агенція новин

У гуцульському раю

Певно, мольфара Нечая не покликали на свято. Бо дощ у Верхньому Ясенові на Верховинщині в день фестивалю «Полонинське літо-2011» періщив, як з бербениці. Хмари сунули верхами довколишніх гір, в їхніх черевах спалахувало і гриміло. Не було кому погрозити негоді всесильним посохом і пробити вікно для сонечка над Співочою поляною в урочищі Запідне, де зійшлися горяни та їх гості, охочі до показу, торговиці й забави...

 

Парасолі рятували хіба що голову. І це було добре. Бо від яскравих цяцьок, барвистого краму, хмільних медових трунків, пахучого будзу та запальних музик її можна було легко втратити. «Хто файно гулєє, той добре робит!» - щедро досипала до бринзи колоритні гуцульські жарти пані Анничка, господиня стаї на чороногірській полонині Гаджєна.

 

 

В тіні ковчега

 

Кожне село Верховинського району розповідало про себе. У дерев'яних будиночках уздовж полонини столи ломилися від гуцульських - уторопських, полянських, брустурівських та ін. - страв і напоїв. Гостину приправляли троїсті музики. Господарі демонстрували народні строї з властивою кожному селу вишивкою. Розповідали про характерні ремесла, показували найкращі зразки. Правили баї. Щоби дістатися до етнографічної частини фестивалю, треба було пройти ярмарок та алею майстрів. Вийшовши на полонину, зупинилися: над фестивальним містечком бовваніли якісь споруди. Щось середнє між модернізованою колибою і кораблем, закинутим в Карпатські гори хвилями доісторичного океану.

 

 

Очевидно, відпочинковий комплекс - будинок-колиба з флігелем-кораблем. Відгородилися від свята парканом і відеокамерами. По периметру двору з дизайнерськими алеями, клумбами, ліхтарями, повз спортивний і дитячий майданчики снували дебелі молодики в чорній уніформі. Наглухо заперті ворота і двері говорили про те, що господарі не вшанували садибу своєю появою. Каплиця біля паркана також була зачинена. Що за з'ява на фестивальному полі?

 

 

Досить було поставити питання вголос. Охочих відповісти знайшлося чимало. Ясенівець дядько Василь запевняв: краще за всіх знає, що до чого. Мовляв, кримський олігарх з неукраїнським прізвищем викупив усю цю гору. Приватизував, значить, собі шматочок гуцульського раю. Поставив хатку. Час від часу сам приїздить і діток привозить. Дуже його діткам тут подобається. Кожного дня вмикають десь там у себе в Криму тутешнє відео і годинами дивляться, як пташки з годівниць зернятка визбирують. Про це дядькові Василеві особисто, начебто, охоронці розповідали.

 

 

Наші запитання вишколені легіні за парканом ігнорували. Лише посміхалися, поїдаючи жмути солодкої вати на паличках. У пошуках докладнішого пояснення зупинилися під навісом, де після виступів відновлювали сили освітяни й працівники культури району разом зі співочими колективами. Ні, не цілу гору взяв собі пан із Криму. Тільки оте місце, де збудувався. Закінчив будову ще 2009-го. Того року на «Полонинське літо» верховинська влада запросила владу українську - президента, прем'єра і спікера. Тоді ж на гору провели світло, доробили дорогу, відновили сцену й презентаційні будиночки. На свято приїхав лише Ющенко. Невідома резиденція посеред полонини президента не спантеличила. «Спочатку ми дивувалися, а тепер уже й звикли», - знизали плечима вчителі.

 

 

Людей більше хвилює, щоби урочище залишилося відкритим для верховинців не тільки у день фестивалю. Щоби в будь-який час дорослі і діти з усіх двадцяти сіл району могли приїздити сюди на відпочинок - у свої будиночки, на свою територію. «Відзначити професійне свято чи просто з'їсти шашлик і побавитися», - означили співрозмовники свої очікування. Наразі так і є. Щоправда, до 22.00. Далі охорона вимагає від присутніх тиші...

 

Фестивальні заробітчани

 

Комусь - забава, іншим - робота. Вівчарі, на чию честь співали величальних пісень і провадили свято, ще від Юрія (6 травня) на літуванні. Символічні проводи на полонину, запалення ватри, лотерея з бараном як головним призом - ці та інші розваги розраховані передовсім на туристів. Строкатий антураж обрамляє головну подію свята - ярмарок, на який з'їжджаються народні майстри й умільці з Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Саме на ярмарок прибуває і більшість фестивальних гостей.

