Українці створили безкоштовний додаток для тих, хто сортує і переробляє вторинну сировину і віддає речі на реюз

Українські програмісти створили безкоштовний мобільний додаток Clewo — це цифровий помічник в сортуванні, пошуку та утилізації відходів, а також в обміні хороших, але вже непотрібних речей для повторного використання (реюз).

Зараз Івано-Франківщину запрошують взяти участь в бета-тесті для пристроїв на Android, а ще раніше стартувало тестування для iOS. Головне завдання додатку — допомогти тим, хто сортує побутові відходи, і тим, хто їх переробляє, знайти один одного в будь-якій точці України і навіть світу.

Так економляться гроші та час користувачів, а на звалища потрапляє менше придатних до повторного використання сировини та речей, кажуть розробники. Щоб стати учасником бета-тесту (перевірка майже готової версії продукту перед виходом в App Store і Play Market), потрібно зареєструватися — окремо для Android та iOS. Повноцінний реліз в App Store і Play Market відбудеться до кінця 2019 року.

Принцип Clewo простий, пояснюють розробники: один користувач сортує вторсировину, фотографує і викладає в додаток якийсь об'єкт. Інший користувач займається переробкою вторсировини або просто перевезенням — він бачить в додатку цікавий для нього об'єкт, зв'язується з першим користувачем і вивозить вторсировину. Те ж стосується реюза — хтось викладає об'єкт в систему, а інший користувач його забирає.

Додаток має вирішити серйозну проблему — відсутність прямого зв'язку між тими, хто хоче сортувати відходи (пластик, скло, метал, папір, тетрапак, реюз), але не знає, куди їх здати, і тими, хто переробляє відходи. Це зупиняє навіть тих українців, хто вважає себе екологічно свідомими. “Ви збираєте ці пластикові пляшки, наприклад, на балконі, але просто не знаєте, куди їх подіти.

Хоча сітка для вторсировини знаходиться в 5 хвилинах від будинку, ви просто не знаєте про це, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц. — І в якийсь момент пластик відправляється в загальний сміттєвий бак, а людина розчаровується в екологічних ідеях. У XXI столітті так не повинно відбуватися. У нас в смартфонах є рішення для кожної проблеми — пошук квартир і попутників, виклик таксі, вивчення мов. І тепер — для сортування і для реюзу”.

Вся команда Clewo складається з п'яти чоловік: Єгор Куц, Олександр Герасимов, Ігор Чепурний, Дмитро Глазунов і Олег Бородай. Створенням еко-додатку вони займалися у вільний від основної роботи час. Це — їх внесок в боротьбу за навколишнє середовище. “Навіщо сортувати відходи, знають всі — менше комунальні платежі за вивезення сміття для ОСББ, менше звалищ, чистіше планета для нас і наших нащадків. Про це говорить і слоган Clewo: “Clear the world” (“Очисти світ”)”, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц.

Під час тестування розробники перевіряють, як працюють основні функції програми — реєстрація користувачів, додавання і бронювання об'єктів, зв'язок між користувачами. Уже початок тестування показав, що однією з найважливіших категорій об'єктів в додатку може стати реюз. У Харкові, наприклад, тільки одна Facebook-спільнота для обміну непотрібних речей складається з 4800 активних учасників. Таких груп — десятки по всій країні, кажуть розробники. 

“Тестування і постійне спілкування з екоактивістами та користувачами допомагають нам робити Clewo зручним. Так ми зрозуміли, що потрібно значно розширювати функціонал карти: додали можливість створити опис для пунктів прийому, відзначити типи сировини, яку цей пункт приймає, побудувати складну логістику. Іншими словами, так можна буде, не чекаючи переробника, самому віднести відсортовані відходи на найближчий пункт прийому”, — пояснює Єгор Куц.

Повноцінний реліз Clewo на обох мобільних платформах відбудеться в кінці року. Розробники сподіваються, що додаток стане проривом у вирішенні екологічних проблем в Україні і не тільки. Зараз додаток доступний українською, російською та англійською мовами, залежно від мови в налаштуваннях смартфона. І немає ніяких обмежень на країни — використовувати його можна всюди на планеті, а от наповнення залежить від самих користувачів.

“Ми впевнені, що Clewo буде розвиватися, що користувачі допоможуть нам знайти йому все нові і нові області застосування, — каже Єгор Куц. — І якщо все вийде, ніщо не завадить Clewo вийти за межі України. Проблеми екології не мають кордонів, і їх рішення — теж”.


06.12.2019 5926
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1271
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

746
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1228
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2460 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3545
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2974 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

215

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

830

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

1016
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4975
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10365 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8841
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

635
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

855
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1140
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

922
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3053 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1158
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1544
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1483
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1709