Вірте у себе - це допомагає: секрети успіху від Ахтема Сеітаблаєва

В рамках проєкту «Відкрита зустріч з успішними людьми» в Університет Короля Данила завітав Ахтем Сеітаблаєв.

Популярний режисер та актор розповів Фіртці про свій шлях до успіху, про вибір вищої освіти, про особливості українського бокс-офісу та проблеми з фінансуванням вітчизняного кіно.


Про успіх

Я переконуюсь у тому, що я відомий у вузьких колах, коли щомісяця отримую від банку повідомлення про затвердження особи. Я відповідаю, що був минулого місяця. А вони кажуть, що я публічна людина і маю затвердити свою особу.

Я працюю там, де мріяв працювати. Просто так сталося, що я доволі щаслива людина в цьому сенсі. Колись моя мама подала документи в інститут потайки від мене на акторський факультет. Згодом з’ясувалося, що крім цього я нічого робити не можу — ні електриком, ні інженером, і так далі. Я погано навчався у школі, був таким собі місцевим громадським діячем, який прикривався різноманітними заходами для того, щоб не вчитися. Не робіть такого! І не беріть з мене приклад!

Я щасливий, що працюю на території тієї професії, яку я вибрав. З одного боку це робота, а з іншого — щастя зустрічі з людьми, драматургією, відкривати для себе щось нове.

Мені здається, що успіх це така річ – ти сьогодні вранці можеш відчувати себе успішною людиною, а дійде час до обіду і відчуваєш, що ні, ввечері знову щасливий і успішний, а зранку знову - ні. Й так по колу. Я вам бажаю мріяти. Точно знаю, що мрії здійснюються.

В мене три мрії збулися. Вірте! Кожен з вас знає, що великий шлях починається з першого кроку. Це ніби так банально, всі про це знають, але це правда. Справа не в тому, що у вас щось не виходить, навіть не в тому, що комусь не буде подобатися те, що ви робите, особливо, коли ви це робите щораз краще. На жаль, це так. З одного боку ти отримує надзвичайний фідбек – емоції, враження, а іноді і багато негативу. Але тим більше ви будете бачити, чути людей, які будуть казати, що ви робите це не так і для чого взагалі це робити. Багато людей кажуть, що взагалі мені заборонено знімати та зніматися в стрічках. Я вперто продовжую робити свою роботу, бо іншого я робити не можу.

А ні, ще можу саджати помідори. Це дуже класна річ. Можливо, колись знову повернусь до цього заняття.

Я до чого веду. До того, що ви знаєте – чим краще у вас щось буде виходити, тим більше людей буде казати: «О, це не добре». Сила полягає в тому, щоб визнавати свою слабкість, різне бачення вашої роботи існує, але не здаватися і йти вперед.

Не здавайтеся та займайтеся тим, чим вам подобається. Намагайтеся бути кращими, принаймні для тієї людини, яка для тебе є найважливішою.

Про українську та іноземні мови

Я не вивчав українську мову. Так сталося, що я відчув – я потребую цього, мені це необхідно. Десь приблизно три роки тому в мене був дуже великий комплекс і зараз він є, від того, що голосно розмовляти з людьми українською мовою – наголос не правильний, іноді говорю з кавказьким акцентом українською мовою. Мені одна людина сказала, що головне розмовляти, мене зрозуміють і не варто боятися.

Якщо враховувати, що казахська, турецька, узбецька, киргизька – це іноземні мови, то так я знаю їх. На жаль, мушу визнати та мені дуже соромно, коли приїжджаю, наприклад, на Берлінале. Прикордонник чистою англійською запитує, чого я сюди приперся, я постійно шукаю допомоги – «СОС, люди, треба розповісти, чого я тут». Я знаю, що «Berlinalе», «festival», «go to Ukraine».

Не беріть з мене приклад – вивчайте мови.

Про режисерську та акторську роботу

Це велике щастя, мати можливість переключатися з режисера на актора. Під час зйомок «Додому» для мене доволі важко було не підходити до екрану і дивитися, що там вийшло.

Не дивився тому, що дуже хвилювався і не хотів, щоб режисер почував себе ніяково. В режисера дебют, а тут Ахтем ходить і дивиться. Ніяким чином не хотів зашкодити, навіть емоційно. Перший раз побачив стрічку за тиждень до представлення.

Якщо говорити про комфорт, то мені комфортніше бути актором. Ти відповідаєш за частину своєї роботи, а не за все. Якщо казати з точки зору життєво-професійного шляху, то режисером. Це твій світ – підбір акторів, робота зі сценаристами, втілення мрій. Саме відчуття того, що ти можеш робити цей світ, дуже класне.

Найбільш жорсткого критика ніж ми самі собі не знайти. Тому, коли залишаєшся ввечері сам на подушці, то точно знаєш, де класно зробив, а де ні.

