Вихід Британії з ЄС підсумував тенденцію останніх десятиліть.
Коли при владі в європейських країнах перебували люди, що пережили жахіття війни і розуміли первинність етичних та моральних принципів – країни розвивалися, суперечності між ними нівелювалися, об’єднана Європа міцніла і розширювалася.
Коли до влади почали приходити люди покоління т.з.«сексуальної революції 1968 року» - почалися зворотні процеси.
Покоління-1968 виросло після війни, християнську етику, на якій базувався державний лад та система взаємин європейських країн, почали вважати анахронізмом, щораз більше допускали політику подвійних стандартів, релятивізму та розмивання основних морально-етичних цінностей.
Замість етики і цінностей європейці вознесли на п’єдестал «золотого бичка», вважаючи ріст ВВП найвищою цінністю і критерієм успіху.
Утворилося не вікно, але малесенька «кватирка можливостей» переоцінки цінностей, гіперболізованого лібералізму і трактування демократії як все-дозволеного диктату різного роду меншин.
Через цю «кватирку можливостей» свою отруту в європейські мізки негайно вприснув «рускій мір». Підживили фінансовими та інформаційними ресурсами руйнівні, гнильні процеси з метою поступового руйнування успішного ЄС як зразка наслідування і геополітичної альтернативи для колишніх сателітів Росії.
З кожним роком ця диверсійна операція проти західної цивілізації розгорталася щораз успішніше. Напрацьовану в часи «холодної війни» протиотруту європейці наївно викинули, переконані в можливості перетворення азійського російського хижака на адепта європейських цінностей. Найвищий рівень наївності, що межує з дебілізмом, недавно продемонстрував німецький міністр Штайнмаєр. Він негайно заперечив, коли Медвєдєв заявив, що зараз холодна війна Росії із заходом відновилася. Можна не вірити власній розвідці, ігнорувати висновки аналітиків – але коли голова російського уряду відкрито про таке заявляє, то заперечувати очевидне може хіба-що агент Кремля. Якщо такі кадри керують європейськими державами, то майбутнє ЄС виглядає сумним.
Отже, «перший пішов».
Європі пора повертатися до пріоритету цінностей і принципів над матеріальною вигодою, пригадати формат політики здорового глузду 80-х років.
Євген Глібовицький: «Безпека і багатство, яких ми так прагнемо в Україні, - більше не панацея для сталості розвитку. Маємо новий світ, в якому суспільства знищуються зсередини недовченими, але дуже суб'єктними групами людей. У пошуку простих рішень вони ріжуть золотих курей, стріляють собі в ноги і виставляють нафантазовані рахунки своїм сусідам, реально очікуючи їхньої сплати, щоб далі протринькати ресурси.
Британія, США, Нідерланди - дзвіночок, що нам доведеться не тільки наздоганяти, але й зростати рівномірно всім суспільством. Інакше одного дня якась чергова "чорна рада" може все припинити».