агенція новин

Від шахтаря до квіткаря. Історія одного переселенця

Кожна людина крок за кроком будує своє життя зважаючи на вподобання та обставини, пріоритети та цілі. Здавалось би все налагоджено: сімя, дім, робота, захоплення… Та раптом – війна. Війна, що краде в тебе все здобуте, виганяє з дому. Жителі сходу України в пошуках нового щастя розїхались по різних містах країни. Багато хто за своє нове місто обрав Івано-Франківськ.

Ставлення містян до людей з Луганщини, Донеччини часто буває упередженим, негативним та побудованим на стереотипах. Не рідко можна почути докори та зауваження в бік переселенців. А як же живеться цим людям в нашому середовищі, як вони сприймають нас та чи не ображаємо ми їх своєю поведінкою? Напевне першим важливим кроком для того, щоб розібратися у справі є спілкування. Ми можемо розповісти вам історії цих звичайних людей, котрі втратили все та почали своє життя з чистого аркуша.

Знайомтесь, це Андрій, цього року йому виповниться 50. В цьому віці він почав життя заново. Він корінний донеччанин, який працював шахтарем 30 років. Зараз живе у Франківську і розвозить людям квіти.

Донбас

Я виріс у селі, на хуторі козацького краю. Любив читати історію та хотів бути актором. Дитинство, молодість та зрілість – пройшли тут. Моїм життям було це місто. Друзі, перше кохання, одруження та виписка із пологового моєї донечки. Зустрічав схід сонця і разом з містом засинав. Я прожив тут чудове життя, створив свою сім’ю та святкував всі дні народження, я спробував життя на смак. Я став шахтарем, отримував хорошу зарплатню та, правда, світло бачив тільки у ліхтарику. Так працював 30 років. Та це мене не засмучувало, бо я люблю своє життя…

Як я зрозумів, що це кінець?

Почались гасла, ці незрозумілі прапори. Майдан у Львові, Києві. Волонтери починають збирати одяг, їжу, гроші. Я тоді цього не розумів, ну бо як це, коли ти господар на своїй землі, маєш господарку, грядку… Живеш собі, а тут приходить сусід і виганяє тебе з дому. Не вкладається в голову!

Була ще одна річ. У нас в Донецьку відбувся великий марш. Всі вийшли: жінки з дітками, чоловіки йшли поруч. Та сталось те, про що ніхто не подумав би… Уявляєте, в один момент вся поліція розступається з провулків, вибігають чоловіки міцної статури і просто б’ють. Дитячий крик повсюду, все оповито слізьми. Так пролилася кров українського Донбасу. Потім був референдум. Тоді я зрозумів, що тут залишатися небезпечно. Треба їхати.

Переїзд

Подорожувати – це круто. Ти відкриваєш для себе нове, аналізуєш і використовуєш. Та їздити з місця на місце у пошуках дому, не мати де притулитися та з ким заговорити – це вже не круто.

Був серпень. Місто почало падати, на роботі сказали: «Або ти з нами, тобто, у лавах ДНР, або звільняйся». Звісно, я звільнився. Ми вирішили їхати до Бердянська. По дорозі побачили дуже сумну картину (ще Донецьк): велика колона людей, машин, автобусів, – всі виїжджають. Колона ділиться на двоє: одні повертають ліворуч до Росії, інші залишаються в Україні. В Бердянську не залишились, поїхали до Запоріжжя, після цього на Полтавщину. Потім вирішили до Києва, до родини. Ми сподівались, що це на місяць-півтора і повернемось додому. Але ні. Все ж зняли квартиру в Миргороді. Там я почав займатись громадською діяльністю, познайомився із львів’янами, івано-франківцями. Щей друг Микола у мене тут проживає. «Їдь до Івано-Франківська – це місто для життя», – послухав я поради.

І взагалі, знаєте, які ми «переселенці»? Нас ніхто не переселяв. Ми тікали, ми бігли від війни.

Івано-Франківськ

Це місто – вулик, де все є, де люди кудись поспішають, про щось дбають і водночас залишаються доброзичливими. Я з темряви шахти потрапив до радості, квітів. Знаєте, це як вибирати працювати у весільному салоні, чи ритуальних послугах. Ти бачиш емоції, цей позитив передається і на мене. Та й відчувати запах квітів набагато краще ніж звук вибухівки.

