агенція новин

Світовий вектор, амбітні проекти, історії успіху та невдач: чим запам’ятався Інвестиційний форум у Калуші

У Калуші в готельно-ресторанному комплексі  "Чорногора" відбувся Інвестиційний форум «Калуш Інвест 2019».

Форум пройшов у рамках  меморандуму про співпрацю між Калуською міською радою та громадською організацією «ІНВЕСТ», що був підписаний у  лютому цього року, інформує Фіртка.

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

На початку заходу начальник управління економіки Калуської міської ради Юрій Соколовський презентував Інвестиційний потенціал Калуша.



За його словами перевагою Калуша є вигідне географічне розташування. Добре розвинута транспортна мережа поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через залізницю та автомобільні дороги.

Калуш розташований на відносно невеликій відстані до великих міст - Івано-Франківськ (35 км), - Львів (130 км), - Ужгород (280 км),- Київ (560 км). В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з: Польщею (180 км), Угорщиною (300 км),  Словаччиною (300 км),  Румунією (240 км).

Прямі іноземні інвестиції станом на 1 січня 2019 року зросли до 254,3 млн дол США з початку періоду інвестування.

Калуш у 2018 році увійшов у 25 кращих міст України з високим рівнем прозорості інвестиційної сфери, згідно з дослідженнями Українського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency International в рамках програми Transparent cities, випередивши такі обласні центри як Луцьк, Дніпро, Кропивницький, Чернігів, Хмельницький, Херсон, Черкаси, та 78 інших міст України.

Промисловий комплекс міста охоплює понад 45 великих і середніх промислових підприємств та близько 500 малих. Провідними галузями економіки міста є хімічна, машинобудівна, текстильна, целюлозно - паперова, та з виробництва будівельних матеріалів. Станом на жовтень 2018 року підприємствами реалізовано продукції на суму 15,1 млрд грн.

Економіка Калуша має високий рівень зовнішньоекономічної активності. Партнерами Калуша в зовнішній торгівлі товарами є 65 країн світу. Експортні поставки у січні-вересні 2018 року здійснювались на суму 361,8 млн дол США у 33 країн, імпортні надходження з 38 країн світу на суму 333,8 млн дол США. У місті працює цілий ряд підприємств з іноземним капіталом зокрема, ТзОВ «Таркет-Вінісін», ТОВ «Карпатнафтохім», ТзОВ «3 Бетони», ТзОВ «Калуський трубний завод». Деякі види продукції виробляються в Україні тільки у Калуші.

Надра Калущини багаті на калійні руди, газ, торф, глини, суглінки, пісок. Калусько-Голинське родовище калійно-магнієвих солей є великою сировинною базою для започаткування нових проектів, зокрема виробництва калійних добрив магнію.

За словами Юрія Соколовського, в Калуші працюють 25 підприємств з іноземним капіталом. Найбільші інвестиції в економіку міста - з Нідерландів, Кіпру, Німеччини, Угорщини та інших країн.


Розвиток індустріальних міст та вплив держави на нього


Запрошений спікер та модератор Павло Шеремета - колишній президент Київської школи економіки та заступник голови Глобальної ради з питань України на Всесвітньому Економічному Форумі, був міністром економіки в Кабінеті Міністрів України озвучив дев'ять складових, необхідних для інвестицій.

«Важливий лідер і команда, а не держава. Необхідний креатив, система співпраці, вміння ділитися своїми знаннями і досвідом, будувати фізичний простір, активно залучати таланти. Світовий досвід  говорить, що інвестори приходять не на проект, вони йдуть за людьми: люди=проекти=гроші.

Крім того, важливим є розуміння конкурентних загроз. Польща відчуває конкурентні загрози від Німеччини і починає думати, що їм ще таке зробити, щоб українцям у Польщі було зручніше, комфортніше, спокійніше. Наступне – співпраця університетами, а також бізнесом та залучення капіталу», - розповів Шеремета.



Юрій Филюк співзасновник ГО «Тепле місто» розповів про створення закладів громадського харчування в Івано-Франківську та амбітний проект, який зараз втілюють в життя.

За його словами, у Франківську виникла така авантюрна ідея "розкачати" місто.

