У столиці Прикарпаття дбають про «живе спілкування», а ресторанів криза не торкнулася

 

Кілька вражень жительки туристичного Львова від карпатського Івано-Франківська.

 

Фото автора та з «Вікіпедії»
Фото автора та з «Вікіпедії»

 

Івано-Франківськ називають воротами Карпат. Колишнє місто Станіславів має своєрідну атмосферу, в якій гармонійно поєднано  нотки Гуцульщини, карпатського колориту та європейськості. На відміну від вічно гамірного туристичного Львова, в Івано-Франківську (була там у високий туристичний сезон — під час Різдвяних свят. — Авт.) відчула полегшення, релакс. Наче не в туристичному місті опиняєшся, — ніде немає туристичних груп, екскурсоводів. У центрі — затишок. Тут спокійно мандруєш тихими вуличками, насолоджуєшся  архітектурою, вивчаєш модерні скульптури у скверах, яких в Івано-Франківську чимало.

 

Вулиці чисті «на тверду п’ятірку»

…Перші враження від колишнього Станіславова отримала ще на залізничному вокзалі. “Залізні ворота” міста не вражають сучасністю, модерністю. Пасажирам доводиться виходити з потяга не через підземний коридор, як у Львові чи Киє­ві, а по залізничних рейках. Та й залізничних рейсів тут доволі скупо. Зате біля вокзалу немає такої засміченої “стометрівки”, як у туристичному Львові. Івано-Франківськ завжди славився чистотою. Чи то комунальні служби тут працюють в режимі “хороший сервіс — непомітний сервіс”, чи то місцеві менше смітять. Чистота вулиць — на п’ять балів з плюсом.  Таксисти на залізничному вокзалі не такі “приставучі”, як у Львові.

Під час Різдвяних свят Івано-Франківськ декорований авторськими ялинками, біля кожного кафе — новорічні святкові персонажі. У столиці Прикарпаття проводять щорічний фестиваль “Коляда на Майдані”, де збираються кращі гуцульські колективи України. А ще тут можна побачити автентичні вертепи в гуцульському стилі. На власному досвіді переконалася, що гірські колядники мають своєрідний магнетизм. Посівають гостей зерном, грають на  дримбах та трембітах, а у віншуваннях закодовують на щастя. Так би цілими днями і слухала карпатських колядників! Чого лише вартий їхній заквітчаний дрес-код!  “Приїхала на Прикарпаття відсвяткувати Різдвяні свята за стародавніми традиціями, — розповіла “ВЗ” туристка з Києва Олена, яка тут разом зі сім’єю. — Турфірми організовують такі подорожі. За семиденний відпочинок у Франківську, що передбачає екскурсії Ворохтою, Яремчею, Коломиєю та ще кількома містами, заплатила сім тисяч гривень. У ціну були включені сніданки в тризірковому готелі, плюс за Святу вечерю доплатили по 500 гривень за особу. Сподобалися в Івано-Франківську красиві храми, святкова Літургія, колядники, вертепи. Особливо запам’яталася проповідь священика. Він повчав робити добро, відвідати у великі свята рідних, згадати в молитвах тих, хто помер у зоні АТО. А ще дуже сподобався його вислів: “Не важливо, якою мовою розмовляємо. Важливо, чи вболіваємо серцем за Україну і чи готові це продемонструвати діями”.

 

Харчевні починають роботу майже з обіду

До розмови приєднався турист з Одеси Андрій. Спілкується суржиком. “Івано-Франківськ не тягне на статус туристичного міста. Тут гарно, тихо, затишно, — каже. — Але транспортне сполучення не дуже хороше. Дуже тут “паршиві” дороги, особливо в області. Здивувало те, що усі кафе і ресторани відкриваються майже в обід. Як може місто, яке претендує на статус туристичного, допустити таку халяву рестораторів? Наприклад, у Львові турист може випити кави, поснідати зі самого ранку. А в Івано-Франківську хіба що зі собою їжу носити”.

Вислухавши зауваження туристів, прямую з валізою до центру, щоб знайти затишне кафе і поснідати. На годиннику — 11-та ранку. Зайшла у кілька кафешок, а там зачинено. На дверях пише, що заклад працює з… 12-ї. Після поїзда трохи втомилася, треба було підбадьоритися кавою. “Вулична кава” по три гривні за стаканчик — не мій формат. Хоча у Львові із задоволенням надаю  перевагу якісній “вуличній каві” з кіоску.