Я постійно вчусь і акторству, і режисурі. Ніколи не можеш в цих сферах сказати: «Я знаю все».

Про акторську освіту

Я зрозумів у школі, що це класний шлях, щоб не навчатися. І дівчата посміхалися, коли проходив повз. З цього і почалося. У 6-7 класі постала потреба щось з собою робити – вибирати шлях або вчитися, або ні. Ми з купкою моїх друзів взяли на себе все, що стосувалося організації заходів у школі, спортивні змагання і всяке таке. З цим я дійшов до 10 класу.

Після закінчення школи ми переїхали до Криму. Не вступив до тодішнього Сімферопольського інституту імені Кірова на фізичне виховання. Завалився на першому іспиті. Треба було написати твір про роль партії у житті кожної радянської родини. Я написав все, як думав, мабуть, з помилками та не дуже цензурними словами. Не вступив. Через два тижні дізнався, що мама потайки подала документи на акторське. В цей час набирався перший кримськотатарський курс.

Про митців у політиці

Якщо людина, яка не є професіоналом у якійсь галузі іде свідомо, щоб очолювати цю галузь, повинна знати, що оточуючі будуть вказувати, сміятися з того що вона робить. Ця людина не повинна дивуватися, чому її починають ненавидіти. В кожній державі, на мою думку, сміятися, глузувати з влади, тримати її в тонусі як такому, іронізувати, аналізувати роботу – це добре і правильно. Щоб влада не забувалася.

З іншого боку, для мене є кордони, які не можуть бути порушені. Ми не можемо себе відокремити від часу у якому живемо. На мою, думку це великий сором перетворювати свою телевізійну популярність у політичну складову. Не маючи стратегії розвитку, чіткого уявлення, коли ти станеш політиком – це ознака того, що ти йдеш туди заробити, або поповнити чиюсь кишеню. З іншого боку, є чимало прикладів, коли відомі люди стали політиками, але в них були чіткі стратегії розвитку та уявлення того, що треба робити.

Я ніколи не приховую свого відношення до влади, і цієї також – неосвічена, боягузлива і неадекватна. Тому те, що людина творча йде в політику не означає, що вона поганий актор, чи політик. Для мене це те, що людина йде туди не через свої переконання, щоб щось змінити.

Про українські книги

На жаль, книги дуже рідко читаю. З останніх прочитаних – Сергій Жадан, Олег Сенцов, Любко Дереш, Іздрик.

Також читаю Лесю Українку. Колись я, як режисер у театрі, ставив «Лісову пісню» у Сімферополі. Я трансформував її у кримськотатарське середовище. В нас дуже багато спільного у фольклорі та музиці.

На жаль, друкованих книжок не виходить читати. Якщо читаю, то книги, які стосуються моєї професії, або дотичні до цього.

Про майбутнє українського кінематографа

Важко робити прогнози, бо підтримка з боку держави стала запорукою того, що зараз є багато українських стрічок. Вони представлені на фестивалях, отримують перемоги в номінаціях - українське кіно гучно про себе заявило на кіномайданчиках.

Зараз у мене є великі побоювання. Конкурс на посаду очільника Держкіно – це сором і не має нічого спільного з демократичністю і відкритістю. Вже місяць пройшов після призначення нового керівництва, а жоден, хто працює на території кіно не отримав відповідей, не було прес-конференцій, ані спілкування з спільнотою і журналістами про те, як людина бачить стратегічний розвиток кіно.

Для мене, це запорука того, що вони не знають, не хочуть, не вміють, а чекають того, що за них це вирішать і будуть вирішувати. Кіно фінансуватися буде, але навряд серед цих стрічок ми будемо бачити ті, які гостро ставлять питання про сьогодення, рефлексію своєї ідентичності.

Кіно окрім того, що це художній фільм – це інструментарій. Я не знаю з чим прийшла новий керівник. Вона не розказує, як бачить розвиток кіно. Вона не пройшла конкурс, її призначили після кабінетної розмови. Що це взагалі таке? Ніхто з нас не почув, які плани має ця людина. Хочу сказати – якщо вони думають, що нас можна закопати у землю, так, можна, але ми - насіння. Багато років це намагалися зробити. Вже нема російської імперії, радянського союзу, а ми є і будемо.

Як досягти успіху у своєму ділі

  • Навчайтесь скрізь. І будь у кого.
  • Вірте в себе. Це допомагає.
  • Підіймайтесь після падінь. Це допомагає нарощувати м'язи по життю. Пам'ятайте, що в житті бувають не лише свята.
  • Обирайте професіоналів. Тих, хто  практикує.
  • Йдіть на роботу/навчання з натхненням.
Люся Грибик


07.03.2020 Люся Грибик 6908
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1405
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

807
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1281
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2501 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3597
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3022 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!», то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

294

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

258

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

271

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

879
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5024
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10417 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8878
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

695
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

896
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1186
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

957
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3154 4
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1208
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1611
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1530
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1754