити у справедливому суспільстві . У Євангелії від Івана Ісус нагадує нам: «Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу свою віддав за друзів».
Далі владика пише, що коли він повернувся до Франції, його часто запитували про участь церков у Майдані. Це дуже дивувало багатьох людей в секуляризованому світі, тому він змушений коротко розповідати історію української церкви у 20-му столітті: арешт більшовиками Київського митрополита Володимира Богоявленського, ліквідацію Православної Церкви, заборону УГКЦ, роки підпілля і повернення греко-католицьких ієрархів з Риму. Пише про моральний авторитет, який сьогодні Церква має в Україні.
«Релігійні громади були залучені в протести по-різному. Церкви закликали президента Віктора Януковича прислухатися до думок людей, засуджували насильство, наполягали на діалозі, але і підтримували заклики людей до справедливості», – пише владика.
«В останні місяці ми стали свідками народження нової нації, – пише Борис Ґудзяк. – Окупована Україна стала лабораторією свободи і справедливості в пострадянському світі. У Європу Україна йде не як жебрак з простягнутою рукою, а як носій нових цінностей».
«25 років тому, коли я переїхав жити в Україну, – пише владика, – тут панувала атмосфера страху і недовіри. Люди ніколи публічно не говорили те, що думали насправді. Я прагнув зрозуміти чому українці так бояться, інколи здавалося, що страх є частиною їхньої ДНК. Відповідь знайшов в історії.
“Тільки в 20-му столітті, за підрахунками вчених, – пише Борис Гудзяк, – в Україні через організоване насильство померло 17 млн людей: дві світові війни, послідовне переслідування українських політиків та громадських діячів, Голодомор 1932-1933 років, Великий терор в кінці 1930, ГУЛАГ, нацистська окупації і Голокост, кровопролитна війна, депортація кримських татар в 1944 році, етнічні чистки вздовж західних кордонів України і депортація сотень тисяч поляків, примусове переселення росіян у східні та південні регіони України, – ці катастрофи вбили дух українців, за все українське в Радянському Союзі переслідували. Через це до кінця не сформувалася українська ідентичність, тому Майдан такий важливий, адже він, на думку президента УКУ, є колективною відмовою від страху і способом формування ідентичності, солідарності та самовизначення.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на оф.сайт УКУ.
