Шоколадний день твого календаря. Національне свято шоколаду у Львові (фото)

 

Любителі кави кажуть, що наша західна столиця пахне кавою. Та, як на мене, аромат Львова — це шоколад. Гіркий і медовий, смачний до нестями. Такий пахучий і солодко-привабливий, що часом від чашечки цієї гарячої насолоди просто нереально відмовитись. Тим більше, кажуть же ж, що шоколад є еліксиром вічної молодості. Здавалося б, що ще можна зробити з шоколадом, який сам по собі є досконалим. Та фантазія майстрів-кондитерів, мабуть, справді безмежна. Шоколадним у Львові може бути все — від намиста, картин, листівок… до будиночків та автомобілів.

У Львові справді люблять шоколад. Тут цінують давні традиції його виготовлення, вміють його подавати, про нього розповідати і зображати його у мистецтві. Найшоколадніший день у році буває саме тут, у Львові. На це свято приїжджають сотні туристів. Адже саме тоді можна найприємніше провести день і, у буквальному сенсі, сповна насолодитися Львовом, пише Всвіті.

Львівська чоколядна історія

Ті, хто бував тут, знають, що у Львові шоколадку ще й тепер називають чоколядкою. Насправді львівські солодощі мають давню історію. Першу цукерню тут відкрили ще у далекому 1803 році. Власником її був швейцарець Домінік Андреоллі. Міщани заходили в установу настільки часто, що навіть частину вулиці, де знаходилась цукерня, стали називати іменем власника. Пасаж Андреоллі був у всіх на вустах. Згодом цукерень у Львові побільшало. Вони почали виготовляти різноманітні солодощі та рекламувати свою продукцію у місцевих газетах.

Відомим кондитером, що працював у Львові у середині ХІХ століття був Леопольд Ротлендер. У нього було багато учнів, які теж почали відкривати цукерні. Дійшло до того, що на центральній вулиці Львова початку минулого сторіччя майже у кожному будинку розміщалась невеличка кондитерська крамничка, де на місці й виготовляли ласощі.
Найстаріша львівська кондитерська фабрика, заснована у 1882 році мала назву «Бранка».

Ще одним відомим кондитером Львова (вже початку ХХ століття) був Людвіг Залевський. Він вмів виготовляти на стільки смачні солодощі, що навіть у Варшаві щодня чекали літака із цими виробами з України.

Та й самі львів’яни все більше звикали до якісних і майстерно виготовлених десертів. Їх брали щоразу, збираючись на гостину до родичів, чи друзів. Прогулюючись вечірніми вуличками панянки, несли у руках акуратні паперові пакуночки, перев’язані барвистим фірмовими мотузочками. На мотузку навіть чіпляли спеціальне кілечко, аби пакуночок не врізався у палець. Вітрини цукерень тих часів були на стільки красивими, що юнаки і дівчата, які завершували навчання в гімназіях, робили пам’ятні фото на їхньому фоні.

Згодом у місті Лева відкрили одну з найбільших у Європі кондитерську фабрику. Назвали її «Газет». Це дивне слово було скороченням імен двох братів. Засновників солодкого бізнесу звали Гамером і Цимером. До речі, через багато років «Газет» та вищезгадана «Бранка» складатимуть відомий вже нам «Світоч».

Варто зазначити, що до Першої світової війни всі, хто займався кондитерським бізнесом у Львові, були або поляками, або євреями, або німцями. Однією з перших українських фабрик була «Фортуна Нова», що виготовляла цукерки і помадки. Ця організація відзначалася націоналістичним спрямуванням… так-так, навіть у виготовлені солодощів. Зокрема відомою була їхня серія шоколадок «Солодка історія України», де на обгортках друкували портрети українських діячів, починаючи від Володимира Великого. Фахівці цього періоду історії міста навіть кажуть, що саме через націоналістичну позицію «Фортуна Нова» незабаром змушена була припинити існування.

У радянські часи у Львові по-суті було вже лише дві кондитерські фабрики (із характерними назвами) — ім. Кірова та «Більшовик». А далі солодка історія міста продовжилась фабрикою «Світоч». Ще з 60-х років українцям найбільше смакували такі відомі й до нині шоколадки «Оленка» та «Чайка», цукерки “Червоний мак”, “Лісова пісня” та “Кара-Кум”. Так, старому доброму «Світочу» вже більше п’ятдесяти.

Як роблять шоколад?

Хоч більшість майстрів-кондитерів тримають свої рецепти у суворій таємниці, та трішки заглянути за ширму шоколадного мистецтва можна.

Як відомо, основним інгредієнтом цієї смакоти є какао-боби. Спершу їх гарненько обсмажують, потім охолоджують і відправляють у спеціальну віяльну машину. Там боби подрібнюються та відділяються від лушпиння. Далі все ретельно перемелюють і підігрівають для отримання какао-пасти. З неї вже виходить два окремих продукти: какао-порошок та какао-олія. Вони знову поєднаються в єдине, та вже разом із цукром, ваніллю та сухим молоком (для молочного шоколаду). Та це ще не все, що потрібно для виготовлення смачної шоколадки. Наша солодка маса ще має пройти такі складні етапи як конширування та тамперування. Простими словами, перша означає усунення зайвої вологи і гіркоти, а друга — охолодження для належної кристалізації какао-олії. Тепер шоколад, по суті, готовий і його можна перетворювати у найрізноманітніші улюблені ласощі яких завгодно форм.

