"Самі йдіть на фронт": історія бійця Мирослава Перепічки з Івано-Франківська, який служить в ТЦК

Військовослужбовець Мирослав Перепічка майже рік служить в Івано-Франківському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За цей час неодноразово чув слова від перехожих: "Самі йдіть на фронт".
Втім, боєць з 25 лютого до осені 2022 року з побратимами боронив Україну від російської армії, зокрема на Миколаївщині. Через поранення та тривалу реабілітацію почав нести службу в рідному місті, пише Фіртка.
Про ставлення цивільних людей до працівників ТЦК та СП, бойовий шлях, поранення і те, що найбільше обурює військового, — Мирослав Перепічка розповів Суспільному.

"Стараєшся пояснити, що ти тільки з фронту, а до них не доходить"


В Івано-Франківському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Мирослав почав служити в червні 2023 року. Він — стрілець в роті охорони.

Каже: до його обов’язків входить охорона адміністративних будівель, пошукові заходи та поховання військовослужбовців. Вручати повістки йому доводилося нечасто.

"Було таке кілька разів, що підходили до чоловіків. Я завжди старався культурно, ввічливо представитися, показати військовий квиток, спитатися його дані. Більшість людей нормально ставилися, але, бувало, траплялися й такі люди, що починали "кіпішувати", казали: "А самі йдіть туди, а ви там не були".

Стараєшся пояснити, що ти тільки звідти, а до них от не доходить. А деякі говорять: "Чого ти сюди приїхав? Ти мав там залишитися", — розповідає Мирослав Перепічка.


"Обурює те, коли люди кажуть, що в ТЦК сидять тільки ті, хто відкупився"


Мирослав Перепічка розповідає: в роті охорони Івано-Франківського міського ТЦК та СП 70-80% працівників — військові, які, як і він, повернулися із зони бойових дій.

"Обурює те, коли люди кажуть, що в ТЦК сидять тільки ті, хто відкупився. Це — дуже накручений міф, що в ТЦК служать підкупні, родичі комісарів, "свої" або взагалі не з Франківська.

У нас більшість хлопців — після бойових, з різних бригад і підрозділів. Тобто багато бійців, які вже побачили достатньо, отримали поранення і не можуть нести службу в зоні бойових дій. Вони вирішили перевестися в ТЦК і служити тут", — каже Мирослав Перепічка.


"У Telegram-чатах про повістки люди таке пишуть, що в голові не вкладається"


Особливо неприємно, каже Мирослав, коли читає коментарі в Telegram-каналах, які інформують про вручення повісток.

"Там люди таке пишуть, що от в голові не вкладається. Деякі чоловіки пишуть, що треба жінок відправляти воювати, деякі пишуть, що от ми не вийдемо на протест, тому що нас одразу загребуть, нехай жінки виходять.

І багато таких повідомлень, коли не можна назвати їх чоловіками", — говорить військовий.


Чи "працюють" київські та інші працівники ТЦК та СП в Івано-Франківську


"Я неодноразово чув від колег у Франківську, навіть від батьків, що от у місто заїхали київські ТЦК-шники, харківські, одеські.

Я завжди говорю: звідки ви це взяли, хто вам сказав? Є такі моменти, що з області приїжджають — з Верховини, Долини, Коломиї, але щоб з інших областей — такого немає", — зазначає військовий.


"У тилових містах люди повинні поважати військових"


Воїн вважає, що у тилових містах люди повинні поважати військових, бути толерантними.

"Коли їдеш у громадському транспорті, люди на тебе озираються і дивляться, як не знаю на кого. Я ловлю на собі ці погляди й мені неприємно. До військових люди мають ставитися з повагою, з честю.

Тому що багатьох військовослужбовців, які повернулися з передової, трохи дивують і лякають натовпи, рух, життя. Бо там життя — зовсім інше", — додає боєць.


Боєць у війську з 2021 року


Військовослужбовець Мирослав Перепічка підписав контракт на військову строкову службу в листопаді 2021 року з 59 окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка. Боєць проходив навчання та готувався вирушати в зону ООС в складі самохідного артилерійського дивізіону. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну його дивізіон застало у Київській області.

"Цей день дуже добре запам’ятався. Зранку черговий роти забігає і дає команду бойової тривоги. Ми збираємося швиденько, отримуємо автомати. Нас пошикували, сказали, що напали.

