Телебачення, журналістика і Калуш

/data/blog/66536/350655e7485a53b93367a0d3e9216597.jpg

«Мені надзвичайно жаль, що я живу у той час,

коли доброта сприймається не як чеснота, а як слабкість»

 

19 грудня минуло 22 роки, як Калуське міське телебачення вперше з’явилось у телевізійному ефірі Калуша.

 

Коротенько щодо історії Калуського міського телебачення.

 

КМТ створене Калуською міською радою у 1992 році. Основною метою діяльності було соціальне замовлення на інформування громади щодо подій у місті та області засобами телебачення. Оскільки КМТ є комунальне та міське, то ж, звичайно, основна аудиторія для висвітлення подій – це місто і містяни.

 

Історія діяльності КМТ неоднозначна. Були різні приміщення, де знаходилось телебачення, різні колективи, різні телетехнології, різний зміст. Однак основною завжди була глядацька аудиторія.

 

Змінювалось місто та разом із ним змінювалось і телебачення. В різні часи були різні фінансові, економічні та соціальні ресурси і можливості. Зараз можу сказати однозначно – з 2006 року місто змінилось кардинально: і в плані освіти, і медицини, комуналки і соціального забезпечення, благоустрою і доріг, та в інших галузях.

 

З початку 2008 року я очолив КМТ. На той час це було величезне холодне приміщення з дерев’яними перегородками, декілька кабінетів і одна студія. На робочих місцях журналістів не було жодного комп’ютера, всього 2 камери, які нормально працювали. Решта обладнання в цілому морально застаріле. Умови праці – навіть важко описати. Однак було бажання вивести КМТ на новий рівень якості ефірного продукту. Оскільки з мого попереднього місця роботи у Чернівцях у мене залишились комп’ютерна техніка та офісні меблі, то я вирішив їх безоплатно надати на КМТ для забезпечення нормальної роботи колективу.

 

2008, 2009 роки – у фінансовому плані були надзвичайно важкими. Заробітна плата майже не виплачувалась, оскільки дотація практично не доходила. Однак в ефір телебачення виходило. І величезна подяка тим працівникам, які, незважаючи на те, що їх залишилось мало (троє працівниць перебували в той час у декретних відпустках) – тримались і видавали в ефір телевізійний продукт. І зокрема, журналісти: Катерина Арсені, Олександр Смаль та Світлана Якименко.

 

У 2010 році виплачена уся заборгованість із заробітної плати, появились кошти для часткового оновлення обладнання. І від того часу, деколи із невеликими затримками, однак фінансування дотації здійснювалось регулярно.

 

І хочу наголосити - на сьогоднішній день простроченої заборгованості із виплати заробітної плати немає. Ні в штатних, ні в позаштатних працівників. І як не важко з бюджетом в цей нелегкий для країни час, однак фінансування здійснюється.

 

Завдяки частковому наповненню Статутного капіталу вдалося закупити 3 відеокамери, комп’ютерну, трансляційну та освітлювальну техніку, зроблено ремонти частини приміщень, готується нова студія мовлення. Колектив працює у комфортних умовах та теплі. Не всі плани вдаються відразу, однак поступово телебачення змінило свій вигляд як всередині приміщення, так і в наповнюваності ефіру. За словами представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області Ігоря Маслова: «КМТ впевнено займає за якістю продукту 2-ге місце серед місцевих телемовників області».

 

Так, це заслуга колективу КМТ. Так, це відбулось і завдяки оновленню техніки. Так, але це вдалося і завдяки введенню нормування праці, підписанню посадових інструкцій і введенню графіків роботи.

 

Звичайно ж, розмір оплати праці журналістів і технічних спеціалістів телебачення бажає кращого. Однак, оскільки КМТ – це комунальне ЗМІ, то оплата праці прирівнюється до окладів службовців органів місцевого самоврядування. З 2006 року Кабінет міністрів не змінював розміри окладів, і на сьогодні вони дорівнюють мінімальній заробітній платі, тобто 1218 грн. Але завдяки нормуванню праці кожен із працівників має можливість отримати додаткові кошти (інтенсивність, премії) відповідно до виконаної роботи.

 

Змін на краще чекати не приходиться… У фактичних умовах війни уряд на якісь покращення оплати праці не піде.

 

А тепер щодо журналістики. І, особливо, журналістики на КМТ. Основні норми журналістики – це об’єктивність і достовірність, неупередженість і точність, журналістська етика. Це все передбачено у Редакційному Статуті КМТ та у посадових інструкціях.

