агенція новин

Що таке Станіславський феномен і чому це важливо?

У розмовах про Івано-Франківськ неможливо уникнути теми Станіславського феномену  культурного явища на початку 1990-х, завдяки якому місто почало особливо вирізнятись на українській мапі. 

Кандидатка філологічних наук Соломія Хороб та мистецтвознавиця Анна Потьомкіна пояснюють, що таке Станіславський феномен, чому це не лише про літературу і яке значення місце займає Франківськ в історії сучасної української культури.

Що таке Станіславський феномен?

Соломія: Вперше це визначення сформулював у 1992 році Володимир Єшкілєв під час дискусії на виставці «Рубероїд». Він сказав, що в нашому місті почала активно про себе заявляти певна група письменників, які пишуть постмодерні твори. Постмодернізм, який був ключовим для тодішньої літератури, творився тут, у Франківську. Через це відбулась своєрідна децентралізація українського мистецького середовища.

Якщо коротко, чим постмодернізм відрізняється від модернізму?

Куфер: Через розчарування митців та філософів у попередній добі модерну (кінець ХІХ — початок ХХ століття) виникає постмодернізм — як реакція та переосмислення колишніх цінностей та ідеалів. Для нового світогляду стають важливими плюралізм думок, децентралізація, іронія, для творів мистецтва — експерименти, цитування, інтертекстуальність, магічний реалізм, гумор, маскарадністьтощо. Для постмодерної людини світ є хаотичним та варіативним, а у творчості важливий процес творення, а не результат.

Чому франківський постмодернізм 90-х був особливий?

Куфер: Традиційно часові рамки постмодернізму визначають з кінця 1960-х і до кінця ХХ — початку ХХІ століття. Однак треба враховувати, що в той період українське культурне життя було закрите радянською «залізною завісою» і повноцінної участі у світовому мистецькому процесі українські літератори та художники брати не могли.

Скажімо, у 80-х троє майбутніх творців «феномену» були дещо вирвані з контексту української літератури: Юрій Андрухович вчився на Вищих літературних курсах при Літературному інституті в Москві, Тарас Прохасько служив в армії, а Юрій Іздрик був ліквідатором на ЧАЕС.

Як писав сам Єшкілєв у журналі «Плерома», український постмодерн є наслідком розпаду СРСР: він виникає на фоні культурного шоку від надміру нової інформації і намагається поєднувати постмодерну ідею з модерною реальністю. Тому, зокрема, його характерною ознакою є ґротеск або стьоб.

Соломія: Письменники-постмодерністи пропонують переосмислити цінності, які були в суспільстві раніше. Після розвалу Радянського союзу молоді митці відчули, що можуть ризикнути і творити щось нове. Хоча український постмодернізм відрізнявся від світового, характерні риси були збережені: це іронія, розмиття рамок, поєднання масової культури та елітарної.

Анна: Творчість художників протиставлялась тому, що відбувалося у спілках, де, в основному, писали картини про Гуцульщину. Це характерно для всієї України, коли в часи перебудови та після здобуття незалежності, інформаційний вакуум зник і з великим запізненням з’явились практики сучасного мистецтва. Можливо, їхня надмірна епатажність та естетика потворного викликана тим, що раніше існувало забагато цензури.

Соломія: Чимало хто вважає, що письменник — це людина з хрестоматії, месія або пророк, але немає відчуття того, що вони живі. На мою думку, всі ці письменники у кінці 80-х та ранніх 90-х, руйнують ці міфи і змінюють поняття про письменника, деканонізують його.

Кого зараховують до Станіславського феномену?

СоломіяЮрій АндруховичТарас ПрохаськоЮрій ІздрикМарія МикицейВолодимир ЄшкілєвГалина ПетросанякЯрослав Довган. Є й інші франківські письменники, що творили у той час, але саме ці мають ознаки постмодернізму у творчості.

Чи є якісь особливості в творчості франківських постмодерністів, порівняно з українськими?

Соломія: Умовно Івано-Франківська школа, на відміну від київсько-житомирської, в якій присутня певна апокаліптичність, має риси карнавалізації та іронічністі. Наприклад, роман Юрія Андруховича «Рекреації» розповідає про фестиваль, який відбувається у маленькому місті, де кожен герой — це герой-маска.

