агенція новин

Щоб малі не стали мертвими

Свою працю «Соціальна функція поезії» видатний англо-американський поет Томас Стернз Еліот уперше оприлюднив далекого 1943 року. У нас її назву зазвичай перекладають, уживаючи відчутно патетичніше слово «призначення». Хоча в еліотівському оригіналі все-таки стримане «function». Але це так, принагідно. Чи «функція» і «призначення» є  тотожними поняттями, тема інша.

Тим часом варто звернути увагу на те, що Еліот виголошував той принципово важливий есей у стінах Британсько-Норвезького інституту. Саме цим, напевно, й пояснюється славнозвісний норвезький пасаж, який у нас в Україні так часто цитували в сам розпал боротьби за державний статус української мови. Позаяк ті часи давно минули, дозволю собі знову зацитувати – цього разу вже у власному перекладі.

«Я не можу читати норвезьку поезію, – пише Еліот, – однак якби мені сказали, що норвезькою мовою вже зовсім не пишуться вірші, то я відчув би тривогу, значно більшу за вияв щирого співчуття. Я мав би розглядати це як симптом хвороби, яка, дуже можливо, готова поширитися на весь Континент; як початок занепаду, який означав би, що людство загалом втрачає здатність висловлюватись і, відповідно, здатність переживати емоції, притаманні цивілізованим істотам».

Нині, 75 років по тому виступі, здатність людей висловлюватися виглядає ще гірше, ніж тоді, коли про неї алярмував майбутній лауреат Нобеля. Тож наведену вище цитату я спробую зараз частково пояснити, як кажуть у школах, своїми словами. Що мав на увазі великий поет?

До прикладу з Норвегією він удався не тільки з огляду на специфіку закладу, для якого підготував той свій виступ. Норвезька мова для англомовного Еліота – з розряду тих, які вважаються малими. Такі мови й самі собою можуть поступово зникати, себто відмирати, втрачаючи ареал, об’єктивно захоплюваний великими мовами. Але тут ще й війна: станом на 1943 рік Норвегію окупував Третій Райх.

На позір Еліот не заглиблюється в цю зовнішньополітичну обставину. Він лише натякає на неї, стверджуючи, що жахнувся б, якби йому сказали: норвезькою мовою з якоїсь причини перестали писати вірші. Хтозна, чи він при цьому враховує той факт, що норвезьких мов є принаймні дві. І з ними все не дуже просто. Там є протистояння, є взаємопоборювання.

 Наслідком кількасотлітнього перебування Норвегії в єдиній державі з Данією (при виразному домінуванні Данії) стала перша з двох норвезьких мов – Bokmål, дослівно «книжкова, писана». Дещо спрощуючи, можна сказати, що на письмі вона майже цілком як данська, але вимовляється по-норвезьки. Кожен данець прийме її за свою і стовідсотково зрозуміє, коли побачить написаною. Однак коли йому читатимуть нею вголос, то він матиме клопіт. (Залишається тільки мріяти, щоб наші російськомовні, на письмі користуючись російськими літерами, навчилися вимовляти їх так, що жоден великорос не втямить).

Проте Bokmål як знак культурної залежності від Данії не міг задовільняти справжніх норвезьких патріотів – а надто ж у ХІХ сторіччі, яке загалом було сторіччям патріотизму. Тож у 1850-ті патріотичний норвезький мовознавець Івар Осен (Aasen) створив штучну Nynorsk, новонорвезьку мову. Пройшовши всю країну від села й до села, від фіорду до фіорду (а чи не в кожному з них панував свій, дуже відмінний від сусідніх, діалект) і збираючи слова, він розробив «середню мову по країні» – хоч і штучну, та виразно відмінну від клятої данської. Мова Осена донині є другою офіційною в Норвегії. До речі, в мить, коли Еліот виголошував свою промову у стінах Британсько-Норвезького інституту, занепокоєно припускаючи кінець норвезького віршотворення, Nynorsk переживала свої найкращі часи: її тоді вживали на щодень 34 відсотки норвежців, і це донині залишається непобиваним рекордом. Сьогодні ж – лише 7,5 відсотка плюс 5 відсотків норвежців, які постійно користуються своєрідним суржиком поміж Bokmål і Nynorsk.

До чого я це все вів? Та до того, що має хвилювати й нас, «мовно озабоченных». Двомовність як вона є – не лише наш феномен. І взагалі ніякий вона не феномен. Хоча, перефразовуючи певного російського графа, можна сказати й так: «Усі одномовні нації схожі на себе, кожна двомовна нещасна по-своєму».

Тому я не можу не радіти, що цього року Міжнародну поетичну премію імені Збіґнєва Герберта виграла – досі боюся писати це ім’я українськими літерами – Nuala Ní Dhomhnaill, поетка з Ірландії, яка пише свої вірші винятково і завжди ірландською ґельською. Ні, вона могла б і англійською – народжена в Англії, в мовно мішаній родині. Шлях до світового визнання в неї був би значно легший і безпосередніший, якби вона писала англійською. Але її вірші пишуться їй тільки ґельською.

Й от вам довідка. Республіка Ірландія налічує близько 4,5 млн населення. З них мовою віршів Nuala Ní Dhomhnaill користуються на щодень – увага! – 75 тисяч чоловік. Ще один мільйон 762 тисячі ірландців стверджують, що це для них – мова номер два (після англійської). Тобто навіть ці, «двуязычные», становлять мовну меншину. І при цьому в конституцію Республіки Ірландія ґельська ірландська вписана як єдина головна мова країни!

