агенція новин

Відомі лікарі старого Станиславова

 

 

Сто років тому Станиславів  був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

 

Високі технології

Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на Площі Ринок, 16 поряд з популярною у місті дроґерією Б.Фалька. Ці будинки, так званий «єврейський квартал»,  знищили у 1942 р. Перед тим, як почати практику стоматолога й зубного техніка в Станиславові, Вайнґартен працював у відомих спеціалістів Відня й Берліна і переймав у них передовий досвід. Пізніше лікар також регулярно їздив до Берліна, щоб підвищувати свою кваліфікацію.

 

Він успішно застосовував «американську» систему зубного протезування, в його майстерні пацієнтам встановлювали позолочені й каучукові зубні протези, містки, коронки. Каучукові протези були досить комфортними й еластичними, але їх доводилось постійно зберігати в склянці з водою, щоб матеріал не пересихав і на ньому не утворювались тріщини.

 

У 1907 р. Ізидор Вайнґартен змінив адресу й переїхав до новозбудованої кам’яниці лікаря Аполінарія Ляхавця (нині вул. Шашкевича, 4). Своє «дентистично-технічне ательє»Вайнґгартен розмістив на другому поверсі. У 1911 р. відомий стоматолог важко захворів і переніс операцію. За його здоров’я боролися найкращі лікарі міста, і їм ледве вдалося його врятувати. Перед Першою світовою війною в дентистично-технічному ательє працював уже Леон Вайнґартен, мабуть, син попереднього власника.

 

До провідних медиків Станиславова на зламі ХІХ і ХХ ст. належав і Максиміліан Мондшайн, який у жовтні 1905 р. відкрив інгаляційний кабінет у пасажі Гартенберґів. Він працював у віденській клініці, а по прибуттю до Станиславова певний час спеціалізувався на дитячих хворобах. Його кабінет вважався справжньою гордістю міста, адже був надзвичайно комфортним і суперсучасним, звісно, як на той час. У кабінеті застосовувалися інгалятори системи доктора Баллінґа, видатного німецького лікаря, який вважається одним із засновників бальнеології й курортного лікування. Ця система забезпечувала особливо глибоке проникнення лікувальних речовин до органів дихання пацієнта. В рекламі кабінету були названі міста, де працювали схожі заклади: Ішль (Австрія), Райхенгалль (Німеччина), знаменитий курорт Баден-Баден.

 

Заклад працював щоденно від 11.00  до першої години дня й від 17.00 до 19.00. Він складався з чотирьох відділів – двох для холодних інгаляцій і двох для теплих. Теплі інгаляції проводилися за допомогою пари й цілющих ефірних олій, а при холодних пацієнти вдихали аромати ефірних олій, що подавалися під тиском при кімнатній температурі. До інгаляційного кабінету можна було потрапити, ввійшовши до пасажу Гартенберґів з боку вул. Костюшка (нині вул. Сотника Мартинця). В пасажі Гартенберґів тоді було п’ять входів – по два з боку сучасного Вічевого майдану та вул. Сотника Мартинця, один з боку вул. Галицької.

 

Лікарі-патріоти

У 1910 р. галицькі лікарі-українці об’єдналися в Українське лікарське товариство з головним представництвом у Львові. Одним із його засновників був Володимир Янович(1868- 1931), лікар зі Станиславова. Він відкрив свій кабінет у місті в 1900  р. і  практикував аж до своєї  передчасної смерті  в 1931 р. Цей медик мав широку практику не тільки у Станиславові, а й за його межами, йому дуже довіряли численні пацієнти.

 

У будь-яку погоду і час доби Яновича можна було побачити на простому селянському  возі, коли він їхав до хворих у довколишні села й надавав лікарську допомогу тим, кому вона була потрібна, і тим, куди його кликали – часто зовсім без винагороди. Він також був дуже активним у громадському та політичному житті, довгі роки очолював філію «Просвіти» у Станиславові.

 

Членами Українського лікарського товариства були й стоматолог Роман Яросевич  (1861—1934) та окуліст Ярослав Грушкевич (1873—1964), який відкрив практику в Станиславові в 1909 р. і займався науковою діяльністю. Він досліджував трахому – небезпечну очну хворобу, що може призвести до сліпоти. Лікар працював також над українською термінологією анатомії ока.