 

Ситно поснідала в кафе за… 54 гривні

Зайшла в одне з дорогих кафе в центрі Івано-Франківська (таки знайшла заклад, який відкривається раніше, ніж о 12-й годині). Думала побачити там аншлаг гостей, але, на диво, усі столики були вільні. Офіціанти — ввічливі, уважні. Одразу принесли меню. Концептуальне кафе має стелажі, де продають різдвяні  пряники місцевих кондитерів (25-35 гривень за штуку, а на Різдвяному ярмарку Львова такі коштують від 45 гривень. — Авт.). Поруч на стелажах продають екопродукти. За баночку джему на будь-який смак  треба викласти з гаманця 30 гривень. Зауважила тут оригінальний сувенір для резервації столика — у вигляді підкови та замку з написом “Замовлено”.

Перший “шок” у кафе отримала, коли побачила на титульній сторінці меню дату його оновлення -  2010 рік. “У вас справді ціни на страви не мінялися з 2010 року?” — здивовано запитую офіціантів. “Ні, не мінялися”, — відповіла офіціантка Оксана. “Почекайте,  а як же знецінення гривні, криза, подорожчання продуктів і комунальних послуг? — уточнюю. — Невже це все не враховано у вартості меню?”. Працівники кафе відповіли, що не в курсі економічних розкладів…

Роздивляюся ціни в меню. Якщо брати за львівськими мірками, ціни на страви в кафе Івано-Франківська — “смішні”. Кава американо — 17 гривень, чай — 15-19, а літровий чайник настою з карпатських трав — 29, мед до чаю — 5 гривень, тістечка — 20. У попиті – віденські вафлі з кремовою начинкою — 29 гривень, більша порція  — 40. Таким десертом можна не лише втамувати голод, а й завдати шкоди фігурі.

Ціни на овочеві салати із зеленню, м’ясом, шампіньйонами з італійськими заправками — 30-40 гривень. Порції — великі (по 300-350 грамів). Замовляю овочевий салат із зеленню, овочами та вареною курятиною (32 гривні) та крем-суп з гарбуза — 22 гривні. За ситний і доволі смачний сніданок заплатила 54 гривні. У Львові за таку ціну можна лише кави випити (деякі кавові авторські напої коштують 30-70 гривень. — Авт.).

Другий раз здивувалася, коли хотіла зайти на свою сторінку у соцмережі через   wi-fi. Але бездротовим Інтернетом у кафе і “не пахло”…  Запитую офіціантів, чому в доволі статусному кафе немає  wi-fi. “А ми — за “живе спілкування”, — відповіла жінка. — В Івано-Франківську є 3G, можете ним скористатися. Не розумію львів’ян, які приходять у кафе випити кави, побалакати і “зависають” у телефонах. Може, це по-європейськи, але, як на мене, — цілком неправильно. Пані, повірте, wi-fi в Івано-Франківську мають лише поодинокі ресторани та кафе. Більшість за те, щоб гості спілкувалися між собою, а не з телефонами”.

Мене здивувала така позиція, бо звикла “сидіти” в гад­жеті не заради відстежування френд-стрічки у соцмережі, а читати новини. Якраз кафе і є хорошим приводом почитати газету в електронному варіанті.

 

«Івано-Франківськ варто любити за компактність та дешеві ціни»

Після пізнього сніданку йду вивчати місто. Приємно вразила величезна споруда Івано-Франківської ОДА. Там можна заселити усю роту чиновників області. І місця під “Білим домом” (наприклад, для мітингів) є вдосталь. Здалеку видніється золотий купол Івано-Франківської ратуші. Біля мерії — пам’ятник яйцю, який звели ще за радянських часів. Деякі туристи запитували мене, чи, бува, це не те славнозвісне яйце, яким жбурляли в екс-президента України Віктора Януковича. Відповіла, що ні. Виявляється, деяким довірливим туристам кажуть, що це саме те яйце, яке ледь не вбило “папєрєдніка”. Гід Василь Дворецький (він родом зі Львова. — Авт.) розповів, що кам’яне яйце з фонтаном у центрі міста подарували скульптори після одного з фестивалів. Найстаріший пам’ятник Станіславова, який зберігся до наших днів, — Адаму Міцкевичу. Заслуговує на увагу коване триметрове металеве «дерево щастя», що на вул. Незалежності. На його гілках — «ковані подарунки»:  людина-оркестр, дитяча гойдалка,  жар-птиця. Скульптура встановлена на місці, де  ніяк не приживалося живе дерево.

“Мені імпонує Станіславів, — наголошує пан Василь. — Тут не так багато туристичних груп, як у Львові, затишно, вільні вулиці. Місто — компактне, вулиці ширші, ніж у Львові. Івано-Франківськ легко приємно обійти “на одному подиху”. По суті, усе тут поруч. Це місто варто любити за компактність та дешеві ціни на все”.

Високий замок online


19.01.2016 1534 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

915
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2373
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2045
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2073
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6297 55
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2364 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

231

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1057

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1033

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1304
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

162
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

518
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1980
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26416
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

467
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10385 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7923
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

470
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

324
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

476
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

547
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1496