Українці створили безкоштовний додаток для тих, хто сортує і переробляє вторинну сировину і віддає речі на реюз

Українські програмісти створили безкоштовний мобільний додаток Clewo — це цифровий помічник в сортуванні, пошуку та утилізації відходів, а також в обміні хороших, але вже непотрібних речей для повторного використання (реюз).

Зараз Івано-Франківщину запрошують взяти участь в бета-тесті для пристроїв на Android, а ще раніше стартувало тестування для iOS. Головне завдання додатку — допомогти тим, хто сортує побутові відходи, і тим, хто їх переробляє, знайти один одного в будь-якій точці України і навіть світу.

Так економляться гроші та час користувачів, а на звалища потрапляє менше придатних до повторного використання сировини та речей, кажуть розробники. Щоб стати учасником бета-тесту (перевірка майже готової версії продукту перед виходом в App Store і Play Market), потрібно зареєструватися — окремо для Android та iOS. Повноцінний реліз в App Store і Play Market відбудеться до кінця 2019 року.

Принцип Clewo простий, пояснюють розробники: один користувач сортує вторсировину, фотографує і викладає в додаток якийсь об'єкт. Інший користувач займається переробкою вторсировини або просто перевезенням — він бачить в додатку цікавий для нього об'єкт, зв'язується з першим користувачем і вивозить вторсировину. Те ж стосується реюза — хтось викладає об'єкт в систему, а інший користувач його забирає.

Додаток має вирішити серйозну проблему — відсутність прямого зв'язку між тими, хто хоче сортувати відходи (пластик, скло, метал, папір, тетрапак, реюз), але не знає, куди їх здати, і тими, хто переробляє відходи. Це зупиняє навіть тих українців, хто вважає себе екологічно свідомими. “Ви збираєте ці пластикові пляшки, наприклад, на балконі, але просто не знаєте, куди їх подіти.

Хоча сітка для вторсировини знаходиться в 5 хвилинах від будинку, ви просто не знаєте про це, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц. — І в якийсь момент пластик відправляється в загальний сміттєвий бак, а людина розчаровується в екологічних ідеях. У XXI столітті так не повинно відбуватися. У нас в смартфонах є рішення для кожної проблеми — пошук квартир і попутників, виклик таксі, вивчення мов. І тепер — для сортування і для реюзу”.

Вся команда Clewo складається з п'яти чоловік: Єгор Куц, Олександр Герасимов, Ігор Чепурний, Дмитро Глазунов і Олег Бородай. Створенням еко-додатку вони займалися у вільний від основної роботи час. Це — їх внесок в боротьбу за навколишнє середовище. “Навіщо сортувати відходи, знають всі — менше комунальні платежі за вивезення сміття для ОСББ, менше звалищ, чистіше планета для нас і наших нащадків. Про це говорить і слоган Clewo: “Clear the world” (“Очисти світ”)”, — пояснює член команди Clewo Єгор Куц.

Під час тестування розробники перевіряють, як працюють основні функції програми — реєстрація користувачів, додавання і бронювання об'єктів, зв'язок між користувачами. Уже початок тестування показав, що однією з найважливіших категорій об'єктів в додатку може стати реюз. У Харкові, наприклад, тільки одна Facebook-спільнота для обміну непотрібних речей складається з 4800 активних учасників. Таких груп — десятки по всій країні, кажуть розробники. 

“Тестування і постійне спілкування з екоактивістами та користувачами допомагають нам робити Clewo зручним. Так ми зрозуміли, що потрібно значно розширювати функціонал карти: додали можливість створити опис для пунктів прийому, відзначити типи сировини, яку цей пункт приймає, побудувати складну логістику. Іншими словами, так можна буде, не чекаючи переробника, самому віднести відсортовані відходи на найближчий пункт прийому”, — пояснює Єгор Куц.

Повноцінний реліз Clewo на обох мобільних платформах відбудеться в кінці року. Розробники сподіваються, що додаток стане проривом у вирішенні екологічних проблем в Україні і не тільки. Зараз додаток доступний українською, російською та англійською мовами, залежно від мови в налаштуваннях смартфона. І немає ніяких обмежень на країни — використовувати його можна всюди на планеті, а от наповнення залежить від самих користувачів.

“Ми впевнені, що Clewo буде розвиватися, що користувачі допоможуть нам знайти йому все нові і нові області застосування, — каже Єгор Куц. — І якщо все вийде, ніщо не завадить Clewo вийти за межі України. Проблеми екології не мають кордонів, і їх рішення — теж”.


06.12.2019 5764
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

574
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2111
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4996
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3860
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5035
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3123

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

483

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

458

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1286

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4145
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8740
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5947
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6587
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

802
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1780
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1439
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8300
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

840
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

251
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

321
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1323
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

949