агенція новин

Про націоналізм

Всі ми з кожним днем більше розуміємо, що в турбулентності  сьогоднішнього світу дедалі чіткіше проглядаються контури та силуети націоналізму. Скажемо відверто, ці силуети не суцільні гало, вони не сяють в світлі красивих зір і не сповіщають про таке саме сяйливе життя. Але сонце все одно своє робить – гріє і світить.

Невизначеність і страх перед майбутнім, розвертає гомо лоґос сучасних цивілізацій галопом назад.  На якийсь час, це не триватиме довго, десь доти, поки ілонимаски не знімуть маски виключно людей бізнесу і науки, і не осядуть на керівних посадах держав, що чимдалі нагадують корпорації.

Та будемо відверті і в іншому, націоналізм – це не лише набат  на чуже і відраза до чужого, як іноді спрощено подають його однаково, з різними відчуттями, примітивні націоналісти і примітивні ліберали. Націоналізм – це своєрідна форма захисту, спосіб вижити, чи бодай на якийсь час знайти прихисток в себе дома як повноцінний індивід зі своїми перевагами й вадами.

Всі нації, всі державні нації є носіями власних націоналізмів в тих чи інших формах: американський націоналізм – віра в призначення своєї нації як цивілізатора, такого собі Прометея для всіх принижених, перманентного посувача і руйнівника фронтирів, або – на противагу ліберальній стороні американонаціоналізму – консервативний націоналізм Трампа, що бере витоки від епохи ізоляціонізму Монро,  панамериканізму «Америка для Америки тільки». Французький націоналізм – сьогодні це переважно культурний націоналізм, він підпорядковує собі не ґрунт і кров, а мову, культуру, приналежність до яких робить однаково француза і не-француза французом. Навіть сучасний німецький націоналізм це не фікція поствоєнна, він має, до певної міри, схожість із французьким, хоча й дещо більш закорінений в кровній ідентичності все ще.

А що говорити про російський націоналізм – експансіоністський за своєю хижою сутністю, мабуть, на превеликий жаль, не далеко від нього втік польський, не зумівши, як виглядає зараз, надовго еволюціонувати в цивільний націоналізм, менш радикальний.

Славиться  японський націоналізм – дуже моноетнічний, як і корейський; китайський теж існує, не зважаючи, що маоїзм, як деструктивна ліва ідеологія, проник у нього давно, та подолав лише частково тисячолітні надбання Піднебесної, з її-то конфуціанством, системою чиновництва, відданого виключно інтересам своєї держави та інших ізоляціонізмів.

А як щодо українського націоналізму ? Який він ? І чи існує він взагалі як явище ?

З цим в нас, як і багато з чим всередині, проблеми. Ніби націоналісти є – це вже вагома ознака державності, та націоналізм від того ніби лишень страждає, разом з більшістю нібито націоналістів: то вони в Парламент не пройдуть на піку, здавалось б, популярності, через необдуману політику поганих кадрів та поганих коаліцій, як це трапилося зі Свободою в 2014,  то нижча ланка націоналістів постійно тлумить на вулиці  зашуганих педерастів на гей-прайді, і весь їхній пафос на цьому закінчується, то на Заході постійно ставлять перепони націоналістам в краватках непробивними лобі російських, польських і єврейських кругів, і від того країна кращою не стає і лиш вряди-годи стає більш націоналістичною, що на якості життя більшості українців ніяк не позначається.

А все від того, що націоналісти наші – не всі, більшість, – застрягли в першій половині двадцятого сторіччя, борсаються там з жидами, масонами і комуністами, а на виході спрацьовує одне: вони працюють непрямо на жидів, або як «корисні ідіоти» на східного окупанта, того самого комуніста. Невдовзі, можливо й західного: Польща, Угорщина… Їм треба давно помудріти, не бути, як діти.

Цвіт Донцова і Міхновського давно відцвів, цим ще здалеку – в живому музеї, скансені обабіч Дніпра можна любуватися, та вже дихати на повні груди, а особливо дарувати це народу і нації на весні  - неприпустимо, ба навіть злочинно.