А знаєте що ще чудово? Я відкриваю для себе Франківщину. Я побував уже майже всюди. Тут радість та світло. Тут буде рости мій онук, а у неділю разом ходитимемо до церкви. Це місто стало мені небайдужим. Я займаю громадянську позицію. Ми будемо насаджувати дерева та розбудовувати місто. Нова Україна перед нами.

Ми всі були мешканцями України, але не всі були свідомими громадянами. І якраз тепер відбувається це перетворення з існування – до вільного мислення. Бо ж найголовніше, що маємо – це жити з Україною в серці. Чи хотів би я повернутись? Так, на поминальну неділю, там похована моя родина, пращури. Та жити я буду тут.

Оксана ПАСІЧНА, Вежа

Фото: Михайло ДЕМКІВ

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


01.03.2018 Оксана ПАСІЧНА 1076
Коментарі ()

Çàãðóçêà...
20.10.2018
Олена Британська

Вчора, 19 жовтня, депутати Івано-Франківської обласної ради провели виїзне засідання у Коломийському районі. Цього разу виїзне засідання стосувалось освіти. Спочатку обранці оглянули освітні заклади району. Першою зупинкою став Отинійський проф

631
15.10.2018
Ростислав Ковтун

АН «Фіртка» поспілкувалася з майбутнім кандидатом у Президенти. Говорили про політику, сім'ю, національну ідею і про те, як на практиці можливо перезаснувати Україну.

6312 1
12.10.2018
Лідія Бойко

У свої 32 він той, хто знає, що таке «гарячі точки». На власні очі побачив смерть. Був поранений і вцілів. Правда, травма, отримана на війні, нагадує про себе і нині.

602
11.10.2018

Жильцям пам’ятки архітектури по вулиці Коновальця, 16 доводиться у залі суду відстоювати свої земельні права. Їм виступає Івано-Франківська міська рада та сусід-депутат Олег Капустяк.

6324 1
09.10.2018
Олександра Бакун

Відома в Івано-Франківську лікар, активна альпіністка та просто тендітна жінка з сильним характером Ірина Кишакевич розповіла про сходження на найвищу вершину Західної Європи.

1798
01.10.2018

Майстри із карпатського села Космач зберігають і відтворюють давнє мистецтво та ремесла гуцулів.

1661 1

Порівняння та аналіз законопроекту № 9140 в деталях.  Так щоб зрозумів кожний. 

614

Чотири роки тому за нього проголосувала перелякана дезорієнтована більшість, якій він здавався настільки добродушним і поміркованим, що навіть путін посоромиться воювати з ним. Нині більшість прагне помсти і розправ. Порошенко все ще впливає на армію,

401

На ватному ворожому  каналі Ваннюс, що віднедавна де-юре перестав належати Мураєву і перейшов до Медведчука з Портновим, цим горе-юристам, відбулися цікаві кадрові ротації.

621

Під Хмельником розкинувся пишний ярмарок. Сотні здоровенних маж згрудилися на фарному майдані, загони повнилися худобою.

594
14.10.2018

Вчені по всьому світу б'ють на сполох, адже планета Нібіру стала однією з головних небезпек, яка загрожує всьому живому на Землі.

6432 1
07.10.2018

Британець Джейсон Каллум зняв на відео загадковий темний об'єкт, що пролітає поруч із Місяцем.

746
03.10.2018

Вчені знайшли метал, про аналоги якого на Землі досі не було нічого відомо. Дослідники припускають, що він може мати позаземне походження.

13189
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

117
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

343
16.10.2018

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній   свої війська.

122
17.10.2018

Всім відома співоча бабуся, що стоїть у середмісті Івано-Франківська насправді ніяка не бабуся...

1024
17.10.2018

В пункт пропуску «Краківець», на виїзд з України, прибув рейсовий автобус «Neoplan», який слідував за маршрутом  «Івано-Франківськ - Брно».

4459
16.10.2018

Яма тут не одна, деякі прикриті дошками, деякі ні, вулиця абсолютно не освітлена.

4814 3