Два роки тому Івано-Франківськ і Арлінгтон (США, штат Вірджинія) підписали угоду про побратимські відносини.
Про реальний зміст такого побратимства та про досвід Арлінгтону, що може стати в нагоді й українським містам власному кореспондентові УКРІНФОРМу в США розповів міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.
- Вікторе Андрюсовичу, що Ви вважаєте основними здобутками за два останніх роки у партнерських відносинах між двома містами?
- Наочний прикладом є те, що за цей період кількість відвідувачів Івано-Франківська з Америки збільшилася втричі. Про це свідчать підрахунки нашого відділу туризму і міжнародних відносин та інформація, яку ми отримали від готелів. До цього наше місто відвідувала лише невелика кількість американців, переважно з української діаспори, що походить з Івано-Франківська.
Набирають обертів обміни студентами та спеціалістами по лінії побратимської співпраці. За цей час близько двох десятків наших студентів у період канікул мали змогу приїхати до Арлінгтона з тим, аби ближче познайомитися з Америкою та навіть дещо заробити.
За проектом «Відкритий світ» у США вже побували понад 20 спеціалістів з Івано-Франківська. Вони повертаються до України з новими ідеями і підходами до справи. Наразі готуємо чергову поїздку до Америки молодих фахівців у сфері місцевого самоврядування.
- Що корисного Ви бачите у місцевому самоврядуванні Арлінгтона?
- Тут дещо інша модель. Система управління містом побудована на принципах, коли є Рада директорів і по черзі вони керують містом.
Але, якщо порівнювати з Україною, то тут суттєво вищий ступень свободи, і водночас менше делегованих повноважень при більших обсягах фінансування. Я колись у розмові зі своїм арлінгтонським колегою пожартував: «Мені би ваші проблеми і ваші гроші».
В Арлінгтоні фактично немає комунального господарства у підпорядкуванні мерії. Будинки не перебувають на її балансі, арлінгтонська мерія не відповідає за водопостачання і водовідведення, цим переймаються інші структури. До комунальної галузі Арлінгтона фактично належить лише одне підприємство, яке займається тротуарами, газонами, парками і скверами. Місцева міська ландшафтна архітектура може бути нам цікавою.
Впадає в очі й те, що в Арлінгтоні багато робиться для дітей, пропаганди здорового способу життя. Тут багато спортивних майданчиків та арен, перед дитиною відкрито безліч можливостей щодо занять спортом. Це дуже важливо. Ми можемо говорити про високоефективну медицину, але насамперед маємо намагатися ростити здоровими наших дітей.
Для нас становить інтерес досвід стратегічного планування розвитку міста, розбудови інфраструктури, інвестицій, туризму, благоустрою та утилізації сміття.
- Які інфраструктурні рішення варто було б запозичити?
- Тривалий час в Україні була тенденція концентрувати всі адміністративні установи, офіси, великі торгівельні споруди у центрі міста, який нині від цього перенавантажений людьми й транспортом. В Арлінгтоні ж, як і по всій Америці, намагаються виносити велику частину таких установ за межі центру.
Ця проблема актуальна й для Івано-Франківська, який історично має радіальну забудову, тобто всі вулиці сходяться до центру. За останнє десятиліття кількість зареєстрованих транспортних засобів у місті збільшилася в 10 разів. Тому, наприклад, мене цікавить досвід компаній, які займаються будівництвом підземних і наземних паркінгів.
Читайте також:
Анушкевичус дав інтерв'ю "Голосу Америки": США є глибокопатріотичною нацією (відео)
