агенція новин

Відомі лікарі старого Станиславова

 

 

Сто років тому Станиславів  був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

 

Високі технології

Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на Площі Ринок, 16 поряд з популярною у місті дроґерією Б.Фалька. Ці будинки, так званий «єврейський квартал»,  знищили у 1942 р. Перед тим, як почати практику стоматолога й зубного техніка в Станиславові, Вайнґартен працював у відомих спеціалістів Відня й Берліна і переймав у них передовий досвід. Пізніше лікар також регулярно їздив до Берліна, щоб підвищувати свою кваліфікацію.

 

Він успішно застосовував «американську» систему зубного протезування, в його майстерні пацієнтам встановлювали позолочені й каучукові зубні протези, містки, коронки. Каучукові протези були досить комфортними й еластичними, але їх доводилось постійно зберігати в склянці з водою, щоб матеріал не пересихав і на ньому не утворювались тріщини.

 

У 1907 р. Ізидор Вайнґартен змінив адресу й переїхав до новозбудованої кам’яниці лікаря Аполінарія Ляхавця (нині вул. Шашкевича, 4). Своє «дентистично-технічне ательє»Вайнґгартен розмістив на другому поверсі. У 1911 р. відомий стоматолог важко захворів і переніс операцію. За його здоров’я боролися найкращі лікарі міста, і їм ледве вдалося його врятувати. Перед Першою світовою війною в дентистично-технічному ательє працював уже Леон Вайнґартен, мабуть, син попереднього власника.

 

До провідних медиків Станиславова на зламі ХІХ і ХХ ст. належав і Максиміліан Мондшайн, який у жовтні 1905 р. відкрив інгаляційний кабінет у пасажі Гартенберґів. Він працював у віденській клініці, а по прибуттю до Станиславова певний час спеціалізувався на дитячих хворобах. Його кабінет вважався справжньою гордістю міста, адже був надзвичайно комфортним і суперсучасним, звісно, як на той час. У кабінеті застосовувалися інгалятори системи доктора Баллінґа, видатного німецького лікаря, який вважається одним із засновників бальнеології й курортного лікування. Ця система забезпечувала особливо глибоке проникнення лікувальних речовин до органів дихання пацієнта. В рекламі кабінету були названі міста, де працювали схожі заклади: Ішль (Австрія), Райхенгалль (Німеччина), знаменитий курорт Баден-Баден.

 

Заклад працював щоденно від 11.00  до першої години дня й від 17.00 до 19.00. Він складався з чотирьох відділів – двох для холодних інгаляцій і двох для теплих. Теплі інгаляції проводилися за допомогою пари й цілющих ефірних олій, а при холодних пацієнти вдихали аромати ефірних олій, що подавалися під тиском при кімнатній температурі. До інгаляційного кабінету можна було потрапити, ввійшовши до пасажу Гартенберґів з боку вул. Костюшка (нині вул. Сотника Мартинця). В пасажі Гартенберґів тоді було п’ять входів – по два з боку сучасного Вічевого майдану та вул. Сотника Мартинця, один з боку вул. Галицької.

 

Лікарі-патріоти

У 1910 р. галицькі лікарі-українці об’єдналися в Українське лікарське товариство з головним представництвом у Львові. Одним із його засновників був Володимир Янович(1868- 1931), лікар зі Станиславова. Він відкрив свій кабінет у місті в 1900  р. і  практикував аж до своєї  передчасної смерті  в 1931 р. Цей медик мав широку практику не тільки у Станиславові, а й за його межами, йому дуже довіряли численні пацієнти.

 

У будь-яку погоду і час доби Яновича можна було побачити на простому селянському  возі, коли він їхав до хворих у довколишні села й надавав лікарську допомогу тим, кому вона була потрібна, і тим, куди його кликали – часто зовсім без винагороди. Він також був дуже активним у громадському та політичному житті, довгі роки очолював філію «Просвіти» у Станиславові.

