У гуцульському раю

Певно, мольфара Нечая не покликали на свято. Бо дощ у Верхньому Ясенові на Верховинщині в день фестивалю «Полонинське літо-2011» періщив, як з бербениці. Хмари сунули верхами довколишніх гір, в їхніх черевах спалахувало і гриміло. Не було кому погрозити негоді всесильним посохом і пробити вікно для сонечка над Співочою поляною в урочищі Запідне, де зійшлися горяни та їх гості, охочі до показу, торговиці й забави...

 

Парасолі рятували хіба що голову. І це було добре. Бо від яскравих цяцьок, барвистого краму, хмільних медових трунків, пахучого будзу та запальних музик її можна було легко втратити. «Хто файно гулєє, той добре робит!» - щедро досипала до бринзи колоритні гуцульські жарти пані Анничка, господиня стаї на чороногірській полонині Гаджєна.

 

 

В тіні ковчега

 

Кожне село Верховинського району розповідало про себе. У дерев'яних будиночках уздовж полонини столи ломилися від гуцульських - уторопських, полянських, брустурівських та ін. - страв і напоїв. Гостину приправляли троїсті музики. Господарі демонстрували народні строї з властивою кожному селу вишивкою. Розповідали про характерні ремесла, показували найкращі зразки. Правили баї. Щоби дістатися до етнографічної частини фестивалю, треба було пройти ярмарок та алею майстрів. Вийшовши на полонину, зупинилися: над фестивальним містечком бовваніли якісь споруди. Щось середнє між модернізованою колибою і кораблем, закинутим в Карпатські гори хвилями доісторичного океану.

 

 

Очевидно, відпочинковий комплекс - будинок-колиба з флігелем-кораблем. Відгородилися від свята парканом і відеокамерами. По периметру двору з дизайнерськими алеями, клумбами, ліхтарями, повз спортивний і дитячий майданчики снували дебелі молодики в чорній уніформі. Наглухо заперті ворота і двері говорили про те, що господарі не вшанували садибу своєю появою. Каплиця біля паркана також була зачинена. Що за з'ява на фестивальному полі?

 

 

Досить було поставити питання вголос. Охочих відповісти знайшлося чимало. Ясенівець дядько Василь запевняв: краще за всіх знає, що до чого. Мовляв, кримський олігарх з неукраїнським прізвищем викупив усю цю гору. Приватизував, значить, собі шматочок гуцульського раю. Поставив хатку. Час від часу сам приїздить і діток привозить. Дуже його діткам тут подобається. Кожного дня вмикають десь там у себе в Криму тутешнє відео і годинами дивляться, як пташки з годівниць зернятка визбирують. Про це дядькові Василеві особисто, начебто, охоронці розповідали.

 

 

Наші запитання вишколені легіні за парканом ігнорували. Лише посміхалися, поїдаючи жмути солодкої вати на паличках. У пошуках докладнішого пояснення зупинилися під навісом, де після виступів відновлювали сили освітяни й працівники культури району разом зі співочими колективами. Ні, не цілу гору взяв собі пан із Криму. Тільки оте місце, де збудувався. Закінчив будову ще 2009-го. Того року на «Полонинське літо» верховинська влада запросила владу українську - президента, прем'єра і спікера. Тоді ж на гору провели світло, доробили дорогу, відновили сцену й презентаційні будиночки. На свято приїхав лише Ющенко. Невідома резиденція посеред полонини президента не спантеличила. «Спочатку ми дивувалися, а тепер уже й звикли», - знизали плечима вчителі.

 

 

Людей більше хвилює, щоби урочище залишилося відкритим для верховинців не тільки у день фестивалю. Щоби в будь-який час дорослі і діти з усіх двадцяти сіл району могли приїздити сюди на відпочинок - у свої будиночки, на свою територію. «Відзначити професійне свято чи просто з'їсти шашлик і побавитися», - означили співрозмовники свої очікування. Наразі так і є. Щоправда, до 22.00. Далі охорона вимагає від присутніх тиші...