А насправді вона зникає. Над тим, щоб їй не зникнути зовсім, працюють дуже серйозні державні інституції. Вони фінансують її виживання і всіма силами заштовхують її поглибше в затишне і вбивче ґетто «малих мов».

І тільки Nuala Ní Dhomhnaill, поетка, робить зі своєї «малої мови» велику. Поки вона живе і пише, Томас Стернз Еліот у своєму потойбіччі може бути спокійний за Irish Gaelic. Отакий проміжний висновок.

І тому – з днем народження Шевченка нас усіх. Многая Літа.

Осип Сорохтей «Тарас Шевченко» (1922)

Юрій Андрухович, ЗБРУЧ

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
20.05.2018

Відомий композитор, один з ідеологів формації Nova Opera Роман Григорів розповів про гастролі у США, ГОГОЛЬFEST у Маріуполі, виставу "Гамлет" у підвалі та нову "авіаційну" концепцію цьогорічного фестивалю Porto Franko.

729
18.05.2018
Олена Британська

Архітектурні пам’ятки дарують місту неповторність. Вони є своєрідною візитівкою, його обличчям. Проте сьогодні ми втрачаємо свій архітектурний спадок. Замість краси пам’яток доводиться спостерігати їхній аварійний стан.

1212
16.05.2018
Лілія Горковенко

Як зазначають фахівці, дорожнє полотно мосту потрібно розширити до 14 метрів, щоб було по дві смуги у кожен бік, оскільки в місті збільшився потік транспорту.

1648 1
16.05.2018

Дана історія є ще одним доказом того, що Україна є токсичною для інвесторів, а правоохоронна система, часто, - не гарантом права і захисником справедливості, а ще одним цинічним бандитсько-рекетирським угрупуванням.

1701
13.05.2018
Ростислав Ковтун

Анна Трінчер - зірка українськомовної стрічки "Школа" на телеканалі "1+1", яка стала найпопулярнішим серіалом осінньо-зимового сезону. У серіалі дівчина виконала роль подружки головної героїні Лоли Нати.

1665
11.05.2018
Ростислав Ковтун

Вчиться на документознавця, відвідує вокальну студію, працює моделлю та мріє знятися в кіно. А ще – цілеспрямована, скромна та завжди усміхнена. Це – «Міс Івано-Франківськ 2018» Елеонора Джичка.

5030

Є статистика, яка говорить сама за себе:  монархічні держави, особливою мірою в Європі, є на загал більш благополучними.

207 1

Особливі зусилля для того, щоб "прихопити" львівські замки прикладають свободівці та контрольовані ними ЗМІ – як от телекавальчик НТА, і т.д.

323

З потеплінням приходить сезон фестивалів і презентацій. Простора аудиторія, сім або вісім десятків присутніх. Зустріч з студентами туристичного факультету Прикарпатського національного університету. Під завісу градус офіційності спадає і студенти запитую

443

…У цей день Ісус Христос віддав своє тіло на болісну смерть заради прикладу істинної віри в Господа, відданості й найяскравішого прикладу любові до людей.

315 1
20.05.2018

Жителі Сполучених Штатів Америки розповіли уфологам про підозрілий об'єкт, який днями побачили в небі. У соцмережах користувачі почали сперечатися, стверджуючи, що в небі зафіксували не НЛО а ангела.

338
11.05.2018

Фрімен Дайсон, відомий вчений американського Інституту перспективних досліджень у Нью-Джерсі, створив теорію про те, що позаземні цивілізації можуть бути виявлені завдяки інфрачервоному випромінюванню.

491
06.05.2018

В Інтернеті з'явилося відео, яке нібито підтверджує існування НЛО, передає Ukr.Media. Так, на Місяці уфологи виявили "незвичайний корабель", який видно з-під ґрунту. Доказами поділилися Джордж Грехем і Валентин Дегтярьов. Користувачі мережі та ЗМІ активн

749
11.05.2018

Археологи виявили стародавню скульптуру фараона, і ця знахідка свідчить про те, що описані в Біблії події — чиста правда. Розкопки проводилися на території сучасного Тель-Хацора. У давнину тут стояв велике місто Хацор.

643
23.03.2018

То що, квасолька, гриби, бобові, капуста, бурячок, гарбуз, гречка, рисок і яблучка?

2165
10.05.2018

Вільгельміна Шрідер (1804-1860), знаменита акторка і співачка XIX століття, якраз переступила поріг своєї молодості. Одного дня вона їхала в купе першого класу з Гамбурга до Франкфурта. Розмова стосувалась її. Одна дама говорила, що її голос дуже ослаб і

517
22.05.2018

В бригаді тактичної авіації, що на Прикарпатті, інтенсивно тривають польоти курсантів льотного факультету Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після вильотів під наглядом досвідчених інструкторів, молоді пілоти сам

264
17.05.2018

Музичний хедлайнер #portofranko2018: літак АН-2, ікона світової авіації, вперше в історії усіх фестивалів зазвучить на відкритті в опері “Аерофонія” від NOVA OPERA.

500
17.05.2018

Уже традиційно українці на Всесвітній день вишиванки вдягають вишиті сорочки. Франківчани теж не виняток, бо цілими сім’ями вбираються у національний одяг.

1899 1
17.05.2018

17 травня, Україна святкує День вишиванки. В обласному центрі Прикарпаття навіть пам'ятники святкують.

940