«Я чітко розумів, що сам тут нічого не зробиш – треба йти до влади. Бо система дуже стійка, її важко розхитувати. Ми вирішили, що у  політику не йдемо, а будемо об’єднувати різні професійні середовища, закручувати якусь динаміку та будувати довіру. Тому що ми живемо у пострадянський період, де дуже великий брак довіри, а без цього не можна виходити на новий рівень розвитку. Друге – ми віримо, що сталий розвиток рухається знизу вверх зі швидкістю наскрізної якості розвитку суспільства. Навіть, якщо поставити ідеальну владу, то все впреться у швидкість сприйняття. Поки ми не навчимось випрацьовувати спільний порядок денний - реформи не підуть. В будь-якому розвиненому суспільстві найкраще бачити ефективний діалог та баланс у трикутнику: бізнес - влада і радянське суспільство. На той момент, це було у 2013 році, ми зрозуміли це і почали об’єднувати бізнес. Зараз в Івано-Франківську близько 50 компаній підтримують платформу, за 5 років впроваджено багато соціальних ініціатив, понад 400 проектів. Уже зростили з 10 різних незалежних від нас проектів та декілька фізичних просторів. Ми відкрили громадський ресторан, він прибутковий з прямою демократією. Проект успішно працює уже 5 років. Пригадую, хтось жартував, що ми молодці ще й тому, що нам вдалось об’єднати 100 українців, які за 5 років не пересварились між собою», - поділився Юрій Филюк.

Зараз замахнулись на дуже велику амбіцію - ревіталізацію заводу Промприлад у центрі Івано-Франківська.

«Це 2 га землі, загальний об’єм проекту 38 тисяч м2 і його інвестиційна складова 30 мільйонів доларів. Зараз ми поетапно працюємо над проектом, уже фактично є власниками заводу. Тут є дуже багато інновацій. До прикладу нам вдалось перетягнути Сергія Камінського, одного з найуспішніших науковців, якого напряму фінансує фонд Нобеля. Він тестує у нас на території сучасні батареї нового покоління. Тобто це вже не ресурсна економіка, а інтелектуальноємна», - каже спікер.

Юрій Филюк наголосив, ще на почату задуму проекту це не було намаганням наздогнати Львів.

«Спочатку мене журналісти питали про це. Я тоді казав, що наші орієнтири - це Стенфорд, Сан-Франциско, Лондон. І тоді це звучало абсолютно, як авантюра, на мене дивились, як на божевільного, але тільки за останні пів року ми презентувались у Давосі, Стенфорді, Оксфорді, Великобританії, Торонто. Ми єдиний проект у пострадянському просторі, у якого є співпраця зі Стенфордським дослідницьким інститутом», - розповів Юрій Филюк.



Ігор Попадюк начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради розповів, як з минулого року управління почало міняти напрям підтримки проектів.

«Не всі зразу розуміли, чому ми будемо підтримувати робототехніку, дизайн. Але я відстоював, щоб ці проекти включили у програму і потрохи ми їх фінансуємо на Промприладі. Ми бачимо їхній розвиток і на моє переконання років через 5 це буде величезним магнітом та точкою трансформації міста в цілому».

Також Ігор Попадюк поділився практичними кейсами для Калуша. За його словами, минулого року вирішили, що не Франківськ чекатиме на інвестора, а інвестор може прийти у місто, якщо йому про себе заявити.

«Ми знайшли перелік всіх виробників сонячних панелей в Європі і відіслали їм листи про те, що ми готові їх приймати в Івано-Франківську. Компанія з Литви відповіла, що готова з нами зустрітись. Тоді ми поїхали до них, прийшли на завод, побачили потужне велике виробництво, ментально дуже зійшлися. Їм дуже сподобалось, що ми пішли знизу вверх, тобто не через Уряд до них звертались, а листом напряму».

Проте у Франківську не вдалось знайти партнерів, які б гарантували інвестору встановлення сонячної електростанції на 300 га землі.

Другий кейс: Управління вийшло із зони комфорту, щоб залучити фінансування Дунайської транснаціональної програми. Для цього управління відправило 2000 е-мейлів компаніям в Європі. Відповіді отримали від 50-ох.