 

Фестивальні заробітчани

 

Комусь - забава, іншим - робота. Вівчарі, на чию честь співали величальних пісень і провадили свято, ще від Юрія (6 травня) на літуванні. Символічні проводи на полонину, запалення ватри, лотерея з бараном як головним призом - ці та інші розваги розраховані передовсім на туристів. Строкатий антураж обрамляє головну подію свята - ярмарок, на який з'їжджаються народні майстри й умільці з Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Саме на ярмарок прибуває і більшість фестивальних гостей.

 

 

На відміну від фестів у розкручених туристичних містечках, в Ясенові китайщина не домінувала. Її арсенал був обмежений іграшками, кухонним приладдям і мильними бульбашками. Традиційний для гуцулів крам - ліжники і одяг з овечої вовни, ткані верети, кептарі й запаски, сорочки-вишиванки, чільця, вінки й кресані, череси й постоли, бартки, різьблені тарелі, трембіти, керамічний посуд, прикраси - привезли на торговицю майстри і місцеві сувенірні крамниці.

 

 

«Ой ви, хлопці, ви легіньи, не ходьит до меньи, беріт собі по квіточці, беріт по дівчиньи. Беріт собі по квіточці та по господиньи, одна сидьит при горбочку, иньша - при долиньи...» Під пляжною парасолькою, з якої текло просто на плечі, купчилося кілька бабців і молодих чоловіків. Наймолодший грав у дримбу, бабці заводили коломийки. На свої вщент намоклі столи вони вже махнули руками. Найстарша жінка співала про село і свята, про дівоцтво і дітей, про тяжку жіночу роботу і чоловічі «сезони». «Розказую своє життя, - звернулася до нас Анна Микитин. - У нас в Прокураві співанки складають в кожній хаті. А в нашій родині тоту справу передают від вуха до вуха». Бабця подивилася на нас і втнула куплет про журналістів зі Станіслава. Дримбар підтримав.

 

 

Ще кілька хвилин, і нас прийняли в сім'ю - на ярмарок вибралися представники чи не всіх гілок роду Микитиних. «У нас в родині тільки близьких двадцять душ. Всі мають своє вміння і щось роблять руками, - розповідає пані Анна. - Троє синів, невістки, п'ятеро внуків і восьмеро правнуків. А ще брати, невістки та їхні сім'ї. Всі молоді - з освітою, вивчені. А вдома роботи нема. Спершу їздили на сезони - на будови до Москви, на полуниці до Познані, на буряки у Вінницьку область. А потім рішили, що то - не життя. Нема тата, нема мами. Нема господарки. Сіли й постановили: треба вдома робити. Тепер ми з невістками шиємо й вишиваємо. Внучки плетуть силянки й ґердани. Сини й внуки - по дереву. Тяжко гарують на ту копійчину. І ми, баби, з ними - на фестивалі все те возимо. Так і мандруємо: Ясенів, День Косова (7 липня), Гуцульський фестиваль (28 серпня). А там, може, ще щось у Франківську зроблять. От ви до нас у Прокураву на Іллі (2 серпня), на храм, приїжджайте! Покажемо вам і свою роботу, і сусідів, і родичів. Та й погуляєте красно! В нас люди щирі й зичливі. Під дощем не лишать. З порожніми руками не відправлять!»

 

 

Коли фестиваль почав вщухати, вниз потяглася вервиця жінок у святковому одязі з бесагами й велетенськими сумками в руках. Ті, що приймали й потішали, виспівували і розказували, заледве сунули вниз. Тягар у руках зігнув їм плечі, змінив обличчя. З-за хмар блиснуло вже не потрібне сонце. З трави здійнялася пара крикливих сойок. Полетіли, мабуть, до годівниць - на легкі харчі.

 

Наталія КУШНІРЕНКО

ГК

 


Коментарі (2)

Віра 2011.06.28, 12:14
Який же чудовий край подарований нам Всевиш нім . Порівняйте його з понурими пейзажами іраків,іранів ібагатьох інших країн. чому ж вони люблять всої піски більше ніж ми свій рай з чудовими лісами,прозорими потічками?
Доня 2011.06.28, 16:37
Аякі дівчата й хлопці файні , особливо той ,що з топірцем на плечєх, шкода ,що я ровесниця руско-японскої війни
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

572
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1765 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1092 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

525
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6873 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11328 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

302

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1033

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1088

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1081
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

242
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1049
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

814
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

687
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2912
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4413
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18406
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

263
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

326
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

635
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

737