Потойбічне існування душі

 

Людина – це цілісність душі і тіла. Як душа без тіла так і тіло без душі не є людиною. Коли ми молимось в церкві за покійних ми говоримо: помяни, Господи, душу спочилого раба твого! Ми не молимось «помяни раба», а «душу раба», бо раб мертвий. Коли Господь сказав Адаму, що вкусивши заборонений плід «смертю помреш», то Він не перебільшував і не жартував. Так і трапилось.

 

Але є одне «але». Раніше ми говорили про те, що душа субстанція нематеріальна, а тому не підпадає під закони тління, чи розпаду. Це означає, що душа існує вічно, хоч тіло і помирає. Різниця від язичницьких уявлень про подальшу долю душі полягає в тому, що християнство каже про те, що душа ця хоч і існує та не живе, бо не має тіла. Уявлення про те, що є життя після смерті є вигадкою, яка повинна втішати людину протягом життя, давати їй смисл для існування. Коли ми читаємо Тору та Танах, то бачимо, що у євреїв нема хоч мало-мальськи прописаного потойбічного існування душі. Його просто нема. Ми зустрічаємо місця в якому згадується про те, що «душа зійде до шеолу», а також у Соломона, що однакова участь чекає як праведника так і грішника – смерть.

 

Поняття «шеолу» до кінця не зрозуміле, загалом – це місце існування душ після того, як їх тіла померли. При цьому праведники там знаходяться на «лоні Авраама», а грішники мучаться немов у «геєнні вогняній». Але як для тих так і для інших подібний стан не є станом життя, бо життям може назватись тільки той стан в якому душа зєднана з тілом. Тому в часи пророків ми бачимо те, що основним упованням людей стає надія на воскресіння. Воскресіння є єдиною можливістю почати жити знову. Душа повертається і з’єднується з тілом і людина починає жити. Іншого варіанту просто нема.

 

Але воскреснути сама по собі людина не може. Тут дві причини, перша банальна і проста – мертвий не може сам себе воскресити. Друга – Бог може, але і не може, бо людина сама у обличчі Адама вибрала смерть вічну. Він знав, що наслідком вжиття забороненого плоду буде смерть, але все одно його вжив і смертність через сімя передав своїм нащадкам. Всіх дітей Адама чекала вічна смерть!  І навіть гірше, адже, існування душі без тіла це все одно існування. Всі ті пристрасті, які були в душі залишаються, всі її звички, устремління і т.д. Але вони вже ніколи не будуть ні реалізовані, ні задоволені. І так вічно! Це і є шеол, або пекло.

 

Стан праведників легший, напевно, тому, що їх менше, або зовсім не мучили гріховні пристрасті, це і названо «лоно Авраамове», але всі інші знаходились в більш страшному стані. Тіло при його немічності стає якби буфером для пристрастей душі. Його можливості обмежені, воно не може випити, зїсти, чи зробити щось інше над природу. Більше того тіло як би гальмує пристрасті душі, але коли воно зникає, то всі гріховні звички стократ зростають, жага стає нестерпною і вона реально спалює душу, яка не може ніколи згоріти. Саме через описи цих станів в православ’ї стали душе популярним вчення про митарства, про застави і т.д. Це вчення набуло останнім часом широкого розголосу і підтримки, але богословськи не має ніякого підґрунтя ні в Писанні, ні в церковній догматиці.

 

Загалом це вчення можна  порівняти із вченням про чистилище у католиків, хоча, звісно, є відмінності. Але і перше і друге не мають ніяких, навіть, натяків у Святому Письмі і є спекуляціями розуму на тему потойбічного існування душі. Якщо людина не мертва після смерті, то чи не обманув тоді Бог Адама? Якщо душа живе після смерті, то навіщо приходив Господь Ісус Христос і навіщо всезагальне воскресіння мертвих? Навпаки, ми бачимо, що християнство тому так швидко завойовувало маси людей, що принесло «благу звістку», про воскресіння мертвих і життя вічне. Не буде аїду з його тінями, не буде незрозумілих потойбічних світів які й уявити важко, не буде вічних перероджень з втратою самого себе – буду жити саме «Я» і це буде вічно!