Основні види шоколаду, це класичний, гіркий, молочний і білий. Останній багато-хто шоколадом не вважає. Та це звинувачення не виправдане. Насправді какао-олії у ньому не менше, ніж у інших видах, лише какао-порошку немає.

Здається, що видів шоколадних цукерок існує просто безліч. З найрізноманітнішими начинками, додаваннями, ароматами; різних кольорів, смаків, форм. Виготовляють їх відповідно теж різними способами.

Любителі львівських шоколадних цукерок знають, що найхарактернішими тут є такі види як марципанові, праліне і трюфелі. Найважливішим складником останніх є ганаш (маса, яка складається з шоколаду, вершків та інколи ще з масла). А марципан,це, виявляється, мелений горішок з цукровим сиропом. Праліне зазвичай м’якші за шоколад, бо мають різні домішки, зокрема алкоголь. Найкращі цукерки виготовляють вручну.

Найшоколадніші дні у році

Шоколадні люди, шоколадні міста, шоколадні галереї і годинники. Величезні шоколадні скульптури і крихітні шоколадні цукерочки. Шоколад у всіх проявах можна побачити і скуштувати на Міському святі шоколаду у Львові. Триває воно протягом 3-4 днів.

Проводиться ще з 2008 року. Шість років тому на площі Ринок 200-кілограмовий шоколадний торт роздали всім ласунам, які були свідками народження святково-шоколадної традиції.
З кожним роком дійство ставало все масштабнішим. Кількість з’їденого шоколаду на фестивалі 2013 досягла дев’яти тонн.

Отаке справді грандіозне дійство з цікавою і насиченою мистецькою програмою. Музичні виступи, театральні номери, майстер-класи від найкращих шоколатьє, Чемпіонат кондитерів-аматорів.

Причин відвідати свято є дуже багато. Хтось вподобає оригінальні шоколадні напої, якими можна поласувати на ярмарку; хтось погодиться пройти «курс шоколадного оздоровлення»; хтось навчиться самостійно виготовляти шоколадні десерти. «Шоколадною поштою» можна буде відправити ароматну листівку у будь-який куточок світу. І побувати на шоколадному балу. Та більше того, тут навіть укладають шоколадні шлюби та дефілюють у шоколадних дизайнерських сукнях.

Взявши участь у розіграшах, можна стати навіть власником авто. А дітям точно сподобається «Дитяча шоколадна країна», з її їстівними деревами, будинками та навіть залізницями. Вагончики до потягів, які можуть стати іменними, малюки зможуть виготовити самостійно, якщо не спокусяться у процесі).

Для тих, хто зібрався у дорогу:

Цьогоріч Свято шоколаду планується на 17-19 жовтня. Тоді міський Палац мистецтв обіцяють перетворити на палац шоколаду.

Аби потрапити на дійство, треба придбати спеціальну «ШокоКартку». Вартість – 15 грн/день/особа. Вартість дитячого квитка – 5 грн/день/особа.

Детальна програма свята:shokolad.lviv.ua

S

какао-боби

какао-боби

maxresdefault

Свято-шоколадуfestfigury_masters_in_SHOKOLAD-6_in_Lviv_START (KRAWS) 0007

Шоколадний показ від дизайнера Уляни Барабаш у 2011 році

Шоколадний показ від дизайнера Уляни Барабаш у 2011 році

20130217201348

photo468_4e7f45cb09b1a
в-номер-DSC_8079
16949166
4630941357


13.10.2014 1669 0
Коментарі (0)

17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

689
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

11208 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

1897
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

1796
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

2795
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

4650

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

419

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

1092

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

1500

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

1365
12.05.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

1745
07.05.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

1564
03.05.2024

В Івано-Франківську триває передсвятковий ярмарок "Великодній кошик".  

1273
12.05.2024

Про значення неділі журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

647
08.05.2024

У цілому 63% українців вважають, що ця Церква має бути повністю забороненою в Україні (у грудні 2022 року — 54%, у травні 2023 року — 66%).  

725
04.05.2024

Великдень - свято, що є одним з найважливіших для віруючих християн.  

1915
30.04.2024

Великий або Страсний четвер — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.  

2248 11
12.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

20411
13.05.2024

В Україні громадяни переважно змінили свою думку у порівнянні із попередніми роками та вважають, що для країни важливіша демократична система, ніж сильний лідер.    

393
09.05.2024

Верховна Рада 9 травня 2024 року збільшила штрафи за військові правопорушення.  

737 1
05.05.2024

Президент Китаю Сі Цзіньпін у неділю вирушив до Парижа з рідкісним візитом, а його французький колега Еммануель Макрон має намір тиснути спробувати переконати його використати свій вплив на Росію щодо війни в Україні.    

779
30.04.2024

Івано-Франківська міська рада прийняла звернення до Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо спрямування видатків державного бюджету з фінансування політичних партій на ЗСУ.  

1124