 

 

На відміну від фестів у розкручених туристичних містечках, в Ясенові китайщина не домінувала. Її арсенал був обмежений іграшками, кухонним приладдям і мильними бульбашками. Традиційний для гуцулів крам - ліжники і одяг з овечої вовни, ткані верети, кептарі й запаски, сорочки-вишиванки, чільця, вінки й кресані, череси й постоли, бартки, різьблені тарелі, трембіти, керамічний посуд, прикраси - привезли на торговицю майстри і місцеві сувенірні крамниці.

 

 

«Ой ви, хлопці, ви легіньи, не ходьит до меньи, беріт собі по квіточці, беріт по дівчиньи. Беріт собі по квіточці та по господиньи, одна сидьит при горбочку, иньша - при долиньи...» Під пляжною парасолькою, з якої текло просто на плечі, купчилося кілька бабців і молодих чоловіків. Наймолодший грав у дримбу, бабці заводили коломийки. На свої вщент намоклі столи вони вже махнули руками. Найстарша жінка співала про село і свята, про дівоцтво і дітей, про тяжку жіночу роботу і чоловічі «сезони». «Розказую своє життя, - звернулася до нас Анна Микитин. - У нас в Прокураві співанки складають в кожній хаті. А в нашій родині тоту справу передают від вуха до вуха». Бабця подивилася на нас і втнула куплет про журналістів зі Станіслава. Дримбар підтримав.

 

 

Ще кілька хвилин, і нас прийняли в сім'ю - на ярмарок вибралися представники чи не всіх гілок роду Микитиних. «У нас в родині тільки близьких двадцять душ. Всі мають своє вміння і щось роблять руками, - розповідає пані Анна. - Троє синів, невістки, п'ятеро внуків і восьмеро правнуків. А ще брати, невістки та їхні сім'ї. Всі молоді - з освітою, вивчені. А вдома роботи нема. Спершу їздили на сезони - на будови до Москви, на полуниці до Познані, на буряки у Вінницьку область. А потім рішили, що то - не життя. Нема тата, нема мами. Нема господарки. Сіли й постановили: треба вдома робити. Тепер ми з невістками шиємо й вишиваємо. Внучки плетуть силянки й ґердани. Сини й внуки - по дереву. Тяжко гарують на ту копійчину. І ми, баби, з ними - на фестивалі все те возимо. Так і мандруємо: Ясенів, День Косова (7 липня), Гуцульський фестиваль (28 серпня). А там, може, ще щось у Франківську зроблять. От ви до нас у Прокураву на Іллі (2 серпня), на храм, приїжджайте! Покажемо вам і свою роботу, і сусідів, і родичів. Та й погуляєте красно! В нас люди щирі й зичливі. Під дощем не лишать. З порожніми руками не відправлять!»

 

 

Коли фестиваль почав вщухати, вниз потяглася вервиця жінок у святковому одязі з бесагами й велетенськими сумками в руках. Ті, що приймали й потішали, виспівували і розказували, заледве сунули вниз. Тягар у руках зігнув їм плечі, змінив обличчя. З-за хмар блиснуло вже не потрібне сонце. З трави здійнялася пара крикливих сойок. Полетіли, мабуть, до годівниць - на легкі харчі.

 

Наталія КУШНІРЕНКО

ГК

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі (2)

Çàãðóçêà...
Віра 2011.06.28, 12:14
Який же чудовий край подарований нам Всевиш нім . Порівняйте його з понурими пейзажами іраків,іранів ібагатьох інших країн. чому ж вони люблять всої піски більше ніж ми свій рай з чудовими лісами,прозорими потічками?
Доня 2011.06.28, 16:37
Аякі дівчата й хлопці файні , особливо той ,що з топірцем на плечєх, шкода ,що я ровесниця руско-японскої війни
21.02.2018
Ростислав Ковтун

Цілеспрямована, щира та завжди усміхнена франківчанка Тетяна Петрова стала першою за довгі роки українською могулісткою на Олімпійських іграх.

