Українську націю не треба випробовувати на цілісність

 

 

Днями в Україні було презентовано художній фільм «Матч», який мав би пролити світло на славнозвісний «матч смерті» між київською командою «Старт» (команда київського «Хлібзаводу», зібрана з гравців довоєнних київських футбольних клубів «Динамо» і «Локомотив») проти футболістів німецької команди «Флакельф» (змішана команда футбольних аматорів Люфтваффе і зенітників ППО) 9 серпня 1942 року на стадіоні «Зеніт» в окупованому Києві. На думку доктора економічних наук Вячеслава Кредісова, фільм не тільки викривляє історичні події, але і сіє ворожнечу між українським та російським народами. Чи не тому, за соціологічними опитуваннями, на думку росіян, Україна перебуває на третьому місці у «списку ворогів», після США і Грузії.

Російський фільм «Матч», як стверджують його продюсери, — подарунок українцям до Євро-2012. Сумнівний подарунок. Що це насправді? Ляпас загиблим у Другій Світовій війні чи, може, бажання посипати сіллю рани минулого з метою черговий раз внести розбрат між народами, які віками живуть поруч?


Побачивши уривки фільму, прийняв для себе рішення його не дивитися взагалі, бо через весь фільм проходить чітке позиціонування українців як нації колаборантів, яка підтримувала і потурала фашистам. Після прем’єри, яка пройшла у Києві з пікетами ВО «Свобода», продюсерам фільму вистачило сміливості приїхати у Київ і в одній із відомих телепрограм проводити дискусію у прямому ефірі. Більше за все зачепила фраза: «Цим фільмом ми хотіли перевірити Україну на цілісність». Але чому росіяни не перевіряють фільмами, приміром, про Чечню, власну цілісність?


На мою думку, таку сміливість творчим і не дуже особистостям російського кінематографу надала скандальна фраза Президента Росії Володимира Путіна: «Россия победила бы в Великой Отечественной войне, даже если бы Украина не входила в состав Советского союза».

Професор Володимир Косик переконливо доводить, що найбільший тягар війни на собі винесла Україна. За його даними, наша країна втратила 8 мільйонів осіб, тобто, майже кожну п’яту людину, яка жила тоді на території України, або до 45% загальних людських втрат СРСР. Усього, за даними вченого, під час Другої Світової війни на фронті та на окупованих територіях загинуло 18 мільйонів радянських людей. Для порівняння: Німеччина втратила 6,5 мільйона чоловік, Росія — до 6 мільйонів, Польща — 5 мільйонів.


Мені, як людині і громадянину України, боляче чути такі слова, адже втрати українців не обмежені тільки Другою Світовою. У мене особисто у 1915 році під час Першої Світової війни пропав безвісти прадід по лінії мами — Роман Афанасійович Шевченко. А рідний брат Анастасії Андріївни, прабабусі по мамі, також ледь не загинув: Ілля Андрійович Якубовський, який воював у Тифлісі (нині — Тбілісі), був поранений турком у 1916 році.


А скільки ще зламаних, скалічених життів і доль лишила по собі війна! Дідусь моєї дружини по лінії батька Іван Антонович Кілко відчув на собі наслідки операції «Вісла». Уся його сім’я (етнічні лемки) була виселена, хата — спалена. Село Святкова (сьогодні територія сучасної Польщі) було спалено вщент, каменя на камені не залишилося. Моторошною і страшною була дійсність, коли людей виганяли з їхніх рідних домівок під страхом смерті, вбивали рідних людей на очах один в одного. Але Іван Кілко не зламався і пройшов через усю війну аж до Чехії, воюючи на боці радянських військ. Головне — залишатися людиною за будь-яких обставин.
Рідного брата бабусі моєї дружини Андрія Мориса фашисти забрали на примусові роботи у Німеччину. Йому вдалося повернутися на батьківщину, після чого він воював на боці радянських військ, дійшовши до Японії.
Рідний брат моєї бабусі — Микола Андрійович Коваленко потрапив у полон під Вінницею, але втік і пішов у партизанський загін, який діяв на Чернігівщині і Житомирщині. Рідні до кінця війни не знали про місце його перебування.


А іншого брата — Афанасія Коваленка, який також був у партизанському підпіллі, зловили і розстріляли на очах у власних маленьких дітей.


Бабуся моєї дружини Анастасія Онуфріївна Волошинович зі сльозами на очах розповідає, як на рідній Рожнятівщині бачила війну своїми очами — смерть щодня. Допомагала і партизанам, і солдатам: переховувала, їсти до лісу носила. Крім того, на подвір’ї (просто у  криниці!) була зроблена криївка, де, за потреби, переховувалися вояки УПА. А більше за все за серце бере, коли Анастасія Онуфріївна розповідає про вбитих молодих дівчат, похованих у лісі під сосною, і довгі коси над могилою…


Двоюрідна сестра моєї тещі Ганна Максимівна Келебай (Кушлик) працювала в Українській Частині Червоного Хреста, яка фактично була жіночою сіткою УПА, під псевдо «Нуся». За це у 1947 році була засуджена і вислана на 10 довгих років до Сибіру. Але не зламало її волю і любов до України ні те, що дітей змушена була народжувати на чужині, ні пережиті страждання. Повернулася на Батьківщину і любила Україну до останнього свого подиху.


Рідного брата Ганни Максимівни — Петра Максимовича Келебая — і їхнього двоюрідного брата по батьку Євгена Івановича Коломійця, учнів Калуської торгівельної школи (майже дітей!), німці розстріляли у 1942 році. На місці розстрілу, на площі Героїв, встановлено пам’ятний знак, який нагадує про ту страшну подію. А родина і до сьогодні не може знайти ні останків, ні могил розстріляних хлопців…

Визнаю, що точки зору можуть і повинні бути різними, у т. ч. — і на цей фільм.


Але моя позиція — наступна.


Наші загиблі родичі віддавали за Волю, за Свободу найцінніше, що у них було: життя, здоров’я, молодість. А сьогодні нам здалеку заявляють, що війну і без нас би виграли?! Фільм «Матч» ллє воду на млин українофобів та ворогів України, грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю. Сприймаю таке «кіно» як наругу над пам'яттю про тих українців, які воювали у Другій світовій війні, — наругу над пам’яттю про моїх рідних.


Україна повинна серйозно взятися за ідеологічну складову державної політики, важливим чинником якої є кіно. Власне історичне кіно може прищепити імунітет від історичного забуття, повернути зацікавленість до історії держави і віднадити від спроб переписати і перекроїти історію псевдо-політиків та псевдо-митців.

 

 


02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

779
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

3375
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1707
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

903
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2227 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

1133

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2044

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

383

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1315

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1278
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2769
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

595
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

1032
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2799
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1651
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

602
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1887
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1354 5
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

270
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

613
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1219
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1642