 

Залишилось з’ясувати наступне. Бог не міг терпіти вічного страждання своїх дітей і тому відразу сказав Адаму, що Він хоче спасти його і весь рід людський. У вічність не може увійти ніхто не досконалий і ніхто смертний. Навіть, якби хтось з людей в духовному і моральному стані, чисто гіпотетично,  був би достойний раю і зміг би у нього увійти він все одно помер би через те, що отримав смертну природу. Але те що не можливо людям можливо Богу. Ми не можемо в даній статті говорити детально про місію Ісуса Христа, про те чому саме через хресні муки знадобилось нас спасати і таке інше. Ми можемо констатувати факт:  для того, щоб жити вічно ми повинні воскреснути, як воскрес Христос.

 

Виникає в звязку з даними роздумами наступне запитання: якщо після смерті душа існує, але не живе, то як же ми можемо молитись до святих? Як вони можуть являтись, зцілювати і т. ін.? Для того щоб дати відповідь на це запитання потрібно зрозуміти різницю між тим, що ми християни чітко розрізнили 2000 років тому. Це епоха до народження Христа і після народження Христа. Це старий і Новий завіти. До приходу Христа не було різниці між праведником і грішником – обох чекала вічна смерть хай би якою вона не була. Коли Христос помер, то першим чином як ми читаємо у Святому Письмі зійшов у пекло і проповідував. Він вивів звідти праведників, багато хто, навіть, воскрес і явивсь багатьом. Смерть – це найбільша і найстрашніша біда людства. І саме від неї прийшов нас позбавити Христос.

 

Читаючи Новий завіт ми чітко бачимо наступне у словах Христа: «істинно, істинно кажу вам: хто слухає слово Моє і вірить в Того Хто послав Мене той має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті у життя» (Іоан. 5:24). Коротко коментуючи цей момент ми можемо стверджувати, що ті християни які за життя прийняли Христа, які стяжали благодать Святого Духа і обожнились смерті не побачать. Вони як зерно падають у землю і проростають в Царстві Небесному, у Небесному Єрусалимі. Ми читаємо в Одкровенні, що святі непрестанно возносять молитви за світ перед престолом агнця. Але ця Небесна Церква хоч вже і торжествуюча, хоч в ній вже явлене Царство Боже та не до кінця.  Повнота благодаті, повнота блаженства може наступити лише після всезагального воскресіння і суду над всіма народами, які в цей час чекали у гробах.

 

Отже, висновки. Нас передовсім цікавив посмертний стан людей до Суду. Ми побачили, що до воскресіння Христа всі люди помирали на вічно. Смерть – це розлучення душі з тілом. Останнє стліває, а без нього душа існує, але не живе, бо людина – це єдність душі і тіла. Цей стан і є шеол, або ветхозавітне пекло. Цей би стан тривав вічно, якби не Господь. Життя знову можливе лише при одній умові – воскресіння. Після приходу Христа всі християни отримують можливість взагалі не помирати, не чекати суду і всезагального воскресіння, а жити з Богом. Всі  інші  люди вмерши залишаються такими до всезагального воскресіння, а стан їх (цей стан можна назвати митарствами) залежить від того наскільки душі їх обтяжені гріхами.

 

Що буде після воскресіння точно не знає ніхто і в богослівї ми знаходимо лише загальні риси вчення. Що ми знаємо напевне? Це те, що людина обожниться, тіло її одухотвориться, вона стане богом по благодаті. Але які це буде мати наслідки і  як буде реалізовано невідомо. Основна причина того, що ми не можемо наблизитись до розгадки цих моментів – це неспроможність їх зрозуміти.

 

Мельниченко Роман


Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

670
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1938 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1133 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

554
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6904 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11396 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

336

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1083

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1116

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1111
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

66
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

285
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1084
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

657
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

754
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2949
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4444
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18441
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

70
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

323
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

353
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

664