Від шахтаря до квіткаря. Історія одного переселенця

Кожна людина крок за кроком будує своє життя зважаючи на вподобання та обставини, пріоритети та цілі. Здавалось би все налагоджено: сімя, дім, робота, захоплення… Та раптом – війна. Війна, що краде в тебе все здобуте, виганяє з дому. Жителі сходу України в пошуках нового щастя розїхались по різних містах країни. Багато хто за своє нове місто обрав Івано-Франківськ.

Ставлення містян до людей з Луганщини, Донеччини часто буває упередженим, негативним та побудованим на стереотипах. Не рідко можна почути докори та зауваження в бік переселенців. А як же живеться цим людям в нашому середовищі, як вони сприймають нас та чи не ображаємо ми їх своєю поведінкою? Напевне першим важливим кроком для того, щоб розібратися у справі є спілкування. Ми можемо розповісти вам історії цих звичайних людей, котрі втратили все та почали своє життя з чистого аркуша.

Знайомтесь, це Андрій, цього року йому виповниться 50. В цьому віці він почав життя заново. Він корінний донеччанин, який працював шахтарем 30 років. Зараз живе у Франківську і розвозить людям квіти.

Донбас

Я виріс у селі, на хуторі козацького краю. Любив читати історію та хотів бути актором. Дитинство, молодість та зрілість – пройшли тут. Моїм життям було це місто. Друзі, перше кохання, одруження та виписка із пологового моєї донечки. Зустрічав схід сонця і разом з містом засинав. Я прожив тут чудове життя, створив свою сім’ю та святкував всі дні народження, я спробував життя на смак. Я став шахтарем, отримував хорошу зарплатню та, правда, світло бачив тільки у ліхтарику. Так працював 30 років. Та це мене не засмучувало, бо я люблю своє життя…

Як я зрозумів, що це кінець?

Почались гасла, ці незрозумілі прапори. Майдан у Львові, Києві. Волонтери починають збирати одяг, їжу, гроші. Я тоді цього не розумів, ну бо як це, коли ти господар на своїй землі, маєш господарку, грядку… Живеш собі, а тут приходить сусід і виганяє тебе з дому. Не вкладається в голову!

Була ще одна річ. У нас в Донецьку відбувся великий марш. Всі вийшли: жінки з дітками, чоловіки йшли поруч. Та сталось те, про що ніхто не подумав би… Уявляєте, в один момент вся поліція розступається з провулків, вибігають чоловіки міцної статури і просто б’ють. Дитячий крик повсюду, все оповито слізьми. Так пролилася кров українського Донбасу. Потім був референдум. Тоді я зрозумів, що тут залишатися небезпечно. Треба їхати.

Переїзд

Подорожувати – це круто. Ти відкриваєш для себе нове, аналізуєш і використовуєш. Та їздити з місця на місце у пошуках дому, не мати де притулитися та з ким заговорити – це вже не круто.

Був серпень. Місто почало падати, на роботі сказали: «Або ти з нами, тобто, у лавах ДНР, або звільняйся». Звісно, я звільнився. Ми вирішили їхати до Бердянська. По дорозі побачили дуже сумну картину (ще Донецьк): велика колона людей, машин, автобусів, – всі виїжджають. Колона ділиться на двоє: одні повертають ліворуч до Росії, інші залишаються в Україні. В Бердянську не залишились, поїхали до Запоріжжя, після цього на Полтавщину. Потім вирішили до Києва, до родини. Ми сподівались, що це на місяць-півтора і повернемось додому. Але ні. Все ж зняли квартиру в Миргороді. Там я почав займатись громадською діяльністю, познайомився із львів’янами, івано-франківцями. Щей друг Микола у мене тут проживає. «Їдь до Івано-Франківська – це місто для життя», – послухав я поради.

І взагалі, знаєте, які ми «переселенці»? Нас ніхто не переселяв. Ми тікали, ми бігли від війни.

Івано-Франківськ

Це місто – вулик, де все є, де люди кудись поспішають, про щось дбають і водночас залишаються доброзичливими. Я з темряви шахти потрапив до радості, квітів. Знаєте, це як вибирати працювати у весільному салоні, чи ритуальних послугах. Ти бачиш емоції, цей позитив передається і на мене. Та й відчувати запах квітів набагато краще ніж звук вибухівки.

А знаєте що ще чудово? Я відкриваю для себе Франківщину. Я побував уже майже всюди. Тут радість та світло. Тут буде рости мій онук, а у неділю разом ходитимемо до церкви. Це місто стало мені небайдужим. Я займаю громадянську позицію. Ми будемо насаджувати дерева та розбудовувати місто. Нова Україна перед нами.

Ми всі були мешканцями України, але не всі були свідомими громадянами. І якраз тепер відбувається це перетворення з існування – до вільного мислення. Бо ж найголовніше, що маємо – це жити з Україною в серці. Чи хотів би я повернутись? Так, на поминальну неділю, там похована моя родина, пращури. Та жити я буду тут.

Оксана ПАСІЧНА, Вежа

Фото: Михайло ДЕМКІВ


01.03.2018 Оксана ПАСІЧНА 2606
Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

668
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1929 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1133 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

554
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6903 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11395 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

334

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1082

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1116

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1110
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

61
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

285
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1084
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

657
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

754
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2949
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4442
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18441
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

61
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

323
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

352
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

663