Якщо махрові націоналісти з цією тезою не згодні, то нехай спитають в сучасних провідників українського націоналізму, а головно в дзеркала попереду: чи для них нація – це дійсно  абсолютна цінність ? Як сказав один сучасний націоналіст: «Для мене націоналізм – це палко любити Україну і все українське» - це як називається, панове ? А як же тоді, виходячи з цієї логіки, з корупцією і корупціонерами бути – їх теж треба любити, бо це питомо українське явище у нас ? Нумда, його занесли нам… ага, в білих, грубих конвертиках.

Чому ви, панове махрові націоналісти, забираєте право бути українцем, наприклад, в Вахтанга Кіпіані, то як же тоді бути з Медведчуком, чистокровним українцем, етнос понад усе ?..

Чому старонаціоналісти, як ті старокатолики, наїжачені на Другий Ватиканський Собор, кидаються зі своїх 19-го і 20-го століть на кожного, хто піддає критиці їхнє понятійне, смислове розуміння концепції «новітньої нації», де «новітнє» в них лишень фігурує в ролі української модифікації автомата Калашникова. Та тому, що вони, переважно, самі не вірять  в свої квазі-релігійні догми, тільки що й роблять, себе в цьому переконують і нас усіх.

Не можна абсолютизувати те, чого, по-перше ще не має повністю – української нації (нація ще твориться, в процесі, генерується, зрілий плід якої називається: модерна правова соціально-капіталістична демократична християнсько-етична держава – не утопічна); по-друге, не можна з нації чи держави робити божество, інакше це закінчиться Рейхом чи рейхихом, з немаленьким гапличком всього світлого, що є в націоналізмі. Ідея культу ідеального народу це всього-на-всього  винахід романтиків позаминулого століття, як та музика Ріхарда Ваґнера, звучати може, благоговійно лягати на вухо, але зі звуку не зліпиш замок на мальовничих Баварських кручах.

Нація це сукупність індивідів, а індивіди є різні у нас. І якщо націоналісти пропонують проблему різності вирішувати в дусі тиранії Муссоліні і Морраса, нехай і в лайт-варіанті,  то це стратегічно називатиметься, на жаль, геноцидом нації. Аутогеноцидом.

На мою думку, український націоналізм мусить бути сумішшю етнічного націоналізму, громадянського націоналізму, ліберального, економічного, культурного і релігійного – в найбільш обережному вираженні. Час міксів, гібридів це не найгірший час, якщо курку не схрещувати з биком, звичайно, модифікація генів допустима за розумними параметрами та ознаками.  З ядром українського етносу, української мови в культурі та інфопросторі,  царювання закону,  інституцій, права людини (без надлишків гендерної ідеології), помірний протекціонізм економіки (з обов’язкові ліквідацією українсько-російської олігархії, в першу чергу)  і помісна церква не вже і тепер, як це артикулює популіст Порошенко, в якого вибори на носі і більше немає чим підперти свого мінусового рейтинга, і який жодного московського кагебешного попа з цієї країни не вигнав, зате кількох не етнічних українців, що не відзначалися любов’ю до нього і Москви, він втришия вигнав.

Не інтегральний націоналізм (фашистська ідеологія минулого століття), а інтеграційний, якщо хочете. Якщо ми, українці, зацікавлені в збереженні цієї держави з подальшим її радикальним реформуванням і переформатуванням не під інтереси «добрих сусідів» з усіх боків. А якщо ні – то в поміч Іріша Фаріон і філологічний націоналізм, за високим берегом якого, видніється горбик Онанізм.

Якби Бандера з Шухевичем жили в наш час, або воскресли раптом, то  першими кого б вони либонь репресанули, це були б нинішні українські націоналісти, оці фанатичні носії фольклорів, факелів, факів модернам і політичних бізнес-планів з нечистими грошима від расово нечистих. І лише після-після, на after-party, були би  Рабіновіч з Новінським і ко.