 

З початку грудня колектив КМТ лихоманить. Частина журналістів та технічних спеціалістів КМТ розпочала масовану атаку в ЗМІ Калуша і деяких інтернет-виданнях Івано-Франківська. Почалась публікація різних «статейок» і звернень у викладі Ю.Баліцької та В.Голубовської. Чітко також проглядаються впливи третіх сторін. Дійшло до того, що, перебуваючи на роботі, працівники КМТ 15 грудня не вийшли у ефір з передачами Калуського міського телебачення.

 

Щодо причин і наслідків писати не буду, про це вже багато описувалось і говорилось, і про це будуть висновки депутатської комісії з перевірки КМТ. Хочу тільки зупинитись на питанні журналістики. Особливо, дописів «дипломованих журналісток львівської журналістики».

 

Переглядаючи вищевказані опуси і з огляду на той весь бруд, який публікувався у ЗМІ з подачі журналістів КМТ, говорити про якусь об’єктивність, неупередженість чи етику не приходиться. Мені дійсно соромно, що працюю в одному колективі з ними, і соромно, що свого часу запропонував Ю.Баліцькій роботу на КМТ. Я, як керівник КМТ, ініціюю скликання Редакційної ради щодо порушень журналістами КМТ Редакційного Статуту, оскільки не уявляю, яким чином можлива довіра у громади до новин і передач авторства цих журналістів, які транслюються в ефірі КМТ, а тим більше зважаючи на статус комунального ЗМІ.

 

Тут доречний вислів Романа Скрипіна, голови Громадського ТБ: «Чому я не люблю журналістів. Бо це к***и. Здебільшого. У своїй переважній більшості. Які думають, що вони, с***о, недоторкані й вони можуть розмахувати "корочкою" й вимагати "справедливості". Дуже мало людей, які називаються журналістами, усвідомлюють власну не уседозволеність, а величезну відповідальність. Мало. Вкрай мало. Переважна більшість таки продається за копійки. Тобі в п'яному угарі пояснює "так получілось. У міня крєдіти, діти, чоловік/дружина", ніби в інших людей всього цього нема і всі плодяться тупо брунькуванням. Так от, милі мої журналізди. Це не професія. Звучить сумно, але це так. Журналіст – це людина, яку неможливо «взути». Принаймні морально - точно. Коли в тебе є хребет і ти готовий жертвувати усім, заради такого поняття, як ГІДНІСТЬ. А вже потім за ним стоїть твоє власне ім'я. Якщо ти здатен туди його притулити. Ось десь так. Ну й треба багато читати, багато знати, цікавитися, а не відбувати життя-буття за гонорар».

 

До честі калуської журналістики варто згадати імена справді Журналістів з великої літери, таких як Михайло Коломиєць, Ярослав Магаль, Віра Китаєва, Петро Шевчук, Богдан Тимків, Федір Міщанин та багато інших. І надзвичайно жаль, що їхній доробок та їхній досвід не викликає зацікавленість новітньої калуської журналістики, а відходить у забуття. Калуська журналістика перетворюється у кілерство, а молоді журналісти - у медіа-кілерів, і не більше. Соромно, що поняття журналістська солідарність у деяких перетворилась у «кругову поруку». А журналісти КМТ беруть приклад з неоднозначних івано-франківських колег Георгія Жужунадзе та Руслана Коцаби… Мабуть, через це відповідно до опитування, опублікованого у газеті «Дзвони Підгір’я», Віра Голубовська і Юлія Баліцька, які багато років працюють калуськими журналістами, практично невідомі калушанам.

 

Мені надзвичайно приємно, що багато калуських та івано-франківських журналістів телефонують з обуренням щодо дописів журналістів КМТ, а це все ж таки означає, що ще не все втрачено у «четвертій владі».

 

Віталій Крохта, директор КП ДС «Калуське міське телебачення»


02.01.2015 Віталій Крохта 1890 0
Коментарі (0)

30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

963
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

778
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1896
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

3240
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2551
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2541

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

235

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

733

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

686

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1599
01.05.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

356
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

695
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

615
30.04.2024

Великий або Страсний четвер — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.  

333
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

381
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

27036
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

841
02.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

19674
30.04.2024

Івано-Франківська міська рада прийняла звернення до Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо спрямування видатків державного бюджету з фінансування політичних партій на ЗСУ.  

424
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

398
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

731
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

1324 3