За ними управлінці написали шість заявок і зараз очікують результатів. Одну заявку на 280 тисяч євро уже виграли. (За умовами програми українські учасники не можуть самі подавати проект, а повинні мати мінімум двох партнерів, один з яких з країни ЄС в регіоні ЄСДР – ред.).


Володимир Панченко – експерт у сфері економічної та індустріальної політики.  Докторант Маріупольського державного університету, економічний історик, кандидат історичних наук, а також практик (працював в Міністерстві економічного розвитку та космічному агентстві України).

За його словами, успішними є ті проекти, в яких є лідерство.

«У порівнянні з Дніпром містом-мільйонником, тут бізнесменам важче зустрітися, домовитися. На сьогодні у Калуша, на мою думку, немає стратегії, і відповідно не буде розрахунку.

Треба говорити про речі, які дійсно мають вплив. На прикладі Індустріального парку у Дніпрі ми порахували, якщо місто вкладе 5 млн доларів в інфраструктуру, то коли воно це поверне? Єдиний інструмент – це податок на зарплату (ПДФО). Питання окупності повинне стояти з самого початку. Ми аналізували, якщо місто вкладе ці 5 млн, і якщо бізнесмен вкладе їх, то до кого швидше прийде інвестор? Виявляється у місто. Тому що те, що для міста є доходом, для бізнесмена витрати. Він не може отримати дохід з зарплат».

Крім того, Володимир Панченко підкреслив, ключовим словом має бути освіта, адже воно виникає першим при розмові з інвестором.

«Якщо у міста є мільйон доларів, то треба порахувати звідки вони повернуться», - додав спікер.


Проте, якщо мова йде про інвестиції, неодмінно виникає питання корупції.

Катерина Цибенко представниця Transparency International Ukraine розповіла про рейтинг інвестиційної прозорості українських міст. За ним Калуш потрапив у ТОП-25.

«Як пов’язана прозорість із корупцією. Не обов’язково, якщо місто прозоре, то це значить, що у ньому взагалі немає корупції. Кажуть, що у нас в країні найпрозоріша корупція у світі. Це дійсно правда, у нас дуже багато реєстрів, неймовірно багато різної відкритої інформації, яка у багатьох країнах може бути закритою. Наприклад, нещодавно склали пілотний рейтинг прозорості європейських столиць, і Київ там обійшов Стокгольм, де немає доступу до декларацій чиновників.  Ми вирвались вперед, оскільки у нас Prozorro на загальнодержавному рівні. Прозорість безперечно приносить гроші. Якщо використовуються інструменти Prozorro, електронні аукціони, якщо місто їх використовує для того, щоб заробляти у бюджет більше».

За словами представниці Transparency International Ukraine, це також підвищує довіру громадян до місцевої влади.

«Ми намагаємось доносити міським радам, що прозорість - це не якась абстрактна річ, що вона допомагає боротися з корупцією та наповнювати бюджет», - додала Катерина Цибенко.

Загалом спікери зійшлись на думці, що потрібен пошук нових ефективних форм економіки, креатив, сьогодні відкрите фантастичне вікно можливостей, використовувати кластерний та кластерно-територіальний підхід, який реалістичний для нас та ставити амбіційні цілі.


Інвестиційні можливості та перспективи в Україні та світі


Андрій Павлів представник у Західній Україні Урядового Офісу із залучення та підтримки інвестицій презентував аналіз тенденцій світової економіки.

«Світ рухається до чистої їжі з найменшим ступенем переробки, трансформації вищої освіти, технологічного прогресу. Ми проаналізували 10 компаній світу, які були у ТОПі 10 років тому – більшість з них були ресурсоємними і більша половина з них енергетичні. Зараз в основному перші компанії технологічні. Світ рухається уже не за ресурсами, а за технологіями. Ключове зміщення економіки йде в зону тихоокеанського регіону», - розповів спікер.

За його словами, у світі зараз революція чистої їжі. Європейські країни надають перевагу органічній їжі.

«З кожним роком ми бачимо, як збільшується кількість сільськогосподарського виробництва в органічній частці. Також ми побачили, що зараз виникає проблема з системою освіти. Більшість передових розвинених країн заявляють про брак кваліфікованих кадрів. Тут можуть вигравати ті країни, які зможуть швидко трансформувати свою систему освіти», - розповів Андрій Павлів.