Якби у нас був президентом смарт-націоналіст, а не популіст-націоналіст, актор-націоналіст і трикстер-націоналіст, тобто, інтегрувальний,  не молдаво-мальдівський з вінницької країни Рошеніада, то він би не вибачливо зиркав на президента Дуду при офіційних зустрічах,  а публічно одів би червоно-чорний галстук.

І якщо в нас є націоналісти, то вони коли-небудь прийдуть до спільного знаменника із лібералами – без олігархів, із християнськими демократами – з реальною програмою і реальними людьми,  із соціал-демократами  - без ляшків і  каплінів, з реформами, інноваціями і тверезим глуздом. А ще любов’ю до братів по крові-людській.

А якщо в нас нема націоналістів, то вони от-от появляться, не забаряться. Махрові халати і тапочки банні до пуклої лампочки. Радикальна архаїка має відійти геть.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


26.04.2018 Назар Яв 953
18.09.2018
Олена Британська

Марафони стають дедалі популярнішими в Україні, а їх проведення протягом останніх років - типовим елементом міського життя. В Івано-Франківську поряд з велорухом популярності набирає біг.

461 1
14.09.2018

Його історія з Івано-Франківськом та Україною почалася з дружини майже дванадцять років тому. Він еквадорець, вона франківчанка – зустрілися в Лондоні.

693
13.09.2018

22-річний Роман Дитко робить прем'єрний хет-трик у професійній кар'єрі, а його "Прикарпаття" знищує "Зірку", добуваючи найбільшу перемогу сезону - 7:1.

288 1
12.09.2018

Архітектура будинку обов'язково розробляється індивідуально. При будівництві використовуються матеріали найвищої якості. Територія велика та комфортна зі зручним розташуванням.

402
08.09.2018
Марія Лутчин

Сильна, вольова, смілива. Усе це про франківчанку, ще донедавна посадовицю міськвиконкому, керівника у закордонній компанії, а нині – почесного пілігрима, Вікторію Шахоріну.

1825
07.09.2018
Олександра Бакун

На початку травня в приміському селі Хриплин мешканці вулиці Меживодівська перекрили рух великогабаритного транспорту зі щебенем, гравієм та піском. Люди скаржились на пилюку та болото...

1282

Немає нічого особливого в тому, що кожна людина з раннього дитинства хоче стати кимось.

226 1

Ми маємо вже зараз чимало претендентів на посаду президента, що стане, очевидно, ненадовго вакантною в році прийдешньому.

640

Чомусь побутує думка (ось і нині я її зустрів в інтернетрях), що першим нашим королем був Данило Галицький. Це не так.

1896

Блискуча перемога в Москві українського боксера. Можна по-різному відноситися до того, чи варто було проводити бій там, чи ні, та беззаперечним залишається факт: перемога українця.

913
13.09.2018

Дивовижно, але деяким очевидцям вдалося зняти корабель прибульців на відео.

2114
04.09.2018

В кінці серпня на один з районів Мексику обрушився найсильніший дощ з грозою, і місцевий житель вирішив зняти на відео нічне небо.

3019
01.09.2018

У США зняли на камеру планету, дані про яку нібито не розголошують в космічному агентстві країни.

9598 1
15.09.2018

Деякі люди дуже люблять лікуватися. Профілактика, як і боротьба з хворобою, перетворюється на справжній ритуал.

196
20.07.2018

Чак Норріс виступив з промовою перед студентами Університету Свободи (штат Вірджинія, США). Замість моральних настанов розповів про те, як Бог увійшов у його життя «ударом ногою з півоберта». За словами самого Чака, Бог направляє його шлях пр

1040
19.09.2018

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні. Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор.

106
17.09.2018

Володар титулу "Містер світу" та актор Богдан Юсипчук шукає кохання в Інтернеті.

1895
17.09.2018

На площі Ринок відбувся фестиваль "Верховина в Івано-Франківську".

1997
15.09.2018

Олександр Валігурський — відомий на Прикарпатті КВН-щик, випускник калуського ліцею №10 Калушанину вдалося скинути близько 60 кілограмів.

931
15.09.2018

У Женеві готують до відкриття секс-кафе, де на сніданок разом з чашкою мокко або капучіно будуть «подавати» оральний секс.

414