Сцени полювання в мініатюрі

Якби я писав нову конституцію в конституанті – органі, покликаному до проектування основного закону, -  я би означив українців, в першу чергу, не як громадян, а як мисливців. Гантерів.

Якщо серйозно, то Нова Конституція України  – це не нова українська необхідність, а споконвічна.  З часів П. Орлика, що не увінчалася досі практичною славою та цінністю.

Та, на жаль, самим лише фактом прийняття оновленої бази нормативних актів вся проблематика українського соціуму не вирішується. За набором чергових легальних максимів, сентенцій природного і позитивного права, наймилозвучніших в єпропах, вироблених з них каскадів правильних статей законів, у нас часто ховається складний архетипічний психологічний комплекс – магічна дійсність, або свідоме бажання групи осіб затушувати підводні камені особистої вигоди за течією не дуже глибокої водички, що все більше міліє і перетворюється на багно.  Поки що маємо час пишатися, що «багно» і «лайно» – не зовсім синонімічні.

«А час минає, а час минає, а-а», - як співається в хітовій пісні 90-х гурту Вхід У Змінному Взутті, ровесниці першої української конституції Незалежності.

Прийняли закони – і подіяло, як чарівні камінці, всі перемінилися, так не буває, так у фентезі є,  не в дійсності. Як відповів свого часу Любомир Гузар на запитання, «що нам робити з цими зіпсутими людьми ?» - «плодити нових і виховувати нових». Вочевидь мудрий старець трошки зіронізував невипадково. Зрілій людині себе самотужки перевиховати вкрай важко, для цього їй, як переважно соціальній істоті, потрібні дві зовнішні речі: пряник і батіг. А краще спочатку – батіг. І це називається дисциплінарним примусом до самовиховничої діяльності, ніяк інакше.

Нам не треба себе їсти тим, що ми не німці. Методи і цілі не мають національності.

 І скільки професури у нас  ще не розуміє фіктивності і шкідливості чужого і свого магічного мислення, намотує кілометражі біля дороговказів «зміни до закону», а ті стовпи слугують  в кращому разі лише легенькою аварією для злісних детепешників, страшно стає… Все добре натомість розуміють саме ті пісуни, які пишуть закони під диктант м’якого деспота і узурпатора чужих повноважень, переймаючись виключно власною тимчасовою вигодою.

Відомий юрист з Франківська В. Костецький, один із тих, хто доклався до розробки і прийняття в парламенті Конституції 1996, мабуть, однаково не наділений занадто магічним мисленням і примітивним утилітаризмом.  Свого часу законник з однодумцями пропонували за основу поліпшених делегувань громадянами своїх прав виробити двопалатний парламент, який би не опирався на слизькі і небажані чинники федералізації країни в стилі теперішнього медведчука, але мав би, як у Польщі, Литві, верхню палату – Сенат, котрий би не пропорційно до населення, а рівномірно від кожної області мав  своїх уповноважених членів.

У країнах, де вже склалися сякі-такі основи функціонування демократії, не в збоченому габітусі, двопалатний парламент діє позитивно, він містить в собі елементи, найперше, страхування і ревізії від можливого популізму нижньої палати, інколи  - недалекоглядних рішень виконавчої влади у вигляді указів, себто частини законодавчих функцій у тих, та інших рішень. Крім того, ясна річ, верхня палата покликана «регіональніше» представити країну всередині самої себе.

У тих державах і судова влада, і виконавча, і та ж законодавча справді пересікаються в тих місцях і не пересікаються там, де ще визначив батько трьох гілок влади Монтеск’є.

У державі, де першу скрипку грає олігархат і  вузькі меркантильні інтереси так званої еліти, просто не можливо уникнути інверсій, мішанини, гротеску в законі, основному і похідному, приймай хоч десять палат, хоч палату номер шість.

 Пропозиція Тимошенко виробити і прийняти нову конституцію, з новими повноваженнями ключових осіб в державі, з гуманними гарантіями для громадян – реальна необхідність.

Але мусимо усвідомити, що ЮВТ, якщо прийде до влади, змушена буде відійти від всіх умовностей букви закону, - сподіваємося на це дуже. Тому що в «магічному суспільстві» діють дещо інші методи виявлення успіху для себе і держави. Воно хоче не просто читанки в гарній дорогій палітурці, бо просто читати всі навчилися ще в 19 столітті, воно хоче героя на барикадах і жертв від його меча.

В принципі, ці прагнення не тільки магспільнот. Вони універсальні і вони циклічні. Після циклу героїв, як ще зазначав Джамбатіста Віко,  а вони у нас є, наприклад, на фронті, приходять часи простих людей, земних, часи стабільності. Часи закону. Часи, можливо, Гнапа, Наєма, Заліщук… А Тимошенко – не зовсім земна, вона трохи типу багіня. З архетипом, чи комплексом, кому як подобається більше, що для сьогоднішньої національної дійсності не є суттєвим недоліком, радше, навпаки.

Багіні не варто триматися твердо всього того, що вона наобіцяла, наприклад, доконче – парламентську республіку. А найосновніше - не тримати твердих конкордів з божками цієї країни. Тому таке актуальне в колах політиків,  інтелектуалів, політологів, бізнесменів  питання «Чи кине Тимошенко ?» - повинно бути переозвучене і переформатоване в народних масах  на «Кого кине Тимошенко ?». А те, що когось кине… в цьому не сумнівайтеся і самі здогадайтеся.

 В часи беззаконня не можливо і протиправно – право стоїть ієрархічно вище за закон, бо воно родить закон з себе, право це фундаментально Божественна категорія, закон же державницька – триматися усіх легальних рамок на шкоду легітимних.

Тобто, якщо всі розуміють в країні, чи більшість, що певних крезів, запроданців і масу злодіїв треба неодмінно посадити, знищити, експропріювати їхнє майно, можливо,  поза рамками чіткого дотримання закону на користь справедливості (яка навіть ієрархічно вище знаходиться права), то не зробити цього  означає в швидкому майбутньому з тріском програти країну і стратити себе остаточно.

Тимошенко це розуміє напевно, істотно відрізняючись від Порошенка. А ще, напевно, що не одна вона в цій країні героїня . А тому послуги героїв – в класичному розумінні, домодерному,  –  їй рано чи пізно знадобляться. Особливо в статусі президента і в майбутньому ініціатора і одного з головних рупорів інституціальних реформ - вже чітко в руслі не тільки легітимності, а й легальності. В постолігархічному і постзлодійському суспільстві з модерними героями на фалангах. Та все ще достатньо постмодерному, щоби на віки втриматися при владі під «моральним пресингом»  гнапів і заліщуків. 

 

P.S. А неофіційною прелюдією і преамбулою до грядущої Нової Конституції  звучить пісенька гурту ЛатексФауна «Слон»,  ще й як нагадування про непроминальне Порто-Франко. І про те, найбільше, що дивний Слон прийде в  ліс гангстерів і гастарбайтерів. https://www.youtube.com/watch?v=tPC9fMIl9-A


13.07.2018 Назар Яв 5298
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1895
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

932
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1177
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1611
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2812 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3903

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1098

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

612

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

428

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1144
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5750
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5304
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10703 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1390
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7619
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1077
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15937
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

502
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1506
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1957
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1839