У нас неспокійна влада. Замість того, щоб в умовах війни, спаду виробництва, девальвації національної валюти, цін і необгрунтованих Урядом тарифів, тепер уже міська влада на рівному місці, під свій фініш продовжує нагнітати суспільство, під виглядом "стабілізації" транспортних проблем.
Іде мова про чергову хвилю боротьби із приміськими перевізниками, а простіше сказати збільшення вартості проїзду до обласного центру (Станіслава) громадян, які працюють і навчаються тут, приїжджають за покупками, проводити дозвілля або виїзджають з міста для різних потреб.
Таким чином, розуміючи своє безсилля у боротьбі (це дійсно проблема об"єктивного і суб"єктивного характеру) із масовим перебуванням автотранспорту на проїздних частинах вулиць, тротуарів і не тільки центральній частині міста (завдяки геніальному плануванні мікрорайонів з мінімально вузькими провулками між будинками на околицях, де уже минула, колись розрекламована хвиля "благоустрою"), міська влада уже не вперше, із залученням працівників ДАІ, автомобільної інспекції почала недопуск до центру та переслідування маршрутного транспорту із приміських територій.
Іншими словами, це збільшення видатків на 7 грн., а для тих хто змушений добиратись кількома видами транспорту ще більше. Не слід забувати, що плата за проїзд до обласного центру до того також підвищилась. Не важко порахувати, що це означає для працюючих у місті, студентів, які крім того платять за навчання, тобто хто їздить у маршрутках і не так багато має доходів. Також слід враховувати збільшення затрат часу, щоб добратись до місця роботи чи навчання.
Такі витрати мабуть не стосуються представницької і виконавчої влади, що приймають рішення про заборону в"їзду до центру міста незахищеної категорії громадян, може представники влади не прийшли із села і хочуть або живуть у іншому вимірі.
У минулому році питання уже піднімалось і було описане на сторінках газети "Галичина". Тоді ми не почули слова або реакції навколишніх районних і сільських та обласної рад, що мають можливості заставити місто, а це центр області, рахуватись із правами названої категорії громадян. Якщо прагматично, то це питання земельні, вивозу сміття на приміські території, використання природних ресурсів і просто людський спротив.
Складається враження, що з точки зору здорового глузду у інтересах простих людей, діють тільки приміські перевізники, які при більших власних затратах доставляють громадян блище до центру, потім, ховаючись по задвірках, до настання наступного маршруту. А може причина заборони у інтересах додаткового розвитку бізнесу, що його лоббіюють окремі чиновники, при таких високих тарифах.
