Роздвоєння свідомості. Про економічне зростання при затягуванні поясів

 

 

Я ничего не буду говорить про ситуацию в Европе, поскольку про нее вещают все каналы, что радио, что телевизор, что интернет. Но одну вещь отмечу. А именно, что, независимо от того, оптимист комментатор или пессимист, он транслирует две позиции:

 

первая, что в Европе придется «затянуть пояса»,

 

и, вторая, что «принятые меры позволят добиться роста». Ну, откровенные пессимисты последнюю сентенцию преподносят в условном контексте: «может быть позволят» ..., «скорее всего позволят».

 

И вот здесь я, как человек системный, пребываю в состояние некоторого обалдения: если кто-то говорит об одновременной реализации двух позиций, то хотелось бы услышать, как он себе представляет их взаимодействие. Как они влияют друг на друга, помогают ли друг другу (пресловутый эффект «синергии», слово, от которого нормального человека тошнит, поскольку его вставляют куда нужно и куда не нужно) или мешают. Но нет, про это молчок.

 

И понятно почему. Дело в том, что в современной экономической ситуации два этих положения противоречат друг другу. То есть, если мы «затягиваем пояса», то – не может быть экономического роста. Никак. Фактически, все комментаторы (вслед за политиками) дурят не только нас, но и сами себя. Ну, или, у них имеет место раздвоение сознания, полное отсутствие системного подхода, так называемой «мозаичное мышление», когда в голове присутствуют отдельные мелкие элементы, которые в единую, цельную картину не складываются. Почему это происходит – вопрос отдельный, он к экономике имеет слабое отношение, а вот связь упомянутых выше двух процессов нужно пояснить.

 

Я уже написал несколько текстов (ссылка, ссылка, ссылка), посвященный структурному кризису, в которых объяснил, что современная экономика может быть разделена на две принципиальных части – «реальный» сектор, в котором осуществляется конечный спрос, и «финансовый», в котором прибыль сама по себе образовываться не может. Весь фокус последних 30 лет состоял во взаимодействии этих секторов, который состоял в том, что финансовый занимался кредитной (не денежной!) эмиссией, что позволяло постоянно наращивать кредитование государства и домохозяйств, которые наращивали свой (конечный) спрос. Именно капитализация этого спроса под все более длинное будущее и позволяло создавать формальное обеспечение под эту кредитную эмиссию. С одновременным ростом общего долга, разумеется.

 

При этом сам долг не возвращался, а постоянно перекредитовывался в условиях падающей стоимости кредита. Как только кредитор последней инстанции, Федеральная резервная система США, снизил свою учетную ставку до нуля, начались проблемы, в частности, резко сократилось кредитование домохозяйств. И – начался кризис и в финансовом секторе, поскольку возвращать кредиты из своих доходов стало невозможно, банкам пришлось переоценивать активы – и начались банкротства.

 

Тут вмешалось государство, которое начало активную денежную эмиссию, которая и заменила кредитные деньги, созданные до того банками. Кредитный мультипликатор денежной массы упал в США с 17 до 5 (в три с лишним раза!), на время ситуация устаканилась, но лишь на время. А вот что будет дальше?

 

И здесь образовалось два принципиальных подхода.

 

Первый – американский. Он состоит в том, что государство активно стимулирует частный спрос, в расчете на то, что он таки запустит экономический рост. Я с этим не согласен, поскольку равновесное состояние в части «спроса/доходов» населения и близко не достигнута, но тут со мной можно спорить. Подход, во всяком случае, логичный, хотя дефицит бюджета в США при этом резко растет, что создает свои проблемы. Но в любом случае, спрос и ВВП резко не падают, хотя, конечно, особенно, если правильно считать инфляцию, постепенно проседают. Но вот в Европе пошли по другому пути.

 

Скорее всего, это связано с тем, что в Евросоюзе кризис начался из-за бюджетных проблем государств, в отличие от США, где главный удар был нанесен по домохозяйствам, но дело не в этом. ЕС решил пойти по пути оздоровления государственных финансов, но этим практически закрыл для себя возможность стимулирования частного спроса из бюджетных источников. А другие все сегодня уже закрыты. А это значит, что частный конечный спрос, как и государственный, в Евросоюзе будет падать.

 

Это хорошо видно по Греции - меры по экономии бюджета ударили, в первую очередь, по потреблению граждан, что, естественно, сократило спрос и сократило ВВП страны. В результате, кстати, доля долга по отношению к ВВП выросла – притом, что номинал этого долга увеличился незначительно. Это же ждет и Италию, и весь ЕС, поскольку Италия – это уже существенная часть общеевропейского спроса.

 

Итак, что мы получаем. Тот путь, который выбрал для себя Евросоюз и который основан на оздоровлении государственных финансов, в самой краткосрочной перспективе ведет к падению общеевропейской экономики и, соответственно, ухудшению бюджетных параметров практически всех стран региона. Те два фактора, о которых я писал в самом начале статьи, оказались тесно связаны друг с другом, и усиление одного (бюджетной дисциплины) практически автоматически ведет к ослаблению другого (падению ВВП стран еврозоны).

 

Почему это понимают американские политики и чиновники и не понимают европейские, я не знаю. Это уже находится за гранью рациональности. Хотя, с точки зрения теории кризиса, и тот, и другой путь ведут к одному – общему спаду, в направлении достижения точки равновесия между спросом домохозяйств и их доходами. Сегодня первый много выше последних – что и является главным движителем кризиса. Просто США максимально стремятся к «мягкой» (пусть и длительной) посадке, а Евросоюз (уж не знаю, сознательно ли, бессознательно ли) выбрал себе посадку быструю и жесткую.

 

Отметим впрочем, для справедливости, что на самом деле все не совсем так однозначно в части выбора сценария. Евроцентробанк в последнее время активно печатает деньги – что несколько смягчает общеевропейскую политику. Правда, скорее всего, делается это не с целью компенсировать домохозяйствам падение спроса, а для того, чтобы государства не объявляли дефолтов. Но, еще раз повторю, с точки зрения общего направления кризиса, все это большой роли не играет.

 

 

Джерело: worldcrisis.ru


14.11.2011 Михайло Хазін 1401 1
Коментарі (1)

Кук 2011.11.15, 15:54
Цікаво, що у своїх виступах і дописах Хазін майже ніколи не говорить про стан і перспективи Росії, в основному переймаючись проблемами Заходу. А чому? Бо те, що для заходу - "затягнути пояси", для сировинної Росії - "зуби на полку". А на таких прогнозах "в рускам мірє" популярності не заробиш.
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

722
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1094
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4851
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1836
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10996
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3483

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

18960

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1066

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1338

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

1083
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6474 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32052 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11714
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8360
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1335
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7781 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38834 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1020
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4778
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1278
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1645