агенція новин

Щоб малі не стали мертвими

Свою працю «Соціальна функція поезії» видатний англо-американський поет Томас Стернз Еліот уперше оприлюднив далекого 1943 року. У нас її назву зазвичай перекладають, уживаючи відчутно патетичніше слово «призначення». Хоча в еліотівському оригіналі все-таки стримане «function». Але це так, принагідно. Чи «функція» і «призначення» є  тотожними поняттями, тема інша.

Тим часом варто звернути увагу на те, що Еліот виголошував той принципово важливий есей у стінах Британсько-Норвезького інституту. Саме цим, напевно, й пояснюється славнозвісний норвезький пасаж, який у нас в Україні так часто цитували в сам розпал боротьби за державний статус української мови. Позаяк ті часи давно минули, дозволю собі знову зацитувати – цього разу вже у власному перекладі.

«Я не можу читати норвезьку поезію, – пише Еліот, – однак якби мені сказали, що норвезькою мовою вже зовсім не пишуться вірші, то я відчув би тривогу, значно більшу за вияв щирого співчуття. Я мав би розглядати це як симптом хвороби, яка, дуже можливо, готова поширитися на весь Континент; як початок занепаду, який означав би, що людство загалом втрачає здатність висловлюватись і, відповідно, здатність переживати емоції, притаманні цивілізованим істотам».

Нині, 75 років по тому виступі, здатність людей висловлюватися виглядає ще гірше, ніж тоді, коли про неї алярмував майбутній лауреат Нобеля. Тож наведену вище цитату я спробую зараз частково пояснити, як кажуть у школах, своїми словами. Що мав на увазі великий поет?

До прикладу з Норвегією він удався не тільки з огляду на специфіку закладу, для якого підготував той свій виступ. Норвезька мова для англомовного Еліота – з розряду тих, які вважаються малими. Такі мови й самі собою можуть поступово зникати, себто відмирати, втрачаючи ареал, об’єктивно захоплюваний великими мовами. Але тут ще й війна: станом на 1943 рік Норвегію окупував Третій Райх.

На позір Еліот не заглиблюється в цю зовнішньополітичну обставину. Він лише натякає на неї, стверджуючи, що жахнувся б, якби йому сказали: норвезькою мовою з якоїсь причини перестали писати вірші. Хтозна, чи він при цьому враховує той факт, що норвезьких мов є принаймні дві. І з ними все не дуже просто. Там є протистояння, є взаємопоборювання.

 Наслідком кількасотлітнього перебування Норвегії в єдиній державі з Данією (при виразному домінуванні Данії) стала перша з двох норвезьких мов – Bokmål, дослівно «книжкова, писана». Дещо спрощуючи, можна сказати, що на письмі вона майже цілком як данська, але вимовляється по-норвезьки. Кожен данець прийме її за свою і стовідсотково зрозуміє, коли побачить написаною. Однак коли йому читатимуть нею вголос, то він матиме клопіт. (Залишається тільки мріяти, щоб наші російськомовні, на письмі користуючись російськими літерами, навчилися вимовляти їх так, що жоден великорос не втямить).

Проте Bokmål як знак культурної залежності від Данії не міг задовільняти справжніх норвезьких патріотів – а надто ж у ХІХ сторіччі, яке загалом було сторіччям патріотизму. Тож у 1850-ті патріотичний норвезький мовознавець Івар Осен (Aasen) створив штучну Nynorsk, новонорвезьку мову. Пройшовши всю країну від села й до села, від фіорду до фіорду (а чи не в кожному з них панував свій, дуже відмінний від сусідніх, діалект) і збираючи слова, він розробив «середню мову по країні» – хоч і штучну, та виразно відмінну від клятої данської. Мова Осена донині є другою офіційною в Норвегії. До речі, в мить, коли Еліот виголошував свою промову у стінах Британсько-Норвезького інституту, занепокоєно припускаючи кінець норвезького віршотворення, Nynorsk переживала свої найкращі часи: її тоді вживали на щодень 34 відсотки норвежців, і це донині залишається непобиваним рекордом. Сьогодні ж – лише 7,5 відсотка плюс 5 відсотків норвежців, які постійно користуються своєрідним суржиком поміж Bokmål і Nynorsk.

До чого я це все вів? Та до того, що має хвилювати й нас, «мовно озабоченных». Двомовність як вона є – не лише наш феномен. І взагалі ніякий вона не феномен. Хоча, перефразовуючи певного російського графа, можна сказати й так: «Усі одномовні нації схожі на себе, кожна двомовна нещасна по-своєму».