Представниця західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар'яна Луцишин розповіла, насьогодні понад 1000 компаній входять в Асоціацію. Близько 30% складає український бізнес.

«Ми за чесний бізнес, тому пропагуємо поняття того, що в Україні його можна вести чесно. Років 15 ми боролися за захист інтересів бізнесу в Україні. Зараз якщо ми бачимо, що є системна проблема, ми збираємо бізнес і шукаємо шлях її вирішення. Співпрацюємо з Міністерствами, з Кабінетом Міністрів України, з Президентом. Мова йде про інституції. Ми пробуємо вплинути на наші закони. Повірте, це не просто, але насправді, у нас все виходить. І це дає можливість створювати бізнес-середовище. Це за рахунок свідомого бізнесу, який працює у нас в регіонах України», - каже Маряна Лучишин.



Віцепрезидент Івано-Франківської торгово-промислової палати Ігор Бартків розповів про співпрацюють з середнім та малим бізнесом. Крім того на форумі були присутні й великі компанії, практично усі великі підприємства є членами ІФТПП.

«Перевагою є те, що ми маємо представництва у всіх регіонах України, найбільшу бізнес-асоціацію України, міцну структуру. Як на мене тут на місцевому рівні потрібно говорити про створення платформи  для спілкування, вирішення питань, щоб потенційний чи наявний інвестор мав можливість в одному місці і в один час задати питання всім ключовим особам і одразу вирішити їх», - зазначив Ігор Бартків.

Крім того додав, що у бізнесі завжди є якісь проблеми. Торгово-промислова палата допомагає швидше озвучувати їх на вищих рівнях.

«Варто зрозуміти, що може Калуш запропонувати іноземним інвесторам. Хоча слід зазначити, що тут є й приклади внутрішніх інвестицій, сюди інвестують кошти з інших регіонів, зокрема і з Києва. Враховуючи, що такий захід був першим у цьому місті, то неодмінно варто подякувати його організаторам за їхню роботу», - резюмував Ігор Бартків.



Павло Шеремета розповів про причини, які стримують іноземних інвесторів заходити на український ринок.

«Мова йшла про три речі: корупцію, поганий захист прав власності та війну. З приводу війни ми зробимо небагато, тому що там є друга сторона, яка не націлена на мир. Ми це знаємо. Тій стороні не потрібна Україна, як розвинута країна», - каже Шеремета.

Проте, за його словами, в порівнянні з країнами Європи, Україна дуже мало інвестує в економіку тоді як Польща, Китай, Сингапур інвестують в економіку від 25% до 50%.

«Україна інвестувала 16%, тепер 18%. Це ж математика. Ну а що ви хочете? Якщо інвестується 16% ти не можеш мати 7% зростання. Ти мусиш мати 30-35% інвестицій. Але звідки вони є? Нам здається, що це з-за кордону. Ні. Це в першу чергу зсередини. Тому що Китай інвестує 45%, а заощаджує 48%. Україна інвестує 18 і заощаджує стільки ж. Спочатку треба заощаджувати», - зазначив Павло Шеремета.

Історіями успіху іноземних інвесторів в регіоні поділились представники місцевих підприємств з іноземними інвесторами Любов Богачевська - директор з питань розвитку, член ради директорів ТОВ «Ґудвеллі Україна» та Роман Пукіш генеральний директор ТОВ «Таркетт Вінісін».



Зокрема Любов Богачевська розповіла про виклики, з якими стикнулися компанії ще на старті.

«Часто громадськість не до кінця проінформована. Звичайно, ми маємо думати про розвиток, але насамперед нам потрібно думати і про розвиток населення. Бо часто люди приймають неправильні рішення через брак інформації. Комунікація має йти не лише з боку органу місцевого самоврядування, але й з боку самого інвестора. «Ґудвеллі» проводить опитування для вимірювання "градусу температури" у кожному селі. І дуже часто ми стикаємося з тим, що коли сільська рада була поінформована, то громада, населення про це не знало», - зазначила Любов Богачевська.