І що САУ – наші бойові машини — вже на бойових позиціях і ми маємо бігти до них через ліс. Того ж дня ми виїхали. 25 лютого ми були в Миколаївській області, виконували бойові завдання", — зазначає Мирослав Перепічка.


"Нам дзвонили з розвідки, казали, що там все горить, техніка горить, кац*пи горять. Це був адреналін, це тішило"


Мирослав Перепічка служив у війську оператором-топогеодезистом. Його робота полягала в тому, щоб правильно виставити бойові машини для стрільби, аби були точні влучання в ціль. Тому, каже, й російські військові найперше намагалися знищити українську артилерію.

"Для ворога артилерія — це одна з таких неприємних ситуацій, якої вони хочуть насамперед позбутися, щоб не було прикриття піхоти. Тому нам доводилося ночувати й у посадках і деколи навіть не було чим накритися, але завжди шукали вихід.

У селах просили в людей якісь ковдри. Люди відгукувалися, приносили нам і домашню їжу, і сало, і всілякі закрутки. Дехто навіть пропонував нам заселитися до хати", — розповідає Мирослав Перепічка.


"Зараз прилетить сюди й нас усіх вісьмох і не стане"


У березні 2022 року Мирослав Перепічка отримав поранення в щелепу. Це сталося в селі Лиманне на Миколаївщині. Боєць пригадує: тоді з побратимами приїхали в район зосередження і чекали наступних команд. Військовий припускає, що росіяни побачили їх з безпілотника і почали артилерійський обстріл.

"Ми почули вихід, він був за 50 метрів від нас. І ми почали відбігати в бік села. Коли впали на землю, я почув приліт справа і зліва від мене, десь за п'ять-сім метрів. Я відчув, наче мені хтось ляпас дав у щелепу, побачив кров, але треба було далі бігти.

Нас десь годину крили. Снаряди пролітали буквально над хатою і цей свист… З кожним разом думаєш, що оцей снаряд — мій. Зараз прилетить сюди й нас усіх вісьмох і не стане", — ділиться Мирослав Перепічка.


"В щелепі — дірка"


Під час того артилерійського обстрілу уламок потрапив у ліву частину щелепи Мирослава. У нього були два переломи. Зараз в нього в щелепі — титанова пластина, бо без неї лікарям не вдалося б зростити кістку.

"Зараз я не відчуваю цієї сторони щелепи. В щелепі — дірка, яка вже не заживе.

Недавно робили ще одну операцію, заливали кісткову речовину, щоб хоча б можна було імплант вставити. Найбільша неприємність, що їм тільки на правий бік.

Колись був дефект мовлення, тобто чітко не міг вимовляти букви, зараз трошки ситуація краща", — розповідає воїн.


"Мені було страшно вийти надвір покурити навіть"


Мирослав каже: після поранення лікувався до липня, а тоді знову повернувся в зону бойових дій на Миколаївщину.

Тоді, коли чув "виходи" зброї та влучання десь поблизу, — починав панікувати, не міг контролювати свої дії та рухи. Під час одного з таких обстрілів, щоб врятуватися, пробіг 5 кілометрів і навіть не помітив.

"Після цього мене відправили в Миколаїв, де ми базувалися. І там вирішували, що зі мною робити.

Минув деякий час, це були тривоги в Миколаєві, прильоти. І як тільки тривога починалася, я перший вже сидів в укритті в підвалі, бо мені було страшно вийти надвір покурити навіть.

Весь час — в укритті й не виходив. Після цього наш медик видав мені скерування на госпіталь. Мене поклали в психіатричну лікарню", — пригадує Мирослав.

Коли боєць завершив курс лікування, повернувся у Вінницю, де дислокувалася бригада, щоб продовжувати службу там. Однак через декілька місяців знову відчув, що його стан погіршується.

"Погано сплю, погано себе почуваю, постійно — в мандражі й флешбеки. Я вирішив знову звернутися за допомогою, поїхав у психоневрологічну лікарню імені Ющенка.

І після цього військово-лікарська комісія визнала мене обмежено придатним. Мене перевели в 9 батальйон, що прикомандирований до 59 бригади.

Там підійшов до мене офіцер і сказав: "Тебе переведуть в Івано-Франківськ, у ТЦК".