 

Про Романа Яросевича сучасники говорили, що він «переріс» свою епоху. Це був відомий громадський діяч, посол до австрійського парламенту. Яросевич вивчав теологію, філософію, закінчив філологічний факультет у Львові. Вчителював у Коломиї, причому його учнем у місцевій гімназії був Василь Стефаник, з яким Яросевич щиро заприязнився. Пізніше він переїхав до Кракова, де вивчав медицину, а в 1905 р. оселився в Станиславові й успішно працював стоматологом. Спочатку його практика знаходилась на вул. Собєського, 13 (тепер вул. Січових стрільців), а потім він переніс її до будівлі за сучасною адресою вул. Незалежності, 18.
Ще одним відомим українським лікарем Станиславова був Григорій Конкольняк. Він народився у 1848 р. , навчався у Відні, де отримав диплом лікаря.

 

З 1888 р. займав посаду директора міського шпиталю, а в 1892 р. став заступником бургомістра Станиславова. Численні пацієнти відзначали його глибокі знання й надзвичайну сумлінність. На посаді заступника бургомістра він заслужив велику повагу мешканців Станиславова, адже успішно боровся з епідемією холери, яка вибухнула в місті у 1892—1893 рр. Він був щирим українцем і справжнім патріотом, разом з тим проявляв толерантність і до інших національностей. У 1902 р. Конкольняк заразився тифом від одного з пацієнтів і помер.

 

Легенда міжвоєнного міста

Справжньою легендою міжвоєнного Станиславова був Кость Воєвідка  (1891—1944)  – дуже авторитетний спеціаліст в акушерстві й гінекології. Він відкрив свою практику в Станиславові у 1925 р. і за 19 років діяльності здобув величезну повагу серед мешканців міста. Його життя нагадує пригодницький роман. Він народився у Празі, після гімназійних студій у Чернівцях і Перемишлі вступив на медичний факультет університету. Коли вибухнула Перша світова війна і формувалися військові частини українських січових стрільців, Воєвідка зголосився до служби. У 1915 р. він узяв коротку відпустку з війська для закінчення навчання. Після отримання лікарського диплома повернувся до лав січових стрільців, і його призначили кошовим лікарем.

 

У 1916 р. під час бою під Конюхами (село в сучасній Тернопільській обл.) Воєвідка потрапляє у російський полон, а вже в 1917 р. на східноукраїнських землях організовує санітарну службу для січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця.  Пізніше, у 1918 р., Воєвідка за дорученням уряду УНР поїхав до Берліна як шеф санітарної місії для  українських полонених – колишніх солдатів царської армії. На цій посаді він залишився аж до занепаду відродженої української державності.

 

У 1921—1923  рр. Воєвідка проходить у берлінській клініці спеціалізацію з гінекології та  акушерства, а в 1923 р. займає посаду асистента празького світила –професора Ваґнера у  гінекологічній клініці університету в Празі. У 1925 р. він повертається до Галичини й відкриває приватну практику в Станиславові, де дуже швидко завоював авторитет  у  своїй спеціальності. Його лікарські знання, висока культура та вишукані європейські манери здобули йому прихильність і визнання пацієнтів далеко за межами Станиславова.

 

У  1939  р. Воєвідка стає головним лікарем гінекологічного відділення міського шпиталю в Станиславові, а в 1941 р., після відходу більшовиків, його призначають директором шпиталю. Приватна практика Костя Воєвідки весь час знаходилася у  винайнятому приміщенні в готелі «Варшава» (нині готель «Дністер»). Жителі міжвоєнного Станиславова легко впізнавали шикарний «Мерседес» пана доктора на вулицях міста, адже він був один із небагатьох лікарів,  якімали своє авто та ще й власного шофера.

 

Попри інтенсивну лікарську практику, Воєвідка знаходив час і на громадську  діяльність. Він був засновником і головою філії Українського лікарського товариства в  Станиславові й членом багатьох інших українських товариств. У березні 1944  р. Кость  Воєвідка, його дружина та єдиний син стали жертвами гестапівського терору  й були  розстріляні.

 

Звичайно, це лише деякі з медиків старого Станиславова, які внесли значний вклад у розвиток тодішньої медицини й залишилися у вдячній пам’яті численних пацієнтів. Причому для тодішніх лікарів була характерна активна життєва позиція, адже більшість з них ще й брали участь у громадському житті. Одним словом, сучасним молодим лікарям є з кого брати приклад.

 

Олена БУЧИК

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


18.11.2017 Олена БУЧИК 653 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
20.05.2018

Відомий композитор, один з ідеологів формації Nova Opera Роман Григорів розповів про гастролі у США, ГОГОЛЬFEST у Маріуполі, виставу "Гамлет" у підвалі та нову "авіаційну" концепцію цьогорічного фестивалю Porto Franko.

