Мешканців Калуша, що на Прикарпатті, злякало глибоке провалля, діаметром у десять метрів, яке утворилось просто серед житлових будинків.
Це вже не вперше тут на місці рудників, з яких колись видобували калійну сіль, просідає земля. Екологи ж наголошують: слід негайно обстежити ці копальні.
Про це йдеться у сюжеті перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK).
Провалля утворилось на відстані кількох десятків метрів від житлових будинків, а поруч ще й проходить дорога державного значення – Калуш-Львів. Геологи ж б’ють на сполох, мовляв, земля тут неодмінно просідатиме і надалі.
«Раніше і городи стали провалюватись. Просто не хочуть вкладати гроші у місцевість, яка нікому непотрібна», – обурюється калушанка Тетяна.
В інституту галургії ж розповідають: протяжність рудника «Калуш» – сім із половиною кілометрів, а його історією можна було б пишатися. Адже Калуш став другим місцем у світі, де почали видобувати калійну сіль – ще у ХІХ столітті. Однак, спосіб господарювання у радянські часи призвів до екологічного лиха. А коли наприкінці 80-тих тут стався перший обвал, рудники просто залили розсолом – розчином, який сіль не роз’їдатиме.
«При цьому була проігнорована та властивість, що порода – це ж не тільки сіль, а й глина. І справа не в розчинності, а в різкій зміні фізико-механічних властивостей порід. Тож гірничий масив почав змінюватись, що ми зараз і спостерігаємо», – зазначає заступник директора Інституту галургії Юрій Садовий.
Тож щороку в місті утворюються нові провалля. Відтак, екологи вимагають дослідити усі копанки під Калушем та навколишніми селами, інакше може статися катастрофа.
«Замість житлового масиву і міста буде мертве море з соляними озерами. Науковці кажуть, що багатоповерхівки Калуша не розміщені на шахтних пустотах, тож насправді, ми не знаємо, на чому живемо», – розповідає голова Івано-Франківської обласної організації «Грінпіс-Карпати» Роман Переймибіда.
Тим часом обласні чиновники сподіваються на міжнародну фінансову підтримку.
«Будуть залучатися іноземні інвестиції, тобто країни-донори, щоб зняти напруження, є яке зараз», – зазначив начальник відділу економіки природоохоронної діяльності Петро Кульба.
А поки чиновники і екологи міркують над вирішенням проблеми, площа провалля збільшується з кожним днем.