Про те, що патріарх Філарет нагороджуватиме волонтерів медалями, відомо не було.
Волонтери Калуської міської філії "Союзу українок", разом із групою прочан із Калуша їздили на прощу до Манявського чоловічого монастиря, інформує Фіртка з посиланням на сайт "Вікна".
Божественну Літургію цього дня у ньому служили під проводом патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Молилися за відновлення миру в Україні. А ще — дякували тим, хто сьогодні займається волонтерством, хто допомагає українським військовим вистояти у нелегкій боротьбі, хто, попри небезпеку, везе передачі у зону АТО.
Після закінчення богослужіння Філарет почав урочисто роздавати медалі “За жертовність і любов до України”. Такі нагороди отримали і волонтери Калуської міської філії Союзу українок, зокрема, Христина Урда, Іван Войтановський, Вікторія Семеген, Маріанна Микулин, Петро Павлюк та Юрій Федоровський.
У кожного з цих волонтерів — своя робота, але спільна мета: допомогти українським бійцям. Дівчата займаються збором допомоги для учасників АТО, хлопці ж розвозять її на передову, займаються ремонтом техніки для військових, брали участь у відрядженнях на Донбас для будівництва оборонних споруд тощо.
Утім, отримувати подяки за свою “невидиму” допомогу волонтери не звикли.
“Отримати таку нагороду від такої святої людини це честь для нас”, — кажуть калушани.
“Це для мене велика честь, хоча я вважаю, що це відзнака усіх калушан, які увесь цей час допомагали і допомагають нашій армії. Ми просто цю допомогу старались доставити саме туди, де вона найбільше була потрібна, — каже Юрій Федоровський. — Загалом ця нагорода для мене особлива. Я майстер спорту і нагород у мене — за 300, але ця особлива тим, що вона не завойована, а несподівана”.
“Ми були добре здивовані і зовсім не очікували, що сам патріарх Філарет, вручить нам медалі. Максимум, на що могли розраховувати, коли їхали на прощу у Маняву, що за наше здоров’я буде молитва”, — розповіла ”Вікнам” Христина Урда.
Волонетри ще не знають, що робитимуть із медалями. Імовірно, організують виставку, адже, як з’ясувалося, ледь не у кожної “союзянки” за багаторічну діяльність назбиралося чимало нагород та відзнак. Можливо, усіх їх зберуть в одну експозицію. Але — лише, коли війна закінчиться, наголошують у Союзі українок.
Загалом волонтери щиро дякують людям, всім калушанам, які допомагали, чим хто міг.
“Дякую за довіру до нас, як до волонтерів, ніхто не заслуговує цих нагород, так як Ви, тому я рахую, що це нагорода не окремо когось з нас, а всіх калушан. Друге, я дякую Богу за дану силу вистояти цей важкий рік, за за нашу “волонтерську сім’ю” де ми розуміємо один одного неначе знайомі все життя... Дякую, всі ми разом — це команда”, — написала Христина Урда у соцмережі.
