СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЧИ КАРА ЗА ЧУЖІ ЗЛОЧИНИ?

 

        Після бурхливих, штучно-імітованих дебатів, звинувачень, виявлення агентів Кремля, переконань хто патріоти України, у зв"язку із протестами учасників (і не тільки), жертв банківських махінацій, завищених тарифів, парламент намагаючись здобути для себе політичні акції прийняв рішення про компенсацію збитків обманутим вкладникам.  До речі, як не намагались журналісти знайти проплачених, не вийшло, хоч не треба виключати провокаторів, а правоохоронців там було набагато більше.

        Якщо вернутись у історію,  Україна починала монетарну політику (купони були наслідком розвалу імперії) із 1грн. 70коп. за долар. За час керівництва державою трьох останніх президентів здолали рубіж 26 грн. - це не межа. Впродовж цього періоду,  девальвація (знецінення) національної валюти була одним із основних джерел збагачення кола певних владних і комерційних осіб, Національного (гірко так його називати) та комерційних (слава богу) не всіх банків.

        Те, що держава (у першу чергу) винна у знищенні ілюзій заробітку та втрат коштів і заставного майна не тільки вкладників, а також скривджених  учасників валютних операцій (кредитів) та всіх інших громадян України - однозначно і не підлягає сумніву.  Зважаючи на думку експертів, такі операції з валютою в Україні не слід було допускати.

        Звичайно, рішення про компенсацію втрат (збитків), у парламенті необхідно було прийняти - постраждалі суб"єкти махінацій не винні. Але зверніть увагу, на черговій хвилі показового патріотизму і любові до народу уже не було мови про декларації, мінімальну зарплату, тарифи, наявність "скромних" сум готівки  різною валютою у деклараціях, чому готівка не зберігається у банківських установах. Висновок простий - "народні обранці" (чи багато з них) під впливом шостого відчуття  знали про  "позитивну" монетарну політику державних інституцій Національного і комерційних банків по відношенню до громадян, суб"єктів підприємництва та навіть бюджетних установ і не хотіли ризикувати втратою праведно нажитих активів.

        Давайте подумаємо глибше. Хто компенсуватиме  втрати коштів, привласнені шахраями та від падіння національної валюти із-за названих обставин, рефінансування банків, їх ліквідації, виведення в офшори таких коштів, постраждалим громадянам, не кажучи про інших суб"єктів.  Де прогнозна політика ризиків у процесі аналізу реєстрації банків із відповідним статутним капіталом і страховими  фондами.

        Тепер основне на чому не було акценту у політиків: на джерелах відшкодування - не корисно для свого іміджу. Компенсація збитків має бути проведена за рахунок бюджету, тобто коштів усіх громадян України, тих які не були вкладниками, а також частково і постраждалих. А де винні, які привласнили ці кошти, вимели можливо за межі країни, де так звана "спецкофіскація", що її так декларує народний фронт, чіпляючись за свій рейтинг, як за соломинку. Діюче законодавство позволяє і нині посадити винних у клітку та компенсувати вкрадене у людей, а не за рахунок суспільних коштів.

        Мене часто запитують: для чого я пишу статті, коли не можу змінити ситуацію на користь людей. Може правильно, а може не зовсім, даючи просвітницьку та професійну інформацію. Ще не крик душі, тільки прагматика.  Закономірно, питання, що висвітлюються у статтях, по "обов"язку служби",  належить вирішувати депутатам від народу, хоч за списками партій вони без права на окрему позицію, але правом на палкі промови із трибуни найвищого законодавчого органу держави. Практичних наслідків, щодо вирішення болючих питань для суспільства, як правило немає.

        Представляєте,  а якщо усі будуть за списками із однією думкою партії,  без права на "крок вліво, крок вправо". Уже так було і була стаття 6 Конституції СРСР. Не можна нав"язувати суспільству одну ідеологію. Практика виборів у сильних державах світу цього, показує негатив у задоволенні громадянського суспільства,  навіть при  кількох  ідеологіях.  У зв"язку з цим,  виникає питання: що робити із тими, кому не подобається жодна партія -  істина у незалежності  особистості, чи "волі" народу за ідеологіями партій ?!

 

       

   16 листопада 2016 року


17.11.2016 Антон Костишин 3021 0
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1828
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

870
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1128
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1565
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2761 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3860

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1011

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

557

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

401

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1103
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5707
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5256
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10651 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1317
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7597
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1011
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1140
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15883
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

434
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1456
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1905
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1787