Тривожне майбутнє: біохакери, космічні гіди та клас "непотрібних"

 

 

 

Роботи, що працюють замість людей, — не фантастика, це вже відбувається, і це тільки початок. Що буде із зайвими людьми і суспільством загалом? (Рос.)
 

Взаимодействие людей и роботов — это не научная фантастика или что-то из мира будущего, это то, что уже происходит. Вслед за повсеместной компьютеризацией и смартфонизацией произойдет роботизация: у каждого будет свой робот, которого он будет использовать в повседневной жизни.

Еще роботы начнут выполнять работу. Большинство профессий станут ненужными, так как неинтеллектуальный и статический труд, который делают люди, роботы будут делать быстрее и качественнее.

Появятся новые, актуальные для эпохи, профессии. Например, биохакеры — люди, которые будут воздействовать на геном и эмбрион человека. Те, кто не смогут переквалифицироваться, попадут в класс бесполезных.

Обо всем этом и о других перспективах развития человечества рассказал директор Института стратегических исследований им. Голды Меир, ведущий лектор Академии футурологии Альберт Фельдман на лекции "Социология будущего: роль человека в эпоху роботов". ЭП записала ее ключевые тезисы.

 

Класс бесполезных

 

Бесполезные люди — это те, которые из-за нежелания или невозможности не смогут овладеть профессией, востребованной в постиндустриальном и постинформационном обществе. Класс таких людей уже начал возникать.

Зачастую это либо пожилые люди, которые потеряли достойную работу и не готовы соглашаться на что-то меньшее, либо молодые, которые оценивают себя выше, чем может предложить рынок.

Условно говоря, каждый может найти работу кассира, но не каждый хочет работать кассиром и жить на эту зарплату, поэтому люди решают не работать.

Что приведет к увеличению класса бесполезных?

Первое. Повсеместная роботизация. Интеллектуальный и мелкий физический труд будет передан роботам. Через десять-двенадцать лет все машины будут на автоуправлении и таксисты исчезнут.

Второе. Искусственный интеллект. В ближайшие три-четыре года искусственный интеллект обойдет по своим возможностям интеллект человека, и профессии, которые требуют монотонной интеллектуальной работы и не требуют креативного подхода, уйдут в прошлое.

Третье. Дигитализация массивов данных. Она уже произошла. Раньше огромное количество людей занималось обслуживанием архивов. Сейчас этих людей уже нет, по крайней мере, в большинстве стран.

Четвертое. Дополнительная реальность. Сейчас она на начальном этапе развития. С ней можно столкнуться, установив специальные приложения музеев для экскурсий, но со временем ее инструментарий расширится.

Пятое. Технологии визуального трансфера. Например, прямые трансляции, которые помогают привлечь большую аудиторию. Уже сейчас много лекций проходит в режиме онлайн. В окончательном виде технологии визуального трансфера могут уничтожить профессии лектора и преподавателя.

Реализация этих пяти пунктов приведет к тому, что класс бесполезных увеличится до 35-37% населения, а в некоторых странах — до 40%. Сейчас в США насчитывается 10-12% бесполезных людей, в Израиле — 8-9%, в Южной Корее, где существует культ работы, — 1-2%.

 

Профессии исчезают и появляются

 

В украинском классификаторе профессий — около 8 тыс наименований. Из них 4 тыс уже нет, а 2-3 тыс исчезнут в ближайшее время. Подобный процесс происходит не впервые. Например, охотники раньше были одним из доминирующих классов, сейчас же охота существует только как развлечение.

Точно так же исчезли наборщики, кочегары, трубочисты. На стадии вымирания — продавцы, операторы call-центров, пилоты самолетов, почтальоны, бухгалтеры, экскурсоводы, кассиры, шахтеры, таксисты, переводчики.

Тем, чьи профессии исчезнут, не обязательно причислять себя к бесполезным. Появятся другие профессии, которые позволят переквалифицироваться.

Биохакеры, космические гиды, инженеры по восстановлению окружающей среды, дизайнеры человеческого тела, сити-фермеры, нановрачи, генетические консультанты и дизайнеры виртуальной реальности будут востребованы на рынке труда в ближайшее время.

По типу трех классов, которые существовали ранее (пролетариат, крестьянство и интеллигенция), в эпоху роботов также будет три класса. Эти классы будут разделены на уровне мотивации. Кроме класса бесполезных, будут существовать креативный и сервисный классы.

Креативный класс — группа индивидуумов, основной задачей которых будет создание новых форматов существования. Он поделится на три категории.

Первая — дизайнеры социума. Их основная задача — создание социальных групп и городов нового типа. Сюда будут входить педагоги, психологи, организаторы партийных структур.

Вторая — дизайнеры дигитальных продуктов. Они будут создавать виртуальную реальность и обеспечивать жизнь в виртуальном мире.

Третья — дизайнеры развлечений. В эту категорию войдут креативные представители нынешнего бомонда: режиссеры, композиторы, актеры.

Сейчас креативный класс насчитывает 2-3% населения. Позже эта цифра вырастет до 20-25%. Восполняться креативный класс будет в том числе за счет людей из класса бесполезных путем "инфицирования" их креативностью.

Сервисный класс будет обеспечивать прямую жизнедеятельность двух остальных классов. Люди этого класса будут заниматься системами безопасности, контролем информационных и роботизированных технологий, контролем здоровья людей и сохранением накопленных знаний.

К сервисному классу будут относиться около 35% населения.

 

Десять угроз будущего

 

Первая. Бунт бесполезных. В какой-то момент бесполезных может стать больше, чем представителей двух других классов. Тогда в рамках закона (электоральным большинством) или в рамках беззакония (переходом к деструктивному поведению) может быть реализован бунт.

Вторая. Выход искусственного интеллекта из-под контроля. Это может произойти быстрее, чем бунт роботов. Об этом уже предупреждал Илон Маск.

Третья. Война роботов против людей.

Четвертая. Развитие психозов виртуальной реальности. Это болезнь будущего, которая будет присуща в первую очередь классу бесполезных.

Пятая. Дигитальный коллапс. Системы не смогут справиться с большим объемом информации, который будет расти все быстрее и быстрее.

Шестая. Возникновение систем контроля и манипуляций социальной и личной жизнью.

Седьмая. Разложение социума, снижение интеллектуального уровня некоторых групп.

Восьмая. Деурбанизация. Видение будущего сводится к тому, что останется 60 городов и все человечество будет жить в них. Однако если класс бесполезных, который будет составлять большой процент населения, решит массово уехать на дауншифтинг, это приведет к деурбанизации.

Девятая. Инфантилизация общества. Нежелание взрослеть и брать на себя ответственность приведет к тому, что продолжительность "детства" у некоторых людей затянется до 40-50 лет.

Десятая. Фрагментация креативного класса, появление закрытых обществ, которые будут пытаться управлять миром.

 

http://www.epravda.com.ua


26.07.2017 2115 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

922
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1636
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1703
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1465
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3636
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2423

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1120

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1423

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1500

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2811
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

722
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6402
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6393
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

668
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

895
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1075
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1841
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7042 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

436
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1139
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1801
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2060