Про політично-наївних громадян

 

У кожній нормальній країні свідомі громадяни діляться на цинічних і наївних. Співвідношення між цими групами громадян формується відповідно до політичної культури, ментальності, традиції etc. В Україні ці пропорції максимально порушені – цинічних громадян є значна меншість, але вони вирішують все, наївних громадян є переважна більшість, але вони не мають впливу ні на що. З одного боку, це видається несправедливим, але з іншого боку, як кажуть, все по-чесному.

 

Поки політично-наївні громадяни влаштовували різні флеш-моби і голодування, квести і фести, паради вишиванок і реконструкції битв із програних воєн – імітуючи таким чином розбудову громадянського суспільства, політично-цинічні громадяни формували так званий «політичний клас». Такий собі клас недоторканих і недосяжних для всіх інших громадян, яким відвели роль політичної масовки.

 

Поки політично-наївні громадяни з’ясовували, якою саме мовою вони повинні посилати один одно «подалі» та обмінювалися пропозиціями, якого саме з антигероїв проголосити героєм, політичний клас творив політичну систему, у якій немає місця для несистемної опозиції. Ті ж, хто намагався не допустити створення такої системи, поступово, в силу, сказати б, не зовсім природних обставин відсіювалися від політичного життя. Хтось в результаті перевищення швидкості на аварійно-небезпечній ділянці дороги. Хтось після зустрічі з анонімними виборцями у темному провулку та отримання від них аргументів середньої важкості або й не сумісних з життям. Хтось внаслідок того, що його прибутковий до того бізнес раптово ставав неприбутковим, злочинним тощо. Як би там не було, а політичну систему створено.

 

І ця система в принципі не передбачає потрапляння в неї ворожих до системи людей. Звісно ж, кожна система повинна оновлюватись – одні вмирають, інші вирішують провести пенсію десь на Сардинії і т.д. – але місце вибулих мають право зайняти тільки особливо заслужені люди. Заслужені, звісно, не для політично-наївних громадян, а для системи.

 

Політично-наївних громадян, це, зрозуміло, обурює. Вони все сподіваються змінити систему за допомогою виборів. Але після кожних минулих виборів страшенно розчаровуються, а перед кожними наступними виборами шукають нові обличчя. І, як не дивно, ці нові обличчя з’являються. Тут варто уточнити, що - саме обличчя, а не особистості. Це пов’язано з тим, що політично-наївні громадяни схильні до створення собі кумирів. Раніше, коли пересічний українець ще вмів читати і любив когось слухати, кумирами були письменники і співаки, але тепер, коли він любить тільки дивитися і репетувати, кумирами стали спортсмени і шоумени.  

 

Вибір кумира, а не особистості, відповідає натурі політично-наївного громадянина – його пристрасті до заздрощів і фантазій, а відтак його відразі до потреби вивчати, аналізувати і оцінювати. Адже це друге веде до сумнівів, які є притаманними швидше політично-несвідомим громадянам.

 

Політично-наївні громадяни не люблять політично-несвідомих. Критикують їх і картають. «Якщо ти не йдеш на вибори, то віддаєш свій голос партії влади!» - кажуть вони. А я питаю - хіба щось зміниться, якщо я віддам свій голос націонал-популістській партії, яка перед виборами демонструє мені три пальці руки, а після виборів демонструватиме тільки один – той найбільший? Чи може краще віддати голос соціал-популістській партії, яка ховає під вишиванкою своє червоне пост-комсомольське серце? Ні, нехай мій голос залишається при мені.

 

Для беззмістовного оновлення політичної системи вистачить і голосів політично-наївних громадян. А якщо й не вистачить, не біда. Адже політична система у нас облаштована таким чином, що політичний клас може взагалі обійтися без виборів. То ж для чого йому вибори? Це така гра. Хтось грає в преферанс, хтось - в «монополію», а хтось – в демократію з виборами. Різниця полягає в тому, що для успішної гри у преферанс чи «монополію» потрібні адекватні партнери. А для гри в демократію і вибори потрібні політично-наївні громадяни.

 


17.10.2012 Володими Павлів 1728 4
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1890
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1825
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1823
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5372 42
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2119 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1483

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

692

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

746

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

939

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

976
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1723
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3640
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10216
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26093
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10143 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7681
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

867
13.04.2024

Які труднощі та виклики виникають при управлінні краєзнавчим музеєм "Бойківщина" Тетяни й Омеляна Антоновичів та як намагаються їх розв'язувати?

1368
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

351
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1244
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

842
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

1046