 

Членами Українського лікарського товариства були й стоматолог Роман Яросевич  (1861—1934) та окуліст Ярослав Грушкевич (1873—1964), який відкрив практику в Станиславові в 1909 р. і займався науковою діяльністю. Він досліджував трахому – небезпечну очну хворобу, що може призвести до сліпоти. Лікар працював також над українською термінологією анатомії ока.

 

Про Романа Яросевича сучасники говорили, що він «переріс» свою епоху. Це був відомий громадський діяч, посол до австрійського парламенту. Яросевич вивчав теологію, філософію, закінчив філологічний факультет у Львові. Вчителював у Коломиї, причому його учнем у місцевій гімназії був Василь Стефаник, з яким Яросевич щиро заприязнився. Пізніше він переїхав до Кракова, де вивчав медицину, а в 1905 р. оселився в Станиславові й успішно працював стоматологом. Спочатку його практика знаходилась на вул. Собєського, 13 (тепер вул. Січових стрільців), а потім він переніс її до будівлі за сучасною адресою вул. Незалежності, 18.
Ще одним відомим українським лікарем Станиславова був Григорій Конкольняк. Він народився у 1848 р. , навчався у Відні, де отримав диплом лікаря.

 

З 1888 р. займав посаду директора міського шпиталю, а в 1892 р. став заступником бургомістра Станиславова. Численні пацієнти відзначали його глибокі знання й надзвичайну сумлінність. На посаді заступника бургомістра він заслужив велику повагу мешканців Станиславова, адже успішно боровся з епідемією холери, яка вибухнула в місті у 1892—1893 рр. Він був щирим українцем і справжнім патріотом, разом з тим проявляв толерантність і до інших національностей. У 1902 р. Конкольняк заразився тифом від одного з пацієнтів і помер.

 

Легенда міжвоєнного міста

Справжньою легендою міжвоєнного Станиславова був Кость Воєвідка  (1891—1944)  – дуже авторитетний спеціаліст в акушерстві й гінекології. Він відкрив свою практику в Станиславові у 1925 р. і за 19 років діяльності здобув величезну повагу серед мешканців міста. Його життя нагадує пригодницький роман. Він народився у Празі, після гімназійних студій у Чернівцях і Перемишлі вступив на медичний факультет університету. Коли вибухнула Перша світова війна і формувалися військові частини українських січових стрільців, Воєвідка зголосився до служби. У 1915 р. він узяв коротку відпустку з війська для закінчення навчання. Після отримання лікарського диплома повернувся до лав січових стрільців, і його призначили кошовим лікарем.

 

У 1916 р. під час бою під Конюхами (село в сучасній Тернопільській обл.) Воєвідка потрапляє у російський полон, а вже в 1917 р. на східноукраїнських землях організовує санітарну службу для січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця.  Пізніше, у 1918 р., Воєвідка за дорученням уряду УНР поїхав до Берліна як шеф санітарної місії для  українських полонених – колишніх солдатів царської армії. На цій посаді він залишився аж до занепаду відродженої української державності.

 

У 1921—1923  рр. Воєвідка проходить у берлінській клініці спеціалізацію з гінекології та  акушерства, а в 1923 р. займає посаду асистента празького світила –професора Ваґнера у  гінекологічній клініці університету в Празі. У 1925 р. він повертається до Галичини й відкриває приватну практику в Станиславові, де дуже швидко завоював авторитет  у  своїй спеціальності. Його лікарські знання, висока культура та вишукані європейські манери здобули йому прихильність і визнання пацієнтів далеко за межами Станиславова.

 

У  1939  р. Воєвідка стає головним лікарем гінекологічного відділення міського шпиталю в Станиславові, а в 1941 р., після відходу більшовиків, його призначають директором шпиталю. Приватна практика Костя Воєвідки весь час знаходилася у  винайнятому приміщенні в готелі «Варшава» (нині готель «Дністер»). Жителі міжвоєнного Станиславова легко впізнавали шикарний «Мерседес» пана доктора на вулицях міста, адже він був один із небагатьох лікарів,  якімали своє авто та ще й власного шофера.