Сказати, що я був на сьомому небі від щастя — це нічого не сказати. Бо я — родом з Івано-Франківська, тут — мої рідні, тут — моя сім’я", — резюмує Мирослав Перепічка.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рада розширила список тих, хто підлягає мобілізації: прикарпатцям пояснили, що змінилося

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну


13.03.2024 Тетяна Дармограй 109846 6
Коментарі (6)

А якщо так 2024.03.14, 01:49

Все насправді просто. Звичайно серед тцкашників є й непогані люди. Але не ті що бють запихають у буси запшикують газом і в бус як в Одесі недавно двох роботяг чи просто ловлять і доставляють "бо план". Зсажуютт з автобусів і т.п. Влада політиків ж все одно скаже що таких повноважень не давала не дивлячись що зараз вдає що не помічає. 

Нормальні люди в тцк мають розуміти для чого їх використовує влада. Компроміс зрозумілий - не хочуть повертатись назад на кляту війну після поранення, так само як бояться чи деколи обєктивно не можуть ті кого ловлять. А списатись повністю - залишитись без грошей як Шумей, батько якого доглядає і вже рік і стільки ж шуму в тому числі і іноземних ЗМІ, а йому бюрокртаія принципово не платить бо якоїсь довідки немає, а все оплачує ФК "Шахтар" і добрі люди. Пощастило йому мати батька, а то він не розмовляє і лежачий давно б помер з таким ставленням.

Бо де б ти не був - визначається чи ти людина чи ні і працювати можна по різному. Хтось просто виписує повістки "напівбажаючим", а інші - те, що бачить уся країна і офігіває в яку армію так пакують і яке далі ставлення і до уже солдат бо "яка різниця" на кого незважати? Пропозиція  у закон зеків мобілізовувати взагалі яскраво показує що для Малюськи і з ним солдати ніякі не герої не достойні, а байдуже хто аби бурята не пустили до їх статків. А хто як там з ким служитиме в якій атмосфері і по яких правилах то десяте. Тому і методи тцк їм прийнятні поки їх самих не зачіпає.

Так і новий закон - шукають як змусити ще більше добавити людей. Замість зброю шукати і виготовляти щоб не сиділо 100 тис без зброї. А взагалі мали б розробляти я. о. поки не пізно бо усе це нематиме ніякого значення скільки там кого і як мобілізовують чи ні...

Ігор 2024.03.14, 10:26

Я сам намагаюсь не попастися ТЦК. Але служити мають всі!!! І я в тому числі.

Ядерку треба мати 2024.03.15, 12:12
Діти і жінки - не всі. Працівники комунальних сфер без яких колапс без електрики і води - ні. Поліція прокурори судді влада - знову не всі. Одночасно всі решта чоловіки - ні одягти ні зброї ні нагодувати - знову не всі. Телемантра про "всі" - на практиці це лише у вигляді воєнного комунізму, де ніяких прибутків, і приватної власності авто помешкань немає хіба що зубна щітка і то як партія скаже. Невже це не зрозуміло?
Вася 2024.03.15, 12:44
То якщо ти вважаєш що мають служити всі, то чому ти ховаєшся від ТЦК? Йди і служи...що це за лицемірство? Типу "служити мають всі, але я стараюсь не попадатися щоб зловили і на фронт відправили когось іншого а не мене"...? Гидко...
Законослухняний громадянин 2024.03.15, 09:10

Тцк це незаконно угрупування яке коригується поліцією та владою. Викрадають, б'ють, заставляють підписувати документи. Я не бачив новин що хотяби 1 сів у в'язницю.

Ядерку треба мати 2024.03.15, 12:26
Закон існує якщо забезпечується кимось. Коли "коригується владою і поліцією" - значить "реальний закон" інший ніж написаний. Питання чи узаконять лови чи "ні при чому" то все "перегиби" місцевих. Наскільки влада залежить від людей. У демократії другий варіант найімовірніший - спишуть все на тцкашників неадекватних і профнепридатну поліцію, яка їм сприяла за блати для своїх чи просто. В диктатурах засуджують таке разом з попередниками, які втрачають владу. В України нема часу на ці ігри насправді. Або глузд переможе або впаде наступна ціль орків Запоріжжя для початку. Чим швидше влада подружиться з головою і народом тим менше міст буде втрачено.
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1317
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2615
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2155
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2227
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6688 58
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2502 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

395

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1213

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1334

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1470
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

332
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

203
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

624
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

107
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26565
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

589
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10511 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

111
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

136
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

448
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

597
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

661