Про корисність дрібної тиранії

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів. Не тих, які переслідують своїм деспотизмом людей у масштабі держави чи краю, а тих, які тиранять ближнього свого на тому рівні, де пересічні люди звикли реалізовувати щоденні мрії.

Мільйони маленьких гітлерів і сталінів, які не змогли вийти на політичну арену навіть у селищі, влаштовують тюрми й концтабори за місцем свого мешкання, а на ув’язнених перетворюють рідних і решту страждальців, яким не пощастило, бо потрапили в залежність.

Цих тиранів майже не видно. Але вони формують політичний клімат не менш імперативно, ніж чиновники, законодавці або публічні авторитети. Коли пересічний виборець йде голосувати, його емоційна аура сформована не абстрактними теревенями про громадянське суспільство, а щоденним терором із боку деспотичного батька чи родичів, схильних до занудного моралізаторства та сімейного цькування.

Від ранку до вечора дрібний тиран не втомлюється переслідувати свою жертву, доводячи її до нервового зриву, істерики й самогубства. Психотехніка тиранства відома кожному: спочатку залякування (реконструкція, розхитування), потім зомбування на негатив (або “на безнадійність”, мовляв, нікуди ти від мене не дінешся), а відтак “добивання” жертви, яка, до сліз жаліючи себе, чіпляє до гака мотузку, залазить на стілець і додає роботи правоохоронцям, яким доводиться виймати небораку з зашморгу.

Але, як не дивно, не всі сприймають дрібних тиранів як зло. Дехто вважає, що вони є фундаментом того, що тепер модно називати “внутрішньою державою”. Тобто фундаментом справжньої жорсткої та безпринципної системи контролю за суспільством, схованої за декораціями парламентаризму та демократичних рівноваг.

Мексиканські маги, за свідченням Кастанеди, вважали дрібних тиранів надзвичайно корисними для виховання справжніх воїнів. Адже перша вимога до воїна – досконале володіння своїми емоціями. Перебуваючи під психологічним тиском дрібного тирана, людина-воїн навчається не жаліти себе, плачучи в подушку, а з холодною рішучістю готувати тираниськові несподіваний карачун. Адже дрібні тирани швидко нахабніють, переконують себе в цілковитій безпорадності жертви і втрачають пильність. І тут воїн отримує можливість нанести удар у відповідь. Історики Мезоамерики вважають, що за цим принципом несподіваної помсти були підготовлені і здійснені всі індіанські повстання проти іспанців і французів у XVIII-XIX століттях.

Тактика “холодного очікування” стала тепер актуальною для борців із політичним тиранством ХХІ століття. Адже технічна перевага правлячих груп епохи глобалізму робить тиранію присутньою на найдрібніших життєвих рівнях. Владу олігархів ми зустрічаємо не на площах, а в магазині й ресторані, де неспляче око відеокамери охороняє право власності тих кількох тисяч мерзотників, які за копійки приватизували Україну в першій половині дев’яностих років. З того часу дрібні (за способом перечікування світу) тирани України вже достатньо обросли тупою впевненістю, тож нині вони є зручною здобиччю для людей-воїнів, які очікують у темряві на час “Х”.

А цей час наближається. Деградація правлячого класу досягла вражаючих показників. І ніхто не здивується, якщо з надр країни, просякнутої всіма видами дрібного тиранства, вийде верства воїнів-жерців, метою котрих стане не черговий переділ власності, а здійснення помсти як мистецтва.

З-під пресу дрібного тиранства може з’явитися неочікувана форма спротиву, невразлива для теперішніх систем суспільної безпеки. Адже той, хто звик щодня дурити всюдисущого домашнього тирана, легко обійде технопсів і просто собацюр, яких поставлено стерегти майно та спокій українських господарів життя.

У Галичині дрібне тиранство буйно квітне з часів незапам’ятних. Кожна друга сільська родина, за свідченнями соціологічних досліджень, має свого домашнього тирана. Можливо, тут криється одне із потужних джерел того специфічного “непрямого” спротиву владі (як окупаційній, так і рідній), яким так славиться наш край.

Навіть побіжний погляд на обличчя, які погрожують нам із білбордів, відроджує в людей давні дитячі фобії про грізного домашнього тирана з ременем. Не треба бути Ломброзо, щоби зрозуміти, хто знову рветься до влади.

З одного боку, як постійно гундосять політологи, народ хоче “грізного батька”, “справедливого і просвітленого домінатора”, який буцімто може навести в країні лад. З іншого боку, кожному другому сняться нічні кошмари з перекошеним обличчям п’яного домашнього тирана. Якщо в дистанційному форматі асоціація з “міцною батьківською рукою” ще породжує якусь надію на стабільність, то на рівні місцевих кадрів ця рука ні з чим іншим, окрім синців на задньому місці, не асоціюється.

Зрозуміло, що на жодному білборді ми не побачимо передвиборчого гасла “Тирани повертаються!”, або “Тирани завжди з нами!”. Проте нагадування зайві. Електоральна більшість про це знає не з реклами. І внутрішньо готова до спротиву. Звичного, тихого, буркотливого, з відведеними від обличчя тирана очима. Але іншого електорату, здатного плечем підпирати засохлий на мумію труп вольності, в нас немає.

Саме цей тихий спротив, а зовсім не гіпермодерна ситуація в нашому суспільстві, породив “феномен 73%”. І хоча наш соціум і далі залишається архаїчним та консервативним – кожна його молекула налита ненавистю до тиранства. Люди голосували за актора тому, що актори в нас не асоціюються з нагайками та вертухайськими мордами. Поки що не асоціюються.

Ненависть до дрібного тиранства – ось справжній ресурс демократії в Україні. А зовсім не міфічне громадянське суспільство, яке в реальності миттєво розпадається на продажні громадянські атоми: на “тітушок” та “активістів за викликом”.

Кажуть, що передбачливі американці вже створили спеціальний підрозділ для дослідження такого явища, як “мікротерористична ризома”. Подейкують, що ця “ризома” вже існує, непомітно сточуючи підпори несправедливого світу. Цілком можливо, що ера її розквіту не за горами, а значно ближче. Тому варто заводити біля себе дрібного тирана. Для тренування. І про всяк випадок.

matrix-info.com


Коментарі ()

24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6468 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

10886 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

12158 25
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

5801
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

3730
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2962

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

495

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

758

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

747

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

1059
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

416
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

457
08.03.2024

Фізіологічно їжа потрібна людині для підтримки життєдіяльності, проте у декого ці межі стерті, тому ці люди їдять не лише, коли голоді, а й коли знервовані, засмучені або перезбуджені.  

540
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4086
10.03.2024

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки та багато квітів?

11623
05.03.2024

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

6649
01.03.2024

"Чернецтво завжди є віддзеркаленням суспільства. Люди хочуть, щоб були добрі монахи, гарно поводилися. Але середовище теж формує людину", - ділиться монах. 

1150
19.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18050
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

296
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

404
07.03.2024

На думку комісії, президент має виконувати свої повноваження до вступу на посаду наступника. А вибори президента мають бути призначені упродовж 30 днів після завершення воєнного стану.   

692
04.03.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

812