Феномен  це тільки про літературу?

Куфер: Ні, Станіславський феномен стосувався також візуального мистецтва. Зокрема, у 1989 році у Франківську з’явилась перша міжнародна бієнале (міжнародна виставка, яка відбувається раз на два роки) на території України — Імпреза.

Анна: Коли виникла Імпреза, такого досвіду не було не лише в Івано-Франківську, а й в інших українських містах. Це був потужний поштовх для розвитку мистецького середовища Івано-Франківська, який тривав до 1997 року. Наповнення виставок змінювалось: від суто модерного до постмодерного. Згодом феномен Імпрези себе вичерпав і переріс у інші ініціативи у місті. Наприклад, ініціативу Центру Сучасного Мистецтва, очолювану Анатолієм Звіжинським.

Які прізвища варто знати, щоб ознайомитись із мистецтвом Імпрези?

Анна: Є певне коло митців, які були постійними учасниками та співорганізаторами, окрім трійки засновників — Михайла Вітушинського, Ігоря Панчишина та Миколи Яковини. З цього кола можу виокремити Анатолія Звіжинського, Мирослава Яремака, Ярослава Яновського, Назара Кардаша, Володимира Мулика, Ростислава Котерліна.

Ще є Іздрик, який не тільки пише, але й створює візуальні роботи, що були також представлені на Імпрезах.

Саме ці художники — представники постмодернізму, тому в їхніх роботах того часу було багато іронії, провокативності, епатажності. Ця мова часто не зчитувалась місцевими відвідувачами виставок, але навіть сьогодні сучасне мистецтво стикається з нерозумінням та несприйняттям. Це нормально.

Треба віддати належне тому, що ці митці були піонерами у творенні сміливих акцій. Наприклад, вони робили виставки в Музеї мистецтв Прикарпаття, який розташований у колишньому костелі і викликали резонанс тим, що розміщували досить провокативні твори серед сакрального мистецтва музея (Олег Воронко, Олекса Фурдіяк — інсталяція «Вульф Живий» та «Лагідний тероризм» під кураторством Анатолія Звіжинського).  

Прес-конференція “Лагідного тероризму”. На фото: Ярослав Яновський, Анатолій Звіжинський, Мирослав Яремак, Ростислав Котерлін.

Які твори прочитати\подивитися, щоб ознайомитись з творчістю Станіславського феномену та Імпрези?

Соломія: Якщо говорити про творчість Юрія Андруховича, то дехто вважає, що варто брати до уваги його поезію, але мені найбільше подобається умовна трилогія «Рекреації», «Московіада», «Перверзія» (остання по суті є зразком українського постмодернізму). У Юрія Іздрика найсильнішими називають романи: наприклад, «Подвійний Леон» та «Воццек & Воццекургія». Це інакший постмодернізм, ніж в Андруховича, такий посткарнавальний період.

Галина Петросаняк — це поезія, в якій особливо притягує її особистісний урбанізм. Твори Тараса Прохаська — це насамперед «НепрОсті». Кому подобається наукова фантастика — раджу почитати Володимира Єшкілєва. А ще варто відкрити «Плерому», де можна прочитати дискусії між Єшкілевим і Андруховичем про постмодернізм, яка велася в кінці 90-х.

Анна: У Анатолія Звіжинського є художні роботи, але він більш цікавий як куратор. Наприклад, дуже показовою є його кураторська виставка «Лагідний тероризм», як один з чудових прикладів мистецтва постмодернізму.

Мирослав Яремак — художник який працює з концептуалізмом. Ще коли була Імпреза, він відкрив одну з перших галерей, яка називалась «S-об’єкт» — там він виставляв власні роботи і своїх друзів. Він також працює в жанрі перформансу. Наприклад, одна з його останніх робіт — «In vino veritas» . Це розпивання вина під час дискусії щоразу з різними людьми, яке проводиться над «скатертиною» — білим папером. Папір зі слідами від вина потім стає основою для вже іншої роботи.