1085 0
20.02.2018
Сніжана САМАНЧУК

Кожен повинен з чогось починати. Перша самостійно зароблена копійка запам’ятовується назавжди. Обставини, вид роботи, кількість зароблених коштів, та головне – на що їх було витрачено. Такими спогадами багата кожна людина. Те, якими були їхні

477 1
19.02.2018

Згідно Закону “Про статус депутата місцевої ради” – депутат міськради має не рідше, як раз на місяць проводити прийом громадян.  ГО “Центр Політичних Студій” вже вчетверте здійснюють перевірку депутатів Івано-Франківсь

323 0
19.02.2018

Станиславівська фортеця існувала півтора століття – з 1662 до 1812 року. На її спорудження, модернізацію, утримання пішли страшні гроші.

679 0
18.02.2018

До Вашої уваги підсумки восьмого в цьому році тижня від історика, блогера, нашого експерта Мирослава Кошика.

402 0
15.02.2018

Пропонуємо Вам ознайомитись за кого з прикарпатців вже навесні вболіватимемо у найвищому футбольному дивізіоні країни.

715 0

Корабель блазнів (не дурнів і не безумців, їх там не було) письменниці  Кетрін  Портер,  перетинаючи тривалий час  Атлантику  нікому не загрожував.  Його пасажири , як актори,  щасливі, спілкуючись між собою, у якійсь мі

172

У цьому тексті немає й слова про Україну чи українців, але думаю, що багатьом з нас такий спосіб мислення здається “своїм”, багато хто з нас міг би підписатися під кожним твердженням виступу.

287 0

Вчіться в успішних: Труханов - має російський і грецький паспорти, має гроші, друзів у Лондоні та москві, а попри те повертається в Україну, не зважаючи на кримінальну справу. Саакашвілі - має голанську ксіву, сім'ю в Європі, кінці у США, а попри те праг

753 0

«Всі люди брешуть», - казав герой популярного американського серіалу. Це здається банальністю, якщо не замислитися.

434 0
21.02.2018

Американські очевидці за допомогою сервісу Google Maps випадково виявили НЛО, який пересувався на території національного заповідника в штаті Флорида. Приголомшливі кадри плямистого об'єкта вже облетіли мережу. Запущений у 2005 році інтернет-сервіс Goog

156 0
12.02.2018

Знаменитий учений Скотт Уорінг, який спеціалізується на вивченні НЛО зобразив на камеру непізнаний літаючий об'єкт, фактично невидимий для очей людини. Про це повідомляють зарубіжні ЗМІ. Відео, на якому ми бачемо сліди присутності неопізнаного літальног

503 0
12.02.2018

Британські уфологи оприлюднили приховану інформацію про найбільш загадкові спостереження НЛО, що відбувалися в північній частині Англії в 1980-х роках. Перший випадок з участю НЛО стався в місті Дарвен, графство Ланкашир, в листопаді 1985 року. Тоді прот

466 0
17.02.2018

У проповіді під час ранішньої Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 16 лютого 2017 р., Святіший Отець перестеріг перед небезпекою вдаваного посту, що супроводжується погорджуванням іншими людь

503 0
12.02.2018

Це мала бути звичайна операція на серце. Але вона раптом перетворилася в сторінку з історії релігії і медицини: фотограф зробив знімок, коли в секунду смерті тіло пацієнта покидала його душа.

850 0
21.02.2018

Один молодий художник приніс Гюставу Доре портрет Христа, написаний ним, щоб той оцінив його. Але Доре зволікав з відповіддю.

158 0
23.02.2018

Колишні футболісти збірної України Артем Мілевський та Дмитро Чигринський візьмуть участь у благодійній акції. 

842
22.02.2018

Зіркове подружжя та ведучі телеканалу "1+1" Катерина Осадча та франківець  Юрій Горбунов відсвяткували день народження сина. 19 лютого їхньому Іванку виповнився один рік. "Найкрасивіша мама року" за версією журналу Viva! виклала у свій Instagram фот

1408 0
21.02.2018

20-річний майбутній стоматолог Арсен Вітрецький успішно пройшов сліпі прослуховування на шоу «Голос країни».

327 0
20.02.2018

На Берлінському кінофестивалі "Берлінале" дебютує український фільм "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк. У фільмі знявся актор Франківського драмтеатру Іван Бліндар. Про це інформують на сторінці франківського драмтеатру в мережі Фейсбук. "Тримаємо к

304 0