668
18.05.2018
Олена Британська

Архітектурні пам’ятки дарують місту неповторність. Вони є своєрідною візитівкою, його обличчям. Проте сьогодні ми втрачаємо свій архітектурний спадок. Замість краси пам’яток доводиться спостерігати їхній аварійний стан.

1126
16.05.2018
Лілія Горковенко

Як зазначають фахівці, дорожнє полотно мосту потрібно розширити до 14 метрів, щоб було по дві смуги у кожен бік, оскільки в місті збільшився потік транспорту.

1523 1
16.05.2018

Дана історія є ще одним доказом того, що Україна є токсичною для інвесторів, а правоохоронна система, часто, - не гарантом права і захисником справедливості, а ще одним цинічним бандитсько-рекетирським угрупуванням.

1566
13.05.2018
Ростислав Ковтун

Анна Трінчер - зірка українськомовної стрічки "Школа" на телеканалі "1+1", яка стала найпопулярнішим серіалом осінньо-зимового сезону. У серіалі дівчина виконала роль подружки головної героїні Лоли Нати.

1488
11.05.2018
Ростислав Ковтун

Вчиться на документознавця, відвідує вокальну студію, працює моделлю та мріє знятися в кіно. А ще – цілеспрямована, скромна та завжди усміхнена. Це – «Міс Івано-Франківськ 2018» Елеонора Джичка.

4891

Є статистика, яка говорить сама за себе:  монархічні держави, особливою мірою в Європі, є на загал більш благополучними.

167 1

Особливі зусилля для того, щоб "прихопити" львівські замки прикладають свободівці та контрольовані ними ЗМІ – як от телекавальчик НТА, і т.д.

276

З потеплінням приходить сезон фестивалів і презентацій. Простора аудиторія, сім або вісім десятків присутніх. Зустріч з студентами туристичного факультету Прикарпатського національного університету. Під завісу градус офіційності спадає і студенти запитую

399

…У цей день Ісус Христос віддав своє тіло на болісну смерть заради прикладу істинної віри в Господа, відданості й найяскравішого прикладу любові до людей.

278 1
20.05.2018

Жителі Сполучених Штатів Америки розповіли уфологам про підозрілий об'єкт, який днями побачили в небі. У соцмережах користувачі почали сперечатися, стверджуючи, що в небі зафіксували не НЛО а ангела.

283
11.05.2018

Фрімен Дайсон, відомий вчений американського Інституту перспективних досліджень у Нью-Джерсі, створив теорію про те, що позаземні цивілізації можуть бути виявлені завдяки інфрачервоному випромінюванню.

452
06.05.2018

В Інтернеті з'явилося відео, яке нібито підтверджує існування НЛО, передає Ukr.Media. Так, на Місяці уфологи виявили "незвичайний корабель", який видно з-під ґрунту. Доказами поділилися Джордж Грехем і Валентин Дегтярьов. Користувачі мережі та ЗМІ активн

706
11.05.2018

Археологи виявили стародавню скульптуру фараона, і ця знахідка свідчить про те, що описані в Біблії події — чиста правда. Розкопки проводилися на території сучасного Тель-Хацора. У давнину тут стояв велике місто Хацор.

594
23.03.2018

То що, квасолька, гриби, бобові, капуста, бурячок, гарбуз, гречка, рисок і яблучка?

2122
10.05.2018

Вільгельміна Шрідер (1804-1860), знаменита акторка і співачка XIX століття, якраз переступила поріг своєї молодості. Одного дня вона їхала в купе першого класу з Гамбурга до Франкфурта. Розмова стосувалась її. Одна дама говорила, що її голос дуже ослаб і

478
22.05.2018

В бригаді тактичної авіації, що на Прикарпатті, інтенсивно тривають польоти курсантів льотного факультету Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після вильотів під наглядом досвідчених інструкторів, молоді пілоти сам

213
17.05.2018

Музичний хедлайнер #portofranko2018: літак АН-2, ікона світової авіації, вперше в історії усіх фестивалів зазвучить на відкритті в опері “Аерофонія” від NOVA OPERA.

465
17.05.2018

Уже традиційно українці на Всесвітній день вишиванки вдягають вишиті сорочки. Франківчани теж не виняток, бо цілими сім’ями вбираються у національний одяг.

1851 1
17.05.2018

17 травня, Україна святкує День вишиванки. В обласному центрі Прикарпаття навіть пам'ятники святкують.

902