Тому я не можу не радіти, що цього року Міжнародну поетичну премію імені Збіґнєва Герберта виграла – досі боюся писати це ім’я українськими літерами – Nuala Ní Dhomhnaill, поетка з Ірландії, яка пише свої вірші винятково і завжди ірландською ґельською. Ні, вона могла б і англійською – народжена в Англії, в мовно мішаній родині. Шлях до світового визнання в неї був би значно легший і безпосередніший, якби вона писала англійською. Але її вірші пишуться їй тільки ґельською.

Й от вам довідка. Республіка Ірландія налічує близько 4,5 млн населення. З них мовою віршів Nuala Ní Dhomhnaill користуються на щодень – увага! – 75 тисяч чоловік. Ще один мільйон 762 тисячі ірландців стверджують, що це для них – мова номер два (після англійської). Тобто навіть ці, «двуязычные», становлять мовну меншину. І при цьому в конституцію Республіки Ірландія ґельська ірландська вписана як єдина головна мова країни!

А насправді вона зникає. Над тим, щоб їй не зникнути зовсім, працюють дуже серйозні державні інституції. Вони фінансують її виживання і всіма силами заштовхують її поглибше в затишне і вбивче ґетто «малих мов».

І тільки Nuala Ní Dhomhnaill, поетка, робить зі своєї «малої мови» велику. Поки вона живе і пише, Томас Стернз Еліот у своєму потойбіччі може бути спокійний за Irish Gaelic. Отакий проміжний висновок.

І тому – з днем народження Шевченка нас усіх. Многая Літа.

Осип Сорохтей «Тарас Шевченко» (1922)

Юрій Андрухович, ЗБРУЧ

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
15.10.2018
Ростислав Ковтун

АН «Фіртка» поспілкувалася з майбутнім кандидатом у Президенти. Говорили про політику, сім'ю, національну ідею і про те, як на практиці можливо перезаснувати Україну.

1886
12.10.2018
Лідія Бойко

У свої 32 він той, хто знає, що таке «гарячі точки». На власні очі побачив смерть. Був поранений і вцілів. Правда, травма, отримана на війні, нагадує про себе і нині.

409
11.10.2018

Жильцям пам’ятки архітектури по вулиці Коновальця, 16 доводиться у залі суду відстоювати свої земельні права. Їм виступає Івано-Франківська міська рада та сусід-депутат Олег Капустяк.

5980 1
09.10.2018
Олександра Бакун

Відома в Івано-Франківську лікар, активна альпіністка та просто тендітна жінка з сильним характером Ірина Кишакевич розповіла про сходження на найвищу вершину Західної Європи.

1667
01.10.2018

Майстри із карпатського села Космач зберігають і відтворюють давнє мистецтво та ремесла гуцулів.

1555 1
29.09.2018

Деградовані “контррозвідники” на замовлення Порошенка, під “патронатом” голови Івано-Франківської ОДА Гончарука шукали минулорічний асфальт в унітазі ресторану “Сало” в Буковелі.

76090 3

Порівняння та аналіз законопроекту № 9140 в деталях.  Так щоб зрозумів кожний. 

494

Чотири роки тому за нього проголосувала перелякана дезорієнтована більшість, якій він здавався настільки добродушним і поміркованим, що навіть путін посоромиться воювати з ним. Нині більшість прагне помсти і розправ. Порошенко все ще впливає на армію,

254

На ватному ворожому  каналі Ваннюс, що віднедавна де-юре перестав належати Мураєву і перейшов до Медведчука з Портновим, цим горе-юристам, відбулися цікаві кадрові ротації.

571

Під Хмельником розкинувся пишний ярмарок. Сотні здоровенних маж згрудилися на фарному майдані, загони повнилися худобою.

512
14.10.2018

Вчені по всьому світу б'ють на сполох, адже планета Нібіру стала однією з головних небезпек, яка загрожує всьому живому на Землі.

4379 1
07.10.2018

Британець Джейсон Каллум зняв на відео загадковий темний об'єкт, що пролітає поруч із Місяцем.

659
03.10.2018

Вчені знайшли метал, про аналоги якого на Землі досі не було нічого відомо. Дослідники припускають, що він може мати позаземне походження.

13041
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

38
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

267
16.10.2018

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній   свої війська.

37
16.10.2018

Яма тут не одна, деякі прикриті дошками, деякі ні, вулиця абсолютно не освітлена.

4695 3
15.10.2018

Родина калушан Олександра Валігурського та його мами продовжують брати участь в телешоу "Зважені та щасливі".

1112
14.10.2018

Творець "Теплих іграшок" франківець Богдан Савлюк презентував нову колекцію - хоробрий музичний рій «Соловейки».

271
13.10.2018

На війні - кохання немає. Так думав той, хто там з 18-ти років. Допоки не зустрів такої, як сам.

2811 1