Роман Пукіш розповів про цінності компанії «Таркетт Вінісін».

"Насамперед ми думаємо про те, що людина має здоровою прийти на роботу і здоровою піти додому. Ще одна цінність - наша компанія щорічно інвестує у виробництво більше мільйона євро. Крім того акцент ставиться на стандартах дотримання якості. Ми продаємо нашу продукцію в Північну Америку, Азію, Китай, у всі країни колишнього СНГ», - розповів Роман Пукіш.

Проте зізнаються, що стикаються з проблемою плинності кадрів.

«Поки не підняли зарплату питання плинності не було вирішене. Це означає, що нам усім треба думати про забезпечення працівників та умов. Інвестиційні кошти спрямовують на автоматизацію процесів. Тоді почали шукати інженерів, молодих спеціалістів. Кадри готують на місцевому рівні. Цього року підписали з училищем №7 дуальний договір про підготовку кадрів», - розповів спікер.

Підприємства нерідко стикаються з проблемою плинності.

«Періодично відбувається тенденція, коли люди їдуть на літо за кордон на певні сезонні роботи. Ми почали відслідковувати, куди саме їдуть люди. Тоді почали пропонувати їм можливість поїхати до нас на роботу у ту ж Польщу. Люди поїхали, побачили, що з польської зарплати їм доводиться оплачувати проживання, харчування і побачили, що їм впринципі на одне виходить. Таким чином ми скоротили на певний відсоток плинність», - зазначила Любов Богачевська.

Підприємці зазначили, профільної конкуренції не лякаються. Проте є ризики з кадровою конкуренцією. Водночас ризик втрати людей стимулює створення умов для трудового ресурсу, забезпечення якісного соцпакету.

 «Дуже важливо створювати умови так, щоб компанія була в душі працівника. Створювати таку собі лоялті», - додала Любов Богачевська.

Резюмуючи, спікери наголосили, потенційних інвесторів насамперед цікавить ставлення місцевої влади, умови заходу на ринок та думка керівників уже діючих підприємств з іноземними інвесторами.

Нагадаємо, ідея проведення першого Інвестиційного форуму у Калуші виникла півтора роки тому, коли ініціативна група активних громадян почала просувати ідею пропагування інвестиційних можливостей міста та пошуку рішень, які дали б поштовх до його розвитку.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня

Фотогалерея


13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

665
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

461
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

4701 2
09.09.2019

Напередодні матчу у Вільнюс «висадився» величезний десант українських вболівальників, який фактично «залив» столицю Литви синьо-жовтим кольором.

737 2
09.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1266
08.09.2019
Олена Британська

Як зародилась ідея, про що говоритимуть та чому проведення форуму важливе не лише для Калуша, а для західної України Фіртка розпитала у одного з ініціаторів та організаторів його проведення.

1609 2

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

302

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

1720 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

551 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2169
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

166
30.08.2019

Понад сто років тому у віддаленому районі Сибіру пролунав потужний вибух, який був відчутний у радіусі 100 кілометрів.

786
25.08.2019

НАСА розслідує заяву про те, що астронавтка Енн Макклейн отримала доступ з Міжнародної космічної станції до банківського рахунку своєї колишньої лесбійської партнерки.

580
30.08.2019

У паломницькому центрі села Старуня при парафії св. Апостолів Петра і Павла відбулися нічні чування.

561
29.08.2019

Калуське єврейське кладовище продовжує бути цікавим об'єктом для наукових досліджень.них епох.

1363
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

767
13.09.2019

Тіна вбралася у напівпрозору ажурну сукню з глибоким декольте до пупка і зі шлейфом.

3926 1
12.09.2019

Як видно з відео, лише вчасна реакція водія дозволила уникнути наїзду на пішохода, що могло мати надзвичайно тяжкі наслідки.

3206
12.09.2019

Прикарпатка Міка Ньютон вже давно не живе в Україні. Але завдяки саундтреку до серіалу «Кадети» її до сих пір пам'ятають, а ще - через скандал на Євробаченні-2011.

15676
12.09.2019

У Богородчанах районне управління освіти закупило для учнів перших класів НУШ російські абетки та неякісні іграшки за ціною найдорожчих.

1827 2