Неймовірна нова хвиля досліджень напевно наукового спрямування, хоча й суто наративного, безліч нових-старих розумінь старих-нових категорій-феноменів- субстратів, важко віднайти Правильне розуміння, бо зрештою для чогось бодай вичерпного потрібними окремі Інституційні підтвердження.
А в мене знову тверде розуміння, що вартим є саме читання Гайдегера. Колись зловив себе самого на думці, що достатнім є перечитування Святого письма й Гайдегера в філософії й мудрості, а мистецтві - Дж. Кунса, як в музиці -Вагнера. Бо зрештою актуалізація Надутої Бульбашки вже не так турбує, але почав знову ж таки перечитувати Гусерля- відкрив нового Гусерля, потім знову нового Гайдегера - це імовірно Нові підформи герменевтичної метафізики, скажете ви, чи подумаєте, але я бачу Велику проблему. І цю проблему не вирішити без мікробіології, без біосинтезу моралі чи алхімії суто політичної карти, чи нейропрограмувань голограм чи моделей математичних суто сценаричного спрямування. Для цього Потрібними є знову ж таки Інституції. Може друкувати свою періодику й розвінчувати своє радіо чи скажімо пошуки міжкастового сенсу. Сенс треба віднайти. Не може такого бути, щоб його не існувало. Потрібною є Моя Теорія Катастроф, бо Теорію прийняття рішень й новітню парадигму еволюційних теорій в постнауці мені вдалось проковтнути своєю Чорною дірою. Я сам є чорною дірою. Я є крапкою. Мене так свого часу окреслив геній Іздрика, нехай буде здоровий. Тому віднайдення сутностей варто розпочати саме в міжпросторових вакуумах, зараз є спроби простого балансування, де кожен в свій спосіб віднаходить свою "внутрішню користь", але нас не існує. Хоча ми маємо літати- природа має приклади. Якщо Час, маса, простір та енергія є запамороченням, як постать фізика Хокінга, який є Першим Біороботом, як і Перша поява незалежного комп'ютерного живого біозу. От вам прямий приклад. Завжди, коли їдемо -завжди довше за час, коли повертаємось. Феномен. Не гусерлівський й не расселівський, як міф із падінням канапки. Каузальнісь усіх відносних випадковостей дослідив Фейнман, гравець в покер, який розрахував Вдачу в відношенні 1:30, добре , трохи похитнув кібернетичну квантову парадигму: тому , чому шлях , коли я їду в точку А завжди довший, за повернення. Відповідь проста : є мета. Мета має Масу, про це здогадується Хокінг, хоча цьому біороботу , як коливаючому програмному науковому дистабілізатору не факт, що відомо чи цікаво. Я зробив спробу, тобту поїхав в місце А з метою R, не реалізував Мету й залишив її Невідбутою й повернувся- результат такий самий. Це може бути суто модним насьогодні фейковим Фріковим спостереженням /ФФС/, але факт не буде Міфом без наступного дослідження. Тобто усі наші завдання та бажання є нашою Масою , що не дає нам зрештою літати. А ми маємо літати й ходити водою. Це підкоряється просвітленим святим та аскетам, тобто Повноцінно позбутись Усього - спорожніти вщент. Я так зробив. В мене виходить. Але наша Піраміда внаслідок феноменів Бажання та потреб робить нас приземленими й не дає можливостей суто евооюційного розвитку. Шосте почуття підвласне тільки філософам, святим та ілюзіоністам. Не факт й не завжди... Тому, якщо повернімось до Нового чи оновленого гусерля-гайдегера-платона наша суб'єктивна Карта сприйняття реальності через Ознайомлення із чиєюсь суб'єктивною картою сприйняття всесвіту Породжує Абстактну карту навколишнього Міфу, що в свою чергу абсолютно нівелює Реальне сприйняття дійсності - це є феноменом Історичного мислення. Тому необхідно від усього відмовлятись : заклик Гайдегера :" назад до речей та об'єктів". Тобто фізика не досліджувала присутність Мети в формулах, тільки Дельоз робив спроби розуміння дійсності через Явища, події, зокрема подієвіть Бад'ю, тобто епос істричний чи абстрактний. Маса є Метою .
Хокінг про все знає, тільки не зізнається. Бо він є робот, а ми живі люди....
Далі розкажу детальніше