Ярослав Яновський — в його творчості є живописні роботи, скульптури, колажі, фотографія.

Наприклад, рік тому він мав виставку-ретроспективу, де було представлено три етапи його творчості. Перша — за часів Імпрези, друга — початок 2000-х, третя — сучасні роботи. І все під загальною назвою «Ганджубас» (те, що неможливо зловити, а тільки відчути). А його серія фотографій «Alter Ego» — одна з моїх улюблених.

Ярослав Яновський. Alter Ego (фото: Zenko Foundation)

Дуже круто цей період представлений в альманаху «Перший відмін ок». Наразі це єдина цілісна література про Імпрезу.

Однією з цілей Імпрези було створити музей сучасного мистецтва на основі колекції робіт, зібраної під час виставок. Багато робіт досі зберігається у фондах. Цього року, до речі, Імпрезі виповнюється 30 років від початку заснування. Можливо, відбудеться ювілейна виставка, де якраз і можна буде побачити роботи художників, які приймали участь.

Чому це все сталось саме у Франківську?

КуферЩоразу коли мова йде про Станіславський феномен, виникає логічне питання «чому саме тут?» Адже Франківськ, особливо в кінці 80-х, був досить невеликим та закритим містом.

Відповідь можна знайти в альманаху «Перший відмін ок»:

«Лише в Станіславі міг статися такий збіг обставин, як позитивних — достатній культурний шар, досвід співжиття різних європейських культур, своєрідна архітектурна оболонка, що є „носієм пам’яті”, так і неґативних — демографічний вибух тих років, зміна соціального та етнічного складу, що призвели до змін ціннісних орієнтирів», — пояснює Ігор Панчишин. Тобто, з одного боку, Івано-Франківськ глибоко провінційний, етнічно знівечений і соціально неоднорідний, а з другого, попри все це нечисленна ініціативна група спромоглася відвоювати місце у «вищій лізі» сучасних мистецьких перегонів.

«Тоді всім хотілося сучасного мистецтва, узаконення синьо-жовтого прапора і державної незалежності, саме в такій послідовності — сьогодні мистецтво, завтра прапор, післязавтра незалежність. І все це поєдналося в „Імпрезі”, — Юрій Андрухович, «Таємниця».

Текст та ілюстрації: Наталка Темех, КУФЕР

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


02.07.2019 413
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

942
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

511
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

4956 2
09.09.2019

Напередодні матчу у Вільнюс «висадився» величезний десант українських вболівальників, який фактично «залив» столицю Литви синьо-жовтим кольором.

848 2
09.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1428
08.09.2019
Олена Британська

Як зародилась ідея, про що говоритимуть та чому проведення форуму важливе не лише для Калуша, а для західної України Фіртка розпитала у одного з ініціаторів та організаторів його проведення.

1772 2

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

330

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

1807 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

586 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2240
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

195
30.08.2019

Понад сто років тому у віддаленому районі Сибіру пролунав потужний вибух, який був відчутний у радіусі 100 кілометрів.

837
25.08.2019

НАСА розслідує заяву про те, що астронавтка Енн Макклейн отримала доступ з Міжнародної космічної станції до банківського рахунку своєї колишньої лесбійської партнерки.

611
30.08.2019

У паломницькому центрі села Старуня при парафії св. Апостолів Петра і Павла відбулися нічні чування.

591
29.08.2019

Калуське єврейське кладовище продовжує бути цікавим об'єктом для наукових досліджень.них епох.

1404
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

798
15.09.2019

Громада села Стопчатів, що на Івано-Франківщині, занепокоєна тим, що відбувається з трьома маленькими сусідськими дітьми.

2550
14.09.2019

Письменниця Ірена Карпа відвідала фестиваль Meridian Czernowitz, який відбувався у Чернівцях впродовж 5-8 вересня. 

3652
13.09.2019

Тіна вбралася у напівпрозору ажурну сукню з глибоким декольте до пупка і зі шлейфом.

4087 1
12.09.2019

Як видно з відео, лише вчасна реакція водія дозволила уникнути наїзду на пішохода, що могло мати надзвичайно тяжкі наслідки.

3385