 

Попри інтенсивну лікарську практику, Воєвідка знаходив час і на громадську  діяльність. Він був засновником і головою філії Українського лікарського товариства в  Станиславові й членом багатьох інших українських товариств. У березні 1944  р. Кость  Воєвідка, його дружина та єдиний син стали жертвами гестапівського терору  й були  розстріляні.

 

Звичайно, це лише деякі з медиків старого Станиславова, які внесли значний вклад у розвиток тодішньої медицини й залишилися у вдячній пам’яті численних пацієнтів. Причому для тодішніх лікарів була характерна активна життєва позиція, адже більшість з них ще й брали участь у громадському житті. Одним словом, сучасним молодим лікарям є з кого брати приклад.

 

Олена БУЧИК

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


18.11.2017 Олена БУЧИК 1239 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
17.11.2018
Марія Лутчин

Про вакцинацію та міфи навколо неї Фіртка говорила з головним дитячим імунологом області Галиною Бенько.

3071
16.11.2018

Нещодавно міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків сказав, що готовий дати премію тому, хто затримає крадіїв комунального майна, а саме – люків та дощівок.

1446 1
16.11.2018
Андрій Черніков

Старий міст збудували ще в 1969 році. За цей час місто виросло і район "Пасічна" також. Міст сильно зносився і потребує ремонту. Перекрити його на декілька місяців, щоб капітально відремонтувати, неможливо.

442 1
15.11.2018
Олена Британська

Від ефективності роботи ювенальної превенції залежать безпека, здоров'я, а часом й життя дітей. Працівники цього поліцейського підрозділу покликані попереджати та протидіяти випадкам вчинення правопорушень щодо дітей,  працювати з неповнолітніми, як

1042
13.11.2018

Герой 17-го туру у Першій лізі за версією ПФЛ Богдан Оринчак поділився своїми враженнями від перемоги над "Інгульцем", а також прояснив ситуацію з травмованими Худоб'яком та Боришкевичем.

540
07.11.2018

Він дуже хотів сина. Пішов на війну, коли дружина носила під серцем дитя, але не судилося… Роман Грицик на фронті пробув менше місяця. Чоловік загинув в Іловайському котлі.

873 1

Біблія опирається всім спробам змалювати Бога, окреслити Його, вгадати Його, задати йому кордони...

53

1 листопада 1918 року в порту міста Пула – головній базі австро-угорських військово-морських сил – два італійських інженера-терориста потопили військовий корабель «Viribus Unitis» і ще одне менше судно під назвою «Wien».

240

Порівняння та аналіз законопроекту № 9140 в деталях.  Так щоб зрозумів кожний. 

1194

Чотири роки тому за нього проголосувала перелякана дезорієнтована більшість, якій він здавався настільки добродушним і поміркованим, що навіть путін посоромиться воювати з ним. Нині більшість прагне помсти і розправ. Порошенко все ще впливає на армію,

1372
16.11.2018

Схоже, що інопланетяни вже перестали ховатись від землян і не соромлячись, просто в небі спокійно собі прошвирюються перед літаками.

213
09.11.2018

Мешканці Канади спостерігали в небі непізнаний літаючий об'єкт, який вдалося зафіксувати на відео.

345 1
06.11.2018

Попри скепсис їх колег, вчені з Гарварду називають свою гіпотезу «чисто науковою» та не стверджують, що саме так і є насправді.

322
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

502
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

790
05.11.2018

Одного разу Садівник прийшов у свій сад і виявив, що всі його квіти, дерева і чагарники вмирають.

375
19.11.2018

Місто Івано-Франківськ розташоване на стародавньому шляху з Польщі у Валахію, далі в Туреччину.

136
18.11.2018

Тіна Кароль засватала рідного брата до сестри Ірми Вітовської.

921
18.11.2018

Рятувальник та фотограф Василь Фіцак опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці світлини світанку на горі Піп Іван.

722
18.11.2018

Черговий випуск популярного телепроекту «Зважені та щасливі»-8 став тижнем правди для всіх учасників.

326